Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Nov. 22, 2017

Прощальний подарунок Обами: висилка одразу 35 російських дипломатів

Автор:

|

Січень 05, 2017

|

Рубрика:

Прощальний подарунок Обами: висилка одразу 35 російських дипломатів
Зараз посольство РФ у Вашинґтоні стоїть практично порожнім

Зараз посольство РФ у Вашинґтоні стоїть практично порожнім

Також 29 грудня Вашинґтон оголосив про введення нових санкцій проти Російської Федерації (РФ) у зв’язку з кібератаками під час виборчої кампанії в США. Санкційний список поповнився шістьма фізичними особами та п’ятьма організаціями, в т. ч. Федеральної служби безпеки РФ. Крім цього, влада Штатів заборонила російським дипломатам відвідувати дві заміські резиденції — в Меріленді та Нью-Йорку, заявивши, що вони використовувалися для розвідувальних дій. Барак Обама назвав санкції «необхідною й адекватною відповіддю на дії Росії».

Склад злочину
Білий дім стверджує, що нові обмежувальні заходи були застосовані після ретельного вивчення кібератак, які російські спецслужби начебто здійснювали впродовж останніх десяти років. Американці прямо звинувачують РФ у вторгненні в інтернет-ресурси політичних партій, а також у розсилці шкідливих листів окремим особам і установам із метою викрадення конфіденційних даних. У Вашинґтоні також упевнені, що найбільші витоки на відомих сайтах WikiLeaks і DSLeaks були узгоджені з російськими спецслужбами та спрямовані винятково на зміцнення позицій Росії на світовій арені.
Нагадаємо, що 15 грудня 2016-го телеканал NBC News із посиланням на високопоставлених посадових осіб американської розвідки повідомив, що президент РФ особисто брав участь у прихованій кампанії втручання в президентські вибори у Сполучених Штатах. Джерела, в яких є прямий доступ до розвідувальної інформації, заявили, що агентурні дані свідчать про те, що Путін особисто керував тим, як украдені в результаті гакерської атаки конфіденційні дані штабу Демократичної партії «зливалися» в засоби масової інформації або використовувалися в інший спосіб. Ця інформація надійшла з дипломатичних джерел і від розвідників, котрі працюють на союзників США.
Одне з джерел заявило, що цілі у володаря Кремля були багатогранними. За його словами, те, що починалося, як особиста «вендета» проти Гіларі Клінтон, пізніше трансформувалося в спробу дискредитувати американську політичну систему та відвернути від США ключових союзників, демонструючи їм, що не можна більше розраховувати на Америку, як на надійного світового лідера.
NBC News нагадує, що в жовтні 2016 року Вашинґтон офіційно звинуватив РФ у причетності до низки кібератак, за допомогою яких Москва намагалася втрутитися у вибори президента США. Тепер, за словами співробітників розвідки, у США є вагома інформація, що пов’язує особисто Путіна з цією спецоперацією.
Федеральне бюро розслідування (ФБР) спробувало розкрити, як саме російські гакери управляли американськими виборами. У документах зазначено, що Головне розвідувальне управління (ГРУ) Міністерства оборони РФ залучило «видатних фахівців і просунуті технічні засоби», щоб підробити, змінити або й узагалі викрасти дані, які могли бути корисними в підтасовуванні результатів голосування.
Судячи зі заяв ФБР і Державного департаменту, головний доказ причетності Москви до зламів — тактика зловмисників, дуже схожа на ту, що застосовувалася під час атак на деякі європейські й американські компанії. За даними агенції Bloomberg, мова йде про атаки гакерських груп Fancy Bear, Pawn Storm і Tsar Team на Варшавську фондову біржу, Палату представників США та газету The New York Times. Експерти з кібербезпеки ще рік тому наголошували, що «Кремль спустив своїх інтернет-гончаків із ланцюга».

Путіна: запрошення на ялинку
Реакція Кремля виявилася несподіваною. Путін заявив, що Росія всупереч усталеній дипломатичній практиці не буде симетрично відповідати США, тобто, висилати з країни таку ж кількість дипломатичних працівників. Більше того, «добрий дядечко Володя» навіть запросив дітей американських дипломатів на новорічну ялинку в Кремлі.
«Це була дуже точно режисована відповідь Путіна: спочатку залишити в підвішеному стані можливість відповідної симетричною висилання, а потім великодушно пробачити. Це спроба принизити адміністрацію Барака Обами, продемонструвати, що, з точки зору Москви, він став такою собі кульгавою качкою, настільки незначною, що вона не варта навіть відповіді», — стверджує Джонатан Маркус, дипломатичний кореспондент Бі-бі-сі.
«У цьому випадку Путін не став грати в гру, яку йому запропонував Обама, — «Давай доб’ємо російсько-американські відносини перед приходом Трампа». Мета зрозуміла: Дональд Трамп уже оголосив, що буде переглядати більшість напрямків політики свого попередника, в т. ч. й російський напрямок. Тому Барак Обама вирішив зробити цей перегляд настільки складним, наскільки можливо», — розповів російській службі Бі-бі-сі Федір Лук’янов, головний редактор журналу «Россия в глобальной политике».

Трамп: між двома вогнями
Новообраний президент США майже відразу ж висловив сумніви в адекватності нових антиросійських санкцій. Помічник п. Трампа, Шон Спайсер, майбутній прес-секретар Білого дому, також заявив, що Барак Обама, «можливо, неспівмірно карає Росію». Дональд Трамп, за словами п. Спайсера, має намір «задати запитання спецслужбам щодо причетності РФ до кібератак».
Водночас наступному господареві Білого дому буде вкрай непросто кардинально змінити зовнішню політику Сполучених Штатів. «Спроби скасувати останні антиросійські санкції Барака Обами зустрінуть жорстку відповідь з боку Конґресу», — попередив демократ Адам Шифф, член Палати представників від штату Каліфорнія, в інтерв’ю ABC News. За його словами, Конґрес насправді налаштований на ще більше посилення санкцій стосовно Москви. Він нагадав, що з такою ініціативою виступили і демократи, і республіканці, назвавши в цьому контексті імена сенаторів-республіканців Джона Мак-Кейна і Ліндсі Ґрема. На думку п. Шиффа, те, що було зроблено адміністрацією президента Обами, «недостатньо для стримування Росії».
Також конґресмен розкритикував мільярдера за те, що той поставив під сумнів висновки американської розвідки щодо причетності РФ до гакерських атак із метою вплинути на результат президентських виборів. «Це безумовна думка розвідувального товариства і, чесно кажучи, всіх членів Комітету з розвідки в Конґресі, демократів і республіканців. Ні у кого з нас не виникло питань із цього приводу. Єдиний, у кого вони виникли, це, мабуть, Дональд Трамп», — наголосив Адам Шифф.

Обама: імітація боротьби
Чесно кажучи, останнє зовнішньополітичне рішення п. Обами на посаді президента Сполучених Штатів виглядає не те, що дивним, а явно запізнілим. Барак Обама довго уникав прямої конфронтації з Путіним. Публічно він робив жорсткі заяви, що стосувалися Росії й її лідера, але реальних кроків практично не було (можна пригадати, наприклад, вперті відмови від поставок летального озброєння Україні).
А якщо врахувати ще й нещодавнє голосування в Раді Безпеки Організації Об’єднаних Націй, коли США уперше за багато років не наклали вето на резолюцію, що засуджує будівництво єврейських поселень на палестинській території, то можна припустити, що президент Обама просто вирішив максимально ускладнити життя своєму наступнику. Тепер Дональду Трампу треба буде не стільки перейматися діалогом із Путіним, як насамперед відновити стосунки з Ізраїлем — головним союзником Штатів на Близькому Сході.

Ігор Берчак

До теми
Рекорд за кількістю висланих дипломатів у вересні 1971-го поставила Велика Британія. Тоді Лондон вислав одразу 105 співробітників різних дипломатичних і торгових установ СРСР. Офіційний Лондон стверджував, що всі вони були співробітниками резидентур КДБ і ГРУ. Причому Москва тоді скромно промовчала, адже у британців були на руках беззаперечні докази — радянських розвідників здав перевербований офіцер КДБ Лялін.
1983 року 47 радянських дипломатів були вислані з Франції, а через три роки між СРСР і США вибухнула «війна посольств»: у відповідь на висилання 30 американських дипломатів, запідозрених у шпигунстві, Вашинґтон відправив на батьківщину відразу 80 їхніх радянських колег. Роком раніше аналогічний розмін стався між Москвою і Лондоном: тоді пакувати валізи довелося загалом 62 громадянам СРСР і підданим Її Величності — дипломатам, журналістам і бізнесменам.
Після закінчення холодної війни масові взаємні висилки не застосовувалися доволі довго, поки 2001-го після викриття російського «крота» в ФБР Роберта Ханссена Москва і Вашинґтон не оголосили персонами нон ґрата приблизно по півсотні дипломатів із кожного боку.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...