Новини для українців всього свту

Tuesday, May. 11, 2021

Майкл Мазуркі — український король Голівуду

Автор:

|

Листопад 03, 2016

|

Рубрика:

Майкл Мазуркі — український король Голівуду

Майкл Мазуркі

Було колись в Америці містечко Голівуд, але його вже давно немає. Ще 1881 року з’явилися тут нові переселенці — данці, німці, ірландці, шотландці, італійці, мексиканці й за безцінь розкупили родючі землі, на яких тричі на рік розквітали та дозрівали черешні, сливи, яблука, авокадо, мигдалі, абрикоси й оливки. 1882-го тут відкрили школи для дітей. Ще через три роки запрацювала залізниця «Санта-фе», з’явилися перші банки, бібліотеки, водопровідні та каналізаційні системи. 1910 року Голівуд проковтнув великий Лос-Анжелес і став найбільшим за територією містом у світі. А 1911-го на колишніх землях містечка постала кінематографічна студія Вільяма та Давида Гарслеїв. Це був початок зародження найбільшої в світі кіноіндустрії.
І саме влітку того року на американську землю ступила нога чотирічного Маркіяна Мазуркевича, уродженця невеличкого села Купчинці, що на Тернопільщині, котрому самою долею судилося стати відомим кіноактором Голівуду.
Він народився 25 грудня 1907 року в сім’ї селянина Юліана Мазуркевича та його дружини Ганни з родини Буринів, котрі побравшись заледве зводили кінці з кінцями та жили в скупій бідності. А щоб якось поправити своє матеріальне положення, господар уже після трьох тижнів після народження сина виїхав в Америку. Дружина цьому не перечила, сподіваючись, що чоловік заробить трохи грошей і забере її з дитиною. Але минали дні, а допомога не надходила. Довелося Ганні залишити дитину вітчиму та виїхати на заробітки в Прусію. Додому вона так і не повернулася, а виїхала до чоловіка.
Тільки через чотири роки земляки з Купчинців привезли Маркіяна батькам в Америку, котрі жили в містечку Когос неподалік від Олбані (штат Нью-Йорк) і були парафіянами церкви Свв. Петра та Павла. При українській школі цієї ж церкви Маркіян вчився писати та читати і навіть танцювати, беручи участь у танцювальному гуртку під керівництвом самого Василя Авраменка.
На все життя збереглася в нього любов до поезії Тараса Шевченка, вірші котрого з успіхом декламував на сцені. Середню школу хлопець закінчив у місті Трої, після чого здобув стипендію на чотирирічне навчання в Мангеттен-коледжі. І вже тут, завдяки силі та майже двометровому зрості, а найбільше — завзятим заняттям спортом, досяг значних успіхів у греко-римській боротьбі, баскетболі й американському футболі. Все це принесло хлопцеві успіх, популярність і професіоналізм.
З того часу він виступав під ім’ям Майка Мазуркі. Та був юнак ще й учасником драматичного гуртка «Містер Шоу». Особливо вдавалися йому пародії на відомих артистів. Якось, при імітації голосу артистки Нелі Ленінг він так удало заспівав жіночим голосом, що музичні критики пророкували йому успішну кар’єру на сцені.
Якось 1932 року йому довелося побувати в Лос-Анжелесі. У Нью-Йорку тоді була зима, а тут — літо. Це йому так сподобалося, що він вирішив перебратися до Каліфорнії на постійне проживання. Ще через два роки сюди ж прибули його батьки, і, щоб забезпечити родину житлом, Майк купив в околиці Ґлендейл ділянку землі та розпочав будівництво власного будинку. Того ж року на борцівському фестивалі Америки в Ґлендейлі він став переможцем і мер міста вручив йому золоту чашу.
Щастило чоловікові на випадкові зустрічі, а одна з них різко змінила його долю. Сталося це у великому спортивному комплексі Лос-Анжелеса. Саме там, спостерігаючи за бойцівськими поєдинками ним зацікавився Джозеф фон Штернберг, режисер і директор кіностудії Голівуду, котрий запропонував спортсмену виконувати епізодичні ролі у пригодницьких фільмах, де мали використовувати його фізичні дані. Та коли дійшло до виступів, він усе це робив із такою ініціативою й творчістю, що найдрібніший епізод фільму отримував своє оригінальне втілення.
1941 року п. Штернберг запропонував Майкові роль у фільмі «Жорстокий Шанхай». Це стало початком тривалої кар’єри українця в кіно. Особливе задоволення йому принесла участь у кінофільмі «Ніч і місто», де мав честь зустрітися в поєдинку зі славетним польським борцем Станіславом Збишком.
І хоч Майк не відразу став зіркою «фабрики мрій», чимало фільмів за його участю увійшли до скарбниці американської кінокласики. Це — «Самсон і Даліла» Сесіля Блаунта Де Мілля (1949), «Ніч і місто» Жюля Дассена (1950), «Навколо світу за 80 днів» Майкла Андерсона (1956), «Повна кишеня див» Френка Капри (1961), «Осінь шаєнів» Джона Форда (1964). Широкої популярністі за його участю набула кінокомедія «У джазі тільки дівчата» Біллі Вайлдера, де в головних ролях виступали Мерилін Монро, Тоні Кертіс та Джек Леммон. 1959 року цей фільм одержав премію «Оскар» за найкращі костюми, премії «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль (Мерилін Монро), чоловічу роль (Тоні Кертіс), нагороду Британської кіноакадемі BAFTA та приз Гільдії сценаристів США.
1945-го Майк знявся в зірковій комедійній фантазії «Ріг сурмить опівночі» режисера Рауля Волша, де досить оригінально зіграв розбишаку, котрий допомагає диким янголам спокусити героя фільму, роль котрого виконав комедійний актор Джек Бенні. Стрічка провалилася в прокаті, але Майка Мазуркі добре запам’ятали й узяли до уваги його досвід роботи. Наступними були фільми «Вбивство, моя мила», «Закуток жахіть» (1947), «Я одинак» (1948) «Темне місто» (1950), де він знімався разом із відомими кінозірками Лісбет Скотт, Джейн Ґрір, Джин Тіерні, котрі грали фатальних жінок, та акторами Діком Павеллом, Бертом Ланкастером, Ричардом Відмарком, Пітером Лоррі, Ґері Купером, Джоржем Сендерсом і Редом Скелтоном.
Якось на запитання про його початки кар’єри, актор казав: «З рукою на серці скажу вам, що допомагали мені порадами та підбадьоренням Волтер Юстон, Еді Кентор, Чарльз Лавтон, Пол Муні та Мей Вест. Коли я грав добре, то Еді Кентор бігав по сцені та хвалив мене. Дуже прихильно ставився Пол Муні. Мей Вест заохочувала піти до артистичної школи, а Валтер Юстон давав мені поради, як опановувати себе на сцені. Та найбільше мені допоміг українець Едвард Дмитрик, мій добрий приятель і щира душа».
На запитання про найвдаліші з ролей, Майк відповів, що такими були фільми «Дякую щасливмим зіркам», де його партнером був Едді Кентор і «Число 6» із Джеком Бені. З кінофільмів останього періоду актора слід виділити «Алігатор» (1980), «Амазонки на місяці» (1987), «Дік Трейсі» (1990) та «Глава мафії» (1990).
Цього високого (195 см), могутнього (116 кг), усміхненого та доброзичливого чоловіка добре знали в Українському культурному центрі Лос-Анжелеса. Українці з радістю влаштовували з ним зустрічі й навіть, як запевняв актор, дарували йому пам’ятні сувеніри. Він довгий час був членом Української централі в Лос-Анжелесі. Ні слава, ні великі гроші не відвернули його від свого народу.
За свої майже 50 років кіноакторської діяльності Майк брав участь у 152 кінострічках, був учасником майже 200 телепередач серії «Найвищий час», популярних у 1966-1967 рр. і телевізійних шоу «Острів Ґілліґан», «Я мрію про Джинні», «Мій друг Флік», «Деніел Бун» і Bonanza. Від 1965-го він десять років був першим президентом клубу Асоціації професійних борців. Як борець важкої ваги провів понад 4 тис. матчів.
В останні роки свого життя Майкл Мазуркі був суддею багатьох міжнародних змагань із боротьби як в Америці, так і в Азії й Європі. 2005 року його було посмертно нагороджено Державною премією атлетів професійної боротьби. Він до самої своєї смерті мріяв ще хоч раз побачити Батьківщину. Та, на жаль, це йому не вдалося.
Помер Майкл Мазуркі 9 грудня 1990-го в Ґлендейлі, 16 днів не доживши до свого 82-річчя. Ховали мистця з української церкви святого Володимира, а тлінні останки поховали на цвинтарі «Форест-лав-меморіал-парк». В останню путь актора проводжали доньки Маннет і Мішель. Остання стала відомою акторкою. З дружиною Жаннетт-Брикс Майк був розлучений.
105 років минуло з того часу, коли чотирирічний Маркіян Мазуркевич попрощався зі с воїм рідним краєм, але не забули його в Купчинцях. Ім’я акіноактора та спортсмена внесене до списку видатних людей села.

Анатолій Житкевич

 

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply