Новини для українців всього свту

Sunday, Nov. 29, 2020

Голова НБУ про черговий транш МВФ не домовився

Автор:

|

Листопад 20, 2020

|

Рубрика:

Голова НБУ про черговий транш МВФ не домовився
Кирило Шевченко

Кирило Шевченко, керівник Національного банку України (НБУ), кілька днів перебував у столиці США, де вів перемовини з представниками Міжнародного валютного фонду (МВФ), переконуючи їх скерувати до Києва місію фонду, від якої буде залежати отримання другого траншу за програмою stand-by. Нагадаємо, що в червні ц. р. Рада директорів МВФ ухвалила нову програму співпраці з Україною на суму близько 5 млрд USD тривалістю 18 місяців. Ці кошти мали б допомогти Україні впоратися з економічними викликами, спричиненими пандемією Covid-19, і вирішити питання платіжного балансу та бюджетного фінансування.
Перший транш обсягом 2,1 млрд USD Київ отримав одразу. До кінця 2020-го очікувалося надходження другого траншу обсягом 700 млн USD, однак МВФ пригальмував видачу грошей через «невизначеність щодо економічних і фінансових перспектив».

Три проблеми України
У США п. Шевченко заявив, що дати перебування місії МВФ в Україні будуть відомі після вирішення низки питань, які турбують фонд. За його словами, наразі з МВФ обговорюють три блоки питань. Перший стосується скандального рішення Конституційного суду (КС) та антикорупційної діяльності в Україні загалом. Другий — проєкту бюджету України на 2021 рік. І третій — роботи самого НБУ.
Голова регулятора наголосив, що для того, аби з’явилися дати приїзду місії МВФ, необхідно досягнути прогресу в усіх блоках. «Якщо шляхи вирішення питань будуть напрацьовані, й ми з обох сторін почнемо ними рухатися, то я в цьому питанні є оптимістом: в України є всі шанси отримати місію МВФ до кінця цього року. Всі наші зустрічі та перемовини мають абсолютно конструктивний характер. Не хочу і не можу зараз коментувати результати, адже не все лежить в площині роботи НБУ, за який я відповідаю. Я б сказав так: наразі в мене є консервативний оптимізм», — заявив п. Шевченко в інтерв’ю «Голосу Америки».

Скандальне рішення КС
Яке писав «Міст», 27 жовтня ц. р. судді КС за поданням 48 народних депутатів у справі щодо відповідності Конституції України окремих положень Закону «Про запобігання корупції» та ще низки законів. Рішення суду приголомшило — він скасував карну відповідальність за недостовірне декларування державними службовцями своїх доходів, дозволив чиновникам і політикам узагалі не подавати декларацій, закрив публічний доступ до реєстру е-декларацій і забрав у Національної аґенції з питань запобігання корупції повноваження з перевірки декларацій чиновників (у т. ч. суддів усіх рангів) та виявлення конфліктів інтересів.
Як заявив тоді Петер Стано, речник Європейського Союзу (ЄС) з питань зовнішньої політики та політики безпеки, Україна повинна невідкладно відновити антикорупційну інфраструктуру. При цьому він попередив, що це є умовою надання фінансової допомоги та продовження безвізового режиму з ЄС.
«Із дедалі більшою стурбованістю США, Велика Британія, Канада, ЄС, Японія та Німеччина стежать за останніми подіями, пов’язаними з рішенням КС. Ми закликаємо всі сторони об’єднатись у діалозі, прийняти цей виклик і знайти вирішення кризи, — йшлося в заяві Посольства США в Україні. — Це потрібно для відновлення віри людей у те, що держава буде як боротися з корупцією, так і продовжувати закріплений Конституцією України європейський та євроатлантичний курс».
Наразі шляхів розв’язання спричиненої рішенням КС кризи не видно. Варіантів у президента Зеленського не озвучили (крім скандальної пропозиції узагалі розпустити теперішній склад КС).

Проєкт бюджету запізнюється
Існує проблема і з проєктом бюджету на наступний рік. 16 листопада Данило Гетманцев, глава комітету Верховної Ради України (ВРУ) з питань фінансів, податкової та митної політики (фракція партії «Слуга народу»), заявив, що ВРУ не зможе ухвалити в цілому проєкт державного бюджету на 2021 рік у встановлений Бюджетним кодексом термін.
«Ми, вочевидь, не вкладемося у встановлені Бюджетним кодексом рамки. Це вже очевидно, на жаль. Ми повинні вибачитися перед людьми, що не дотримуємося цього терміну… До 1 грудня ми повинні в цілому прийняти держбюджет на наступний рік. На жаль, ми не зможемо цього зробити», — зазначив він і додав, що ВРУ тільки на початку грудня отримає проєкт держбюджету від уряду.
Нагадаємо, 5 листопада ВРУ прийняла проєкт держкошторису на 2021 рік в першому читанні. Відповідно до норм Бюджетного кодексу, парламент має до 1 грудня ухвалити цей документ у цілому як закон.

Підкилимні ігри в НБУ
У Нацбанку після неоднозначного звільнення колишнього його очільника Якова Смолія (він розповів, що написав заяву на звільнення після розмови з президентом Зеленським і заявив про політичний тиск) тишком відбувається внутрішня реорганізація, в якій по-новому складається структура департаментів та розподіляють повноваження членів правління.
Зокрема, були суттєво урізані повноваження двох заступників п. Смолія (котрий, до речі, і підписував теперішню програму співпраці з МВФ) Катерини Рожкової та Дмитра Сологуба. На думку п. Рожкової, такі рішення «знищують колегіальність прийняття рішень і не відповідають принципам незалежності, котрі були покладені в основу реформування НБУ в 2014-2015 рр., які здійснювали з врахуванням вимог МВФ.

Песимістичні прогнози
«На мою думку, шанси отримати фінансування від МВФ можуть покращитися десь у другому півріччі 2021 року. Дуже багато було зроблено «капості», починаючи зі заміни голови НБУ. Довіра було зведена до нуля. Ситуація погіршується тим, що все відбулося відразу після отримання першого траншу. Тобто спершу запевняли, що будуть дотримуватись усіх умов, а як тільки отримали гроші, відразу лінія поведінки змінилася. Для західних людей це все виглядає як шахрайство. МВФ знадобиться багато часу, щоб якось переварити усі ці події. Гадаю, що вони в кращому випадку будуть говорити про щось десь у другому півріччі 2021-го. Це якщо нових сюрпризів не прилетить», — заявив інформаційній аґенції «Укрінформ» Дмитро Боярчук, виконавчий директор аналітичного центру «CASE Україна».
Ще до візиту голови НБУ до Вашинґтона про неможливість отримати до кінця року другий транш МВФ в етері одного з телеканалів заявляв Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки та колишній міністр економіки України. Він зауважив, що МВФ ніколи не скаже прямо, що не дасть грошей, або що припиняє співпрацю з країною без вагомих причин. Для цього, продовжив ексміністр, має статися щось екстраординарне: захоплення влади, чи перетворення країни з демократичної на авторитарну. «Тобто ми маємо перетворитися на Північну Корею для того, щоб вони публічно це сказали», — зазначив п. Милованов.
Водночас, додав він, сьогоднішня співпраця між Україною та МВФ подібна до стосунків хлопця з дівчиною, які посварилися, але ходять на каву та приятелюють. «Але це не означає, що у нас усе добре. Ми можемо розмовляти скільки завгодно, але краще від цього не стане. І таке доволі часто відбувається в Україні. МВФ завжди буде продовжувати якісь розмови. Ми пам’ятаємо, що коли президент Зеленський прийшов до влади 2019 року та розпустив парламент, це також поставило програму МВФ під сумнів. Минуло десь 18 місяців, поки запустили перший транш», — заявив експерт і додав, що, на його переконання, Україна цього року грошей від МВФ не отримає.

Ігор Берчак

До слова
Посли 11 країн — Великої Британії, Канади, Франції, Німеччини, Нідерландів, Норвегії, Швеції, Туреччини, Данії, Бельгії, Південної Кореї — звернулися до Дениса Шмигаля, прем’єр-міністра України, з вимогою виконати умови меморандуму між урядом та інвесторами у відновлювальні джерела енергії (ВДЕ), в якому вказаний чіткий графік погашення накопичених боргів за вироблену «зелену» електроенергію, а також обов’язок держави закласти в державному бюджеті на наступний рік 20 % коштів на часткове фінансування виробництва енергії з альтернативних джерел. Зокрема, уряд обіцяв повністю погасити до кінця 2021-го суму боргу (22,4 млрд грн) перед операторами ВЕД, причому 40 % від цієї суми Державне підприємство (ДП) «Гарантований покупець» має погасити вже в четвертому кварталі ц. р. За даними судових реєстрів, уже більше 50 компаній, які інвестували в будівництво об’єктів ВЕД, подали позови до ДП, щоб відсудити невиплачені кошти. Загальна сума позовних заяв перевищує 600 млн грн. Перші суди інвестори вже почали вигравати. Дипломати Канади, Норвегії та Литви повідомили, що будуть відмовляти інвесторів від вкладень в Україну через створену владою фінансову кризу в «зеленій» енергетиці, а також тиск на інвесторів. Інвестори з цих країн уже готуються до міжнародних арбітражів.

Підпис до фото:
Перемовини у Вашинґтоні Кирила Шевченка з Іванною Владковою-Голлар, головою місії МВФ в Україні

About Author

Meest-Online