Новини для українців всього свту

Monday, Jul. 22, 2019

Президенти на скелі

Автор:

|

Листопад 21, 2013

|

Рубрика:

Президенти на скелі

Національний меморіал гора Рашмор – це данина великим американським президентам, призначенням якої є зберегти пам’ять про велику історію країни на довгі століття. Розташований у горах Блек-Гіллз у Південній Дакоті, він щорічно приваблює близько трьох мільйонів осіб.

Аби розвинути туризм?
Гора отримала свою назву на честь Чарльза Рашмора, нью-йоркського адвоката й дослідника, який шукав тут корисні копалини наприкінці ХІХ ст. Історія самого меморіалу почалася 1923 року, коли історик Доун Робінсон висунув ідею розвинути туризм у Південній Дакоті, створивши велику скульптуру на горі Рашмор.
У жовтні 1927-го головний скульптор Гутзон Борглум і 400 його робітників розгорнули роботи над колосальними різьбленими фігурами. Вони повинні підривати динаміт і надавати брилам подібності до форми голови. Праця була непроста, оскільки людям доводилося буквально балансувати на дуже ненадійному риштуванні, а при цьому за допомогою зубила та молотка відсікати непотрібні шматки каменю.
Коли будівництво скульптури завершилося, увесь відпрацьований граніт було видалено з гори. Величезну гранітну купу неважко помітити нижче меморіалу. Більшість робітників була досвідченими альпіністами, часто колишніми шахтарями і скелелазами. Це й стало причиною, чому жоден працівник не помер під час роботи, що досить незвично для проекту такого масштабу.

Святилище демократії
Було вирішено, щоби скульптурна група включала чотирьох американських президентів, які відігравали головну роль у збереженні та розширенні Сполучених Штатів Америки.
Безумовно, кожен з представлених особистостей був гідний настільки великої честі – Джордж Вашингтон, перший президент, Томас Джефферсон, один з авторів американської Декларації незалежності, Теодор Рузвельт, який керував країною в насичені подіями перші роки минулого століття, який скасував рабство борець за збереження Союзу Авраам Лінкольн …
Видовище – просто вражаюче: 18-метрові статуї видно з відстані 100 кілометрів, адже все «святилище демократії» здіймається над землею на 1 829 метрів.
Праця над скульптурами постійно переривалися – то через брак грошей (на виконання всіх робіт було потрібно більш ніж мільйон доларів) , то через конфлікти з Управлінням національних парків, яке було проти зведення цього монумента. Погода часто теж не була помічником – під зливами й сильними вітрами працювати було фактично неможливо , а ці прояви стихії в районі Рашмора – часті явища.

Незавершені задуми
Незважаючи на всі труднощі 1930 року відбулося відкриття голови Вашингтона. За ним, 1936-го був «відкритий » Джефферсон , 1937 року – Лінкольн, і нарешті 1939-го була готова голова Рузвельта. Праця над останнім президентом була особливо важкою, тому що треба було зобразити окуляри, що складно зробити навіть у невеликої статуї.
Борглум також хотів створити в горі позаду меморіалу “Зал рекордів “, де би зберігалася більша частина американської історії, яка пов’язана із цими президентами. Скульптор якось сказав: “Ви могли б аналогічно кинути лист без адреси в поштову скриньку, як вирізати в горі особи без їхньої історичної ідентифікації”.
Оригінальний план теж включав скульптурні тулуби президентів, а не тільки їхніх облич. Був іще один задум, якого теж не вдалося здійснити, – це текст Декларації Незалежності США. Борглем хотів помістити його трохи нижче від самих фігур.
Однак жоден із тулубів президентів не було зроблено, видніється тільки початок бюста Вашингтона й Лінкольна. “Зал рекордів” був також розпочато, але ніколи не завершено. Головна причина цього полягає в тому, що архітектор і людина, що вела проект, – Гутзон Борглум – раптово помер від емболії 1941 року. Його син Лінкольн спробував продовжити роботу, але смерть батька й Друга світова війна призвели до серйозних проблем у фінансуванні, що спричинилося до зупинки в будівництві на цілий рік. Національний меморіал гори Рашмор залишився таким, яким ми знаємо його сьогодні.

Погані та хороші часи
Зображення президентів є, безумовно, найвідомішою й значною частиною монумента, але не єдиною, крім них до комплексу також входить Алея Прапорів, оглядовий майданчик GrandviewTerrace і Президентська стежка, із якої також відкривається прекрасний вигляд на весь монумент, а також музей скульптора.
Незважаючи на те, що президентів гори Рашмор завжди шанували як символ Великої Держави, якийсь час вони перебували в украй жалюгідному стані – уряд не виділяв ані цента на роботи з реставрації цих монументів. Тільки на початку липня 2005 року компанія Karcher у рамках проекту спонсорської допомоги об’єктам культури в співпраці зі Службою національних парків приступила до очисних робіт. Завдання полягало в тому , щоби видалити лишайник, водорості, мох і інші органічні забруднення, які за тривалий час могли пошкодити породу гори. Відтепер щороку обличчя президентів перевіряють на наявність тріщин і пошкоджень.
Нині гору Рашмор відвідує до трьох мільйонів туристів щороку, щоби помилуватися витвором Борглума. Незвичайність задуму, велетенські розміри, гармонія з навколишнім ландшафтом: обличчя чотирьох президентів ніби виростають зі скелі. Навіть попри те, що проект мав бути набагато масштабнішим, тут немає відчуття незавершеності.

Віталій Степ

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...