Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Nov. 19, 2017

США контролюють ситуацію на Донбасі за допомогою дронів

Автор:

|

Липень 20, 2017

|

Рубрика:

США контролюють ситуацію на Донбасі за допомогою дронів

Global Hawk роздивився донбаські терикони з висоти 16 км

Стратегічний безпілотник військово-повітряних сил США RQ-4A Global Hawk із позивним UAVGH000 провів багатогодинний розвідувальний політ уздовж лінії розмежування на Донбасі. Оскільки цей дрон має можливість ведення розвідки на глибину до 300 км, це дало можливість американцям спостерігати не лише за окупованими територіями сходу України, але і за прикордонними областями Російської Федерації (РФ). Росіяни казилися, але вдіяти нічого не могли — Global Hawk літав на висоті 16,7 км, на якій був недосяжний для російських систем протиповітряної оборони.

Регулярний моніторинг
Безпілотний літальний апарат (БПЛА) вилетів із авіабази «Сігонелла» на Сицилії, після чого увійшов у повітряний простір України над Миколаївською областю та попрямував у бік Маріуполя. Виконавши бойове завдання, він вийшов із повітряного простору України на північ від Молдови. Політ проводився з дозволу влади України.
Наголосимо, що це — далеко не перша така повітряна розвідка. Регулярні польоти американських стратегічних розвідувальних БПЛА над Чорним морем і Донбасом відзначаються з січня 2015 року. Останній випадок стався 14 травня ц. р. Тоді американський дрон літав уздовж лінії розмежування на Донбасі впродовж десяти годин.
Global Hawk може вести розвідку 30 годин на висоті до 18 тис. м. Апарат перебуває на озброєнні Військово-повітряних і Військово-морських сил США, а також використовується NASA. Вартість серійного БПЛА злітною масою 14,6 т досягає 133 млн USD, а з урахуванням витрат на розробку перевищує 220 млн USD. На озброєнні армії Сполучених Штатів зараз перебувають 42 машини цього типу.

РФ: багато галасу з нічого
Натомість РФ значно відстає в цьому плані. На її озброєнні, за різними даними, перебуває не більше 2 тис. невеликих БПЛА розвідки та спостереження, й дуже незначна кількість власне ударних апаратів.
Після анексії Криму та початку збройної аґресії проти України 2014-го росіяни всіляко декларували зміцнення своїх збройних сил. У т. ч. не бракувало й гучних заяв на тему БПЛА. Але насправді в цій сфері РФ порівняно зі США виглядає жебраком.
«РФ зараз намагається створити цілу серію безпілотних літальних апаратів, реалізуючи безліч проектів — від маленьких дронів і БПЛА середніх розмірів до квадрокоптера і безпілотних гвинтокрилів, а також великих машин великої дальності, здатних нести на борту зброю. Новини про розробку та випробування БПЛА з’являються в РФ майже щотижня. Але здебільшого це інформація про дослідні й експериментальні зразки, які за своїми характеристиками явно не дотягують до тих тисяч американських та ізраїльських БПЛА, які щодня використовують в усьому світі», — пише на шпальтах американського видання The National Interest Семюел Бендетто, дослідник, котрий працює у CNA Corporation.
За його словами, РФ справді зробила якісний стрибок у застосуванні невеликих БПЛА розвідки та спостереження в конфліктах на сході України і в Сирії. З іншого боку, російська армія досі використовує дрони ізраїльського виробництва. Навіть гучно розрекламований російський дрон «Форпост» — всього лиш ліцензійна копія ізраїльського Searcher.
Усі спроби створити власну модель, незалежну від імпортних технологій, закінчилися провалом. Результат проекту створення важкого БПЛА великої дальності «Альтаїр», в який були вгачені десятки мільйонів доларів — лише кілька дослідних зразків. Бойовий дрон-невидимець «Мисливець» досі залишається на креслярських дошках. «Схоже, в найближчому майбутньому в галузі розробки бойових дронів РФ чекає єдиний успіх, і це буде маленький безпілотник Т-16, що запускається з катапульти і здатний нести лише 6 кг бойового навантаження», — підсумовує The National Interest.

Україна: приватні дрони
Треба визнати, що українська армія також використовує БПЛА виключно іноземного виробництва. Як заявляв Роман Башинський, директор Департаменту озброєння та військової техніки Міністерства оборони (МО) України, на озброєнні Збройних сил України (ЗСУ) перебуває близько 30 типів БПЛА. Точної кількості він не назвав — військова таємниця.
Із тих же міркувань в МО не поспішають називати країни, звідкіля отримані дрони. Єдине, що більш-менш відомо — влітку 2016 року США передали Україні партію БПЛА RQ-11B Analog Raven Systems загальною вартістю понад 12 млн USD. Оскільки ці БПЛА не мають озброєння, вони підходять під категорію «нелетальне обладнання».
З іншого боку після початку російської аґресії в Україні виникли перші приватні компанії з виробництва БПЛА. Причому первістками стали любителі авіамодельного спорту. Так, один український симпатик змагань радіокерованих іграшок купив у США авіамодель RVJET, встановив на неї автопілот за 2-3 тис USD, побутову відеокамеру та гарно розмалював. «Цей, фактично, зроблений на коліні, БПЛА купили засновники компанії «Атлон авіа», знайшли інвестора, провели глибоку модернізацію і вийшов повноцінний розвідувальний комплекс А1С «Фурія», — пише «Економічна правда».
Зараз виробництвом БПЛА в Україні займаються 11 компаній, дев’ять із них розробляють військові версії. Найбільші шанси потрапити на озброєння ЗСУ, Національної гвардії (НГУ) та Прикордонної служби мають дрони приватної компанії «Атлон Авіа» та державної «Меридіан», що входить до складу концерну «Укроборонпром». Підприємства вже продали силовикам своєї продукції на десятки мільйонів гривень. Основна продукція «Атлон Авіа» — вже згадуваний комплекс А1С «Фурія». А «Меридіан» нещодавно оголосив про готовність випускати на рік 100 дронів МП-1 Spectator. Зараз всі БПЛА, в т. ч. «Фурія» і Spectator, у ЗСУ та НГУ перебувають на етапі дослідної експлуатації.
Потрібно наголосити, що українські виробники здатні створювати лише розвідувальні дрони. Як стверджують фахівці, незважаючи на гучні заяви декотрих українських військових чиновників, створити в найближчі роки ударні дрони, тим більше рівня американського Рredator оборонна промисловість України навряд чи зможе.
Виготовити схожий за габаритами планер (розмах крил Рredator становить 26 м, злітна маса — більше 3 т) — не проблема, але це лише 25 % ударного БПЛА-комплексу. Набагато складніше розробити ракети, засоби кріплення, навігації, розпізнавання «свій-чужий», систему наведення на ціль.
Але найбільша проблема полягає в тому, що Україна немає власних супутників зв’язку. США для управління Рredator використовують канал зв’язку, в якому задіяна ціла група супутників. Придушити такий канал жодними засобами радіоелектронної боротьби неможливо.
Український супутник зв’язку «Либідь», на створення якого 2009-го було витрачено 254 млн USD, будувався в Росії, і надії на те, що РФ віддасть його, немає жодної. Можна, звісно, орендувати супутникові канали інших космічних держав, але це надзвичайно дороге задоволення.
Тим не менше, тішить хоча б те, що в Україні виробництво БПЛА опинилося у руках приватних фірм, натомість РФ повторює шлях СРСР, коли всі оборонні замовлення зосереджені в руках неповоротких і вкрай корумпованих державних заводів.

Ігор Берчак

До теми
Тим часом значно активізувалася ще одна держава басейну Чорного моря, чия непередбачувана політика тримає в напрузі Україну, РФ і Захід. Наприкінці червня ц. р. з’явилися повідомлення, що Турецька Республіка (ТР) запускає нову програму з купівлі дронів іноземного виробництва і відкритий тендер для місцевих виробників БПЛА. Варто зазначити, що ТР вже кілька років активно використовує дрони проти загонів Робітничої партії Курдистану, яких вважає сепаратистами. Особливо турецькі БПЛА відзначилися під час торішнього осіннього вторгнення до північних районів Сирії. Хоча «турецькими» їх назвати складно, оскільки більшість закуплені в інших країнах, Анкара проводить послідовну політику щодо створення власного ударного безпілотника. 93 % компонентів дрону Bayraktar TB2 створені в самій ТР, але в ідеалі Анкара хоче мати БПЛА, повністю зібраний із власних комплектуючих. Зараз в арсеналі Туреччини є 18 машин Bayraktar TB2. Їхні ракети MAM-L із боєголовкою вагою 10 кг здатні вражати цілі на відстані 8 км. Тривалість польоту становить 24 години, дальність — 4 тис. км, а висота — 5,5 км. До кінця 2018 року збройні сили ТР також отримають десять ударних безпілотників ANKA-S виробництва турецької компанії Tusas Turkish Aerospace Industries. Таким чином у Туреччині буде два види ударних дронів власного виробництва (за винятком деякого електронного обладнання). Відтак, Туреччина, по суті, увійшла в елітний клуб виробників ударних дронів, де незаперечну пальму першості тримають США, Ізраїль і Китай. З великим відставанням (кількісним і якісним), до цього своєрідного клубу також входять Іран, Індія, Пакистан і Південна Африка. Чи увійде туди Україна — побачимо.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...