Новини для українців всього свту

Sunday, Aug. 25, 2019

Космічне узбережжя

Автор:

|

Січень 15, 2015

|

Рубрика:

Космічне узбережжя

Мис Канаверал

У штаті Флорида є багато чудових і цікавих місць, це — Дісней-парки в Орландо, найстаріше місто Сент-Августин із крокодиловою фермою, гоночне місто Дайтона. Але найбільш унікальне, дивовижне і фантастичне – мис Канаверал, розташований посередині Атлантичного узбережжя, у повіті Брівард. Тут розміщено станцію ВПС США «Мис Канаверал» і Космічний центр імені Кеннеді (НАСА).

Телефонний код — 321
Мис є частиною так званого Space Coast (буквально «Космічного узбережжя»). Оскільки безліч американських космічних апаратів було запущено і зі станції, і з розташованого на сусідньому острові Мерріт космічного центру імені Кеннеді, назва «Мис Канаверал» або «Канаверал» стала метонімом, і нею позначають обидва стартових комплекси. У пам’ять про досягнення в освоєння космічного простору мису Канаверал був привласнений телефонний код 321 (натяк на зворотний відлік перед стартом).
Назву Canaveral місцевості дали іспанські дослідники, буквально вона означає «хащі тростини». Поштові відділення на території з 1893-го по 1954 рік називалися Артезією; з 1954-го по 1962 рік – Порт-Канаверал; і з 1962 року до нині – Кейп-Канаверал (Мис Канаверал).
З 1963-го по 1973 рік зону також називали Мисом Кеннеді. Тут варто згадати, що саме президент Джон Кеннеді встановив мету — висадку на Місяць. Після його вбивства 1963 року Джонсон порадив дати мисові ім’я Кеннеді. І 28 листопада 1963 Ліндон Джонсон оголосив, що мис Канаверал буде перейменований в мис Кеннеді в честь президента Кеннеді. Наказ № 11129 від 29 листопада також затвердив, що Центр запусків буде перейменовано на Космічний центр Кеннеді.
Попри те, що перейменування було схвалене Комісією з топонімів США 1964 року, воно не було популярним у Флориді, особливо в місті Кейп-Канавералі. І 1973-го законодавчі збори Флориди прийняли закон, який відновив колишню назву, і комісія його схвалила. Назва «Мис Канаверал» знову стала офіційною з 9 жовтня 1973-го. Сім’я Кеннеді опублікувала письмову заяву, в якій висловила своє розуміння у зв’язку з ухваленням такого рішення. Космічний центр Кеннеді зберіг свою назву.

Запускати ракети через Атлантичний океан
Мис Канаверал було обрано для запусків ракет, з огляду на специфіку обертання Землі та сили гравітації. Лінійна швидкість поверхні нашої планети є найбільша у бік екватора, і розташування мису дозволяє ракетам скористатися цим шляхом для зльоту на схід, у тому ж напрямку, що й обертання Землі. Крім того, поблизу космодрому дуже бажано було мати малонаселену територію в разі аварій, й океан ідеально підходить для цього. Східне узбережжя Флориди мало логістичні переваги над потенційними конкуруючими майданчиками.
Рішення про побудову полігону для космічних ракет на мисі Канаверал було прийняте Конгресом і підписане президентом Гарі Труменом 11 травня 1949 року. Роботи почалися 9 травня 1950-го, й інжинірингова компанія Джексонвілля взялася будувати першу дорогу.
Від того моменту як президент Гаррі Трумен заснував 1949 року Об’єднаний полігон далекої дії, для випробування ракет стала використовуватися територія військової бази на мисі Канаверал. Розташування полігону було найбільш придатним в США для цієї мети, оскільки давало змогу запускати ракети через Атлантичний океан.
Ще 1 червня 1948 року ВМС США передали військово-морську станцію «Банана Рівер» військово-повітряним силам США. 1951 року ВПС США заснували Центр випробування ракет. Ранні американські суборбітальні запуски ракет виконувалися з Мису Канаверал з 1956 року.

Космічні технології і жива природа
Космічний центр імені Джона Фіцджеральда Кеннеді було засновано 1958 року. Це — комплекс споруд для запуску космічних апаратів та управління польотами й, водночас, туристичний комплекс, у якому представлена вся історія космонавтики. Площа комплексу складає 570 кв. км. У центрі працює 13,5 тис. осіб. Звідси, як і з розташованої поруч військової бази, запускаються американські космічні апарати.
Відвідувачам, які потрапляють на територію центру, спочатку здається, ніби вони опинилися в заповіднику. Прямо біля автодороги тут може стояти чапля або пелікан, а на березі каналу — лежать алігатори. Річ у тому, що під потреби центру використовується лише десята частина території: смуга 55 км завдовжки і 10 км завширшки. Решта землі – це Лагуна москітів, Індіанська річка, Національний заказник дикої природи острів Меррітт. Ці пам’ятки зберігаються і оберігаються. Тож передові космічні технології цілком мирно уживаються із живою природою.
Нині Центр служить базою для трьох багаторазових транспортних космічних кораблів (шатлів). НАСА (Національне управління США з аеронавтики і дослідження космічного простору) проводить безпілотні цивільні запуски на станції військово-повітряних сил, розташованої поряд з мисом Канаверал.

Комплекс № 39
Космічний центр був стартовим майданчиком для кожного запуску американських астронавтів починаючи з 1968 року. Усі запуски управляються зі стартового комплексу №39 (пусковий комплекс 39, скорочено ЛК-39), де розміщена й будівля вертикальної збірки. Це — гігантський (завдовжки 218 м, завширшки 158 м і заввишки 160 м) ангар для складання компонентів космічних кораблів і ракет-носіїв перед стартом. Він є четвертою у світі за розмірами спорудою такого типу.
Саме туди доставляються компоненти шатлів (орбітальні ступені, підвісні паливні баки, ракетні прискорювачі), з’єднуються і перевіряються; а потім відправляються на стартовий майданчик 39А для запуску. До 2007 року запуски космічних кораблів виконувалися також із сусіднього майданчика 39В.
Обидва стартових майданчики розташовано в океані, за 5 км на схід від будівлі вертикальної збірки. У комплекс стартового комплексу №39 також входять центр контролю за запуском, три підрозділи з обслуговування шатлів і підрозділ для преси, де журналісти могли спостерігати за кожним стартом, починаючи з “Аполлона-8” 1968 року.
Центр також має у своєму розпорядженні місце для посадки орбітальних шатлів. Тут є посадкова смуга протяжністю 4,6 км, одна з найдовших у світі. Промислова зона Космічного центру, де є також безліч допоміжних підрозділів і устаткування, знаходиться на 8 км південніше від будівлі вертикальної збірки. Там же розташована адміністративна будівля зі штаб-квартирою Центру. За історію існування Центру посаду директора обіймало 9 осіб. Нинішній директор, Вільям В. Парсонс, отримав призначення в січні 2007 року.

«Космічне дзеркало»
Під управлінням Космічного центру існує спеціальний комплекс для туристів. Вони можуть відвідати два музеї, два широкоформатних кінотеатри, що демонструють найбільш вражаючі моменти запусків і приземлень, а також оглянути стартові майданчики, станції стеження і всі споруди Центру. Космічний центр — один із десяти головних центрів НАСА, що має у своєму складі кілька підрозділів, занесених до Національного реєстру історичних місць США.
Цей комплекс відвідує понад 3 млн осіб на рік. І це цілком зрозуміло, тому що тут можна доторкнутися не тільки до світу космонавтики і подивитися як живуть космонавти в космосі, але і, якщо пощастить, стати свідком запуску ракети.
На території гостьової зони Космічного центру ім. Кеннеді розташований Меморіал астронавтів, також відомий як «Космічне дзеркало». Меморіал був відкритий 1991 року і присвячений пам’яті астронавтів, які загинули в космосі й на Землі. Його побудовано на кошти жителів штату Флорида, зібрані шляхом продажу спеціальних автомобільних номерів із написами «Челленджер» і «Колумбія».
«Космічне дзеркало» — це прямокутник із чорного полірованого граніту розміром 12,95 м х 15,24 м, складений з безлічі окремих панелей і встановлений майже вертикально. На плити нанесено імена 24 загиблих астронавтів НАСА і ВПС США та ізраїльського астронавта. Літери прорізано наскрізь таким чином, що світло, проходячи крізь них, постійно підсвічує написи. Поряд із «Космічним дзеркалом» встановлена гранітна плита з портретами і короткою інформацією про астронавтів, чия пам’ять тут увічнена.

Олексій Гай

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...