Новини для українців всього свту

Sunday, Apr. 11, 2021

Чи вдарила пандемія по видавничому ринку

Автор:

|

Березень 10, 2021

|

Рубрика:

Чи вдарила пандемія по видавничому ринку
Тетяна Терен

На жаль, українська книга зараз переживає не найкращі часи. Пандемія завдала видавництвам потужного удару. Впали наклади, закрилося майже пів сотні книгарень. Але є й добрі новини — українці все ж таки віддають перевагу книжкам саме українською.
«Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь». Тарас Шевченко написав ці рядки майже 200 років тому. Але вони актуальні й сьогодні. Пробудити в українців почуття національної гідності та честі можна, читаючи українське. Ба більше, кажуть сучасники, читання українською посилює й економіку держави.
«Книжка — це інструмент розбудови політичної нації», — наголошує видавець Владислав Кириченко. «Має бути ретельна продумана довготермінова культурна державна програма», — зазначає Тетяна Терен, виконавча директорка українського PEN-клубу. «Критично важливим є розширення людей, котрі читають, думають і відповідають за цю державу», — додає Андрій Домаранський, директор із розвитку однієї з мереж книгарень.
Книжкова палата полічила і видала на-гора: за минулий рік одному українцеві перепало менше, ніж половина однієї надрукованої книги. Такі «подарунки» презентувала книговидавництву коронавірусна криза. «Кількість назв знизилася на 40 %, а наклади порівняно з 2019-м впали на 60 %, — ділиться Віктор Круглов, генеральний директор одного з видавництв.
Ситуація критична — зачинилися 48 книгарень. «Постраждали наші видавці, не відбулися найбільші ярмарки, де продають книжки: «Книжковий Арсенал», «Форум видавців», частина закордонних заходів, де продають права і проводять промоції», — зазначає п. Терен.
Після Революції гідності, у 2014-2015 рр., російська книжка була в дефіциті, вітчизняна ж — у «ренесансі», адже впевненіше посідала чільні місця на полицях і вабила читачів до свого світу. «2018 року тисячі позицій російської книги проліцензували, почався імпорт. 2018-й став роком стагнації. 2019-го стало ще гірше. Почали відкриватися дочірні підприємства, а це серйозна загроза ринку», — пояснює п. Кириченко. «Є російська книжка, й дивитися на неї треба в контексті війни, яку розпочала й продовжує Росія», — додає п. Терен.
«Російські видавництв маскуються під українських видавців і продовжують експансію. І книготорговців маємо, які просувають російський інтерес, і пригнічують, і ставлять під небезпеку український книжковий ринок», — уточнює п. Домаранський.
Російською можуть читати у більшості пострадянських країн, у той час, як українська такої преференції не має. Важливу роль відіграє велика територія країни-аґресорки та чимала кількість населення. Звідси й більші наклади, менша собівартість і вигода для розповсюджувача.
«Держава має звернути увагу на те, що є ненормальна ситуація, коли продавати книги російською мовою вигідніше, ніж українською. Не бізнес, не патріотичні громадяни, не заклики «Свій до свого по своє», а тільки держава може цьому запобігти», — наголошує п. Домаранський.
Останні дослідження Українського інституту книги свідчать, що вперше за часи незалежності українські читачі почали надавати перевагу саме україномовним книжкам: 32 % на противагу 27 % російською. 2018-го дані демонстрували 24 % і 28 % відповідно. «Байдуже, якою мовою» також змінилися: якщо 2018-го таких було 45 %, торік уже стало 41 %. Автори, видавці та розповсюджувачі переконані, що український читач — активний. Протягом карантинів і локдаунів вдалося продати більше книг, ніж рік тому. Частково в цьому допомогла віртуальна торгівля, та загалом по книгу в Мережу пішли ті, хто не міг відвідати зачинені книгарні.
«Купівля книжки потребує живого емоційного контакту — або на зустрічі з автором, або презентації», — пояснює Тетяна Терен.
Карантин розірвав живий зв’язок. У маленьких містечках і селах немає книгарень, і це також впливає на фактор купівлі. «Коли в оточенні книг, то важко вирватися з їхнього полону. Якщо через кожні два квартали натрапляєш на книгарню, то рано чи пізно купуєш книжки», — впевнений Андрій Домаранський.
Та минулий рік зачинив назавжди майже 50 книгарень. Видавці знаходять нові можливості — книги тепер можна бачити в асортименті на автозаправних станціях і в супермаркетах. Та крім власних сил, держава має бути поруч із видавцями на постійні основі.
«Найперше — йти шляхом зниження орендної плати для тих, хто береться за розповсюдження книг. За певних умов, невисока орендна плата для тих, у кого абсолютна більшість або й 100 % книг буде українською мовою», — пояснює п. Домаранський.
У липні ц. р. ситуацію з асортиментом має поліпшити й чергова стаття мовного закону, що набуде тоді чинності. «Закон передбачатиме наявність не менш ніж 50 % назв у асортименті книгарень. Чим більший
асортимент, тим більше читачі купуватимуть», — зазначає Олександра Коваль, директорка Українського інституту книги.
А ще впливає й промоція української книги, коли навіть у владних кабінетах читають і розповідають про українські видання. «Чиновники вищого ранґу мають постійно ділитися, що вони читають. Маємо підтримувати в медіа культурні відділи та програми», — наголошує п. Терен.
«Як в Америці відбувається: журналісти між собою домовилися й в усіх селебріті, чиновників, влади питають, яку книжку вони прочитали. Й це підтримує. Вони мусять читати. Це піднімає рівень читання вище», — пояснює Віктор Круглов.
А ще книга та мистецтво — це наша зброя, зокрема, проти країни-агресорки. Воїни на українському сході захищають кордони, по тому, повертаючись до мирного життя, захищають і на письменницькій ниві. Та навіть так, що написане ними стає книгою року.
Як повідомляв «Міст», українські видавці підготували книги для суботніх і недільних шкіл за кордоном.

About Author

Meest-Online