Новини для українців всього свту

Thursday, Jul. 18, 2019

Бюджетна криза в США

Автор:

|

Жовтень 10, 2013

|

Рубрика:

Бюджетна криза в США

Українці аж ніяк не байдужі до драматичних подій у Сполучених Штатах Америки, де вперше за майже двадцять років розгортається бюджетна криза.

Політика — проти економіки
Через те, що фінансовий рік у США закінчився ще 30 вересня, а початку нового палата представників і сенат усе ще не погодили, постраждати через це можуть усі американці, а не тільки ті майже 800 тис. американських держслужбовців, що були змушені піти в неоплачувані відпустки. А все – тому, що республіканці, яким підконтрольна палата представників, далі наполягають на скороченні та відтермінуванні програми медичного страхування Obamacare, впровадження якої було однією з передвиборних обіцянок Барака Обами.
Натомість, більшість сенату — демократи, які підтримують президента, — не погоджується на зменшення витрат на його програму. Тим більше що він звинувачує республіканців у безвідповідальній політизації бюджетного процесу. Із точки зору сенаторів, згортання діяльності федерального уряду матиме негативні наслідки для добробуту значної кількості людей і може погано вплинути на відновлення американської економіки після кризи. Бо ж коли люди не отримують зарплати, то не можуть і витрачати гроші на покупки, сплачувати кредити й іпотеки.
Аналітики підрахували, що кожен день простою держустанов коштуватиме бюджету США 300 млн USD. Тож що довше це триватиме, то більше скорочуватиметься річний показник валового внутрішнього продукту (ВВП) США. А це, своєю чергою, не може не відобразитися на борговій стелі Сполучених Штатів. Адже закон дозволяє їм позичати гроші лише доти, доки державний борг не сягне суми 16,7 трлн USD.

Песимістичні прогнози
Тож якщо не буде досягнуто домовленостей між обома палатами Конґресу щодо збільшення стелі боргу, то США припинять брати позики. А це спровокує світову фінансову кризу. Однак щоби підвищити максимальний рівень боргу, потрібен закон, який дозволить це зробити. А для його прийняття необхідна згода республіканців і демократів. Але республіканці намагаються пов’язати стелю боргу зі впровадженням Obamacare, стверджуючи, що ця програма є надто дорога для держскарбниці.
Тим часом про те, що через вплив американської економіки на світову може постраждати вся планета, попередила Крістін Лагард, директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду, наголосивши, що «критично важливо, щоби це питання було вирішене якнайшвидше».
Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру, звертає увагу на те, що Світовий банк знизив прогнози зростання ВВП у всіх без винятку країнах, які розвиваються. «Схоже, у Світовому банку вважають, що проблеми з держборгом у США рикошетом зачеплять усю світову економіку, і тому країни, які розвиваються, не зможуть сховатися від цього урагану», — прокоментував песимістичну новину експерт.
А Олександр Михайленко, фінансовий аналітик київського тижневика «Коментарі», вважає, що бюджетні проблеми США, які вже призвели до зупинки функціонування державних установ цієї країни, можуть спонукати світові рейтинґові агенції понизити її рейтинги, і пояснює: «Для України кредитний рейтинґ Сполучених Штатів має важливе значення, адже на тлі стійкого дефіциту торгівельного балансу, зростання боргового тиску та зменшення золотовалютних резервів українська держава змушена брати зовнішні позики. Зниження довіри до США призведе до здороження позик на світових ринках, і це виллється в іще більший тиск на українську гривню».

«Це — не перший випадок»?
Утім, не всі реагують на бюджетну кризу в США песимістично. Наприклад, Володимир Фіденко, експерт із питань міжнародної економіки, заспокоює: «Передусім, це – не перший такий випадок. Найвідоміший прецедент – це той ексцес, який відбувся за президента Клінтона в середині 1990-х рр., коли подібний клінч тривав близько трьох тижнів. Не потрібно дуже нагнітати ситуацію, тому що навіть у той період це не призвело до катастрофічних наслідків. Гадаю, що основна проблема полягає в тому, що існує певне посилення опозиції до політики президента Обами з боку консервативного крила Республіканської партії. А республіканці контролюють палату представників, і це викликає ось такі посилені суперечки. Гадаю, є всі шанси, що конфлікт скоро буде врегульовано, тому що в стратегічному плані він не є вигідний ні демократам, ні республіканцям. Інша річ, що цього разу ексцес стався на тлі затяжної структурної кризи світової економіки, пов’язаної з радикальними перетвореннями. І всі чекають, що саме США будуть локомотивом цього процесу, будуть показувати приклад, яким чином розвивати нові підходи в галузі антикризової політики. І звісно ж, такі суперечки не вселяють зайвого оптимізму».
На запитання: «Наскільки масштабний нинішній ексцес?» – експерт відповідає так: «Це призупинення не поширюється на основні системи життєзабезпечення. Але природно, що воно – дуже масштабне. Воно зачіпає інтереси багатьох усередині США, зокрема мільярдні виплати пенсіонерам. Це – і питання з видачею віз, і зі здійсненням діяльності низки федеральних відомств».
На запитання ж, що буде з боргами США, п. Фіденко дає розлогішу відповідь: «По-перше, США ніколи не прагнули до повного погашення боргу. Це, загалом, не входить до їхньої економічної концепції. Сполучені Штати вважають, що борг — це нормально. Ба більше, він вбудований у загальний механізм світової економіки, оскільки державні казначейські зобов’язання, що випускаються, є тим останнім прихистком, який використовують усі інші учасники світової економіки в період кризових потрясінь. Тому мова йде не про те, щоби борги повністю погашалися, а про те, щоби їхній приріст відповідав зростанню американської економіки. У цьому випадку, гадаю, ідеться не про погашення цілого боргу, а про приведення його в певні рамки. Це пов’язано з нинішнім конфліктом, оскільки масштабна програма медичного страхування, яку намагається ввести в дію президент Обама, викликає гостру протидію з боку республіканців. Але гадаю, що в недалекій перспективі – семи-десяти днів – це питання може бути врегульоване».
А от стосовно того, як ця криза позначиться на Україні, Росії, Європі, експерт зазначив: «Росія більше пов’язана зі світовими фінансовими ринками. Україна — держава, де фінансові ринки є недорозвинені, і, як свідчить досвід минулих кризових потрясінь, усі ці пертурбації несуттєво позначаються на нашому фінансовому секторі. Він, швидше, розвивається під впливом внутрішніх проблем. У нас – достатньо непроста ситуація вже сама по собі. У цьому сенсі я би навіть сказав, що певне зниження курсу долара в умовах, коли існує прив’язка української валюти до американської, якоюсь мірою послаблює тиск на українську гривню, що ми спостерігали протягом останнього періоду. Зовсім інакше, якщо ця ситуація буде затягуватися: тоді можна очікувати нових негативних явищ, утечі від долара. І тоді це може спровокувати нерегульовані коливання валютних курсів, які відіб’ються й на Україні».

Замість епілогу
Заспокоїв планету й Джейкоб Лью, міністр фінансів США, запевнивши в ефірі телекомпанії «Сі-бі-ес», що «в Конґресі є більшість, готова зробити правильну річ: відкрити уряд і домогтися того, що ми не зробимо крок у прірву». А заяву спікера палати представників республіканця Джона Бейнера, що в ній не набирається тієї більшості голосів, яка дозволяє схвалити так звані чисті, тобто вільні від політичних умов і ув’язок, законопроекти про підвищення стелі держборгу та резолюцію про тимчасове фінансування діяльності уряду, американський урядовець прокоментував так: «Тоді чому би йому не винести це питання на голосування й не надати йому шанс?»
За прогнозом п. Лью, у контрольованій опозиційною Республіканською партією палаті представників, навпаки, є «цілком очевидна більшість» голосів, необхідна для запобігання дефолту та поновлення бюджетних асигнувань на роботу уряду. Міністр також упевнений, що й п. Бейнер «не хоче дефолту, він також не бажає призупинення роботи уряду».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...