Новини для українців всього свту

Wednesday, Jan. 27, 2021

Чи застосують США санкції проти влади Януковича?

Автор:

|

Січень 09, 2014

|

Рубрика:

Чи застосують США санкції проти влади Януковича?

Тривалий час санкції проти української влади з боку США слугували лише опудалом, яким опозиція час від часу «тролила» президента Януковича. Але протягом двох місяців Банкова у своїх стосунках з Америкою здійснила карколомний стрибок у прірву.

У листопаді 2013 року «Українська правда» опублікувала конфіденційного листа державного секретаря Джона Керрі до президента Віктора Януковича. Тон послання був дружелюбним і оптимістичним — тут тобі й обіцянка підтримати грошима Міжнародного валютного фонду (МВФ), і перезавантаження двостороннього діалогу, і натяк на організацію повноцінної зустрічі з Бараком Обамою.
Але із жовтня по грудень 2013-го п. Янукович змусив Вашинґтон повністю змінити оцінку його постаті. В очах американської влади український президент перетворився на аґресивного й часом неадекватного авторитарного керівника, готового втопити власну державу в крові заради збереження влади, що приносить йому неконтрольоване збагачення.
Подібні метаморфози зазвичай не минають без наслідків. Санкції — це останній інструмент реагування, який означає фактичне замороження відносин із такою країною. Рішення про їх застосування даються важко, але Америка має такий досвід. І, на відміну від Європейського Союзу (ЄС), де ухвали приймаються консенсусом 28 держав, Вашинґтон здатен реагувати швидко та жорстко.
За два місяці США кардинально змінили риторику щодо Януковича — тепер вони прямо попереджають про покарання, яке чекає на українського президента та його підлеглих при нових спробах силового розв’язання ситуації з Євромайданом. Слово «санкції» міцно закріпилося в лексиконі сенаторів та — і це найголовніше — посадових осіб Державного департаменту США. Ідею адресного батога тепер зафіксовано в позиції багатьох американських посадовців.
Перше — це проект резолюції нижньої палати Конґресу № 447, внесений 16 грудня 2013 року шістьма конґресменами: «У разі подальшого застосування владою сили проти мирних протестувальників палата представників може розглянути адресні санкції проти тих, хто надавав команди або був залучений до застосування сили».
Друге — це проект резолюції сенату № 319, внесений 11 грудня 2013-го одинадцятьма сенаторами: «У разі подальшого застосування сили проти мирних протестувальників президент США та Конґрес можуть розглянути, чи слід застосовувати адресні санкції, у тому числі візові обмеження й заморожування активів, щодо осіб, відповідальних за віддання наказу або вчинення насильства».
Третє — це заява керівника Гельсінської комісії США сенатора Бена Кардіна 11 грудня 2013 року: «Якщо українська влада не вживе конкретних дій для покращення ситуації, міжнародна спільнота має серйозно розглянути питання про застосування додаткових заходів, таких як адресні санкції проти українських посадовців, відповідальних за порушення прав людини, зокрема придушення мирних протестів».
Четверте — це заява сенатора від Аризони й колишнього кандидата в президенти США Джона Мак-Кейна від 19 грудня 2013-го: «Адміністрація президента й Конґрес мають довести до відома української влади, що подальше насилля й інші приклади порушення прав людини щодо мирних громадян буде зустрінуте адресними санкціями проти винних. Це — не порожня погроза».
П’яте — це заява офіційного представника Державного департаменту США Джен Сакі, зроблена 11 грудня 2013 року: «Усі варіанти політики щодо України, включно із запровадженням санкцій, лежать на столі».
Частина українського істеблішменту має хибне уявлення, що для запровадження санкцій США треба ухвалити окремий акт чи навіть спеціальний закон на кшталт «Закону Магнітського», для чого знадобиться кілька років і багато годин виснажливих засідань Конґресу.»
Насправді, законодавча база для введення покарання проти української верхівки існує вже давно. Зараз є, щонайменше, дві норми американського права, які дозволяють карати українських чиновників і їхніх родичів шляхом заборони видачі нових або анулювання вже наявних віз.
Перша норма міститься в Акті про імміґрацію та національність США. Стаття 212 (а)(3)(с) окреслює коло тих осіб, яким має бути відмовлено в наданні американської візи: «Іноземці, особи котрих є неприйнятними для отримання американської візи та допуску на територію США: іноземець, чий в’їзд або вірогідна діяльність на території США матиме потенційно серйозні несприятливі наслідки для зовнішньої політики Сполучених Штатів, якщо матиме державний секретар США обґрунтовані підстави вважати так».
Ця практика заборони щодо видачі віз неодноразово застосовувалася США до посадових осіб різних країн, які були причетними до порушення прав людини або спроб захопити владу шляхом фальсифікації виборів чи військового заколоту. Адже ці люди своїми діями завдавали шкоди не лише власним державам, а й геополітичному інтересу Америки в частині поширення демократії як універсальної цінності по всьому світу. Під санкції також потрапляли родичі таких чиновників.
Рекомендації щодо застосування санкцій за цим Актом державному секретареві США дає реґіональна секція Держдепу. У випадку з Україною це – Бюро в справах Європи та Євразії, яке очолює Вікторія Нуланд, заступник Джона Керрі. Пані Нуланд добре поінформована про режим Януковича. За півтора останніх місяці вона тричі відвідала Україну й на власні очі бачила штурм Майдану спецпідрозділами «Беркут». Власне, ця операція виглядала як ляпас саме Вікторії Нуланд, адже подібні дії в присутності американського посадовця демонстрували цілковите нехтування закликами Вашинґтона до мирного розв’язання кризи.
Авторству Вікторії Нуланд належить украй недипломатичне слово «відраза», яким п. Керрі наступного ранку охарактеризував спроби зачистити Майдан. Власне, це вона, перебуваючи на місці подій у Києві, написала текст заяви, який було оперативно поширено державним секретарем. Тому для п. Нуланд як куратора України в Держдепі не становитиме великих труднощів визначити перелік українських чиновників, причетних до ухвалення та втілення антидемократичних рішень влади.
Друга юридична база для застосування санкцій проти українських посадовців — це президентський указ Джорджа Буша-молодшого від 2004 року під № 7750. Він сфокусований на корупціонерах, котрі намагаються потрапити до Сполучених Штатів, а також на фальсифікаторах виборів і особах, що чинять тиск на судову гілку влади. Цей указ дає змогу заборонити прибуття на територію Америки цілій низці представників української верхівки: «В’їзд до США – на імміґраційній або неімміґраційній підставі – призупиняється для таких осіб:
(a) Чинні або колишні державні чиновники, чиє вимагання або прийняття будь-яких матеріальних цінностей чи іншої вигоди в обмін на будь-яку дію або бездіяльність при виконанні своїх державних функцій мало чи має серйозні несприятливі наcлідки для національних інтересів США.
(b) Особи, чиє надання або пропонування надати будь-які матеріальні цінності чи інші вигоди в обмін на будь-яку дію або бездіяльність чиновників при виконанні своїх державних функцій мало чи має серйозні несприятливі наcлідки для національних інтересів США.
(c) Чинні або колишні державні чиновники, чиє незаконне привласнення державних коштів або втручання в судовий, виборчий чи інший суспільний процес мав або має серйозні несприятливі наслідки для національних інтересів Сполучених Штатів.
(d) Подружжя, діти й залежні члени сім’ї осіб, зазначених у пунктах (a) , (b) і (c), які є бенефіціарами будь-яких матеріальних цінностей або інших переваг, отриманих такими особами».
Під «серйозними несприятливими наcлідками для національних інтересів США», про які згадано в указі президента Буша, так само маються на увазі утиски демократії та прав людини, поширення яких є офіційною зовнішньополітичною доктриною Вашинґтона.
Оприлюднення прізвищ осіб, котрі потрапили під дію американських адресних санкцій, заборонене. Єдине, що вдалося дізнатися «Українській правді»: свого часу саме на підставі цього акту президента Буша було позбавлено права в’їзду до США одного з братів Суркісів.
Загалом 2007 року Держдеп звітував, що починаючи з 2004-го указ № 7750 застосовувався «дюжину разів». Існує інформація, що візи було скасовано посадовцям із Камбоджі, Кенії та Ніґерії. Тепер цей перелік можуть поповнити люди з не менш екзотичними для американців прізвищами. Такими, як Klyuyev, Zakharchenko або Lyovochkin.

Сергій Лещенко, УП

Країна Час застосування санкцій за статтею 212 (а)(3)(с) Акту про імміґрацію та національність США
Малі Квітень 2012-го
Лівія Лютий 2011-го
Іран Грудень 2010-го
Кот д’Івуар Грудень 2010-го
Гвінея Жовтень 2009-го
Гондурас Серпень 2009-го
Мавританія Жовтень 2008-го
Фіджи Грудень 2006-го
Сирія Вересень 2005-го
Куба Березень 2004-го
Індонезія та Східний Тимор Серпень 2003-го
Молдова (Придністров’я) Лютий 2003-го
Білорусь Липень 1998-го — грудень 2004 року

 

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply