Новини для українців всього свту

Thursday, Oct. 1, 2020

Долина кам’яних чудес

Автор:

|

Квітень 30, 2015

|

Рубрика:

Долина кам’яних чудес

Долина монументів

Американцям притаманне якесь дивне, захоплене ставлення до пустель. У цій країні набереться зо два десятки Національних парків і заповідників, що охороняють пустельні і напівпустельні ландшафти, яким, загалом, ніхто й ніщо не загрожує. Серед численних природних резерватів, що лежать у безкраїх пустелях півдня й заходу США — Великий Каньйон річки Колорадо та ще два парки в долині цієї річки. Башта Диявола, парк Дерев Джошуа (гігантських кактусів) на кордоні Мексики і Каліфорнії, парк кактусів — “Органні Труби” у штаті Аризона, Долина Смерті, пустеля Білих Пісків, Карлсбадські печери, парк «Скам’янілий Ліс» і ще ціла низка інших. Але найпопулярнішим серед них і відомим будь-якому туристові є знаменита Долина монументів.

Природний феномен
Серед сотень тисяч мандрівників, які щороку відвідують це дивовижне місце, чимало є й гостей із-за кордону, що долають іноді величезні відстані, щоби побачити це диво природи. І Долина монументів варта цього. Навряд чи ще десь на Землі зустрінеш таку кількість велетенських кам’яних останців найфантастичніших форм, що особливо ефектно виглядають у сухому і прозорому повітрі пустелі.
Розташований цей природний феномен в долині річки Сан-Хуан, притоки могутньої Колорадо, що протікає по межі штатів Юта і Аризона на південному заході США. На жаль, жодні фотографії не здатні передати своєрідну чарівність пейзажу цього куточка Америки, де кольори, форми, тіні і фантазія глядача утворюють вражаючий сплав казкових краєвидів, що змінюються щогодини протягом усього дня від сходу до заходу.
Щойно під’їжджаєш до Долини монументів єдиним шосе, що веде до неї через Арізонську пустелю, як на горизонті виникає дивовижна країна, де стародавні замки та східні храми чергуються із сучасними хмарочосами й абстрактними скульптурами. Тут сусідять велич і загроза, гумор і добра фантазія, героїчний порив і скорбота. Нежива, поросла полином рівнина слугує ідеальним нейтральним тлом для найбільш повного сприйняття природних пам’яток цієї долини кам’яних чудес.

Пустельний край навахо
Гігантські скелі-останці, що утворилися із червоного, коричневого і жовтого піщаника, сягають заввишки до 300 м. Неймовірне розмаїття і химерність скель дали привід для їх незвичайних назв, більшість яких народилася ще у XIX ст., коли в долину прийшли перші білі люди.
Утім, у ті роки небагатьом сміливцям удавалося пробратися в цей негостинний пустельний край, до того ж населений войовничими індіанцями навахо. Плем’я це, до речі, — одне з найчисельніших у США (зараз кількість навахо складає близько чверті мільйона осіб) і одне з небагатьох, яким удалося отримати користь від спілкування з «блідолицими». Ще в XVII ст. вони перейняли в іспанців навички поводження зі завезеними сюди вівцями й невдовзі повністю змінили своє господарське життя, ставши справжніми вівчарями. Це дало їм змогу успішно існувати в суворих умовах пустелі.
Цього способу життя навахо дотримуються й зараз, постійно вдосконалюючи якість і стиль своїх виробів з овечої вовни. І варто зазначити, що майстерно виткані коци і килимки з ритуальними малюнками навахо викликають у туристів справжній ажіотаж.
Масове відвідування Долини монументів почалося після 1870 року, коли закінчилися війни з індіанцями, і особливо з другої половини XX ст., коли США охопив туристичний бум.

Там, де море плюскотіло
Безкраї простори долини, рівнинний рельєф і величезні розміри скель дозволяють оглядати велику частину монументів прямо з автомобіля. Однак по-справжньому сильне, майже реальне відчуття перебування у фантастичному світі мандрівник отримає, якщо забереться на один з останців і помилується пейзажем “із висоти пташиного польоту”.
Зверху особливо велично виглядає «Замок» — могутній трьохсотметровий масив із пласкою, увінчаною зубцями верхівкою. По-дитячому задерикувато сприймаються «Рукавички» — дві симетричні скелі з башточками, схожими на відстовбурчені пальці. На віддалі височіють “Три черниці”, очолювані високою (245 м) «Настоятелькою». А неподалік «Рукавичок» сидить на гнізді огрядна «Квочка». Примхи природних сил перетворили інші скелі на подобу гігантських грибів, а деякі останці нагадують велетенські пеньки, кактуси або кипариси.
Історія виникнення цього дивного ландшафту, загалом, — цілком звична для подібних груп останців. Мільйони років на місці нинішньої рівнини плюскотіли хвилі мілководного мезозойського моря, на дні якого відкладалися пласти пісковиків. Наприкінці крейдяного періоду внаслідок підняття земної кори на місці моря утворилося велике піщаникове плато, яке згодом розмивалося дощами й руйнувалося морозом і вітром, доки не було розчленоване на окремі столові гори, а потім — і на розрізнені башти й колони.

Скам’яніла веселка
До слова, природа не поскупилася на кам’яні чудеса для південнозахідних штатів США. Трохи далі на захід від Долини монументів, там, де Сан-Хуан впадає в Колорадо, над майже пересохлою річечкою Брідж-Крік здіймається в небо красива абсолютно симетрична арка Мосту Веселки. Цей вражаючий природний міст тривалий час був знайомий білим жителям США тільки за легендами навахо, що розповідали своїм “блідолицим братам” про загадкову скам’янілу веселку, приховану в їхніх рідних горах.
Зацікавившись цією легендою, 1909 року троє сміливців ризикнуло забратися всередину важкодоступних пустельних гір, туди, де над Сан-Хуаном височіє священна гора Навахо. Під’їхавши до підніжжя гори, вони спустилися в ущелину й… завмерли від захвату: над скелястим каньйоном піднімалася гігантська майже стометрова арка піщаника, що мінилася рожевими, блакитними і червоно-коричневими відтінками.
Вона була така досконала, що не вірилося, ніби це — не витвір людських рук. Злітаючи зі скелі, злитої з її основою, арка перелітає через каньйон завширшки 85 м на висоті близько 90 м. Завтовшки арка сягає 13 м, а завширшки — десяти, тож природний міст цілком міг би вмістити двосмугове шосе.
Індіанці навахо віддавна вважали “кам’яну веселку” священною й щороку з’їжджалися до неї для поклоніння. Але дістатися цих місць гірськими стежками було дуже непросто. Лише після побудови 1963 року греблі на річці Колорадо й утворення озера-водосховища Павелл до Мосту Веселки стало простіше потрапити на звичайному прогулянковому катері, і туристи змогли побачити дивовижний витвір природи на власні очі.

…і стріли бога Грому
А в розташованій на південь від Долини монументів пустелі Пейнтед іще півтора століття тому лейтенант американської армії Ситгрівз виявив залишки небаченого лісу. Пні та колоди, що невідомим чином опинилися посеред пустелі, були як дві краплі води схожі на справжні: із корою, сучками і річними кільцями. Але складалися вони не з деревини, а з найміцнішого каменю, немов якийсь чарівник змусив їх закам’яніти своїми заклинаннями. Індіанці, які бували в цих місцях, вважали, що в кам’янистій пустелі валяються стріли бога Грому.
Насправді тут, в Арізоні, на лівобережжі річки Колорадо, був виявлений найбільший викопний скам’янілий ліс з усіх відомих на планеті. Він зберігся ще з тріасового періоду мезозойської ери, коли в могутніх хвойних лісах, що оточували болотисту долину, бродили динозаври. Як встановили вчені, висота стародавніх дерев становила в середньому 30 м, а діаметр їх сягав двох метрів. Втім, інші велетні були вдвічі вищі й товщі.
Щоправда, до нині майже всі колоди розвалилися на шматки, зате це дає змогу побачити все розмаїття кристалів кварцу і його різновидів. Кам’яні копії дерев на зрізах виблискують кристалами рожевого аметисту, чорного моріону, прозорого гірського кришталю і молочно-білого кварцу, переливаються примхливими візерунками халцедону, яшми, оніксу і сердоліку.
Цей район, як і більша частина Арізони, є пустелею, де випадає лише близько 200 мм опадів на рік, зате це стається, як правило, у вигляді бурхливих злив, що змивають до трьох см ґрунту. І кожен такий дощ вимиває зі землі нові, приховані скарби скам’янілого лісу. Ця місцевість просто заворожує мандрівника химерними обрисами нерукотворних палаців і веж у променях світанку і рожевим півкругом арки над пустельним каньйоном.

Олексій Гай

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply