Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Feb. 19, 2018

Трамп наближає світову катастрофу?

Автор:

|

Грудень 14, 2017

|

Рубрика:

Трамп наближає світову катастрофу?

Теперішній господар Овального кабінету вимощує дорогу аж ніяк не в рай.

«Єрусалим є і має залишатись»
Палестинський рух «Хамас» констатував 6 грудня, що цього дня президент США «відкрив ворота пекла» своїм визнанням Єрусалиму столицею Ізраїлю, бо воно «вбило мирний процес, поклало кінець мирним угодам в Осло (Норвегія), вбило процес врегулювання конфлікту». А Манул Хасасіан, посол Палестинської автономії у Великій Британії, заявив: «Рішення Трампа — це оголошення війни проти 1,5 млрд мусульман і сотень мільйонів християн, котрих не влаштовує, що під ізраїльською гегемонією опиняться релігійні святині».
Федеріка Моґеріні, верховний представник Європейського Союзу (ЄС) із питань зовнішньої політики і безпеки, своєю чергою, вважає, що це рішення «може відкинути нас у темніші часи, ніж ті, в які живемо зараз», відтак запевнила, що «ЄС стоїть на позиції, за якою Єрусалим розглядається як розділена столиця двох держав» і закликала «всі сторони проявити спокій і стриманість, щоб запобігти ескалації».
Однак п. Трамп навпаки — неабияк посприяв ескалації безладу на Близькому Сході: «Єрусалим є і має залишатися місцем, де євреї моляться біля Західної стіни, де християни йдуть Хресною дорогою, і де мусульмани моляться в мечеті Аль-Акса. Проте впродовж усіх цих років президенти США відмовлялися офіційно визнавати Єрусалим столицею Ізраїлю. Фактично, ми відмовлялися визнавати будь-яку ізраїльську столицю. Тепер нарешті визнаємо очевидне: що Єрусалим — столиця Ізраїлю. Це не більше і не менше, але визнання реальності. Це правильна річ, те, що треба зробити. Саме тому у відповідності до закону про єрусалимську столицю, я наказую Державному департаменту почати переведення американського посольства з Тель-Авіва до Єрусалиму».
Та хоч він ще й запевнив, що США «глибоко віддані справі допомоги в досягненні мирної угоди, яка прийнятна як для євреїв, так і палестинців», і має намір «зробити все можливе, щоб допомогти закріпити таку угоду», це за щиру монету ніхто не сприйняв. Адже резолюція Генеральної Асамблеї Організації Об’днаних Націй (ООН) № 181 «Про розділ Палестини» не визнала 1947 року Єрусалим територією Ізраїлю, який захопив під час першої війни проти арабів у 1947-1949 рр. західні дільниці цього міста, а 1967-го — східні.
Але Рада Безпеки (РБ) ООН не санкціонувала анексію східної частини Єрусалима Ізраїлем. Відтак, за Єрусалимом закріпили особливий статус. А позаяк палестинці вважають його столицею своєї майбутньої держави, свої посольства наразі відкрили там лише Болівія, Параґвай, Коста-Рика та Сальвадор.

Втратив довіру
Натомість Ліґа арабських держав заявила, що «Вашинґтон втратив довіру як посередник у конфліктах на Близькому Сході» та закликала до визнання палестинської державності зі столицею у східному Єрусалимі. А масові протести палестинців переросли у сутички з ізраїльською поліцією. Під час них загинули щонайменше двоє палестинців, а кількість поранених перевищила 750 осіб. У Бейруті (Ліван) поліція змушена була рятувати сльозогінним газом і водометами від протестувальників Посольство США.
Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень, пояснив: «Трамп вирішив, що настав час виконати обіцянку, яку дав єврейській спільноті США перед виборами. Але не допоміг Ізраїлю, а лише консолідував усіх проти нього». Політичний оглядач Іван Яковина також вважає, що «Трамп своїми діями породив ще одну потенційно гарячу точку в світі», й пояснив: «Це рішення повністю знищує перспективи мирних перемовин між палестинцями й ізраїльтянами. А це дуже нервує не лише ісламські країни, а й союзників США в Європі і власних міністрів Трампа. Папа Франциск сказав, що Трамп явно погарячкував. Радикальний палестинський рух «Хамас» пообіцяв  нове повстання проти Ізраїлю. Загалом, там очікується нова серйозна колотнеча».

Не лише Близький Схід, але й Далекий…
Водночас Міністерство закордонних справ (МЗС) Корейської Народно-демократичної Республіки (КНДР) 10 грудня заявило, що військові навчання, які проводять США та Республіка Корея (РК), а також заяви чиновників із Вашинґтону є свідченнями підготовки до завдання удару по КНДР. «Ці ворожі войовничі заяви не можуть розглядатися ніяк інакше, як попередження про те, що маємо готуватися до війни на Корейському півострові», — пригрозили північні корейці.
До цієї заяви МЗС КНДР спонукала не лише погроза Трампа Північній Кореї «вогнем і люттю, яких світ ще не бачив». Політичний оглядач Іван Яковина констатував: «Пхеньян відреагував на масштабні навчання Військово-повітряних сил США і РК. Літаки облітали КНДР, імітуючи завдання ударів по її території. Я рідко в чому погоджуюся з «великим лідером» Кім Чен Уном, але в цьому випадку він має рацію. На думку ЦРУ, вже за три-чотири місяці КНДР зможе завдати повноцінного термоядерного удару по Вашинґтону, тому президенту Трампу доведеться вдарити першим, аби завадити цьому. Така війна могла б зняти і частину політичного тиску на Трампа з боку його опонентів у Вашинґтоні. Логіка підказує, що війна і справді не за горами».
Та й Герберт Мак-Мастер, радник президента США з національної безпеки, завив в ефірі телеканалу Fox News, що «вірогідність війни США та КНДР із кожним роком зростає». Тим паче, що, як «несподівано з’ясувалося», за спиною в лідера Північної Кореї стоїть головний зловмисник на планеті — Російська Федерація (РФ).

«Залишається мало сумнівів»
Адже 1 грудня депутат російського парламенту Віталій Пашин заявив: «КНДР готова вести перемовини зі США лише у тому випадку, якщо третьою стороною на перемовинах будуть представники РФ. Представники КНДР звинувачують США у постійних проявах аґресії, тому й провели випробування балістичної ракети 29 листопада, вчергове порушуючи резолюції РБ ООН. За словами представників КНДР, вони були змушені продемонструвати здатність гідної відповіді на будь-яку аґресію з боку США, здатність завдати удару по будь-якій території Америки».
Юрій Сандул, політичний оглядач агенції Укрінформ, кваліфікував це як звичайнісінький шантаж — типове російське «примушування до миру», відтак констатував: «Тепер уже залишається мало сумнівів, хто таємно підтримував північнокорейський режим у його ракетних та ядерних досягненнях останнього року». Виявляється, не Китай, а саме РФ була найбільше зацікавлена у доведенні ситуації до кризової. Не Китай, а РФ у Пхеньяні вибирають посередником на перемовини з «недоговороздатними» США. Саме РФ зараз кров з носа потрібні такі аргументи у перемовинах зі США, які б американці не змогли зневажити. У російсько-американських перемовинах щодо Сирії чи України у росіян нічим притиснути американців — ні там, ні там інтереси США безпосередньо не зачеплені. Криза з КНДР — зовсім інша річ. Тут поставлені на кін здатність США виконувати свої зобов’язання і перед союзниками (РК та Японією а не так, як перед Україною за Будапештським меморандумом), і перед світом як гаранта виконання Договору про нерозповсюдження ядерної зброї».

Чим відповість?
А на запитання «Чим відповість Вашинґтон на шантаж Москви?» п. Сандул відповів: «Відмовитися від посередництва РФ — дуже ризиковано, майже напевне американці отримають шквал критики з усього світу (загроза війни лякає всіх). Тому, видається, що перемовини у форматі США — КНДР — Росія таки відбудуться. А далі, як кажуть, можливі варіанти».
Утім, чи не цього домагався п. Трамп своїми заявами щодо Єрусалима й КНДР? Адже він ще торік пообіцяв порозумітися з Путіним.
До слова, Стені Гоєр, партійний організатор демократів у Палаті представників Конґресу США, заявив: «Я важко працював із моїми колегами з обох партій над тим, щоб законодавство з російських санкцій було ухвалене більшістю голосів, яка спроможна подолати вето. Російські санкції… Конґрес сказав «так» значною більшістю голосів, однак вони «пропали безвісти». Чому? Закон розширює санкції проти РФ через її втручання у наші вибори, підтримку сепаратистів на сході України та незаконну окупацію Криму. Мене глибоко непокоїть небажання адміністрації примусити РФ сплачувати ціну за аґресію проти своїх сусідів і проти США. Міністерство фінансів США мало повністю забезпечувати виконання цих санкцій і закликати наших союзників приймати та забезпечувати виконання таких санкцій».

Ігор Голод

Пряма мова
Христя Фріланд, міністр закордонних справ Канади:
— Канада — надійний союзник та друг Ізраїлю та товариш народу Палестини. Давня позиція Канади полягає у тому, що вирішувати статус Єрусалиму можна лише як складову частину загального врегулювання палестино-ізраїльської суперечки. Канада залишається віддана пошуку шляху установлення довготривалого миру на Близькому сході. Тому закликаю до збереження спокою та мирного пошуку урегулювання.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...