Прикарпаття — мальовничий край леґендарних героїв, звитяжних боїв і народного мистецтва. Ось розповідь про відтворення Прикарпаття у філателії.

Івано-Франківська область
До 9 листопада 1962 року це була Станіславська область, утворена 27 листопада 1939 року з десяти повітів Станіславського воєводства Польщі, саме тоді поділеної між Німеччиною та СРСР. На крайньому півдні область межує з Румунією. Багата і незвичайна історія цієї області. 1918-го, після розпаду Австро-Угорщини, була проголошена Західно-Українська Народна Республіка (ЗУНР), уряд якої був у Станіславові. 1919 року було проголошено Акт злуки ЗУНР із УНР. Але 23 листопада 1920-го Польща окупувала Східню Галичину разом з територією сучасної Івано-Франківської області.
Ряд марок нагадує про ЗУНР, проголошену 1918 року. Пізніше вона увійшла в УНР. Столицею ЗУНР спершу був Львів, потім Станіславів. Був «Коломийський» випуск — надрук «Укр. Н. Р.» на чотирьох австрійських марках. Були випущені ярлики в сотиках для листів на замовлення. У Станіславові теж були зроблені надруки на австрійських марках і доплатних марках Боснії.
1939-го область була приєднана до Української РСР. В червні 1941-го в область увійшли угорці, союзники Гітлера, а 1 серпня того року Галичину прийняли до складу польського генерал-губернаторства. 1945-го Станіславська область вдруге була офіційно приєднана до УРСР. 20 березня 1951 року відбулися масові переселення українців у східні та південні області УРСР і в Казахстан. 9 листопада 1962-го перейменували Станіславів на Івано-Франківськ, а область на Івано-Франківську до 300-річчя міста і на честь Івана Франка.
Івано-Франківщина є батьківщиною оспіваних у «Слові о полку Ігоревім» князя Ярослава Осмомисла та княгині Ярославни, Роксолани, Олекси Довбуша, письменників Івана Вагилевича, Василя Стефаника, Марка Черемшини, Леся Мартовича, композитора Анатолія Кос-Анатольського, провідних діячів національно-визвольного руху Дмитра Вітовського та Степана Бандери. Загалом із нагоди 125-річчя з дня народження Дмитра Вітовського видали п’ять ювілейних конвертів.
На блоці Карпатського національного природного парку (2000) зображена Говерла — найвища гора України на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей. Біля її підніжжя бере свій початок річка Прут.
Серед красот Прикарпаття слід назвати «Скелі Довбуша» — комплексну пам’ятку природи біля с. Бубнище. Це неповторне за своїми формами та розташуванням нагромадження скель, що нагадують дивовижні істоти та споруди. Манявський водоспад — найвищий в області водоспад висотою до 20 м недалеко від Скиту Манявського. Цей монастир, заснований Йовом Княгиницьким 1606-го, також є на марці України.
Музей «Писанка» у Коломиї — єдиний у світі музей писанкового розпису — показаний на поштовому блоці 2016 року. Філателія не забула і про Галич — місто неподалік від давнього Галича, центру Галицько-Волинського князівства, наймогутнішої твердині на південно-західних давньоруських землях. Назва міста дала назву реґіону Галичина.
Музей Івана Франка в Криворівні нагадує, що тут жив, творив і відпочивав майже щоліта з 1900-го по 1914 рік великий письменник. На марці є герб Бурштина — міста обласного значення у заплавній долині Гнилої Липи.
Бурштинська ТЕС є найбільшою на Прикарпатті тепловою електростанцією. На малому аркуші марок вміщено народний одяг Гуцульщини та усього Прикарпаття.

Лев Хмельковський