Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Nov. 21, 2017

Вікторія Нуланд пішла на мозковий штурм

Автор:

|

Січень 21, 2016

|

Рубрика:

Вікторія Нуланд пішла на мозковий штурм
Вікторія Нуланд

Вікторія Нуланд

Відбулися перемовини між американським дипломатом і російським куратором війни на сході України.

Напередодні
Уранці 15 січня песимісти в Україні доволі насторожено сприйняли повідомлення російського видання «КоммерсантЪ» із посиланням на два свої незалежних одне від одного джерела, що в Піонерському (цією назвою перейменували німецьке місто Нойкурен в анексованій СРСР за результатами Другої світової війни Східній Прусії, тож тепер це — Калінінградська область Російської Федерації) проведуть перемовини Вікторія Нуланд, заступник державного секретаря США, і Владислав Сурков, помічник президента РФ, котрого засоби масової інформації прозвали куратором війни на Донбасі. Адже мало кому подобатиметься те, що стосовно нього домовляються без його участі.
Тим паче, що Олександр Захарченко, так званий голова ради міністрів проголошеної російськими окупантами й їхніми колаборантами фейкової «Донецької народної республіки»
(ДНР), відкрито зізнався торік в інтерв’ю телеканалу «Юніон», що п. Сурков йому «допомагав у всіх питаннях, які виникали», і що це — «та людина, із котрою ми спілкуємося з усіх фундаментальних і навіть не фундаментальних питань».
Маріонетка Путіна сказав тоді також про Владислава Суркова: «Та робота, яку він і його команда зробили саме за Мінськими угодами, — це примус України до припинення вогню, вирішення питань про переведення гострої фази конфлікту з воєнної в політичну. Це все завдяки йому та його команді».
Натомість оптимісти ще не забули, що 13 січня Барак Обама заявив у своєму посланні Конґресу, що Україна «вислизає з орбіти РФ». А це таки здатне слугувати українцям не до настороженості стосовно американців, а якраз навпаки.
Володимир Огризко, колишній міністр закордонних справ України, прокоментував заявлене президентом США так: «У своєму останньому зверненні до Конґресу п. Обама дав зрозуміти, що бачить Україну серед пріоритетів політики національної безпеки Сполучених Штатів. Його слова про те, що допомога нашій країні — це не благодійність, а бажання зміцнити власну національну безпеку, багато чого вартують».

Ще одне підтвердження
Та й наступного дня переважна частина телефонної розмови президента Обами з Путіним, зі слів Джоша Ернеста, офіційного представника Білого дому, стосувалася виконання Росією своїх зобов’язань у рамках угоди про перемир’я в Україні, а «значна частина була присвячена тому, щоб закликати припинити російську підтримку сепаратистів і дестабілізацію ситуації на сході України».
Олег Рибачук, екс-віце-прем’єр-міністр України з питань європейської інтеґрації, вважає: «Дзвінок президента США Путіну, в ході якого вони досить докладно обговорили вреґулювання донбаського конфлікту, вважаю позитивним моментом. Загалом п. Обама досить рідко йде на будь-які телефонні перемовини. Він не належить до числа американських президентів, котрі спілкуються особисто. Зазвичай в його адміністрації цими питаннями займається Джо Байден. Тому останній дзвінок президента США Путіну — це демонстрація політичної підтримки України з боку США, зокрема, підтвердження того, що наша країна залишається пріоритетним напрямком американської зовнішньої політики».
«Учора було ще одне підтвердження підтримки України з боку США — держсекретар Керрі під час виступу в Університеті національної оборони зазначив, що у Європі американці «підтримують демократичну та суверенну Україну», — також зауважив п. Рибачук 14 січня. Іншими словами, останні дні слід трактувати так: у нас немає жодних підстав думати, що Сполучені Штати переглянули або мають намір переглядати наше партнерство, відсунути його на задній план, враховуючи ситуацію в Сирії тощо.

Необхідно знайти вихід
Стосовно ж зустрічі п. Нуланд і п. Суркова, про котру, як повідомили в Посольстві США в Києві, домовилися 15 грудня 2015-го під час перемовин у Москві Джона Керрі з Путіним, Стівен Бланк, старший науковий співробітник «Американської ради закордонної політики», пояснив «Голосу Америки»: «Однозначно, що є активізація дипломатії. Але вона спричинена тим, що Путін хоче піти геть від столу, зберігши при цьому свої здобутки. Йому важко це зробити. Ключовим важелем його тиску є загроза вторгнення в Україну. Без постійної загрози аґресії йому буде важко зберігати завойоване. Щодня Україна стає сильнішою, а РФ — слабшою. Тож Путіну необхідно знайти вихід зі ситуації. Саме тому й спостерігаємо пожвавлення дипломатичної активності між Москвою, Києвом і Вашинґтоном».
Своєю чергою, Віталій Портников, оглядач «Радіо Свобода», стверджував напередодні зустрічі в Піонерському: «Повідомлення про зустріч Владислава Суркова з Вікторією Нуланд — доказ того, що Росія намагатиметься домогтися скасування санкцій проти путінського режиму всіма можливими засобами. Але у нього це навряд чи вийде. Помічник держсекретаря вже заявила, що виконання всіх пунктів Мінських угод можливе тільки після закінчення обстрілів — тобто повного припинення вогню».
«Якщо під час зустрічі в Піонерському п. Сурков і п. Нуланд мали можливість поспілкуватися на свіжому повітрі, у впевненості, що їхня розмова не підслуховується, представник президента РФ міг отримати шанс поговорити про найоптимальніший для російської еліти та держави сценарій, який містить відсторонення від влади Путіна та вреґулювання взаємин з Україною та Заходом. Але до падіння нафтової ціни до 20 USD за барель і початку розкладу Російської Федерації цей сценарій навряд чи буде реалізований», — припустив журналіст.

У закритому режимі
Як повідомило видання «КоммерсантЪ», «Калінінград як місце консультацій було вибрано невипадково: Вікторія Нуланд перебувала у литовському Тракаї, де в ході форуму «Снігова зустріч» обговорювалися проблеми євроатлантичної безпеки. Приїхати до Литви Владислав Сурков не міг, бо перебуває в «чорному списку» Європейського Союзу».
Зустріч п. Нуланд і п. Суркова тривала в державній резиденції в Піонерському під Калінінградом у закритому режимі близько шести годин. Як заявив Джон Кірбі, представник Держдепартаменту США, «обговорювалася ситуація на сході України та необхідність повної імплементації мінських домовленостей». Він також назвав зустріч «конструктивною» та «доброю дискусією».
Тим часом російський учасник зустрічі повідомив про ці перемовини таке: «Відбулися досить ґрунтовні, конструктивні та корисні консультації. Це був свого роду мозковий штурм із пошуку компромісів для реалізації Мінських угод. Щодо деяких чутливих питань, як, наприклад, конституційна реформа (в Україні. — Ред.), безпека та вибори, висувалися ідеї, які можуть бути обговорені в контактній групі в «нормандському форматі».
У Посольстві США в Києві запевнили Адміністрацію Президента й уряд України, що перемовини в Піонерському «були конструктивними і призначалися для підтримки поточної роботи країн у «нормандському форматі» та тристоронній контактній групі». Втім, деталей дипломати так і не розповіли.

Припинити вбивства!
Сама ж Вікторія Нуланд заявила 16 січня в інтерв’ю інформаційній аґенції BNS: «Повне припинення вогню є першорядним критерієм для початку політичного процесу вреґулювання ситуації на Донбасі. Останнім часом перемир’я перетворювалося в краще життя, але воно ще — не повне, люди ще гинуть, відбуваються зіткнення. Отже, перший виклик — припинити вбивства людей, щоб можна було перейти до інших частин Мінських домовленостей, у т. ч. політичного рішення, реальних виборів згідно з українським законодавством, що відповідає стандартам Організації з безпеки та співпраці у Європі відведення іноземної військової техніки та військових, повернення контролю над кордонами. Усі ми повинні працювати, щоб Мінські угоди були втілені в життя, бо інакше матимемо як мінімум заморожений конфлікт, а можливо, ще гірше — постійну небезпеку для України та для всіх нас».
Відтак російський політолог Дмитро Орєшкін дійшов висновку: «Зустріч п. Нуланд і п. Суркова не принесе конкретного прориву. Ця зустріч ознаменувала перехід до фази обміну юридичними, риторичними, політичними та дипломатичними демаршами, образами, звинуваченнями тощо. Без ясного кінця — так завжди відбувається зі сецесійними явищами. Взяти будь-яку невизнану республіку, що в Африці, в Азії чи в інших реґіонах, — розв’язки не буває. Північний Кіпр не визнаний Південним, але існує. Те ж стосується Нагірного Карабаху, Абхазії тощо. Така ж доля чекає Донбас, і, як мені здається, це — єдиний вихід зі ситуації».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...