Новини для українців всього свту

Sunday, Dec. 8, 2019

Суд Нью-Йорка розгляне позов проти Тимошенко

Автор:

|

Грудень 01, 2011

|

Рубрика:

Суд Нью-Йорка розгляне позов проти Тимошенко

«Тимошенко: біда ніколи не приходить сама», — так назвав Адам Класфелд, репортер судового сайту Courthouse News Service, матеріал про позов, який у Нью-Йорку проти Юлії Тимошенко подала массачусетська компанія Universal Trading & Investment Company (UTICo). Позов було заявлено через три тижні після того, як екс-прем’єр-міністра України засудили до семи років ув’язнення.

UTICo, створена 1993 року й незмінно очолювана Юрієм Ламбертом, випускником Московського державного інституту міжнародних відносин, кандидатом юридичних і історичних наук, який еміґрував до США 1990-го й отримав у Вашинґтоні адвокатську ліцензію, надає «юридичні та комерційні консультативні послуги».

«У нас дуже багато проектів у всьому світі», — сказав пан Ламберт, який навчався в США в Гарвардському та Тафтському університетах і є автором кількох книг, зокрема «Організація Об’єднаних Націй із промислового розвитку та Гана в пошуках стабільності (1957—1992 р.)». «Ми працюємо в Південно-Східній Азії, в Індонезії, на Філіппінах і в Казахстані», — додав правник.

Фірма Ламберта вже давно конфліктує з пані Тимошенко та компанією «Єдині енерґетичні системи України» (ЄЕСУ), якою вона керувала раніше й котра програла UTICo позов, але так і не сплатила призначену судом компенсацію розміром понад 18 млн USD. 26 вересня 1997 року ЄЕСУ подали в Бостоні позов проти UTICo, звинувативши представників фірми в наклепі.

«Вони звинуватили нас в обмовлянні», — лаконічно парирував Юрій Ламберт, відмовившись коментувати цей і інші позови, які поставили його та Юлію Тимошенко по різні боки барикад. 23 січня 1998 року UTICo подала проти компанії ЄЕСУ зустрічний позов, звинувативши її, серед іншого, у порушенні контракту, відмові відшкодувати судові витрати та підриві репутації.

Тяганина тривала багато років. У вересні 2004 року адвокат, який представляв ЄЕСУ, самоусунувся від справи, і в липні 2005-го бостонський федеральний суддя ухвалив рішення на користь американської компанії, постановивши, що сторона, яка програла, має виплатити понад 18,34 млн USD.

Відтоді UTICo марно намагається стягти цю суму. У квітні 2006-го компанія, яку представляв той сам пан Ламберт, що в США носить ім’я Джорджа, спробувала відсудити авуари в засудженого в Каліфорнії Павла Лазаренка, колишнього українського прем’єр-міністра, стверджуючи, що компанія ЄЕСУ перевела на його рахунки десятки мільйонів доларів.

Каліфорнійський суд відмовився задовольнити цей позов. Цього року UTICo зробила спробу приєднатися до позову, який у квітні Юлія Тимо­шенко подала до федерального суду Південного округу Нью-Йорка проти компанії «РосукрЕнерґо» та її співвласника Дмитра Фірташа. У позовній заяві пані Тимошенко йдеться про те, що відповідачі вступили в злочинну змову з «Газпромом» і незаконно привласнили природний газ на суму приблизно 1,7 млрд USD. Кошти від продажу цього газу, ішлося далі, використали для підтримки українського політичного режиму, який займається «масовими порушеннями прав людини».

У жовтні ц. р. суддя Річард Салліван, котрий слухав цю справу, відмовив UTICo, заявивши, що компанія не має підстав брати участь у позові пані Тимошенко. Водночас він зауважив, що ніхто не заважає компанії подати окремий позов і таким чином спробувати стягнути гроші, які їй заборгували ЄЕСУ.

Три тижні потому UTICo звернулася до того ж мангеттенського суду з позовом проти Юлії Тимошенко, намагаючись отримати з неї свої гроші плюс судові витрати. У позовній заяві, яка складається з 25 сторінок, наведено слова українських правоохоронців про те, що відповідачка фактично була власницею ЄЕСУ. Пані Тимошенко начебто переказала панові Лазаренку через кореспондентські рахунки в нью-йоркських банках понад 101 млн USD за те, що той «протиправно просував інтереси ЄЕСУ».

Позивач нагадує, що американські прокурори, які займалися справою Павла Лазаренка, характеризували Юлію Тимошенко як його спів­учасницю у відмиванні грошей, але офіційно так і не притягли її до суду через брак доказів. Позовна заява містить пікантні екскурси в історію ЄЕСУ. Наприклад, там сказано, що пан Лазаренко нібито дав Євгену Марчуку, тодішньому прем’єр-міністрові України, хабар розміром 7 млн USD за видачу ліцензії ЄЕСУ на постачання газу.

Компанія ЄЕСУ була зареєстрована в листопаді 1995 року. Згідно з процедурою, на установчих зборах був присутній кіпріот Андреас Петру, який представляв інтере­си 85 % акціонерів ЄЕСУ. Насправді, як стверджує позивач, пан Петру не тільки не був присутній на тих зборах, але й гадки не мав, що представляє якихось акціонерів. Згодом він сказав, що бачив Юлію Тимошенко лише раз, 1992-го, коли вона заходила до бюро подорожей його дружини на Кіпрі. Андреас Петру, який працює адвокатом, скерував українку до свого колеґи й більше її не бачив. Йому показали низку документів із його підписом, що стосуються ЄЕСУ, і пан Петру заявив, що його підпис — підроблений. 1996 року Павло Лазаренко та Юлія Тимошенко уклали з «Газпромом» контракт на постачання газу. Серед іншого, вони провели перемовини з Ремом Вяхіревим, головою «Газпрому», якому, як стверджується в позовній заяві UTICo, пан Лазаренко згодом нібито двічі давав хабарі через компанії Lucky Star Enterprises (1,4 млн USD) й Eagle Enterprises, Ltd. (1,28 млн USD), що мали рахунки в банку Barclays на Кайманових островах. За словами позивача, користуючись своїм становищем і зв’язками в Україні, Юлія Тимошенко зуміла приховати всі авуари ЄЕСУ в офшорах, і UTICo не змог­ла стягнути суму, яку їй присудили в США.

 Ярослава Добросинець

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply