Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, May. 20, 2019

США передумали розміщувати систему протиракетної оборони в Європі

Автор:

|

Липень 04, 2013

|

Рубрика:

США передумали розміщувати систему протиракетної оборони в Європі

Зараз проглядаються ознаки того, що Сполучені Штати повністю відмовляться від своїх планів із розміщення елементів системи протиракетної оборони (ПРО) у Центральній Європі. 15 березня ц. р. Чак Гейґел, міністр оборони США, заявив, що Америка припинить четвертий етап свого європейського плану поетапного адаптивного підходу ПРО й одночасно «реструктуризує» програму Standard Missile-3 Block IIB, яка стосується високорозвинених перехоплювачів для захисту від міжконтинентальних балістичних ракет. Аналітики вважають, що по суті міністр публічно визнав те, що розробку перехоплювача — головна складова четвертої фази розгортання елементів системи ПРО в Європі — буде скасовано. Це означає, що Вашинґтон кардинально змінює свої наміри щодо розміщення в Європі системи протиракетної оборони.

Аналіз ситуації
Є кілька можливих причин для такого несподіваного кроку: у першу чергу, США сподіваються на так зване системне потепління в доволі напружених відносинах із Російською Федерацією (РФ), яка традиційно різко виступає проти плану протиракетної оборони в цілому. І навіть низка шпигунських скандалів, які переслідують дві країни протягом останніх місяців, не вбили остаточно надій Вашинґтона та Москви та таке потепління.
Зараз цілком очевидним фактом є те, що США потребує активізації співпраці з РФ щодо широкого кола питань, перемовини за якими зайшли в політичний глухий кут. Мова йде, насамперед, про пошук шляхів ефективного стримування Північної Кореї в розробці ядерної зброї, про співпрацю двох країн у вирішенні довготривалої сирійської кризи, а також у Афганістані, про питання стабілізації відносин з Іраном, особливо після перемоги на останніх президентських виборах у цій країні Гасана Роухані. Отже, мотиви США у відновленні духу конструктивного партнерства у стосунках із Росією — зрозумілі.

Від чого доведеться відмовлятися?
Від чого ж доведеться відмовлятися США в контексті згортання планів із розміщення елементів системи протиракетної оборони на території Європи? Європейський план поетапного адаптивного підходу Вашинґтона передбачав розгортання ракет-перехоплювачів малого та середнього радіусів дії на перших трьох етапах, а також ракет-перехоплювачів великого радіусу дії – у четвертій фазі.
Перший етап, участь у якому мали брати радіолокаційні станції в Туреччині та корабельні системи ПРО в Середземному морі, уже реалізовано. На другому й третьому етапах планувалося розгортання в Румунії до 2015-го та Польщі — до 2018 року перехоплювачів, здатних забезпечити ліквідацію балістичних ракет малого та середнього радіусів дії. І вже на четвертому етапі в Румунії та Польщі близько 2022 року мало бути розміщено ракети великого радіусу дії SM-3 Block IIB.
Порівняно зі своїми попередниками Standard Missile-3 line, ракети великого радіусу дії SM-3 Block IIB мають поліпшений пошук можливостей і потужніший посилювач, що дає їм змогу досягати швидкості 5,5 км за секунду. У координації з розширеними космічними сенсорами перехоплювачі забезпечують безпрецедентний захист від міжконтинентальних балістичних ракет. Саме тому ймовірне розміщення SM-3 Block IIB на території Румунії та Польщі серйозно занепокоїло РФ, яка розглядає перехоплювачі як реальну загрозу для свого стратегічного ракетно-ядерного арсеналу.

Інші причини скасування планів
Офіційні особи Міністерства оборони США стверджують, що відмова від заключного етапу плану реалізації протиракетної оборони не мала нічого спільного з «російським фактором», а була пов’язана лише з технологічними та бюджетними чинниками.
Справді, американська система ПРО в Європі вже давно розглядається як амбітна та вельми дорога. 2011 року міністр оборони США заявив, що місія SM-3 Block IIB потребує «титанічних зусиль, що вона не є реально досяжною навіть за найоптимістичнішого набору розгортання, можливостей і ракетних технологій».
Аналітики розуміють, що в епоху скорочення оборонного бюджету стає все важче обґрунтовувати фінансування ризикованих програм. І хоча бюджет Пентаґону 2013 року складає близько 633 млрд USD, значна кількість коштів витрачається на виведення американського контингенту з Афганістану, завершення проектів зі створення нових видів зброї, а також підвищення на 1,7 % заробітної плати військовослужбовців.
Однак у Вашинґтоні, попри об’єктивну потребу в згортанні масштабних планів із розміщення елементів ПРО в Європі, розуміють і певні політичні ризики від такого рішення, які полягають у тому, що союзники США по НАТО сприймають ці плани як певну зраду. Саме з метою заспокоєння європейських партнерів США Чак Гейґел заявив про те, що прихильність Штатів до справи захисту Європи є непорушною, a інші офіційні особи США не забули наголосити, що три перших етапи Європейського поетапного адаптивного підходу залишаються чинними.
Важливо зазначити, що три перші етапи Генерального плану містять подальше розгортання сил США в Польщі та Румунії, пом’якшуючи таким чином ключові проблеми серед країн Центральної та Східної Європи з приводу вірогідного зближення між Вашинґтоном і Москвою.

Які ризики – попереду?
Тим не менше, навіть якщо зміни в протиракетній обороні відкрили певний шлях для поліпшення американсько-російських відносин, ситуація все ще залишається нестабільною. Перша реакція Росії на заяви США була не надто оптимістична. Сергій Рябков, заступник міністра закордонних справ РФ, наприклад, сказав, що крок США не можна розглядати як поступку Російській Федерації, оскільки плани з розгортання Сполученими Штатами систем протиракетної оборони поблизу російських кордонів не скасовано, а просто модифіковано.
У зв’язку із цим існує ймовірність того, що Америка може ухвалити рішення зосередитися на іншій міжконтинентальній балістичній системі ПРО, яка, як і попередня, викликатиме в росіян відверте роздратування.
15 березня ц. р. міністр оборони США оголосив про намір розгорнути 14 додаткових перехоплювачів наземного базування у Форт-Грілі на Алясці. Таким чином Вашинґтон лише змінює акценти, але не припиняє діяльності, спрямованої на захист своєї власної території й території своїх союзників від потенційних загроз ззовні.

Фактор України
Українська держава від самого початку не була залучена до перемовин зі США щодо можливої участі в розробці системи протиракетної оборони. Навіть при тому, що цей процес розпочався тоді, коли президентом України був Віктор Ющенко, який намагався будувати відносини стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами. Причин тут є кілька, і в першу чергу — небажання різко загострити відносини з РФ, а також поразка України в отриманні Плану дій щодо членства в НАТО, що охолодило прагнення Києвавувійти до системи колективної безпеки на базі Північно-Атлантичного альянсу.
Нинішня українська влада 2010 року також зробила спробу провести торги зі США щодо можливого залучення українських радіолокаційних станцій до роботи системи протиракетної оборони США. Та це не викликало інтересу у Вашинґтона.
Понад те, прагнучи встановити дружні відносини по лінії Віктор Янукович — Барак Обама, українська сторона того ж 2010-го пішла на безпрецедентний крок: запропонувала вивезти високозбагачувальний уран з українських науково-дослідницьких установ до Росії. Але, зрештою, і відмова від володіння високозбагачувальним ураном, яка, за розрахунками Києва, мала би принести керівництву України чималі політичні дивіденди, так само не спрацювала. Сполучені Штати не змогли, та й не захотіли, заплющити очі на арешт Юлії Тимошенко, зайвий раз довівши відому всім істину: відкупитися від Вашинґтона ураном-грішми-активами фактично неможливо.
Група глобальної розвідки Geostrategy
http://geostrategy.ua/node/513

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...