Новини для українців всього свту

Thursday, Jun. 4, 2020

Виграє той, хто отримає вакцину від коронавірусу першим

Автор:

|

Травень 12, 2020

|

Рубрика:

Виграє той, хто отримає вакцину від коронавірусу першим

Упродовж останніх десятиліть майже щороку виявляли новий збудник, який викликає у людей тяжкі хвороби — СНІД, MERS, SARS, пташиний і свинячий грип, ебола та багато іншого. Досі невідомі віруси і все нові інфекційні захворювання, які переносяться від тварин людям (зоонози) можуть, на думку фахівців Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), стати глобальною загрозою для людства. Аби досліджувати ці збудники та засоби лікування викликаних ними хвороб, потрібні спеціальні лабораторії.

Чотири ступені безпеки для чотирьох груп ризику
Збудники хвороб розділяють на чотири категорії ризику. На кожну з них припадає своя категорія заходів біологічної безпеки. До найвищої категорії належать біологічні субстанції, які можуть викликати у людей важкі хвороби та проти яких досі немає щеплення або не знайшли ефективного лікування. До цієї категорії віднесли лише кілька десятків вірусів, маловідомих широкому загалу, принаймні, в Європі. Як би це дивно, але коронавіруси SARS-CoV-1, MERS-CoV і новий SARS-CoV-2 зарахували до третьої категорії ризику.
По всьому світі існує відносно мало лабораторій найвищого, четвертого рівня безпеки. У загальнодоступних джерелах їх можна знайти близько 40. Зокрема, це 11 лабораторій у США, чотири у Німеччині, по три — в Індії та Швейцарії, і по дві в Австралії та Росії. У Китаї, до речі, така лабораторія лише одна — у місті Ухань, де відбувся перший спалах епідемії Covid-19, що згодом призвело до спекуляцій у засобах масової інформації щодо витоку нового коронавірусу саме з цієї лабораторії.
Лабораторії найвищого рівня безпеки (S4) територіально й організаційно відокремлені від інших будівель і структур. Здебільшого, сторонні не мають доступу не те що до лабораторії, але навіть на територію дослідних інститутів, до яких вони належать. Така територія перебуває під відеоспостереженням і надійною охороною.
Лабораторії S4 мають автономне забезпечення електроенергією та водопостачання, а також окрему вентиляційну систему. Вентиляцію здійснюють із кількарівневим фільтруванням повітря, яке може зупинити будь-які збудники хвороб. Стічні води й інші відходи назовні не потрапляють.
Усі стіни, стелі та підлога такої лабораторії вкриті водонепроникним матеріалом, який легко мити і який водночас стійкий до впливу кислот, розчинників або засобів дезінфекції. У лабораторіях S4 підтримують низький тиск, аби у разі можливого порушення герметичності не сталося витоку збудників хвороб назовні. Доступ до лабораторії відбувається через кілька спеціальних шлюзів. Двері цих шлюзів відмикають лише одночасно і лише таким чином, аби повітря виходило лише у напрямку лабораторії.
За інформацією Інституту імені Роберта Коха, будівлі лабораторій захищені таким чином, що навіть падіння літака на лабораторію або вибух бомби не мають призвести до витоку назовні. Адже віруси дуже чутливі до впливу високих температур, що неминуче у разі таких екстрених ситуацій. Крім цього, вчені вказують, що всі досліджувані у таких лабораторіях віруси можна знайти у природі, тому потенційним терористам немає потреби шукати їх у спеціальних лабораторіях.

Хто й як там працює?
Доступ до лабораторій обмежений незначною кількістю висококваліфікованих фахівців і перебуває під суворим наглядом. Працівники носять надувні костюми, які герметично вкривають усе тіло. Для захисту на руки вдягають дві або й три пари спеціальних рукавиць — одні поверх інших. При цьому верхні рукавиці щільно вдягають поверх рукавів захисного одягу. Робота у такому захисному костюмі, який важить близько 10 кг, фізично вкрай важка, тому робочий день у таких умовах триває не більше трьох годин.
У лабораторіях за спеціальними дозволами зберігають збудники лише у мінімально необхідних дозах і лише ті, які досліджують на даний момент. Заражені проби крові, тканин або секрету досліджують на спеціально захищених робочих столах, відгороджених склом. Лаборанти для роботи зі збудниками встромляють руки у стаціонарно вмонтовані рукавиці, через які вони торкаються до заражених поверхонь.
По завершенні роботи речовини зберігають у закритих посудинах. Всі використані предмети миють у спеціалізованій мийці за високих температур і під високим тиском. Відходи лабораторної роботи дезактивують, тобто вони проходять санітарну обробку, у процесі якої вбивають усі віруси.
Перш ніж покинути лабораторію, працівники, не знімаючи захисні костюми, спершу приймають душ у сильно розбавленій пероцтовій кислоті, що потрібно для дезінфекції. Після цього одяг знімають і ще раз приймають душ. Оскільки зараження вірусами неможливо виміряти жодними приладами, зазвичай, дослідники працюють у парі. При цьому вони контролюють захисні костюми один одного на предмет можливих пошкоджень і допомагають один одному вдягатися та роздягатися. Цей процес займає від 15 до 30 хвилин.

Пальма першості
Вакцину від коронавірусу зараз шукає весь світ. Зараз існує близько 70 перспективних прототипів. Тим часом у Великій Британії на 80 % впевнені, що вже створили дієвий препарат і тестують його на людях. Робота над вакциною, розробленою клінічними групами в Оксфордському університеті та Інституті вакцин в Оксфордському університеті, розпочалася в січні ц. р. Зараз в Оксфорді та Саутгемптоні планують провести дослідження за участі до 510 здорових добровольців у віці від 18 до 55 років, і, ймовірно, додадуть іще три групи.
Рекордна швидкість, із якою вакцина пройшла від моменту створення до тестування на людях, не випадкова. Незадовго до спалаху коронавірусу в китайському Ухані вчені Оксфордського університету намагалися знайти рішення проти гіпотетичної загрози, відомої, як «Вірус Х». Тому коли 11 січня геном нового коронавірусу вдалося розшифрувати, науковці просто використали попередні напрацювання для створення вакцини проти SARS-CoV-2.
За своєю суттю експериментальна вакцина під назвою ChAdOx1 nCoV-19 — це рекомбінантна вірусна векторна вакцина. Вчені створили її на основі генетично модифікованого вірусу застуди (аденовірусу), яким хворіли шимпанзе. При цьому масове виробництво потенційної вакцини проти Covid-19 у Сполученому Королівстві вирішили запустити ще до клінічних випробувань. Хоча й існує ризик, що вакцина не спрацює, однак до вересня будуть готові вже близько мільйона доз.
Метт Генкок, міністр охорони здоров’я Великої Британії, заявив, що «кидає всі сили» країни для створення вакцини. Він також пообіцяв виділити 20 млн GBP на фінансування оксфордського проєкту і 22,5 млн GBP на клінічні випробування іншого прототипу в Імперському коледжі Лондона. «Британія опинилася попереду всього світу у вирішенні цього питання, — хизувався він. — Ми вклали більше грошей, ніж будь-яка інша країна, в пошук вакцини, і, незважаючи на всі зусилля в усьому світі, дві з провідних розробок вакцин відбуваються тут — в Оксфорді й Імперіалі».

Коли це станеться?
Згідно з регламентом ВООЗ, перш ніж потрапити в широке виробництво, вакцини мають пройти цілу низку випробувань. Ендрю Поллард, головний дослідник оксфордського проекту, каже, що «мільйони доз» можуть бути готові вже до осені, якщо в цьому складному процесі клінічних випробувань нічого не трапиться поганого. «Але щоб досягти великих масштабів, потрібні величезні технічні зусилля, і гадаю, що це навряд чи станеться до кінця цього року», — попередив він.
Адріан Гілл, директор Інституту Дженнера, вважає, якщо вакцина виявиться ефективною, виробництво прискорять. «Тоді ми будемо рухатися ще швидше, адже цілком зрозуміло, що світові до кінця року в ідеалі знадобляться сотні мільйонів доз, щоб покласти край пандемії», — зазначив він.
У разі успішного випробування вакцини, команда подасть заявку на отримання дозволу екстреного використання, щоб негайно розробити програму щеплень. Після цього першими вакцину отримають громадяни Об’єднаного Королівства.
Та у світі є аж 120 проєктів із пошуку ефективної вакцини проти коронавірусу. Про це свідчать дані, які оприлюднили дослідники з Лондонської школи гігієни та тропічної медицини. 110 із них перебувають на доклінічній стадії розвитку. А вісім вже досягли клінічних випробувань першої фази на людях.
Основна мета тестувань першої фази — перевірка безпеки та меншою мірою ефективності медичного препарату. Основна мета випробувань другої фази, а потім і третьої, проведених у ширшому масштабі, — оцінити їхню ефективність перед наданням дозволу на маркетингові дослідження органами охорони здоров’я.
У школі наголосили, що трійку лідерів також очолюють китайські виробники: фармацевтичний гігант Sinovac, що спеціалізується на акціях високотехнологічних компаній, та два проєкти під патронатом Шеньчженьського медичного інституту. Успішним також називають і проєкт німецької BioNTech, що вже вступив у першу фазу.
У Сполучених Штатах також тестують дві вакцини на цій стадії. Зокрема, це ліки біотехнологічної компанії Moderna у партнерстві з Американським національним інститутом здоров’я, і препарат від Inovio Pharmaceuticals. Крім цього, там уже готуються сертифікувати перші ліки від коронавірусу. Препарат розробляє місцева компанія «Гілеад». Противірусний препарат «ремдесівір» тестують уже кілька років, його розробили 2015-го проти еболи, схожу схему лікування зараз застосовують і щодо хворих на Covid-19. 2 травня медичний регулятор FDA Міністерства охорони здоров’я США видав екстрений дозвіл на використання препарату «ремдесівір» для лікування пацієнтів із коронавірусом.

Євген Клен

About Author

Meest-Online