Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Sep. 21, 2018

Торгівельна війна Трампа загрожує світовому ВВП

Автор:

|

Серпень 30, 2018

|

Рубрика:

Торгівельна війна Трампа загрожує світовому ВВП

Набули чинності мита, запроваджені Білим домом щодо Китайської Народної Республіки (КНР).

«Більше набоїв»
Сполучені Штати 23 серпня таки запровадили нові ввізні мита щодо товарів із КНР. Загальна вартість товарів, на які поширюються вони, — 16 млрд USD. А першу частину з цього пакета мит вартістю 50 млрд USD Вашинґтон запровадив на початку липня.
У Пекіні негайно ж запровадили у відповідь 25-відсоткові мит на товари зі США обсягом також у 16 млрд USD. Про це повідомили державні китайські засоби масової інформації (ЗМІ), посилаючись на уряд своєї країни.
Китайська ж влада виступила з осудом дій США, заявивши, що уряду не залишається нічого іншого, крім запровадження заходів у відповідь. Міністерство торгівлі КНР запевнило, що «США порушують правила Світової організації торгівлі» (СОТ).
Відтак, китайська влада пообіцяла подати скаргу до СОТ на дії Вашинґтону. Однак Вілбур Росс, міністр торгівлі США, заявив, що Китай у довготерміновій перспективі не зможе запроваджувати відповідні мита в тому ж темпі. В інтерв’ю американським засобам масової інформації він також зауважив: «Звісно, що вони якось помстяться. Але у США в запасі значно більше набоїв, і це китайській стороні це має бути відомо. Наша економіка значно сильніша, і вони це також знають».
Що ж, торговельний конфлікт США і КНР почався не учора. Зокрема, Білий дім звинувачує Китай в крадіжці інтелектуальної власності. А президент Трамп висловлював стурбованість тим, що, на його думку, в торгівлі з КНР дефіцит США занадто високий.
Однак, Крістін Лаґард, директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду (МВФ), попередила про те, що встановлення нових торгових мит владою США може привести в разі найгіршого сценарію до спаду світового валового внутрішнього продукту (ВВП) на 0,5 %. Експерти МВФ розробили одразу кілька прогнозів, зважаючи на запроваджені Вашинґтоном ввізні мита на сталь та алюміній і заходи у відповідь з боку Європейського Союзу (ЄС) і КНР.
Найбільше сповільнення темпів зростання ВВП варто очікувати в тому разі, якщо всі сторони торгівельного конфлікту втілять усі анонсовані обмежувальні заходи.

Готуються до найгіршого
Тим часом провладні ЗМІ у Китаї запевняють, що, зрештою, від торгівельної суперечки програють американська економіка, споживачі та працівники. Державне та партійне керівництво у Пекіні постійно в один голос наголошує, що «торгівельна війна» завдасть США більшої шкоди, ніж КНР.
Днями китайська державна газета Global Times змалювала похмурі перспективи для США, написавши, що в цій країні торгівельний конфлікт із КНР «найважче вдарить по сім’ях середнього класу та по найменш заможних людях». Натомість у китайському суспільстві питання можливих наслідків економічного конфлікту зі США викликає тривогу й активно обговорюється.
Попри державну пропаганду у ЗМІ, схоже, що дедалі більше людей в країні готуються до найгіршого. Хоч у Китаї діє жорстке регулювання валютного ринку, багато його громадян намагаються перевести свої заощадження з китайського юаню в американський долар, євро або золото.
Підігрівають неспокійні настрої і поширення у соціальних мережах повідомлень на цю тему, наприклад, про те, що менеджер китайської фондової біржі нібито намагався вивезти з країни велику кількість золота. Китайське керівництво вже відреагувало на це, та негласно заборонило банкам проводити операції зі зняття без попереднього погодження з рахунків сум, які перевищують 5 тис. USD.
Для того, щоб зняти більшу суму, клієнтам банків доведеться надати ґрунтовне пояснення того, для чого їм знадобилася така велика кількість американської валюти. Втім, офіційно ці нові правила в КНР не запроваджувалися, а повідомлення про них заперечуються як брехливі.
Хуа Вейпінґ, професор економіки Китайського народного університету, визнав: «Торгівельна війна, безумовно, викликала страх у населення». Але водночас він вважає: «Штрафні мита, запроваджені США на китайські товари, насамперед є засобом ведення психологічної війни. У торгівельній війні між США та КНР психологічні ефекти переважають над фактичними. Хоча страх серед населення справді існує, але вплив на реальну економіку є мінімальним».
«За обсягом штрафні мита, запроваджені Трампом, зараз є меншими за оборот ринку нерухомості у середньому за розміром китайському місті, — зауважив науковець. — Це не є питанням грошей. Страхи серед населення для китайської економіки є найбільшою проблемою».

Ситуація має змінитися
Своєю чергою, Рен Цепінґ, один із найвідоміших економічних аналітиків у КНР і головний економіст дослідницького центру групи компаній Evergrande, яка працює на ринку нерухомості, вважає: «Поки що для Китаю не настав час для відкритого обміну ударами з американцями. Перед торговельною війною між Китаєм і США у нашій країні була тенденція до переоцінки власних сил і до надмірної самовпевненості. Теперішній конфлікт лише повернув китайцям здоровий глузд. Ми повинні чітко визнати, що Китаю все ще необхідно надолужувати — в інноваціях, високоточному виробництві, у сфері надання фінансових послуг, освіті, ядерних технологіях і військовій сфері».
А Томас Єґер із Кельнського університету вважає: «Багатьом високопоставленим членам Комуністичної партії Китаю, які мають стосунок до ухвалення рішень у країні, має бути чітко зрозуміло — через теперішній конфлікт зі США та посилення опору під час стратегічного поглинання фірм у Європі КНР не вдасться вчасно досягти цілей, поставлених амбітною державною стратегією «Зроблено в Китаї». Але найпізніше до сторіччя заснування КНР, яку відзначатимуть у жовтні 2049 року, ця ситуація має змінитися. Тоді Китай прагнутиме не лише говорити на рівних зі США, але й домінувати у ключових технологічних сферах глобальної економіки».

Фактор зростання
А от Олександр Хара, дипломат та експерт фонду «Майдан закордонних справ», зауважив: «Виглядає так, що Трамп порушує вже давно встановленні торгівельні правила. Але в цьому є лише частка правди. Звернімо увагу на сталь. 2005 року лише 4 % китайських підприємств, які її виготовляють, належали державі. Тепер — половина фірм. Це означає, що компанії уряд субсидує. У КНР приватний бізнес мав би зменшувати обсяги свого виробництва. Адже попит всередині країни невеликий, світові ринки не вимагають, а китайська економіка сповільнила й глобальну».
«Китай мусів би звільнити частину працівників підприємств та активно нарощувати експорт. Багато фірм перейшло у власність держави, аби зберегти людей на місцях — приблизно 500 тис. Є прихована підтримка виробництва, яка не відповідає вимогам вільної торгівлі. Тому заяви Трампа — це пряма загроза державі, — наголошує експерт. — Що таке індустріалізація? Це коли частина суспільства, задіяна у сільському господарстві, переводиться у міста для того, щоб працювати на виробництві. Повернути тих людей назад неможливо. Однак, за 30 років Китай реалізував це. Що робити, аби вберегти людей? Китайці діють, як колись Радянський Союз. У них переважають соціальні інтереси, тому вони порушують правила вільної торгівлі».
Відтак, експерт дійшов висновку: «Торгівельна війна КНР і США переходить у нову фазу. П’ять років тому близько 80 % імпорту сталі КНР до США потрапило під розслідування. Зараз — 95 %. Війна триває, починаючи з 2005-го, ще до приходу до влади Трампа. Він просто зробив гучну заяву: мовляв, якщо Китай задіє додаткові мита, то це буде несправедливо щодо американських робітників. Він використовує попівську риторику, аби обґрунтувати свої дії. Обама намагався вирішити проблему у рамках СОТ, за допомогою угод і режимів. А Трамп каже про все аґресивно, що подобається пересічним американцям».
Своєю чергою, Сергій Шевчук, експерт Центру біржових технологій вважає, що торгова війна між США і КНР може сприяти зміцненню української валюти — гривні. «Хоч курс гривні більшою мірою перебуває під впливом внутрішніх факторів, в т. ч. через сезонність надходжень валюти і виплати за зовнішнім боргом, але в короткотерміновій перспективі інформаційний бум навколо торгової війни між найбільшими економіками світу може привести тільки до зміцнення національної валюти, — пояснив аналітик. — Наші експортери за рахунок високої ціни зможуть збільшити валютну виручку, що впливатиме на кількість валюти в країні. Гривня в короткотерміновій перспективі може вирости в ціні. Якщо враховувати частку металургії в експорті, а це 23 %, то це суттєвий фактор зростання».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Loading...