Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Aug. 15, 2018

Справа Марії Бутіної: чого не розуміє Дональд Трамп

Автор:

|

Липень 26, 2018

|

Рубрика:

Справа Марії Бутіної: чого не розуміє Дональд Трамп

Марія Бутіна: убити Дональда?

Сказати, що справа Марії Бутіної, котру заарештували минулого тижня у США, здивувала американців, буде перебільшенням. У Сполучених Штатах уже звикли до шпигунських скандалів із росіянами, їхнього видворення, санкцій, а також до фільмів і серіалів на цю тему. Хіба велика справа? — ще одна Анна Чепмен. Але цього разу не все так просто. Бо йдеться не лише про пересічне шпигунство чи викрадення інформації, а про адресну роботу спецслужб Російської Федерації (РФ) у республіканському керівництві й адміністрації президента Трампа з метою коригування політики США. І все це — на тлі російського розслідування спеціального прокурора Мюллера, а також протестних мітинґів у великих містах після саміту в Гельсінкі з красномовними гаслами «Трампутін» і «Владімір Трамп».

Від лобізму до шпигунства
У Москві, звісно, все заперечують. Ба більше, пов’язують арешт Марії Бутіної зі спробою адміністрації Білого дому завадити Трампу встановлювати дружні відносини з РФ. Можливо, й так, але ця історія, як і запровадження не так давно санкцій проти 12-х офіцерів Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних сил РФ, не є вигаданою. Йдеться про масивні томи матеріалів обвинувачення зі встановленими прізвищами, конкретними датами та відстеженою крок за кроком активністю.
Громадянку РФ Бутіну затримали за формальним звинуваченням — через незаконну діяльність як іноземного агента, простіше кажучи, лобіста без належної реєстрації та дозволу. Але в процесі подальшого розгляду з’явилися нові факти, які розкривають справжню природу її діяльності. Зокрема, федеральні прокурори у США вказали на її контакти з російськими спецслужбами, а також на конкретні спроби розширити коло надзвичайної «довіри» серед впливових американських посадовців, у т. ч. через пропозиції інтиму. Все це, як стверджує сторона обвинувачення, пов’язане не з чим іншим, як із широкомасштабною кампанією втручання Кремля у внутрішню політику США.
29-річна росіянка винною себе не визнала, однак суд усе одного залишив її під вартою, врахувавши занепокоєння прокурорів, що вона просто незаконно покине територію США не без допомоги російської сторони.
У справі Бутіної у США зі самого початку все трималося на брехні — від її в’їзду в країну за формальною студентською візою до підозрілого спілкування з російським дипломатом, причетним до шпигунській діяльності. Крім цього, з’явилися свідчення про контакти Бутіної з російською розвідкою, що стало відомо прокурорам із її листування.

Кремлівські «патрони»
У справі навіть встановили, що росіянка мала патронат з боку Олександра Торшина, заступника керівника Центробанку РФ. Саме він уперше возив її до Сполучених Штатів 2015 року, де ввів у коло високопоставлених функціонерів в американській адміністрації та бізнесі. Згодом Торшин сам опинився під санкціями «Кремлівського списку» через свою причетність до втручання у вибори у США.
Крім цього, засоби масової інформації (ЗМІ) повідомили ще одну пікантну деталь, про підтримку Марії Бутіної російським мільярдером Костянтином Ніколаєвим, котрий посідає 93-тю сходинку в рейтингу Forbes зі статком 1,1 млрд USD. Цей російський бізнесмен, як пише The Washington Post, має «глибокі зв’язки в адміністрації російського президента» і був неодноразово помічений у спробах встановити прямі контакти з оточенням самого Трампа. Це хоч і не прямий зв’язок між Кремлем і Трампом, але навряд чи цей факт стане зайвим для слідчих у російській справі.

