Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Oct. 17, 2018

За нами стежитимуть ретельніше

Автор:

|

Вересень 06, 2012

|

Рубрика:

За нами стежитимуть ретельніше

Під час Другої світової війни англійський математик Алан Тюринґ створив пристрій для розшифрування новин, закодованих німецькою шифрувальною машиною Enigma, нагадує Die Welt. Британці, за словами автора, протягом багатьох десятиліть зберігали цей успіх у таємниці, оскільки США й Велика Британія продавали машини Enigma, що вважалися дуже надійними, до країн Африки та Близького Сходу, де ними користувалися аж до 1975 року. Німці, за словами автора статті, також розробили власний дешифратор для перехоплення радянських радіограм, але по закінченні війни сили союзників його забрали, і він уважається втраченим.

В 1990-х рр., продовжує журналіст, цивільні програмісти створили нові комп’ютерні програми для безпечного обміну даними через Інтернет, наприклад, Pretty Good Privacy (PGP). «Алгоритм шифрування RSA, що застосовувався в них, дотепер уважають дуже безпечним. Оскільки стверджувалося, що PGP не піддається злому, його в перші роки не можна було експортувати зі США без спеціального дозволу, — повідомляє автор. — Криптоалгоритм Advanced Encryption Standard (AES) був уперше представлений 2000 року й також є дуже надійним. Державні органи використовують його для написання повідомлень найвищої міри секретності. Крім того, він був вбудований у багато браузерів і програми електронної пошти. Перша теоретична розробка його зламу була опублікована 2010 року, а зараз уже відомо про кілька методів».

Американський експерт Джеймс Бемфорд інформує, що американська Аґенція національної безпеки (NSA) — служба, яка спеціалізується на зборі інформації та зламі кодів — будує в пустелі в штаті Юта найбільше на сьогодні сховище даних. На думку п. Бемфорда, так званий Центр даних Юти буде останнім елементом, якого бракує в колосальному комплексі стеження NSA. «У Юті оброблятимуть не тільки зміст електронних листів, телефонних розмов і пошукових запитів Google, а й інші особисті дані, як, наприклад, штрафи за неправильне паркування, маршрути подорожей, купівля книг і інші електронні сліди. Центр повинен бути в змозі зберігати й обробляти всі дані, які NSA збирає в усьому світі та в межах США», — повідомляє автор.

За даними Джеймса Бемфорда, наведеними в статті, сервери в новому центрі займатимуть площу 8 тис. кв. м, а сховища даних — 275 тис. кв. м, притому що зараз терабайт даних уміщається на чіп розміром із ніготь. «Згідно з інформацією інтернет-фірми Cisco, світовий інтернет-трафік з 2010-го до 2015 року зросте в чотири рази й досягне обсягу 966 ексабайтів. Мільйон ексабайтів — це йоттабайт, — зазначає автор. — NSA буде здатна зберегти й обробити кілька йоттабайтів даних. Таким чином, вона зможе зберігати дані, що публікуються в Інтернеті, за кілька років. З осені 2013 року, за словами д-ра Бемфорда, центр, побудований за 2 млрд USD, нарешті втілить ідею тотальної обробки інформації в життя».

Також NSA, за твердженням видання, хоче мати можливість швидше розшифровувати кодування фінансових транс­акцій, а також військових і дипломатичних таємниць. 2004-го з метою підвищити обчислювальні потужності в тисячу разів було запущено «Програму високопродуктивних комп’ютерних систем» (HPCS). Нові так звані комп’ютери Patflop повинні були здійснювати квадрильйон, тобто 10 у 15-му степені, обчислювальних операцій за секунду, ідеться в статті.

Учені незасекреченого відділення NSA 2009 року створили найшвидший на світі комп’ютер — XT5, що досягав швидкості 1,75 петафлопа/с (флоп/с — кількість операцій із плаваючою комою за секунду). Тепер, за словами Джеймса Бемфорда, працівники таємного відділення NSA говорять про те, що створили комп’ютер, який розвиває трохи більшу швидкість і спеціально призначений для криптоаналізу. «Наприкінці 2011 року американський суперкомп’ютер уже досягав швидкості 2,33 петафлопа/с. Однак він — третій за швидкістю після японського комп’ютера К (10,51 петафлопа/с) і китайської системи Тянь­хе-1А (2,57 петафлопа/с)», — повідомляє автор.

Die Welt

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...