Новини для українців всього свту

Sunday, Oct. 25, 2020

Супервулкан і Національний парк

Автор:

|

Грудень 04, 2013

|

Рубрика:

Супервулкан і Національний парк

Дуже-дуже давно, коли штатів у США було значно менше, звіролови в шкіряних сорочках розповідали історії про чарівну країну на заході, де фонтани окропу здіймаються вище дерев і земля тремтить від ревища води. Там можна руками впіймати форель і зварити її в сусідній калюжі. Там озера схожі на відра з вируючою фарбою й повно порцелянових ванн із теплою водою…

Самі вигадки й нісенітниці?
Єловстоун розкинувся на високогірному плато в Скелястих горах, на стику трьох штатів – Айдахо , Вайомінг і Монтана. Своїми назвою він зобов’язаний однойменній річці, що омиває величезні жовті камені. “Жовтий камінь”- так називали найбільшу річку корінні мешканці тутешніх земель індіанці. Вони жили в Єловстоунському регіоні протягом принаймні 11 тис. років.
Першим європейцем, який вивчав Єловстоун, був Джон Колтер. Будучи одним з учасників експедиції Льюїса й Кларка, що досліджувала північний захід США, Колтер 1807 року описав західні регіони Вайомінгу , у тому числі Єловстоун. Він барвисто змалював побачені ним гейзери й гарячі джерела, але йому не повірили, вважаючи його розповіді небилицями й назвавши описані ним місця “пеклом Колтера”.
Пізніше, 1850-го в Єловстоуні побував мисливець і дослідник Джим Бріджер. Але як і Колтерові, його розповіді про фонтани гарячої води і пари, що б’ють прямо із землі визнали вигадками. Аж по закінченні громадянської війни на початку 70-х років XIX століття уряд США фінансував дослідження північно-західних регіонів країни.

Перший у цілому світі
1871-го район Єловстоун відвідала експедиція під керівництвом американського геолога й натураліста Фердинанда Гейдена. Підготовлена Гейденом доповідь про Єлловстоун, проілюстрована фотографіями Вільяма Джексона та картинами Томаса Морана, зрештою переконала Конгрес США в унікальності цієї території, і 1872 року було ухвалено закон про створення Єловстоунського національного парку, першого національного парку США. Ба навіть першого на всьому світі!
Першим керівником Єловстонського парку було призначено Натанієла Ленгфорда. Спочатку уряд не фінансував парку, навіть не платив зарплату його директорові. Ситуація змінилася на краще лише через кілька років, коли кількість відвідувачів парку різко збільшилася. У 1880-х роках туристи навіть змогли приїжджати в район Єловстоун,користуючись послугами новозбудованої Північно-Тихоокеанської залізниці.
Надалі Національний парк «Єловстон» успішно розвивався , зберігаючи недоторканими унікальні природні об’єкти й водночас створюючи нові зручності для туристів. У парку є кілька готелів і кемпінгів, музеї та інформаційні центри.

Класифікувалися як супервиверження
Єловстоунський національний парк охоплює територію 8 983 кв. км, що включає озера, каньйони, річки й гірські ланцюги. Озеро Єловстоун – одне з найбільших висотних озер у Північній Америці, зосереджене по Єловстонській кальдері, найбільшому супервулкані на континенті. Основна частина вулкана покриває площу приблизно 55 на 72 км.
Єловстоун розташований на гарячій точці, де легка, розігріта мантія перебуває дуже близько до поверхні. За 18 млн років ця гаряча точка спричинила низку послідовних сильних вивержень. Усі ці виверження допомогли перетворити гористу колись місцевість на частину рівнини. Принаймні, 12 із цих вивержень були настільки масивними, що класифікувалися як супервиверження. Вулкани іноді звільняють свої запаси магми так стрімко, що ті утворюють географічну депресію (впадину), названу кальдерою. Кальдери вибухових супервивержень можуть бути дуже широкими й глибокими, утворюючи гігантські озера й руйнуючи широкі ряди гірських хребтів.
Єловстоунську кальдеру вважають діючим вулканом. Останнє повномасштабне виверження супервулкану сталося майже 640 тис. років тому, тоді він вивергнув приблизно 1000 куб. км каміння, пилу й вулканічного попелу в небо.

Місце розташування мегафауни
Отож парк розташувався на Єловстоунському плато в середньому на висоті 2 400 м над рівнем моря. Плато обмежене майже з усіх боків гірськими ланцюгами Скелястих гір заввишки від 2 700 до 3 400 м. Найвища точка в парку – Орлиний Пік (3 462 м), а найнижча – Різ Крик, 1610 м..
На Єловстоун припадає половина всієї геотермічної активності на світі. Крім того це – найбільша екосистема в північній помірній зоні Землі, що залишається майже неушкодженою. Єловстоунський парк є найвідомішим місцем розташування мегафауни в континентальних Сполучених Штатах. Ведмеді грізлі й вовки, бізони та лосі – це тільки невелика її частина. Сотні видів ссавців, птахів, риби та рептилій мешкають тут.
Полювання тут заборонене, хоча дозволене в оточуючих лісах протягом відкритого сезону. А от риболовля – популярна, і єловстоунська ліцензія видається за запитом, але з умовою: рибу потрібно випускати.
Колись відвідувачам дозволяли – іноді навіть заохочували! – годування ведмедів. Тварини навчилися випрошувати їжу, і туристи радо фотографувалися з ними. Це призвело до численних поранень і каліцтв. Тож 1970-го чиновники змінили політику і запустили програму, щоби розповісти про небезпеку тісного контакту з ведмедями й усунути можливості для ведмедів знайти їжу в наметових таборах. Останніми роками число таких випадків істотно знизилося.

…і природних фонтанів
Від озера Єловстоун долиною річки Фаєргол можна дістатися у Верхній басейн гейзерів. Тут на ділянці протяжністю близько 48 км зосереджено понад 600 гарячих джерел і парових шахт, а також 70 гейзерів.
Олд-Фейтфул – один із найвідоміших гейзерів парку. Інтервали між його виверженнями завжди різні, причому з роками вони стають все триваліші через землетруси, а також через те , що хулігани кидають у канал гейзера різні предмети. Ще 2000 року він фонтанував у середньому що 80 хвилин, і співробітники національного парку могли прогнозувати час тільки наступного виверження.
Це – чудове видовище, уявлення про який не дасть жодне фото. “Прочистивши горло” кількома короткими сплесками, Олд-Фейтфул викидає вгору потужний фонтан. Зазвичай виверження триває всього кілька хвилин. Хоча цей гейзер і вважається одним з найвищих в парку, висота його вивержень не постійна – 37-46 метрів.

Віталій Степ

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply