Новини для українців всього свту

Wednesday, May. 18, 2022

Опера «Катерина» на американських берегах

Автор:

|

Лютий 28, 2022

|

Рубрика:

Опера «Катерина» на американських берегах
Микола Аркас

У газеті «Свобода» 26 грудня 1921 року з’явилося оголошення про те, що 7-9 січня 1922-го народний театр товариства «Українська бесіда» в Нью-Йорку, в залі Українського народного дому на 5-й вулиці, вперше в Америці здійснить постановку опери «Катерина» за сюжетом поеми Тараса Шевченка з музикою Миколи Аркаса. Звертаючись до української спільноти міста та околиць, в оголошенні сповіщалося: «Буде це чи не найбільше діло, якого могли коли-небудь доконати українські еміґранти в Америці». Так і сталося. Головні партії опери виконували Юлія Шустакевич (Катерина), Емілія Корнатова (Мати), Володимир Ділов (Батько), Володимир Лавришко (Андрій), Володимир Ярема (Іван), Анна Ольшевська (Оксана).
Всі три вистави відбулися з великим моральним і матеріальним успіхом. А 31 січня в газеті «Свобода» з’явилася рецензія Михайла Петрівського, в якій відомий письменник із Торонто писав: «Видно, що українська публіка була не байдужа до вистави цієї опери, бо всі три дні заля Українського народного дому була битком набита. Прибули українці не тільки з Нью-Йорку, але й найдальших околиць, так, що вистави стали свого роду національним святом. Дописала й наша інтелігенція, а особливо духовенство разом із своїми парафіянами. Поза музичну цілість, яку з найбільш можливою в тутешніх обставинах тонкістю виконав дириґент Мирон Корикора, належиться віддати признання режисеру Миколі Шустакевичу. Героїнею опери була наша загально улюблена артистка Юлія Шустакевич у головній партії Катерини. Її гра, особливо в 3-й дії була незрівняною, а драматичний талант і особлива питома м’ягкість голосу прямо гіпнозували публіку. Тож велике число глядачів не могло стриматися від сліз. У ролі Матері виступила широко відома нашому загалові співачка Емілія Корнатова, яка чудово відтворила значну кількість трагічних моментів. Голос Ділова з низькими позиціями баритона міг дати кращі результати, а тенор Лавришко викласти більше драматичного викінчення. Виступи Володимира Яреми в партії Івана Москаля був цілком вдовольняючими».
5 лютого того ж року і в тому ж складі оперу «Катерину» поставили в Ньюарку. Це сталося в бенефіс до 15-річчя артистичної діяльності Юлії Шустакевич. А 13-14 березня, до пам’ятних днів великого Кобзаря, оперу тим же складом виконавців поставили у Філадельфії.
Успіху «Катерини» сприяло те, що до колективу театру влилися професійні співаки Михайло Швець, Михайло Зазуляк, Олександра Кочубей та інші. Активності новоствореного театрального колективу можна було позаздрити. Він ставив кілька опер, оперет і вистав, а найчастіше «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського та «Наталка Полтавка» М. Лисенка.
Наступну постановку «Катерини» здійснили 23 березня 1924-го за участю баса М. Швеця, уродженця Полтави та баритона М. Зазуляка, уродженця Львова. Дириґував М. Корикора, родом із Сокалю, що на Львівщині. А восени при Українському народному створили Український народний театр в Америці, його склад поповнили колишні хористи Українського національного хору О. Кошиця.
А до постановок «Катерини» повернулися лише через п’ять років. Ініціатором і режисером стала відома оперна співачки Марія Машір. Спершу оперу поставили 12 листопада 1927 року, а повторено 26 і 27 листопада, знову ж таки в залі Українського народного дому в Нью-Йорку. Партії виконували М. Машір (Катерина), М. Швець (Батько), Л. Корецька (Мати), О. Діброва (Оксана), Ю. Басманів (Андрій), Н. Леонтович (Одарка), Іван Стешенко (Іван Гуляєв). Партію Одарки виконала Наталка Леонтович, донька Олександра Леонтовича, брата видатного композитора.
Чи не найяскравішою сторінкою в історії опери «Катерина» на американській землі, стала постановка, здійснена колективом мистців під керівництвом відомої оперної та концертно-камерної співачки Марії Гребінецької, що відбулася 5 березня 1932-го в Українському народному домі. Цього разу яскраво виступили виконавці головних партій тенор Іван Великанов, бас-профундо Михайло Гребінецький, меццо-сопрано Емілія Корнатова, баритон Володимир Ярема, сопрано Ірина Ярема. У рецензії на цю постановку, скрипаль і композитор Роман Придаткевич писав: «Здавалося, що стіни Українського народного дому впадуть під натиском публіки, такою була переповнена зала. Однак, непересічному слухачеві певно не було відомо, які труднощі мала подолати пані Марія Гребінецька, яка виконувала партію Катерини».
Лише у 1930-х рр. «Катерину» поставили за межами Нью-Йорка. Сталося це завдяки Марії Машір, яка на початку 1929 року підписала контракт із корпорацією «Чикаґо-сівік-опера» та разом із чоловіком Юрієм Бенецьким і донькою Марією переїхала до Чикаґо, і вже 4 листопада виступила в опері «Аїда» Дж. Верді. По приїзді Юрій заснував Український національний хор із допомогою якого та режисурою Марії Машір 6 травня 1934-го здійснили постановку «Катерини». Виставу показали на сцені театру «Квін-Елізабет».
30 липня 1949 року оперу поставили в Канаді. Це відбулося в Едмонтоні на сцені Українського народного дому. Організатором і керівником виступив Лев Туркевич, колишній дириґент Львівської опери. Партію Катерини виконала Діана Путенко-Майорова, а 5 серпня, коли оперу виконали вдруге, — Ольга Пінковська.
За два роки опера знову зазвучала в Нью-Йорку. Це сталося завдяки завзятості Метрополітарного комітету української молоді. 23 вересня 1951-го «Катерину» при вщент виповненій залі Фешн-інституту, виконав колектив під керівництвом піаністки і громадської діячки Ольги Дмитрів. Головні партії виконували Марія Полиняк-Лисогір (Катерина), Гільдана Зятик (Мати), Іван Гош (Андрій), Микола Чалий (Батько), Іван Самокіш (Іван), Алісія Куців (Оксана), Євгенія Ковальська (Одарка). У залі було 1,5 тис. осіб слухачів, які по закінченні опери стоячи виконали славень «Ще не вмерла Україна».
27 квітня 1960 року, оперу виконали в Торонто артисти Українського народного театру Григорія Манька-Ярошевича. Про це він писав: «Наш ансамбль у складі Люби Ганущак, Галини Тимочко-Колодуб, Павла Родька, моєї дружини Антоніни й мене, брав участь у святкуванні Шевченківських роковин у м. Рочестері. Ставили другу дію «Катерини» М. Аркаса. Цей виступ був тріумфальний у повному розумінні цього слова. Я такого не зазнавав навіть у Києві. 15 травня тим самим складом виступили у залі православної церкви св. Володимира в Торонто. Катерину співала Іраїда Черняк. Успіх був великий». Іраїда Черняк зараз день перебуває в пансіонаті ім. Івана Франка в Міссіссазі. 26 травня їй виповниться 97 літ. Це остання із нині живих Катерин Америки.
Знаменною стала постановка «Катерини» 16 квітня 1961-го в переповненій публікою залі «Масонік Темпл» в Детройті. Всі хотіли почути голос тенора світової слави Мирослава Скала-Старицького, соліста Бельгійської королівської опери, який виконував партію Андрія. Його партнерами по сцені були Наталка Носенко (Катерина), Вероніка Максимович (Мати), Лев Рейнарович (Батько), Петро Садовий (Іван). 6 травня тим же складом оперу повторили залі Технічної школи Чикаґо. Прибутки від обох постановок передали на спорудження пам’ятника Т. Шевченку у Вашинґтоні.
14 березня 1965 року за участі повного складу філармонійної оркестри міста Парма, оперу поставили в просторій аудиторії «Парма Сіньйор Гай Скул» у Клівленді. Партію Катерини успішно виконала солістка «Метрополітен-опери» Шарлотта Ордассі-Баранська, Андрія — відомий тенор Василь Мельничин.
До Нью-Йорка «Катерина» повернулася аж 21 березня 1971-го. Її постановка відбулася з нагоди 10-річчя створення Ансамблю української опери в Америці в залі Фешн-інституту. Головні партії виконували Марта Кокольська (Катерина), Ганна Шерей (Мати), Лев Рейнарович (Батько), Іван Гош (Андрій).
Яскравою сторінкою в історії опери, стала постановка, що відбулася 12 листопада 1977-го в Коговзі (штат Нью-Йорк) в залі Міської авдиторії. Її здійснили силами новоствореної 1976 року корпорації «Українська опера», за оруду якою взялася Галина Андреадіс. Головні партії виконували М. Кокольська (Катерина), Г. Андреадіс (Мати), Л. Рейнарович (Батько), Б. Чаплинський (Андрій), В. Карпинич (Гуляєв), О. Гірняк (Оксана), М. Данчук (Одарка).
Востаннє в Америці оперу «Катерина» поставили в Торонто в час фестивалю української опери під назвою «Тисячолітніми шляхами України». І знову ж таки її ставили силами корпорації «Українська опера». Це відбулося 5 березня 1978-го в залі «Квін- Елізабет-театру». Загалом на американській землі оперу «Катерина» ставили близько 30 разів.
Залишається сповістити, що клавір опери «Катерина» за сюжетом поеми Т. Шевченка й музикою М. Аркаса в Нью-Йорку видавали двічі — 1940-го і 1961 року. Важливо й те, що 16 травня 1954-го в знаменитому «Карнеґі-гол» вперше і, мабуть, востаннє прозвучала кантата «Катерина» Йосифа Кишакевича у виконанні об’єднаних українських хорів Нью-Йорка та метрополії Нью-Джерзі в супроводі українського симфонічного оркестру.
І на закінчення варто сказати, що в містечку Сі-Кліфф, що в околиці Нью-Йорка на скромну старечу пенсію жив Микола Аркас, усиновлений композитором онук, син його доньки Оксани. Наприкінці життя він майже повністю осліп. Але були у нього чималі заслуги. Він був членом Асоціації діячів української культури, автор поеми «Гетьман Пилип Орлик», «Родинної хроніки», віршованих перекладів «Слова о полку Ігоря», «Іліади» Гомера, спогадів «Велике лихоліття» (рукопис на 600 стор.), наукових праць «Повість про наш степ широкодолий» та «Історія Північної Чорноморщини». Помер Микола Аркас 27 лютого 1980 року.
Як повідомляв «Міст», від дня смерті Миколи Аркаса минуло 110 років.

Анатолій Житкевич

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply