Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Sep. 23, 2017

В американській економіці більше тривоги, ніж оптимізму

Автор:

|

Травень 24, 2012

|

Рубрика:

В американській економіці більше  тривоги, ніж оптимізму

Мабуть, ніхто не має сумніву, що від становища, у якому перебуває економіка, залежить якість життя людей. І це не тільки в матеріальному сенсі, а також і в психологічному. І якщо придивитися до нинішнього стану американської економіки, для радощів причин бракуватиме. У цьому просто переконатися, для цього досить поговорити з людьми.

Коли розмовляєте з кимось, хто працює й приносить зарплату на утримання своєї сім’ї, то у вас формується одна картина про економіку країни; коли ж говорите з кимось, хто живе на ласці держави й одержує виплати з безробіття, яке могло щойно початися або добігає своєї межі, то у вас складеться інша картина про економічне становище — зовсім протилежна. А таких, що живуть на такій ласці, — мільйони. А що вже казати про тих, у кого «мортґеджі — під водою», тобто борг на житло перевищує собівартість житла? Або про людей, що дожили до пенсійного віку й заощадження яких із тієї чи іншої причини — не такі великі, як їм здавалося раніше?

Тому щодо економічної ситуації в багатьох людей зараз більше тривоги, ніж оптимізму. Мабуть, найтривожнішим є той факт, що відчувається брак упевненості, страх перед тим, що принесе завтрашній день. Із цим кожен із нас уже зіштовхувався не раз.

Сьогоднішній стан є наслідком нещодавньої рецесії, яку пережила країна. Раніше було багато рецесій — в 1970-х,

1980-х, 1990-х і 2000 року, але ця, остання, була інакшою. Напевно, тому її назвали «великою». Вона виникла через фінансові махінації, метою яких було швидке досягнення якнайбільших прибутків шляхом «екзотичних» фінансових операцій у торгівлі різними товарами та нереальним підвищенням цін на нерухомість. Рецесія закінчилася кілька років тому, але добробут загубився десь позаду. Знаємо з минулого, що після «Великої депресії» на початку 1930-х рр. минулого століття мало минути багато років, допоки країна видряпалася з економічної кризи й ступила на шлях економічного зростання.

Нинішнє становище якоюсь мірою нагадує постдепресійні роки того часу. Як тоді, так і тепер економіка повільно набирає розгону. Звернімо увагу, що каже головний банкір країни п. Бернанке. Він уже не раз заявляв, що економіка — на добрій дорозі, має ознаки покращення, тільки той процес проходить фазами: то прискорюється, то сповільнюється. Що іншого він може нам сказати? Ми могли би запитати в нього, чому економіка не оздоровлюється сама, а вимагає постійного фінансового стимулювання, у чому багато економістів убачає сиґнал про появу інфляції.

Приглядаючись до того, як зараз проходить розвиток американської економіки, можна дійти висновку, що 2012-й уподібнюється до минулого 2011 року, який, своєю чергою, був дублем 2010-го. Пригадаймо деякі дані. І квартал 2011 року відзначився помітним зростанням у різних сферах економіки, яке, до речі, було продовженням позитивних зрушень, що почалися ще в останньому кварталі

2010-го. Але щойно закінчився І квартал 2011-го, як економіка раптом сповільнила темпи активності, і цей стан тривав протягом двох наступних кварталів —ІІ-го й ІІІ-го. Але вже в останньому кварталі 2011 року економічне життя знову пожвавилося. Позитивними ознаками того пожвавлення були такі показники, як сповільнення тижневих звільнень із роботи й створення більшої кількості нових робочих місць. Рівень безробіття на кінець 2011 року знизився до 8,5 %. Покупець, відчуваючи, що економіка поліпшується, у перед­різдвяний період навіть збільшив свої покупки від передбачуваного рівня показника й навіть позбувся страху купувати у борг.

Також тішило те, що на базі інших показників економіці не загрожувала інфляція — ні в цінах на матеріали, що їх застосовують у виробничому секторі, ні на рівні роздрібної торгівлі кінцевим товаром. Та найутішнішим було те, що в ІV кварталі 2011-го валовий внутрішній продукт (ВВП) сягнув тривідсоткового зростання, перевершивши показники чотирьох попередніх кварталів. А відомо, ВВП — це мірило того, як розвивається економіка.

Підвищене економічне зростання в ІV кварталі 2011 року продовжилося в І кварталі 2012-го. Для прикладу, із грудня 2011 року по кінець лютого ц. р. економіка створила майже 750 тис. нових робочих місць. Наприкінці березня рівень безробіття знизився до 8,2 %.

Такий стан порадував Барака Обаму. Відвідуючи підприємство Rolls-Royce, яке виробляє двигуни для літаків у штаті Вірджинія (штат критично налаштований щодо його перемоги), він зробив заяву, що вперше від кінця 90-х років минулого століття американський виробничий сектор (manufacturing) нарешті почав у значній кількості створювати робочі місця. Він сказав: «Економіка зміцнюється». І продовжив: «Те, що я бачу, дає мені впевненість, що попереду в нас — кращі часи».

Мітт Ромні, перебуваючи тоді в штаті Міссісіпі, оминув повідомлення про позитивний показник щодо створення нових робочих місць, опублікований на той час, і докоряв чинному президентові за те, що той не доклав зусиль, аби стан безробіття був нижчим за 8 %.

Крім пожвавлення у виробничому секторі, уперше після закінчення Великої рецесії в березні ц. р.

також спостерігалися позитивні зрушення в будівельній індустрії. Справджувалися прогнози щодо прибутків різних корпорацій у І кварталі. Більш ніж 60 % різних підприємств продемонструвало вищі, ніж передбачалося, прибутки за І квартал і зростання товарообігу. Урешті, у І кварталі ц. р. значно підвищилась вартість акцій різних корпорацій.

Однак уже із середини квітня, коли почали надходити показники за березень, стало зрозуміло, що економічна активність сповільнилася. Першою ознакою спаду було повідомлення щодо створення нових робочих місць. Згідно з інформацією приватної групи ADP, передбачалося, що кількість нових робочих місць буде на рівні 201 тис., однак коли з’явилися офіційні дані Міністерства праці, виявилося, що економіка створила в березні тільки 120 тис. робочих місць. Від цього показника повіяло песимізмом. На нього неґативно відреаґував фондовий ринок, і протягом двох наступних тижнів майже щодня індекс Дов-Джонса й інші показники знижувалися. Іншими неґативними ознаками в березні були спад продажу новозбудованих житлових одиниць і скорочення замовлень на товари довготермінового користування. Наприкінці квітня був опублікований показник ВВП за І квартал року. Він підтвердив погіршення в економіці, вартість якого знизилася до 2,2 %, що на 0,8 % нижче за показник останнього кварталу минулого року.

Економісти дошукуються причин сповільнення в економіці. Знаходять чи здогадуються, що ними були підвищені ціни на пальне та геополітичні проблеми, зокрема неспроможність деяких країн, що користуються грошовою одиницею євро, знайти вихід із бюджетних криз. Також у фокусі опинилося китайське питання. Виявляється, що економіка КНР також дещо сповільнилася. Усі ці спостереження ведуть економістів до висновку, що два наступних квартали будуть характеризуватися зниженою активністю подібно до того, що було торік.

Завершуючи огляд американської економіки, не можу не згадати про подію, яка сталася в середині квітня. Вона ніби приховувалася, але потім вийшла нагору своєрідним «вибухом бомби» в перший тиждень травня. Ця подія блискавично привернула до себе увагу не тільки американського уряду й американських фінансових установ, а й усього світу. Це був інвестиційний ляпсус найбільшої за капіталом фінансової інституції у світі, якою є J. P. Mor-

gan Chase. Про деталі — не відомо, і знадобиться багато часу, щоб у них розібратися. По суті, цей банк інвестував велику суму свого власного капіталу в протилежних інвестиційних позиціях (hedging). На жаль, події розгорталися таким чином, що банк почав потерпати від великих фінансових утрат з обох сторін зайнятих позицій. І що більше банк рятував цю невтішну ситуацію, то більше втрат відчував. За інформацією в пресі, протягом навіть не цілих двох тижнів банк зазнав збитків на понад 2 млрд USD. Він утрачав від 100 до 200 млн USD щодня.

Цікаво, як про цю подію почнуть висловлюватися кандидати в президенти — нинішній президент Обама і кандидат від Республіканської партії Ромні. І кого будуть звинувачувати — причетних осіб, систему, законодавство? Згадую про цю подію ще й тому, що вище в цьому дописі я говорив про те, що недавня Велика рецесія була наслідком фінансової кризи та що значною мірою її спричинили різноманітні фінансові маніпуляції. Помилку, якої припустився J. P. Morgan, можна вважати «екзотичною маніпуляцією», у якій інвестор, шукаючи зиску, займає протилежні позиції, що на банківському жарґоні називають вдалим словосполученням risk management.

Згадавши про президентські вибори, повернімося ще раз до п. Ромні. Зараз немає сумніву в тому, що він буде кандидатом у президенти від Республіканської партії. Заразом пригадаймо собі, скільки «помиїв» ще так недавно вилили на нього його противники з Республіканської партії. Його звинувачували то в одному, то в іншому. Робили надумані закиди. І найприкріший — у тому, що, мовляв, він не здатен бути президентом Сполучених Штатів Америки. Тепер усі ті, хто вважав його недостойним бути президентом, поєдналися з ним і стали його великими прихильниками. І всі погодилися на тому, що будуть його всіляко підтримувати у виборах проти чинного президента. Для мене це — абсолютно зрозуміла політична гра, і я ставлю собі запитання: «Чому ми, українці, — не такі?»

Дещо більше ніж два роки тому у нас були президентські вибори, і ми мали різних кандидатів. Наприкінці було двоє — Юлія Тимошенко й Віктор Янукович. Люди різних мастей лівого крила підтримали п. Януковича, людину судиму, москвофіла й навіть українофоба. А центр і праве крило політиків не підтримали Юлії Тимошенко. Чому не було доброго сиґналу від особи № 1 — Віктора Ющенка, тим більше що він став президентом за підтримки Помаранчевої революції, душею якої був не він, а Юлія Тимошенко? Колись давно по селах люди в таких випадках казали, що чоловік, у якого здохла корова, просив Бога, щоби сусідова також здохла. І тепер я запитую себе: «Як довго ми будемо жити за принципом примітивних засад і коли дозріємо до політичної мудрості»?

Лука Костелина

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...