Новини для українців всього свту

Tuesday, Nov. 24, 2020

Дональд Трамп намагається виконати перевиборчі обіцянки

Автор:

|

Жовтень 25, 2020

|

Рубрика:

Дональд Трамп намагається виконати перевиборчі обіцянки
Дональд Трамп

Минулого тижня восьмеро цивільних загинули і ще 25 отримали поранення в результаті вибуху двох саморобних бомб в Афганістані. Внаслідок першого теракту в провінції Герат загинули п’ятеро дітей і постраждали ще десятеро цивільних, коли транспорт, у якому вони прямували на весілля, наїхав на імпровізовану міну. Ще троє людей загинули і 14 отримали поранення, в т. ч. один правоохоронець, коли в місті Мехтарлам вибухнула бомба, прикріплена до поліційного автомобіля.

Повертайтесь додому!
У ході передвиборчої кампанії 2016 року Дональд Трамп обіцяв повернути всіх американських вояків додому, а тепер прагне виконати своє зобов’язання. Значною мірою це стосувалося військового контингенту США в Афганістані. Після підписання в лютому ц. р. в Досі (Катар) угоди між урядом США й афганським рухом «Талібан», із цієї країни вивели 12 тис. американських військових. Але ця угода передбачає поступове виведення американських військ лише за певних умов. За словами Марка Міллі, генерала армії США, передумовою виведення є початок внутрішньоафганських мирних перемовин і зменшення числа нападів талібів. У Пентаґоні очікують, що «Талібан» виконає свою частину зобов’язань щодо зменшення рівня насильства та прогресу у внутрішньафганських перемовинах.
Генерал Міллі наголосив, що рішення про виведення військ — компетенція винятково президента Трампа. Армія може лише давати рекомендації уряду, щоб глава держави міг ухвалити компетентне, свідоме та відповідальне рішення».
Раніше Пентаґон планував зберегти військовий контингент в Афганістані у 4,5 тис. вояків до наступного року. Однак нещодавно Роберт О’Браєн, радник президента США з національної безпеки, заявив, що на початку наступного року американський контингент у цій країні скоротять до 2,5 тис. осіб. А невдовзі після цього теперішній господар Овального кабінету написав у Twitter, що всі 4,5 військових мають повернутися додому ще до Різдва.
Голова об’єднаного комітету керівників штабів пояснив, що мета США — завершити війну в Афганістані «відповідально та свідомо». Йдеться, зокрема, про те, щоб вийти з Афганістану на умовах, що «гарантують безпеку життєво важливих інтересів» США в Афганістані.

Відколи це триває
Політичний лад Афганістану десятиліттями існував відносно спокійно, країна не брала участі ні в Першій, ні в Другій світових війнах. Та з 1973 року він почав руйнуватися. З поваленням короля Захіра Шаха його двоюрідним братом Мохаммедом Дауд-ханом у безкровному афганському перевороті почалася багаторічна афганська політична криза. Зі середини 1970-х Зульфікар Алі Бхутто, прем’єр Пакистану, заохочував афганських ісламістських лідерів боротися з режимом Дауда.
27 квітня 1978-го в країні стався переворот, результатом якого стало встановлення у країні марксистського уряду. Дауда вбили наступного ж дня його колишні колеги по Народно-демократичній партії Афганістану (НДПА). Всередині НДПА наростали внутрішні розбіжності та конфлікти і 11 вересня 1979 року Хафізулла Амін повалив Нура Мухаммеда Таракі, лідера партії. СРСР, відчувши слабкість НДПА, вторгся до країни, щоб позбавитися повноважень Аміна та привести до влади фракцію НДПА на чолі з Бабраком Кармалем.
Вторгнення радянських військ до Афганістану у грудні 1979-го на фоні жорсткого протистояння «холодної війни» викликало неабиякі наслідки у світі. США, Пакистан, Саудівська Аравія та Китай розпочали всебічну підтримку ісламських повстанців, котрі протистояли окупантам і владі НДПА. Територія Афганістану стрімко перетворилася на поле битви, й якщо міста перебували під відносною владою Кармаля, то сільська місцевість всебічно належала моджахедам, борцям за віру. Країна перебувала під контролем урядових військ, підтримуваних окупаційними радянськими військами, або під владою польових командирів, котрих спонсорували пакистанська розвідка та ЦРУ. Незабаром до країни потягнулися мусульманські волонтери, так звані афганські араби, зокрема, й Осама бін Ладен.
У травні 1989 року після виведення радянських військових із Афганістану режим НДПА під проводом Наджибулли протримався ще до 1992-го. Але через розпад СРСР режим позбувся допомоги, а поразка узбецького генерала Дустума очистила підхід до Кабула польовим командирам.
Сполучені Штати знову ввели війська до цієї країни 7 жовтня 2001 року у відповідь на терористичні акти 11 вересня. І хоча «Талібан» публічно засудив їх, президент Джордж Буш виставив талібам ультиматум видати Осаму бін Ладена, негайно закрити всі навчальні табори терористів, видати всіх терористів та їхніх прихильників і надати Сполученим Штатам повний доступ до терористичних таборів для інспекції. Але Осама бін Ладен був захищений традиційними законами гостинності пуштунів. Таліби вимагали доказів його провини.
Генерал Томмі Френкс, командувач Центрального командування Армії США, доповів президенту Бушу та міністру оборони Рамсфельду план військової операції за участі 60 тис. військових. Проте, за умови всебічної підготовки для цього знадобилося б не менше шість місяців. Глава Пентаґону та президент висловили побоювання, що звичайне вторгнення в Афганістан може провалитися, як це сталося свого часу з СРСР і Великою Британією. Тоді генерал Френкс надав план застосування сил спеціальних сил США.
Вони й завдали військової поразки руху «Талібан», відсторонивши його від влади. Після падіння Кабула та Кандагара частка терористичної організації «Аль-Каїда», в т. ч. бін Ладен та інші ключові лідери, відійшли в Білі гори, за 20 км від пакистанського кордону — там, де з часів радянсько-афганської війни існувала розгалужена мережа печер із підготовленою обороною. За даними розвідки там переховувалася велика кількість бойовиків і чільних посадовців як «Аль-Каїди», так і «Талібану». На печерний комплекс наступали місцеві збройні загони за підтримки авіації США. Після взяття печери ретельно оглянули. Як з’ясувалося, бін Ладен устиг втекли напередодні битви.
Завдяки військовій присутності коаліційних сил, афганська влада спершу забезпечила заснування та роботу Тимчасового уряду Афганістану, а після проведення виборів 2004-го — й постійного уряду Хаміда Карзая. До 2014 року тривало поступове скорочення військової присутності іноземних військ на території Ісламської держави Афганістан, створення та нарощування спроможностей Афганської народної армії та допомога у підтриманні безпеки в усіх реґіонах країни.
2014-го війська коаліції забезпечили проведення других вільних виборів в Афганістані, а з 1 січня 2015 року військовий компонент під проводом НАТО перейшов на другий формат ведення війни в Афганістані, що отримав назву операція «Рішуча підтримка». На початку президентства Дональда Трампа в Афганістані було менше 9 тис. американських військових. На початку літа 2017-го чисельність військ зросла приблизно на 50 %.

Дивні заяви та реакція на них
До президентських виборів залишається щораз менше часу і Дональд Трамп намагається втриматися будь-що-будь. 15 жовтня у притаманній йому манері він заявив, що все ж готовий до мирної передачі влади. Про це йшлося в його виступі перед виборцями в Маямі (штат Флорида). «Мирна передача влади — я абсолютно цього хочу. Але в ідеалі не хочу передачі влади, бо хочу перемогти, — наголосив він. — Ви і вони говорите про мирну передачу влади! Я витратив три з половиною роки, відбиваючись від цих маніяків (він мав на увазі демократів. — Ред.)».
А на передвиборчому мітинґу в Ґрінвіллі (штат Північна Кароліна) президент запевнив, що за популярністю поступається лише Ісусу Христу. «Якось мені сказали: «Наразі, ви найзнаменитіша людина в світі». Я відповів, що це не так. Мої співрозмовники поцікавилися: «А хто знаменитіший?». Тоді я сказав: «Ісус Христос», — розповів американський лідер і додав, що якщо поглянути на небо, то стане зрозуміло, що Ісус лідирує з великим відривом.
Та його другого президентства не хоче багато людей. У різних містах США 17 жовтня відбулися масові акції. Зокрема, учасниці жіночого маршу протестували у Вашинґтоні як проти самого Трампа, так і проти Емі Коні Барретт, його номінантки до Верховного суду.
Емі Барретт має посісти місце покійної Рут Гінзбурґ, котра займала ліберальну позицію. Таким чином у Верховному суді складеться консервативна більшість — шестеро суддів-консерваторів проти трьох лібералів. Демократи стурбовані тим, що суддя Барретт може проголосувати за скасування рішення «Роу проти Вейда», знакової постанови суду, що закріпила на федеральному рівні право жінок на аборти.
Жіночі марші, які у США традиційно проходять у січні, цього року перенесли ближче до президентських виборів. Учасниці заходів прагнуть консолідувати виборців, аби завадити переобранню Дональда Трампа на другий термін.

Євген Клен

Гоп-ля
Бусса Крішна, житель Індії, молився на Дональда Трампа, а коли дізнався, що той заразився коронавірусом, впав у депресію, а потім помер від серцевого нападу. Після новини про хворобу американського лідера 33-річний Крішна взявся знімати відео, в яких бажав якнайшвидшого одужання своєму кумиру та його дружині Меланії, та викладав ролики у Facebook. «Він упав у депресію, мало їв, — поділився Бі Вівек, кузен Крішни,
— а потім несподівано помер. Прийняв ванну, випив горнятко чаю і несподівано впав». Родичі тут же повезли чоловіка до лікарні, але медики йому вже нічим зарадити не змогли. За словами рідних, поклонятися та молитися Трампу індус почав чотири роки тому після того, як президент США йому приснився. Крішна всюди в своєму будинку розмістив світлини теперішнього господаря Овального кабінету, зробив вівтар із фото Трампа і ніколи не розлучався з його знимкою. Біля свого будинку Бусса встановив двометрову статую свого кумира та мріяв із ним зустрітися.

About Author

Meest-Online