Новини для українців всього свту

Wednesday, Sep. 23, 2020

Фортеця пізнання

Автор:

|

Червень 04, 2015

|

Рубрика:

Фортеця пізнання
Ця будівля, яку ще називають Замком, — найперша споруда комплексу Смітсонівського інституту, що 1965 року була визнана національним пам'ятником архітектури

Ця будівля, яку ще називають Замком, — найперша споруда комплексу Смітсонівського інституту, що 1965 року була визнана національним пам’ятником архітектури

«Смітсон» є однією з головних визначних пам’яток Сполучених Штатів. Це — величезний комплекс музеїв, науково-дослідних центрів та освітніх інститутів. обсерваторію і зооп

Несподіваний спадок
27 червня 1829 року в Генуї помер 64-річний англійський хімік і мінералог Джеймс Смітсон. Здавалося б, нічого особливого в тій події не було, і все ж вона стала віхою в історії науки й музеїв. А річ була в його грошах — 260 тис. британських фунтів, або 500 тис. USD за тогочасним курсом, поважний джентльмен заповів, щоби «заснувати в Сполучених Штатах Америки, у Вашингтоні, інститут під назвою Смітсонівського для зростання і проникнення знання».
Своїм вчинком п. Смітсон дуже здивував свою родину – герцогів Нортумберлендських, тим більше що в житті він жодного разу не перетинав Атлантику. Зате часто й подовгу бував у Парижі, зустрічався з багатьма чудовими вченими.
У рідній Англії п. Смітсона майже не знали, незважаючи на успіхи в мінералогії, адже його прізвищем назвали цинкову руду ZnCO3 з групи природних карбонатів — «смітсоніт». Втім, «сила речей» змусила працювати гроші герцога Великобританії за призначенням.
Після довгих дебатів і дискусій щодо того, що саме мав на увазі британський благодійник, коли заповідав свої статки на створення установи, покликаної поповнювати і поширювати знання, і чи варто приймати спадщину, Конгрес США все-таки уповноважив президента послати свого представника в Європу, щоби забрати гроші. У серпні 1838 року в Нью-Йорк прибув корабель, на борту якого було 105 мішків із золотими соверенами, вартість яких на ті часи становила 508318 доларів і 46 центів (у перерахунку на сучасний курс — більш як 10 млрд USD).

Головний напрямок — оригінальні дослідження
Нарешті в серпні 1846-го Конґресом США було затверджено створення Смітсонівського інституту і санкціоновано спорудження будівлі «з простих довговічних матеріалів суворої архітектури, без зайвих прикрас». У ній передбачалося розмістити музей, колекцію наукових матеріалів, хімічну лабораторію, художню галерею та лекційні зали.
Регентською радою був обраний керівник новоствореного інституту. Ним став вчений, професор Прінстонського університету Джозеф Генрі, який переконав раду в тому, що головним напрямком діяльності Смітсонівського інституту мають стати оригінальні дослідження.
Саме він встановив порядок надання допомоги, особливо матеріальної — не фірмам чи організаціям, а окремим винахідникам, які розробляють такі технічні ідеї, які обіцяли користь багатьом людям. Джозеф Генрі своєчасно підтримав тоді ще невідомих Семюела Морзе й Олександра Белла, творців електричних телеграфу і телефону, інших винахідників. Він був радником з науки президента США Авраама Лінкольна.
Після смерті Генрі Смітсонівський інститут вже не очолювали такі знамениті вчені, зате установа отримала статус державної й чудове фінансування. Співпраця з Лінкольном сприяла організації в інституті Почесного ради, очолюваної президентом США, до якої входять віце-президент, міністри фінансів, оборони, юстиції й інші високопоставлені особи країни.

Замок і «заморські департаменти»
У самому центрі Вашингтона, за задумом його архітекторів, залишили незабудовану широку алею. Вона призначалася для проведення державних свят і встановлення монументів, присвячених національним героям і гучним перемогам. Виняток зробили лише для науки заради «збереження для американців найбільш видатних досягнень людства».
Саме там 1855 року звели перший будинок Смітсонівського інституту — замок у готичному стилі. Причому на вісім років раніше, ніж Капітолій (його збудували поблизу). У замку з Джозефом Генрі зустрічалися претенденти на допомогу, а сьогодні там проходять офіційні церемонії і звідти ведеться управління підрозділами та філіями цього науково-дослідного і культурного закладу, включаючи й «заморські департаменти».
Так жартівливо називають усі наукові організації «Смітсона», розташовані поза столицею: астрофізичну обсерваторію в Амадо (штат Аризона), Морську дослідну станцію у Форт-Пірсі (штат Флорида), центр досліджень навколишнього середовища (штат Меріленд), Інститут тропічних досліджень в Панамі й інші.

Усього й не перелічиш
Поступово в роботі Смітсонівського інституту стала переважати просвітницька діяльність, і навколо замку побудували різні музеї: американської історії та природної історії, дві картинні галереї африканського мистецтва, музеї архітектури й будівництва, авіації та космонавтики. Загалом до складу Смітсонівського інституту входять 19 музеїв, зоопарк, 9 науково-дослідних центрів, а також 156 музеїв, є філіями «Смітсона».
На території комплексу дбайливо зберігається «молл», що українською означає «тінисте місце для прогулянок», — зелений острівець площею всього 4 акри. Там серед вікових дерев, на просторих газонах щоліта протягом 10 днів проводять Американський фольклорний фестиваль, під час якого музиканти всіх штатів демонструють свої таланти і традиційне мистецтво.
Діяльність Смітсонівського інституту — настільки активна, що про нього щодня йдуть трихвилинні повідомлення в інформаційних програмах із майже 200 телестудій країни, щотижневу півгодинну програму «Радіо Смітсоніен» транслює 80 станцій національного радіомовлення, щодня в 1500 американських газетах можна прочитати анонси або коментарі про роботу, що проводиться в ньому. Публікується щомісячний «Смітсонівський журнал», щороку виходить понад 100 наукових монографій, в яких розповідається про колекції музеїв і дослідження інститутських працівників. Все це супроводжується безліччю книг, буклетів, аудіо-, відеозаписами, проспектами, релізами, каталогами, путівниками та брошурами – всього не перелічиш.

Від «прихильника» до «патрона»
«Смітсон» по праву лідирує в наданні матеріальної допомоги окремим дослідникам у вигляді стипендій з історії науки і техніки. Щороку виплачується 50 стипендій — студентам, аспірантам, науковим працівникам, викладачам, волонтерам із провідних університетів або наукових установ США й інших країн. Вони стажуються у всіх відділеннях Смітсонівського інституту. Тут для них створено сприятливі умови для творчої діяльності, адже в «Смітсоні» близько 100 фахівців провадить фундаментальні дослідження та практичні розробки.
Інститут йде назустріч і простим громадянам — любителям науки та техніки. Всього за 20 USD вони на цілий рік можуть стати асоційованими членами Інституту та користуватися безліччю привілеїв. Наприклад, їм дозволено брати участь у всіх семінарах з будь-якої тематики: від авіації періоду Першої світової війни до генної інженерії.
У кожному музеї «Смітсона» для них відкрито спеціальний затишний і недорогий ресторан, і у всіх його магазинах їм нададуть знижку на 10 – 20%. Якщо ж вони внесуть 60,125 або більше USD, то отримають більш високий статус: «прихильника», «донора», «спонсора» – аж до «патрона». Причому кожен ступінь гарантує нові пільги. І нарешті, 2 тис. USD коштує «натуралізація», при якій вас зарахують членом Товариства Джеймса Смітсона з правом проводити в товаристві кураторів і вчених Інституту щорічний вік-енд, який завершується офіційним обідом у колі членів Конгресу або дипломатичного корпусу. Що ж до обмежень при вступі до «Смітсона», то воно єдине — вік: потрібно, аби вам уже виповнилося 4 роки!

Щороку — 20 млн осіб
Багато американців прагне не те що безкоштовно, а навіть за власний рахунок попрацювати в Смітсонівському інституті, і число таких волонтерів у середньому становить 5 тис. осіб.
Смітсонівський інститут — перша установа в США, де створено сприятливі умови для наукової діяльності за рахунок державних субсидій. Його річний бюджет сягає 300 млн USD, не враховуючи фінансування «окремим рядком» нових досліджень. А тому його співробітники зобов’язані виконувати певні соціальні проекти, причому на «відмінно».
Ніхто не сумнівається в необхідності цього, навпаки – це стало почесною нормою, адже робота в «Смітсоні» — вільна і від академічного снобізму, і від обивательської обмеженості. Тож не дивно: американці люблять Смітсонівський інститут, а він відповідає кожному відвідувачу взаємністю. До речі, вхід у всі його музеї є безкоштовним.
З огляду на все це, навряд чи здивуєш читача щорічною відвідуваністю Смітсонівського інституту — 20 млн осіб.

Дарина Галицька

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply