Новини для українців всього свту

Friday, Feb. 28, 2020

Трамп вирішив підняти свій рейтинґ бойовими діями на Близькому Сході

Автор:

|

Січень 15, 2020

|

Рубрика:

Трамп вирішив підняти свій рейтинґ бойовими діями на Близькому Сході
Дональд Трамп

Переможна військова кампанія завжди додає рейтинґу главі будь-якої держави. Тому практично всі американські президенти провели «свою війну». В новітній історії за Джиммі Картера та Рональда Рейґана армія США воювала в Афганістані, за Джорджа Буша-старшого — в Перській затоці, за Біла Клінтона бомбила Югославію, за Джорджа Буша-молодшого вторглася в Ірак, а за Барака Обами знову опинилася в Афганістані. Дональд Трамп, котрий спершу декларував повернення американських військових додому, тепер збагнув свою помилку та вирішив напередодні виборів надолужити згаяне, затіявши конфлікт із Іраном та й із Іраком заодно.

Войовничі дії
Як писав «Міст», 3 січня ц. р. американські військові завдали в Іраку авіаційного удару, під час якого загинув Касем Сулеймані, командувач спецпідрозділу Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) «Ель-Кудс». До слова, його в США вважають терористичною організацією. Це був акт відплати за, вочевидь, інспіровану Тегераном атаку на Посольство Сполучених Штатів у Багдаді напередодні Нового року. Наказ про знищення іранського генерала віддав особисто Дональд Трамп.
У Тегерані цю операцію назвали актом міжнародного тероризму та попередили про суворі заходи у відповідь.
Крім цього, в іранському парламенті ухвалили закон, яким визнали «терористичними організаціями» Міністерство оборони США й американську армію. 5 січня американське дипломатичне представництво в столиці Іраку обстріляли ракетами.
Того ж дня Президент США Дональд Трамп заявив про готовність атакувати 52 іранських об’єкти в разі ударів Тегерана проти американців. Але там цих погроз не злякалися й Вища рада національної безпеки Ірану представила 13 варіантів відповіді Сполученим Штатам.
І в ніч на 8 січня іранські збройні сили випустили по двох американських базах в Іраку ракети класу «земля-земля». Амір Хатам, міністр оборони Ірану, заявив, що для обстрілу американських баз в Іраку використали ракети малої дальності. «Цієї ночі ми дали їм ляпаса», — хизувався аятола Алі Хаменеї. А в офіційній заяві КВІР зазначили, що будь-яка держава, що надасть свою територію для атак США проти Ірану, буде ціллю для удару по ній.
Відтак привели у стан підвищеної боєготовності американські зенітні ракетні комплекси Patriot на Близькому Сході — у зв’язку з можливістю удару іранських безпілотників. А американські військовослужбовці покинули дві бази на північному сході Сирії та попрямували в бік Іраку.
У зв’язку з цим Адель Абдель Махді, прем’єр Іраку, заявив, що криза на Близькому Сході через протистояння США й Ірану може обернутися війною. «Ми закликали та закликаємо всіх проявляти стриманість, дотримуватися міжнародних прав, поважати Іракську державу і рішення його уряду та допомагати їй стримувати та подолати цю серйозну кризу, що загрожує їй, реґіону та світу руйнівною, всеосяжної війною», — зазначив він.
Одним із перших наслідків цих воєнних дій стала заява іранської влади, що незважаючи на рішення відмовитися від обмежень зі збагачення урану, ядерну угоду не розриватимуть. Про це заявив Аббас Аракчі, заступник міністра закордонних справ цієї близькосхідної країни.
Своєю чергою, Рада представників Іраку проголосувала за припинення іноземної військової присутності в країні та відкликання запиту, поданого в міжнародну антитерористичну коаліцію, про надання допомоги для боротьби з терористичною організацією «Ісламська держава». Уряди різних країн почали виводити свої війська з цієї країни, але не американці.

Великий пшик
Після нічного ракетного обстрілу американських військових баз Дональд Трамп мовчав 16 годин. «Іран відступає, це хороші новини для всього світу, — заявив він під час телезвернення до нації, на яке вийшов в оточенні військового керівництва США. За словами президента, в результаті обстрілу жоден американець або мешканець Іраку не загинув, а руйнування на базах — мінімальні. Також він повідомив, що США запровадять нові санкції проти Ірану, але про військові дії проти цієї країни не йдеться. Проте США «продовжують розглядати варіанти відповіді на іранську аґресію».
Натомість Палата представників Конґресу США 9 січня розглянула резолюцію, покликану обмежити повноважень президента Трампа в питанні військових дій щодо Ірану. Автором документа виступила демократка Елісса Слоткін, котра під час роботи в ЦРУ кілька разів відвідувала Ірак. Резолюція зобов’язує президента не починати військові дії проти Ірану і на його території доти, доки Білий дім не отримає відповідний дозвіл від Конґресу. Як виняток глава держави може застосовувати силу, якщо Іран загрожувати атаками США чи американським солдатам. Лідеру країни також не заборонили використовувати силу проти терористичної організації «Аль-Каїда» й її прихильників. Однак президент усе одно повинен доповідати та пояснювати Конґресу, чому вирішив застосувати силові заходи і чи вони необхідні.
«Наш перший обов’язок як членів Конґресу — досягти безпеки американського народу. З цієї причини ми стурбовані тим, що адміністрація президента вдалася до цих дій (убивства іранського генерала. — Ред.) без консультацій із Конґресом і без поваги до військових повноважень Конґресу, наданих йому Конституцією», — заявила Ненсі Пелосі, спікерка Палати представників.
Вона зазначила, що резолюція підтверджує наглядові обов’язки Конґресу, що склалися вже давно, наказуючи, що, якщо не буде вжито жодних подальших дій Конґресу, військові дії адміністрації щодо Ірану припиняться впродовж 30 днів.
Політикиня також сказала, що вважає вбивство Сулеймані «провокаційним і невідповідним». Вона наголосила, що такий крок поставив під загрозу американських військовослужбовців, дипломатів та інших осіб, а також загрожує серйозним загостренням напруженості у відносинах із Іраном. Перед цим у Конґресі господарю Овального кабінету нагадали, що це вони мають військові повноваження, а глава держави не є диктатором.
На документ відреагували в Адміністрації президента. «Ця резолюція намагається підірвати здатність Збройних сил США запобігати терористичній діяльності Ірану і його довірених осіб, а також намагається обмежити повноваження президента в сфері захисту Америки і наших інтересів в реґіоні в умовах безперервних загроз», — наголосив Гоґана Гідлі, заступник прес-секретаря Білого дому.
За його словами, глава держави має право й обов’язок захищати країну та громадян від тероризму. Позаяк резолюція не має сили закону, чиновник охарактеризував її як «політичний хід». «Рішення президента завдати удару по Касему Сулеймані було правильним і санкціонованим конституційними повноваженнями як головнокомандувача та голови виконавчої гілки влади, а також дозволом на застосування сили від 2020 року», —заявив п. Гідлі.

Коментарі експертів
Анатолій Октисюк, Democracy House:
— Якщо США й їхні союзники оголосили б війну Ірану, то сценарій міг би бути таким: військова операція анти-іранської коаліції знищила б військові об’єкти, критично важливу інфраструктуру та нафтопереробну промисловість Ірану; до операції долучилася б Держава Ізраїль, отримавши унікальний шанс стерти з лиця землі свого найзапеклішого ворога; світові ціни на нафту потягнулися б угору; мільйони біженців заполонили б Близький Схід і, можливо, й ЄС. Тоді міжнародне право остаточно втратило б свій авторитет і країни могли б досягати своїх інтересів із позиції сили.

Костянтин Грищенко, колишній міністр закордонних справ України:
— Президент Трамп обіцяв, що поверне американських солдатів додому, що немає жодного сенсу Америці постійно бути у стані війни десь за багато тисяч кілометрів від самих США. Тому, гадаю, він не піде на загострення, що призведе до широкомасштабної війни на Близькому Сході. Війна невигідна Дональду Трампу політично, він проти того, щоб США втягувалися у таку війну, де сотні, а, можливо, й тисячі американських військовослужбовців будуть повертатися додому у труні. Тому господар Овального кабінету вбивством іранського генерала просто продемонстрував свою рішучість.

About Author

Meest-Online