Перевершила Чепмен?
Основною «мішенню» росіянки спершу став функціонер-республіканець Пол Еріксон, із котрим вона перебувала у дуже близьких стосунках. The World Street Journal описує його як політичного активіста, «котрий заявляв про знайомство з республіканським керівництвом, але перебільшував свої політичні зв’язки та мав історію поганих боргів і шахрайства». Те, що цей чоловік став для Бутіної всього лиш проміжною ланкою до більшої здобичі, прямо заявили прокурори. Зокрема, оприлюднили факт, що принаймні в одному випадку росіянка запропонувала іншій впливовій людині секс в обмін на посаду у великій американській організації. ЗМІ припускають, що йдеться про Національну стрілецьку асоціацію США (NRA), тісно пов’язану з республіканським керівництвом у Конґресі.
То для чого ж їй тоді був потрібен Еріксон? Прокурори стверджують, що Бутіна використовувала свої стосунки з ним для отримання доступу до «розгалуженої мережі американців, котрі займають впливові на політику США позиції». До цього списку, як зазначило офіційне обвинувачення, входили, зокрема, провідні посадовці NRA.
За інформацією ФБР, Олександр Торшин написав їй листа, що вона перевершила скандально відому Анну Чепмен, котру в США вважають розкритим агентом російської розвідки. Останню свого часу також затримали за звинуваченням у нелегальній співпраці з російським урядом і потім депортували зі Штатів разом із іншими розкритими агентами.

Український слід
Тим часом, із кожним днем відкриваються нові подробиці про активність Бутіної. Перед тим як потрапити до США, вона обкатала свої навики аґента впливу в Україні. Зокрема, навесні 2014 року взяла активну участь у кампанії за від’єднання Криму від України. Як представник організації «Право на зброю» жінка закликала власників зброї, а також інших громадян півострова підтримати окупаційну владу. Після цього її помітили на сході України, де шпигунка активно виступала на підтримку проекту «Новоросія». І це лише епізоди, які стали відомі ЗМІ.
Якщо ці факти будуть враховані під час слухань у суді Сполучених Штатів, справа може стати одним із перших судових процесів в Америці над арештованим агентом Кремля, котра де-факто була фізичним учасником анексії Криму й окупації Донбасу. Можливо, це створить прецедент. Хоча, вочевидь, основна увага американського судочинства зосередиться на зусиллях російських спецслужб підірвати демократію в Сполучених Штатах.
Процес над Бутіною, який до речі не є частиною розслідування «російської справи» спецпрокурора Мюллера, свідчить про те, що на федеральному рівні у Сполучених Штатах усерйоз зайнялись протидією російській активності. Це також розширює бачення загальної картини методів, які продовжує застосовувати РФ — разом із тотальною дезінформацією і пропагандою, а також атаками гакерів і ботів — у своїй гібридній війні проти цивілізованого світу.
Це також є прямим нагадуванням Дональду Трампу, що РФ — не конкурент і навіть не супротивник, а справжній ворог, який продовжує свій тихий, але аґресивний наступ. І це розуміє багато хто у США, у т. ч. в Міністерстві юстиції, спецслужбах та наближені до господаря Овального кабінету члени його адміністрації. Чи дослухається до цього сам Трамп? Чи усвідомить, що не лише «фейкові новини», які він продовжує називати ворогами народу, заважають йому владнати стосунки з Москвою?

Ярослав Довгопол, Укрінформ

До слова
Дональд Трамп розглядає питання про позбавлення статусу, який надає допуск до засекреченої інформації, Джону Бреннану, колишньому директору ЦРУ й іншим критикам, котрі працювали за президентства Барака Обами. Про це повідомила Сара Сандерс, речник Білого дому. Зокрема, президент погрожує позбавити відповідного статусу шістьох колишніх американських співробітників розвідки та правоохоронних органів.
Серед них — директор ЦРУ часів Обами Джон Бреннан, екс-директор ФБР Джеймс Комі, колишній директор національної розвідки Джеймс Клаппер, екс-директор Аґенції національної безпеки Майкл Гейден, колишній радник Обами з питань національної безпеки Сьюзан Райс і колишній заступник директора ФБР Ендрю Мак-Кабе. Як писав «Міст», під час прес-конференції в Гельсінкі (Фінляндія) з Путіним Трамп заявив, що довіряє президенту РФ, а не американським спецслужбам. Виступ Трампа жорстко розкритикували в США як демократи, так і його соратники по Республіканській партії.

About Author

Meest-Online

Loading...