Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Apr. 21, 2019

Урочиста тиша Арлінґтона

Автор:

|

Листопад 20, 2014

|

Рубрика:

Урочиста тиша Арлінґтона

Арлінгтонське національне кладовище

А історія Арлінгтонського національного кладовища сягає корінням у часи, що передували американській громадянській війні. Перший солдат був там похований 150 років тому – у травні 1864-го. До кінця війни на кладовищі налічувалося вже 16 тисяч могил. Але якщо після громадянської війни в Арлінгтоні ховали лише місцевих бідняків, то зараз воно перетворилося на почесне місце поховання ветеранів і членів їхніх родин.

На конфіскованій землі
На території кладовища, розташованого поблизу центру Вашингтона – через міст, – у штаті Вірджинія, поховані учасники воєн, президенти, голови Верховного суду і астронавти. Тут навіть є свої вулиці та провулки.
Спершу кладовище призначалося для захоронення загиблих на громадянській війні вояків. Ділянка землі, на якій воно розкинулося, була конфіскована в генерала Роберта Лі – головнокомандувача армії Півдня. Це була територія маєтку Арлінгтон, що раніше належав Мері-Енн (Кастіс) Лі, дружині генерала армії Конфедерації Роберта Лі й онучці Марти Вашингтон.
Подружжя прожило в Арлінгтон-гаусі 30 років. Однак коли почалася громадянська війна, генерал Лі довго не міг визначитися, на чиєму він боці. Зрештою, останнє слово залишалося за рішенням політичних лідерів штату Віргінія. Після того, як сім’я Лі покинула свій маєток, Монтгомері Мейгс, бригадний генерал армії федерального уряду, переконав Авраама Лінкольна в необхідності відвести частину земель родини Лі під кладовище для загиблих солдатів.
Мейгс наказав проводити поховання сам перед навколо будинку, щоби після війни його мешканці не змогли повернутися назад. Таким чином, до кінця громадянської війни там налічувалося вже 16 тис. могил. Верховний суд, однак, ухвалив рішення на користь власників особняка, але генерал Лі погодився продати будинок за 150 тис. USD.

Заборона на поховання
Та якщо після громадянської війни на Арлінґтонському кладовищі ховали тільки бідняків і невпізнаних осіб, то зараз воно перетворилося на почесне місце поховання ветеранів і членів їх сімей.
У цій землі можуть спочивати тільки ті, хто загинув під час військових дій, має 20-річний військовий стаж або певні військові нагороди, а також їхні партнери по шлюбу та члени родин. Ветерани і члени їхніх сімей можуть претендувати на поховання в Арлінґтонському колумбарії. При похованні почесна варта несе труну, накриту державним прапором, дається салют з рушниць і сурмач грає відбій.
Серед видатних американців, що знайшли спочинок на Арлінгтонському меморіальному кладовищі, – президенти Джон Кеннеді та Вільям Тафт, члени Верховного суду Олівер Венделл Голмс, Таргуд Маршалл і Ерл Воррен, воєначальники Джон Першинг, командувач часів Першої світової війни, генерали Омар Бредлі та Джордж Маршалл, а також адмірал Вільям Лейї, що прославилися в часи Другої світової, і генерали Деніел «Чаппі» Джеймс і Максвелл Тейлор, учасники в’єтнамської війни.
Біля могили Джона Кеннеді горить вічний вогонь. Його могила – скромна чорна плита з вигравіруваним ім’ям і роками народження і смерті. Поруч лежить його дружина Жаклін і двоє дітей Кеннеді, померлих у ранньому віці.

«Цивільний» або «громадянин»
Арлінгтонське національне кладовище розділене на 70 секцій, у південно-східній його частині кілька ділянок зарезервовано для майбутнього розширення. 2005 року адміністрація кладовища придбала ще 73 акри (298 тис. кв. м) додаткових земель.
Зараз на ділянці № 60, у південно-східній частині кладовища, ховають військовослужбовців, убитих у війнах в Іраку та Афганістані.
Секція №21 відома як ділянка медсестер. У цьому місці поховано багато медичних сестер, загиблих на війнах. Тут же є Меморіал медсестер. На ділянці Конфедерації розташовано могили солдатів Армії Конфедеративних Штатів Америки. На ділянці №27 знайшло вічний спокій понад 3 800 колишніх рабів, яких під час громадянської війни називали “контрабандистами”. На їхніх надгробках викарбовано слова «цивільний» або «громадянин».
Станом на сьогодні, на кладовищі поховано близько 300 тис. людей – ветеранів та загиблих у кожній із воєн,у яких країна брала участь починаючи з громадянської війни в США та до військових дій в Афганістані й Іраку; площа його становить 624 акрів (2,53 кв. км).
Працівники і відвідувачі воліють пересуватися кладовищем на спеціальних мікроавтобусах. Але до двох головних визначних пам’ятників – могили президента Джона Кеннеді й могили Невідомого солдата – зазвичай усі йдуть пішки.

До Могили невідомого солдата
Численні ветеранські й громадські організації та групи проводять меморіальні служби в мармуровому амфітеатрі кладовища. Час від часу на цвинтар споруджують нові монументи в пам’ять про особливі категорії військовослужбовців та ветеранів, похованих тут. Однак меморіальні пам’ятники встановлюються на Арлінгтонському кладовищі не тільки на честь солдатів, які брали участь у бойових діях.
1 лютого 2003 року при вході в атмосферу Землі зазнав аварії американський шаттл «Колумбія». Усі семеро членів екіпажу загинули, й Америка вирішила увічнити своїх героїв. Адміністратор НАСА Шон О’Кіфі заявив: “Меморіал в столиці нашої батьківщини служитиме нагадуванням про ідеали екіпажу” Колумбії “: чесність, відвагу і дух першовідкривачів”.
Меморіал на їх честь був встановлений неподалік монумента, присвяченого пам’яті загиблого екіпажу космічного човника «Челленджер». Ця катастрофа, яка сталася 1986 року, забрала життя семи американських астронавтів.
Близько чотирьох мільйонів осіб на рік відвідує Арлінгтонське меморіальне кладовище, де біля Могили невідомого солдата постійно стоїть почесна варта, що змінюється щогодини. Урочиста церемонія заснування Могили невідомого солдата була проведена 1921 року президентом Хардингом. Кам’яна гробниця з тілом невпізнаного солдата Першої світової війни, похованого в День ветеранів 1921-го, – це тільки видима частина меморіалу. А під плитами, прилеглими до гробівця, є поховання невідомих американських солдатів, полеглих під час Другої світової, корейської та в’єтнамської воєн. Двічі на рік, у День поминання і День ветеранів, до Могили невідомого солдата покладається вінок від Президента США. Церемонія не змінювалася з 1921 року, від дня поховання тіла невідомого солдата.
Сам меморіал виконано з мармуру, який видобувається в штаті Колорадо. Він складається із семи частин загальною вагою 72 тонни й вартістю 48 тис. USD. Могила була завершена і відкрита для громадськості 9 квітня 1932 року. Спочатку вона була названа “Могила Невідомого солдата”. Пізніше тут були поховані й інші невідомі службовці, і меморіал став відомий як «Могила Невідомого”, хоча вона ніколи так і не отримала офіційної назви.

На рік – майже сім тисяч церемоній
Арлінгтонське національне кладовище має спеціально розроблені правила поховання. Прапори на кладовищі приспускаються за півгодини до першого похорону на весь день і знову піднімаються через півгодини після останньої поховальної церемонії кожного дня. Похорони на кладовищі зазвичай проходять п’ять днів на тиждень, окрім вихідних. У середньому в день відбувається 27-30 поховань (як трун, так і урн). На рік приблизно буває 6 900 церемоній.
Арлінгтонське кладовище посідає друге місце за кількістю похованих серед усіх національних кладовищ США. Найбільшим зі 130 національних кладовищ є Калвертон на Лонг-Айленді, недалеко від кладовища Рівергед, Нью-Йорк, де проводиться більш як 7 тис. поховань щороку.
На додачу до поховань у землі, на Арлінгтонському національному кладовищі також збудовано один з найбільших в країні колумбаріїв, де зберігаються кремовані останки. Сьогодні використовується чотири колумбарних стіни, у кожній з яких – 5 тис. ніш. За планом, буде дев’ять стін загальною сукупністю 50 тис. ніш, місткістю 100 тис. урн.
І принаймні, до 2060 року Арлінгтонське кладовище, як запевняють його працівники, залишатиметься “живим” – надалі проводитимуть до 30 похоронів на день. Після цього, якщо розширюватися буде вже нікуди, легендарне кладовище перетвориться в пам’ятник самому собі.

Олексій Гай

 

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...