Новини для українців всього свту

Saturday, Oct. 31, 2020

Третє століття Білий дім символізує силу нації США

Автор:

|

Грудень 25, 2013

|

Рубрика:

Третє століття Білий дім символізує силу нації США

У стрічці «День незалежності» інопланетяни підірвали Білий дім, зображення якого прикрашає банкноту вартістю 20 доларів. Однак аж ніяк не цей факт ставить Білий дім у рейтингу пам’яток США на почесне друге місце після Емпайр Стейтс Білдінг у Нью -Йорку. Насамперед, Білий дім – це символ американської нації й могутності президентської влади. Класична архітектура цієї будівлі, що розташувався на Пенсільванія-авеню, – досить лаконічна, але водночас елегантна й вишукана.

У співавторстві з президентом
Перший камінь офіційної резиденції американських президентів, відомої в усьому світі, як Білий дім, було закладено у Вашингтоні 13 жовтня 1792 року. Місце для Президентського палацу, або Президентського особняка, або ж Будинку президента, як спочатку називали Білий дім, було обране самим Джорджем Вашингтоном – першим главою Сполучених Штатів Америки. За його словами, це мало бути місце, «площа якого не перевищує десяти квадратних миль… на річці Потомак».
Президент також виступив у ролі співавтора проекту будівлі, головним розробником якого був архітектор Джеймс Гобен, що гідно переміг у оголошеному Джорджем Вашингтоном 1790 року конкурсі на найкращий архітектурний проект резиденції.
За проектом, будівля президентської резиденції мала бути витримано в палладіанському стилі, в основі якого лежать принципи класичної храмової архітектури Стародавньої Греції та строга симетрія. На будівництво Білого дому було виділено 2,5 млн USD. Як на той час, сума – чималенька.

Вашинґтон не встиг
Проект Джорджа Вашингтона й Джеймса Гобена цілковито матеріалізувався до початку літа 1800 року. 4 червня 1800-го вважається днем завершення будівництва Білого дому. Споруда президентської резиденції повністю задовольнила задум її авторів.
На жаль, будівництво, що затяглося на вісім років, позбавило Джорджа Вашингтона права стати першим заслуженим мешканцем Президентського палацу. На момент відкриття Білого дому 1 листопада 1800 року країною вже кілька років керував другий президент Джон Адамс, саме він і оселився в розкішному особняку зі своєю дружиною Абігайль.
«Я молюся за те, щоби небо послало всі кращі дари цьому дому й усім, хто згодом тут житиме. Нехай під цим дахом правлять тільки чесні мудрі люди», – ці слова з листа Джона Адамса до першої леді на викарбовано на каміні в Парадній їдальні резиденції.

Звідки ж назва?
Із приводу виникнення назви резиденції існує кілька версій. За однією з них, особняк президента почали називати Білим домом, позаяк він, облицьований білим вірджинським піщаником і покритий поверх сумішшю з вапна, казеїну та свинцю, вирізнявся на тлі будівель із червоного граніту, що оточували його.
Деякі історики зазначають, що вперше назву «Білий дім» було вжито 1811-го, тобто через 11 років по завершенні будівництва. Причому причини її виникнення не вказують.
Однак є й інша версія. Думка деяких науковців зводиться до того, що резиденцію стали називати Білим домом тільки після ремонтних робіт, проведених із метою ліквідації наслідків пожежі 1814-го. Вважається, що саме під час цієї глобальної реставрації будівлю було пофарбовано в білий колір.
Як би там не було, офіційно назву «Білий дім» за будівлею було закріплено лише через сторіччя від часу відкриття резиденції – 1901 року – Теодором Рузвельтом.

Час архітектурних змін
Перше сторіччя для Білого дому виявилося епохою руйнувань і набуття нового життя. У ХІХ ст. резиденція суттєво розширилася: 1801 року до неї прибудували західну й східну тераси.
Особливої реконструкції особняк зазнав після війни 1812 року. У серпні 1814-го Президентський палац був спалений британцями. Роботи з його відновлення почалися фактично відразу, і до 1817 року Білий дім постав перед народом ніби щойно збудований. Ба більше, у ньому з’явилося два підземних поверхи, де розмістився штаб оперативного керівництва зовнішньою політикою й військовими акціями президента. Південний портик округлої форми був прибудований 1824-го, а північний портик із колонами – шість років потому.
На початку ХХ століття, 1901-го (час президентства Теодора Рузвельта), Білий дім отримав два крила – Західне, у якому через вісім років був створений перший Овальний кабінет, і Східне, що слугувало входом для гостей. До речі, сучасного вигляду Східне крило набуло ближче до 1942 року. 1927-го горище особняка переобладнали під житлові приміщення. А ще через два роки з метою ліквідації наслідків чималого загоряння було виконано реставраційні роботи в Західному крилі.
Уже до середини ХХ ст. будівлі знадобився капітальний ремонт. За каденції президента Гаррі Трумена, у 1949-1952 рр., відбулася серйозна реконструкція Білого дому. Дерев’яний каркас будівлі замінили на сталевий, внутрішні приміщення облаштували заново.

Відкрито для екскурсій
Білий дім, розташований у самому серці столиці США, є невід’ємною частиною Президентського парку, що займає площу 7,2 га. До ансамблю резиденції входять також дивовижні сади – із західного боку розкинувся створений дружиною Вудро Вільсона Рожевий сад, а біля Східного крила – пречудовий Сад Жаклін Кеннеді.
Сьогодні Білий дім – це будівля на шість поверхів, два з яких є підземними. Загальна площа складає більш ніж 5 тис. кв. м. У президентській резиденції є 132 приміщення, серед яких – знамениті «кольорові» кімнати: Овальний блакитний зал для врочистих прийомів, Зелений зал для неофіційних зустрічей, Червона кімната, а також Родинна обідня кімната, Великий хол, Перехресний зал, Овальний кабінет, у якому засідає сам президент, Їдальня для офіційних прийомів тощо. Крім того там облаштовано 32 ванні кімнати, 28 камінів, вісім сходів і три ліфти.
Побувати в резиденції президента може кожен охочий у будь-який день із вівторка по суботу. Для екскурсій відкрито приміщення відразу на двох поверхах.
Туристи мають унікальну нагоду оглянути найкрасивіші й історично значимі приміщення. Для відвідування відкриті знамениті «кольорові» кімнати, де проводяться урочисті заходи, проходять ділові й особисті зустрічі. Під ці й інші приміщення для прийомів виділено два поверхи, інші ж належать президентській сім’ї (крім цокольних).

Зазирнімо всередину
Внутрішній вигляд Білого дому теж неодноразово змінювався. Від середини ХХ ст. кожна президентська родина вважала за необхідне внести в оздоблення особняка щось своє, особливе. Однак, незважаючи на всі зміни, інтер’єр Білого дому донині залишається витриманим у стилі XVIII-ХІХ століть. Понад те, усі, роботи пов’язані з змінами в оформленні резиденції на державних поверхах, неодмінно повинен схвалити спеціальний Комітет з управління Білим домом.
Сьогодні, прогулюючись відкритими для публічного відвідування кімнатами Білого дому, можна побачити речі, що колись належали членам президентських сімей. Наприклад, туалетний столик Елеонори Рузвельт або срібний кавник Абігайль Адамс.
До речі, уперше двері Білого дому були відкриті для широкої публіки за президентства Томаса Джефферсона. 1805 року третій президент США вперше прийняв гостей у Блакитній вітальні. На цей прийом були запрошені люди, що були присутні на складанні президентом присяги в Капітолії. Невдовзі Джефферсон наказав відчинити двері резиденції для всіх бажаючих. Також він зпровадив традицію влаштовувати в Білому домі прийоми на честь Нового року та Дня незалежності, що відзначається щороку 4 липня.

Олексій Гай

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply