Новини для українців всього свту

Tuesday, Jul. 16, 2019

Європа вимагає від Америки пояснень щодо прослуховувань

Автор:

|

Липень 04, 2013

|

Рубрика:

Європа вимагає від Америки пояснень щодо прослуховувань

Між країнами — членами Європейського Союзу (ЄС) і США спалахнув шпигунський скандал, здатний перекреслити плани створення ними «економічного НАТО».

За союзником не стежать!
Між Євросоюзом і США вбито чималий клин. А зробив це 29-річний колишній комп’ютерник Агенції національної безпеки (АНБ) США Едвард Сновден, розголосивши факти таємної операції під кодовою назвою PRISM. Під час неї, за його словами, американські служби встановили пристрої для прослуховування в кабінетах офісів ЄС і їхніх дипломатичних місій, проникли у внутрішні комп’ютерні мережі працівників різних відомств Євросоюзу. Причому інтенсивніше, аніж у Німеччині американці шпигували тільки в Афганістан, Ірані й Пакистані. Обурене стеженням за ним керівництво ЄС навіть заявило, що тепер не може вести перемовини про трансатлантичну зону вільної торгівлі (ЗВТ), яку неофіційно назвали «економічним НАТО».
Речник Берліна переповів, що Анґела Меркель, керівник німецького уряду, оцінює такі дії як прояв «ворожості». Франсуа Олланд, президент Франції, зажадав «негайно припинити стеження». А Мартін Шульц, голова Європарламенту, наголосив, що «мова йде про грандіозний скандал». І пояснив свій гнів так: «Я завжди був упевнений, що диктатури та деякі авторитарні режими застосовували метод підслуховування. Проте, якщо повідомлення підтвердяться, це означатиме, що тепер такі методи використовує союзник і друг, і це шокує».
«За союзником не стежать», — наголосила й Вівіан Редінг, європейський комісар із Люксембурга, якій у ЄС довірено питання правосуддя, фундаментальних прав і громадянства. Єврокомісар із Франції Мішель Барньє, що займається питаннями внутрішнього ринку ЄС, зажадав від США «правди й прозорості» щодо інформації, розголошеної п. Сновденом.
Своєю чергою, єврокомісар із Бельгії Карел де Гюхт, відповідальний за питання зовнішньої торгівлі ЄС, а отже, і за перемовини про ЗВТ зі США, заявив, що це – «справа дуже серйозна». Міністр закордонних справ Фінляндії Ерккі Туоміоя теж вважає, що «поведінка США може поставити хрест на трансатлантичних домовленостях». А міністр юстиції Німеччини Сабіна Лойтхойссер-Шнарренбергер зауважила, що подібні дії нагадують «епоху холодної війни».

Нормальне явище
Та хоч представник Національної розвідки США запевнив, що «вимоги країн ЄС надати пояснення з приводу інформації про стеження американських спецслужб за європейськими чиновниками й дипломатами буде задоволено» дипломатичними каналами, Джон Керрі, державний секретар США, не вбачає в стеженні за Євросоюзом «нічого незвичайного». Навпаки — він назвав прослуховування європейських відомств і посольств «звичною практикою» та «нормальним явищем».
Джон Керрі ще й нагадав, що збором інформації займаються не тільки США, а й «кожна країна, яка відстоює свої інтереси на міжнародній арені, провадить активну діяльність для захисту своєї безпеки, і для цього потрібна всебічна поінформованість». І цим дав привід для припущення, що американці й надалі шпигуватимуть, у тому числі за своїми європейськими союзниками.
Та й Кіт Александер, директор АНБ, запевняє, що саме завдяки такому «збору інформації» американські спецслужби «запобігли понад 50 терактам». Зокрема, конкретизує він, «у 42 випадках ми зірвали організацію вибухів, а у 12 — не дали переправити екстремістам матеріальну допомогу», бо «провели 25 арештів у Європі, 11 — в Азії, п’ять — в Африці».
І скидається на те, що переважна більшість європейців сприйняла пояснення п. Александера з розумінням. Приміром, Сандро Гайкен, німецький експерт із кібербезпеки з Вільного університету Берліна, так прокоментував шпигунський скандал між США та його країною: «Німецька громадськість зараз не надто обурена тим, що відбувається. Якби спостерігався ширший громадський резонанс, реакція політиків також була би більш чіткою й рішучою. Власне, у Німеччині всі усвідомлювали те, що ЦРУ займається подібною діяльністю й стежить за чим тільки можна. Тому зараз це не стало великою несподіванкою й, відповідно, не призвело до серйозної ескалації напруги у двосторонніх відносинах. Звичайно, канцлер Меркель уже висловила президенту Обамі невдоволення Німеччини, але, загалом, ці події не оцінюються в нас як настільки жахливі, щоб із цього приводу псувати взаємини зі США. Коментарі в пресі справді містять дуже критичну оцінку, але це є не відображенням думки громадськості, а лише позицією окремих осіб».

Згасне досить швидко…
Із Кітом Александером цілком погодився Кирило Куликов, колишній керівник національного бюро Інтерполу в Україні: «І без Сновдена було зрозуміло, що спецслужби прослуховують телефони фактично всіх громадян, й іноді це справді необхідно. Була така ж ситуація, коли ізраїльські служби звинуватили в прослуховуванні громадян Ізраїлю, на що ізраїльська спецслужба відповіла дуже вдалою кампанією. Вона продемонструвала, скільком терактам завдяки цьому запобігли. Тому якщо ви запитаєте в американських громадян, чи є вони прихильниками того, щоби їх прослуховували заради запобігання терактів після подій у Бостоні або деінде, то, запевняю, більшість проголосує саме «за». Гадаю, цей скандал згасне досить швидко. Це, звичайно, – порушення прав людини, але в такій країні, як Ізраїль, довели, що шляхом порушення цих прав було врятовано величезну кількість людських життів».
Британське видання The Economist теж заспокоює своїх читачів: «Атака «Аль-Каїди» 11 вересня 2001 року показала всім політикам, що їхнє першочергове завдання — гарантування безпеки громадян. Цей урок нещодавно підтвердив квітневий теракт під час марафону в Бостоні, а також жорстоке вбивство британського військовослужбовця Лі Ріґбі в Лондоні минулого місяця».

Кому це вигідно?
Сам Едвард Сновден пояснив розголошення ним суворих таємниць так: «Я зрозумів, що я — частина того, що завдає більше шкоди, ніж користі. Я готовий пожертвувати всім, що маю, але не можу дозволити уряду США порушувати приватність, свободу Інтернету й права людей у всьому світі за допомогою величезної таємної системи спостереження».
Однак той факт, що п. Сновден утік зі США спершу до китайського Сянгана, а звідти — до Москви, яка відмовилася видати його Вашинґтону, дає поживу для виникнення підозри, що саме на замовлення котроїсь із цих неприхильних до американців держав він міг забити клин між ними та європейцями шляхом розголошення таємної інформації.
Що ж до доволі тривалого перебування п. Сновдена в транзитній зоні терміналу московського аеропорту «Шереметьєво», де цей утікач зі США зробив зупинку, пан Куликов зазначив, що «це — територія Росії, і Сновден міг бути звідти депортований за якнайкоротший термін».
Натомість, Ігор Смешко, президент київського Центру стратегічних досліджень і аналізу, екс-голова Служби безпеки України та генерал-полковник її військової розвідки,  пояснив: «Російська Федерація (РФ) є транзитною державою в подорожі п. Сновдена до Еквадору. Вона витримує всі міжнародні стандарти. Згідно з офіційною позицією, він перебуває в аеропорту, йому не надають жодних преференцій, притулку тощо. Сполучені Штати зараз роблять усе можливе, щоб отримати Сновдена, але я не бачу, що Сновден справді зараз має якусь серйозну підтримку з боку будь-якої держави світу, яка би захотіла посваритися через це з американцями».
А коментуючи вимоги США видати їм Едварда Сновдена, п. Смешко нагадав, що коли з України до Штатів утік охоронець її другого президента Леоніда Кучми, після того як оприлюднив його розмови, то американці теж не вважали за обов’язок видати його державі, чиї таємниці той розголосив. Екс-голова СБУ вважає: «Фактично всі пункти звинувачення проти Сновдена — це один до одного пункти звинувачення українського законодавства щодо майора Мельниченка. Та наші американські колеги тоді були глухими, сьогодні ж вони досить активно – коли за плечима США є зовсім інший ваговий актив упливу – звертаються до іноземних країн для того, щоби отримати Сновдена й відіслати його до суду.
А тим часом сайт Wikileaks опублікував перелік країн, у яких екс-працівник ЦРУ Едвард Сновден просить політичного притулку. Ще 30 червня радник Wikileaks із правових питань Сара Гаррісон, яка супроводжує п. Сновдена в Росії, передала до консульського відділу в аеропорту «Шереметьєво» 19 запитів про надання Едварду Сновдену політичного притулку. Запити адресовано до Австрії, Болівії, Бразилії, Венесуели, Німеччини, Індії, Ірландії, Іспанії, Італії, Китаю, Куби, Нідерландів, Нікарагуа, Норвегії, Польщі, Росії, Фінляндії, Німеччини та Швейцарії. Як випливає з повідомлення Wikileaks, цей список не є вичерпним.

Ігор Голод

До слова
Члени Конґресу США розробляють пакет обмежувальних заходів проти РФ через ситуацію з Едвардом Сновденом. Керівники Демократичної та Республіканської партій стверджують, що певні санкції змусять російське керівництво припинити спроби колишнього працівника АНБ утекти від переслідувань США. «Ми вивчаємо способи впливу. Я намагаюся скласти пакет (санкцій), щоби росіяни знали про серйозність наших намірів», — сказав сенатор-республіканець Ліндсі Ґрем. «Ми повинні реагувати, це – поворотний момент у наших відносинах», — наголосив він, утім, не уточнивши, які саме санкції конґресмени планують застосувати до РФ.
«Уряд (Росії) корумпований. Там немає справжнього законодавства. Кількість демократичних інститутів у РФ скоротилася, і коли люди роблять це у власній країні, вони зазвичай не мають наміру визнавати верховенство права за межами держави», — зазначив сенатор.
Високопоставлені демократи також розкритикували дії російської влади щодо п. Сновдена. «Мені здається, що в росіян є можливості видати його, і вони повинні це зробити. Якщо цього не трапиться, це, очевидно, буде викликом для наших відносин», — сказав Роберт Менендес, голова комітету з міжнародних справ сенату.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...