Новини для українців всього свту

Friday, Aug. 12, 2022

«Радіо 477!» від мистецької групи «Яра»

Автор:

|

Серпень 06, 2022

|

Рубрика:

«Радіо 477!» від мистецької групи «Яра»
Афіша вистави

У листопаді 2021-го я була в Харкові та працювала над новою постановкою Yara Arts Group «Радіо 477!» зі Сергієм Жаданом, моїм улюбленим українським письменником, який цього року отримав чотири престижні міжнародні літературні премії. Сергій живе в Харкові та поділяє моє захоплення харківським авангардом 1920-х рр. Кілька літ тому я знайшла ноти, які виявилися дириґентською партитурою леґендарного джазового мюзиклу, поставленого в Харкові 1929-го. Партитура вважалася втраченою під час сталінських чисток. Це надихнуло нас створити нову виставу.
1929 року театр «Березіль» створив джазову музичну постановку про Харків «Алло, на хвилі 477!». Запальні пісні, шалені танці, фантастична сценографія та казкові костюми захопили публіку, але не сподобалися партійним начальникам. Незабаром постановку вилучили з репертуару. Дириґентська партитура, яку я знайшла, містила майже 300 сторінок нот, і майже жодного тексту, за винятком однієї пісні «Харків Харків». Жадан запропонував створити виставу про групу людей, які зараз намагаються зробити нову театральну постановку про Харків. За основу ми взяли базову структуру вистави 1929-го, з оригінальної програмки. Я запросила Ентоні Колмана, леґендарного нью-йоркського піаніста створити нову музику, натхненну оригінальною музикою Юлія Мейтуса.
Я — художня керівниця театральної групи Yara Arts Group при всесвітньо відомому експерементальному театру La MaMa у Нью-Йорку. На репетиціях ми створюємо оригінальні театральні вистави з фрагментів поезії, текстів, пісень та історичного матеріалу зі Сходу, особливо з України. Наша перша вистава 1990 року була про Леся Курбаса, українського режисера, який створив театр «Березіль». Відтоді ми створили більше 40 театральних вистав, 25 із яких ґрунтуються на матеріалі з України. Вважаю, що культура — це діалог із нашими сучасниками, а також із мистецтвом і митцями нашого минулого. Ми стаємо частиною української культури, коли вступаємо з нею в активний діалог. Yara робить шедеври української культури доступними для нашої англомовної авдиторії, перекладаючи їх та вбудовуючи в культурний контекст. Таким чином люди, не знайомі з українською культурою, можуть глибше її оцінити.
2018-го Yara стала співпродюсером серії музейних виставок про Леся Курбаса в Україні, зокрема, «Курбас в Харкові» в «Єрмолов-центрі». Наші дизайнери Вальдемарт Клюзко й Євген Копйов відтворили фантастичну сценографію Вадима Меллера для постановки джазового мюзиклу «Березіля» 1929 року. Ця декорація стала центром нашої виставки й улюбленим місцем для селфі в місті, а наші регулярні заходи про Курбаса й авангард 1920-х зібрали в Центрі сотні глядачів. Восени ми відкрили виставку «Курбас: нові світи» у «Мистецькому арсеналі» Києва — найбільшому мистецькому центрі України. Нашу виставку відвідали більше 20 тис. глядачів. Наші заходи передбачали музичний концерт із Ентоні Колманом і 18 молодими музикантами з Харкова, які під дириґуванням Ентоні грали музику з партитури Мейтуса, вперше з 1929 року. Люди були в захваті від виступу та чудових світлових кіл колами з відтвореної сценографії. Того дня ми вирішили продовжити цей проєкт як театральну виставу.
Пандемія коронавірусу призупинила наші плани. Але минулого листопада ми провели нашу першу майстерню у Харкові зі сімома місцевими акторами та шістьма музикантами. Завдяки Харківському літературному музею я отримала резиденцію в будинку «Слово», де проживали митці, які створили оригінальну виставу 1929 року, — Лесь Курбас, Вадим Меллер і головний сценарист вистави Майк Йогасен. Ми жили в резиденції разом із Ентоні Коулманом і Вальдемартом Клюзко, за кілька кварталів від нас жив Сергій Жадан. Щоранку ходили до нашого репетиційного приміщення в Обласному центрі культури і мистецтв Харкова, крокуючи шляхом митців, які створили оригінальну виставу. Ввечері часто зупинялися в театральному музеї в театрі Шевченка, який у 1920-х рр. був «Березолем». Ентоні Колман читав лекцію в консерваторії ім. Котляревського, де навчався Мейтус, коли почав працювати з Курбасом.
Нас надихала близька фізична присутність минулого в Харкові, а також могутня енергія міста та надія на майбутнє. Це знайшло своє відображення в першій частині Radio 477!, яку ми створили в Харкові у листопаді 2021-го. Наслідуючи структуру оригінальної вистави 1929 року, наша вистава має сцену в Харкові біля афіші, що сповіщає про нову виставу, сцену у новому універмазі, у парку та в театрі. У нас навіть є сцена з крадіжкою, як і в оригіналі. Ми назвали нашу виставу «Радіо 477!» на честь першої радіостанції в Харкові. Ми хотіли відчути наші стосунки із 1920-ми, коли всі були зайняті танцями, але темні часи були вже за рогом. Ми не усвідомлювали, наскільки правдивим та актуальним це стане для нашої постановки та нашого часу.
У березні ц. р. ми мали провести другу майстерню в Харкові, але в Україну вторглась Росія. Через кілька днів після вторгнення Yara організувала акцію Stand with Ukraine за участю Євгена Гуца та багатьох митців міста в Українському музеї Нью-Йорку. Далі було багато таких подій. Жадан залишився в Харкові організовувати гуманітарну допомогу. Він закликав нас продовжувати роботу над нашим театральним проєктом. Ми завжди планували залучити в нашу виставу різноманітну команду нью-йоркців із Yara Arts Group. Цієї весни провели з ними другу майстерню у театрі La MaMa та виступили на фестивалі, присвяченому Вацлаву Гавелу в Bohemian National Hall на Мангеттені.
Кілька днів потому Сергій Жадан написав у Facebook: «Я писав слова, намагаючись уявити, що свого часу хотів сказати автор оригінального лібрето Майк Йогансен, а леґендарний джазовий музикант Ентоні Колмен працював із нотами батька українського джазу Юлія Мейтуса, додаючи їм сучасного звучання. Вийшла щемка й іронічна харківська вистава — про Харків, як столицю джазу й конструктивізму, місто театрів і бізнесу, про любов, пристрасті й політику. У виставі було багато співу, музики та радіо. Одне слово, мало вийти сатирично-ліричне ревю про місто, яке проступає з минулого, так чи інакше впливаючи на майбутнє».
Ми мали продовжити роботу цієї весни, знову ж таки в Харкові. Наразі це неможливо, тому працюємо з американськими акторами.
Але я ось думаю — добре, що зараз в Іст-Вілідж на театральній сцені співають про Харків, згадують Йогансена та Мейтуса, розповідають про український авангард, про шалене й не до кінця зрозуміле місто на Лопані. Нам потрібно говорити про себе, потрібно себе пояснювати. І без джазу тут ніяк не обійтись.
У 1920-х Лесь Курбас разом із театром «Березіль» робив інноваційні постановки, щоб створити сучасну міську культуру України, яка б вийшла за межі важкого минулого та заснувала нову яскраву українську громаду в місті. Він зробив це з різноманітною групою артистів, які шукали натхнення в Європі, Америці та джазі. Сам Курбас походив зі Західної України (яка у 1920-х входила до складу Польщі) і здобув освіту у Відні. Вадим Меллер, геніальний дизайнер «Березіля», народився в Санкт-Петербурзі і мав шведське походження. Він здобув освіту в Києві та Мюнхені, де виставляв своє мистецтво разом із Кандинським, Клеє та художниками зі «Синього вершника», найбільш інноваційної візуальної групи в Німеччині до Першої світової війни. Юлій Мейтус, композитор 15 постановок «Березоля», походив із єврейської родини, яка проживала в Центральній Україні. Навчався музики у Генріха Нейгауза та в музичному інституті в Харкові, де очолив перший джазовий оркестр. Усі його партитури для театру «Березіль» вважалися знищеними, поки ми не знайшли партитуру для «Алло на хвилі 477!». Головну роль у харківському «Березолі» виконувала Валентина Чистякова, росіянка з Санкт-Петербурґу, а головні актори Йосип Гірняк і Мар’ян Крушельницькій, як і Курбас, були зі Західної України. Майк Йогансен був латиського походження і народився в Харкові. Курбас зібрав цю дивовижно різноманітну групу митців, аби допомогли йому створити сучасну міську українську культуру в Харкові. На жаль, багато з цих людей, як і та їхні роботи, були знищені під час радянських репресій 1930-х. «Радіо 477!» це нова театральна постановка, заснована на історії, але про наші теперішні стосунки з минулим, яке водночас сповнене світла та завжди на межі темряви.
Наразі ми проводимо репетиції «Радіо 477!» студії La MaMa. Створюємо нові сцени та репетируємо музику Ентоні. Ми представимо нашу роботу 19 і 20 серпня ц. р. у PS21 (2980 NY-66, Chatham, NY 12037). Приходьте на нашу виставу в цьому прекрасному новому театральному просторі. Нещодавно The New York Times назвала PS21 «форпостом авангарду в Долині Гудзон», [який] представляє роботу, що кидає виклик і запрошує водночас». Багато українців люблять відпочивати в цій частині штату Нью-Йорк влітку. Місто Чатгем лежить за кілька хвилин їзди від Гантеру, Нью-Палтз, Олбані. Це кілька кроків від пластового табору «Вовча тропа» в East Chatham. Додаткова інформація на yaraartsgroup.net
Приходьте побачити роботу Yara. Розмовляйте щодня зі сусідами про війну в Україні. Посилайте гроші у Благодійний фонд Сергія Жадана через Razom, та іншим організаціям, які зараз підтримують боротьбу України за демократію та свободу.
Як повідомляв «Міст», культура — це діалог крізь час і простір.

Вірляна Ткач

About Author

Meest-Online