Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, May. 25, 2018

Країна див

Автор:

|

Жовтень 23, 2014

|

Рубрика:

Країна див

Які підприємства працюють в СД

Словосполучення «Силіконова долина» давно вже стало загальною назвою, що позначає зону високих технологій — певну територію, на якій сконцентровані об’єкти електронної та комп’ютерної індустрії, науково-дослідні й освітні центри, висококласні IT-фахівці та венчурні фірми, що не бояться інвестувати в цю сферу. Але існує ще одна — справжня Силіконова Долина.

А може, Кремнієва?
Насправді Силіконова Долина (СД) розташована в США, в штаті Каліфорнія — у північній частині долини Санта-Клара, по обидва боки затоки Сан-Франциско. Вона простяглася на 40 км від міста Сан-Хосе (яке іноді називають столицею СД) на південному заході до Пало-Алто на північному заході.
Термін «Силіконова Долина» був придуманий каліфорнійським підприємцем Ральфом Верстом. Його приятель журналіст Дон Хофлер вперше оприлюднив цю назву 11 січня 1971 року, використавши її як «шапку» для циклу своїх статей у тижневику Electronic News. У цих статтях Хофлер писав про містечко Санта-Клара, що на південь від Сан-Франциско, де зосереджено штаб-квартири найбільших IT-компаній.
Чому силіконова? Тому що в Долині працюють підприємства напівпровідникової індустрії, а як основний матеріал у виробництві напівпровідникових елементів для інтегральних мікросхем використовують кремній (англ. silicon). І спочатку переклад був дослівним — в ЗМІ зустрічалася тільки «Кремнієва долина». Але поступово почало миготіти формулювання «Силіконова долина».
Плутанина виникла через співзвуччя слів silicon і silicone. Перше слово перекладається як «кремній», друге — це той матеріал, який за допомогою хірургії робить форми людського тіла більш округлими. Але неправильний переклад не завадив цій назві стати загальновживаною. Її визнали словники. Google, наприклад, видає 142 тис. результатів на запит «Кремнієва долина» і 199 тис. – на запит «Силіконова долина».

Вихід зі скрути
Аж до середини 30-х років XX століття територія Долини була зайнята підприємствами, що обслуговували ВМС США. Пізніше значна частина території використовувалася Космічною агенцією NASA для досліджень у царині аеронавтики.
Ідея створення зони досліджень новітніх технологій належить Стенфордському університету. Ця ідея – як завжди в Америці! — була зумовлена фінансовими міркуваннями: після Другої світової війни університет зіткнувся з нестачею грошей. Кошти на подальший розвиток керівництво Стенфорду вирішило отримувати від вільної землі, що належала університету (3.240 га), а оскільки продати цю землю було не можна, народилася думка здавати цю землю в довгострокову оренду (терміном на 51 рік) за помірну плату компаніям, що займалися новими технологічними розробками.
Оскільки ці компанії створювали багато нових робочих місць, вирішилася ще одна проблема — «витоку мізків», і було зупинено відтік студентів, які закінчили Стенфорд, в інші райони країни на працевлаштування. Існували спеціальні програми фінансової допомоги, робилися неймовірні зусилля, щоб залишити молодих талановитих дослідників у Каліфорнії, створивши умови для розвитку їхніх наукових розробок і бізнесу.

Високотехнологічні інкубатори
Особливий внесок у цю справу зробив Фредерік Терман, професор Стенфордського університету, за що його й нині називають батьком Силіконової Долини.1939 року Терман переконав своїх студентів Вільяма Х’юлетта і Девіда Паккарда залишитися і заснувати власне підприємство, що призвело до народження такого гіганта, як Hewlett-Packard Со. – першої громадянської IT-компанії на території Долини.
До речі, саме Фредерік Терман запропонував і ідею здачі університетської землі в довгострокову оренду, започаткувавши таким чином формуванню Стенфордського дослідницького центру (1946 р.), а 1951-го був створений Стенфордський індустріальний парк. То були, так би мовити, високотехнологічні інкубатори. Поступово число компаній, що розвивали свій бізнес на цій території, зростало. І до початку 1970-х тут було досить багато компаній, що займалися дослідженнями напівпровідників, комп’ютерними технологіями та програмуванням.
У Силіконовій Долині фактично вперше в такому масовому масштабі була використана практика венчурних капіталів, тобто вкладення грошей в новітні науково-технічні розробки, що завжди характеризувалося підвищеним ступенем ризику, але в разі успіху всі витрати окупалися тисячократно!
1951 року аспірант Стенфорда Вільям Бредфорд Шоклі створив перший тришаровий германієвий транзистор, який виконував ті ж функції, що й електронна лампа, але був набагато менший за розмірами. Ба більше, він був надійніший і економічніший, але, на жаль, ціна була надто високою (за винахід транзистора 1956 року Шоклі разом із колегами Дж. Бардином і У. Браттейном був удостоєний Нобелівської премії). А 1954-го фізику Гордону Тілу вдалося виготовити транзистори з дешевого кремнію, що знизило їхню собівартість і поклало початок процесу мініатюризації в електроніці.

Глобальна комп’ютеризація і комп’ютерна параноя
За останніх півстоліття СД стала осередком світової електронної та комп’ютерної індустрії. У 1970-х і 1980-х рр. тут упевнено облаштувалися численні корпорації і заводи напівпровідникової індустрії. До початку 1990-х рр. пріоритет діяльності корпорацій Долини почав зміщуватися в бік досліджень і розробки новітніх комп’ютерних технологій, а також маркетингу цифрової техніки й програмного забезпечення. У Силіконовій Долині проживає 2 430 тис. осіб, 25 % із них працюють у сфері високих технологій. СД часто називають Країною Див.
Загалом до конгломерату Силіконової Долини входить близько 30 міст, зокрема це – Іст-Пало-Альто, Купертіно, Кемпбелл, Лівермор, Лос-Алтос, Лос-Алтос-Хілз, Лос-Гатос, Маунтін-В’ю, Мілпітас, Менлі-Парк, Ньюарк, Пало-Альто, Плезантон, Редвуд-Сіті, Сан-Хосе, Саннівейл, Санта-Клара, Санта-Круз, Саратога, Скотс-Велі, Трейсі, Фримонт, Юніон-Сіті.
Ті IT-корпорації, головні офіси яких знаходяться в інших місцях (так уже склалося історично!), вважають за свій обов’язок і за честь для себе мати свої представництва в Силіконовій Долині.
Глобальна комп’ютеризація вже принесла і далі приносить далі немислимі прибутки мешканцям Силіконової Долини. До речі, у СД мешкає найбільша в США кількість мільйонерів, тому її можна назвати ще й Долиною мільйонерів!
А от у 1985-1986 рр. Силіконову Долину називали Долиною Смерті: у США почалася комп’ютерна параноя, коли повсюдне впровадження персональних комп’ютерів потягло за собою скорочення робочих місць…

Таємниця небувалого успіху
В останні роки інформаційна революція стала рушійною силою економіки не тільки Сполучених Штатів Америки, але і всього світу. Індустріальне зростання в США на 45% забезпечується за рахунок виробництва персональних комп’ютерів і напівпровідників. І в цьому основна заслуга належить Силіконовій Долині, де функціонують офіси 20 найбільших світових компаній, зайнятих у виробництві електроніки та програмного забезпечення. Силіконова долина надалі має величезний вплив на розвиток високих технологій в усьому світі.
Як же сталося, що Силіконова Долина стала настільки популярною? Що перетворило звичайну американську землю в світовій епіцентр високих технологій? Важко сказати, що тут первинне, а що вторинне: достаток мізків або грошей? Мабуть, все взаємопов’язано, одне органічно доповнює інше!
Тут панує конкуренція інтелекту з інтелектом, капіталу з капіталом. Тут не бояться видатися божевільними зі своїми ідеями. Тут не бояться ризикувати, придумуючи нове і вкладаючи гроші в це нове. Тут відбувається боротьба високого духу з відсталою матерією. Тут неважливо, якої ти національності та віросповідання. Важливо, який ти фахівець і чи віриш в себе і свої сили. Тут працюють 365 днів на рік, 7 днів на тиждень, 24 години на добу!
І нарешті, тут з оптимізмом ставляться до всього, що може (або не може!) статися, і непорушно вірять у те, що уявлення про високі технології як про Світле цифрове майбутнє людства є абсолютно правильні!
Одне безсумнівно: якщо на порівняно невеликій території зосередити велику кількість висококваліфікованих фахівців – науковців, інженерів, бізнесменів («критична маса мізків і грошей»), – то результати будуть приголомшливими!

Олексій Гай

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...