Новини для українців всього свту

Wednesday, Jul. 17, 2019

Байкерство — субкультура, а не беззаконня на дорозі

Автор:

|

Березень 20, 2014

|

Рубрика:

Байкерство — субкультура, а не беззаконня на дорозі

Багатьом із нас важко зрозуміти те відчуття щастя, яке дарує весняний вітер у обличчя зі швидкістю 140 км/год. під ревіння літрового мотора і мерехтіння зірок над нічним трасою. Багатьом, але не байкерам. Вони – одні з небагатьох представників субкультур, члени яких по-справжньому «один за всіх і всі за одного». Для них байк – не просто галасливий і швидкий транспорт пересування, це – їхній стиль життя. Серед є віруючі, є й затяті безбожники. Але об’єднує їх одне – швидкість.

Дві точки зору
У наш час серед людей побутує дві абсолютно полярні точки зору щодо байкерів. Дехто вважає, що це – потенційні самогубці, яким начхати на всіх і все, починаючи з правил дорожнього руху й закінчуючи рідними та близькими, що чекають на них удома. Інші ж говорять про них, як про любителів швидкої їзди, і поважає їхню любов до романтики двоколісного життя.
Так, з одного боку, це – волелюбні, вольові, сильні людини, які не бояться ризику. Дощ і вітер, швидкість і небезпека далеких доріг не лякають «нічних вовків». З іншого боку, ЗМІ сформували в громадськості зовсім іншу думку. Багато хто ставиться до байкерів нешанобливо, вважаючи їх руйнівниками, ворогами суспільства й законів, тісно пов’язаними зі злочинами. Завдяки мас-медіа, у масовій свідомості закріпився розпливчастий, але однозначний образ байкера – п’яного, нещадного й жорстокого.
Сучасний кінематограф теж вніс свої негативні корективи. Байкери, однак, не поділяють загальної точки зору, і заперечують приписуване їм гасло: «І тільки два колеса відділяє нас від неба».

Етимологія й історія
З огляду на все більше число мотоциклів на шляхах, багато хто не проти дізнатися, звідки ж «ростуть ноги» в такого явища, як байкерство. Як і з якою метою живуть байкери, наскільки глибока їхня філософія, як поводяться в повсякденному житті, як їх розпізнати? Почнімо від самого початку. Cлово motorcycle утворене від двох латинських коренів: moto – рухатися і cycle – колесо. Тож «мотоцикл» – це «рухомий на колесах». Зі словом bike усе набагато цікавіше:воно походить від bicycle – велосипед (буквально – «двоколісний»), а значить motobicycle – це мотоцикл чи мопед. Відповідно, biker (байкер) – це «людина, яка їздить на мотоциклі».
Байкерська культура формувалася десятиліттями. А почалося все з того, що 1901 року двоє 20-річних винахідників з американського штату Мілвокі захопилися моторизацією велосипеда. Над створенням первістка трудилися Вільям Харлей і Артур Девідсон, а розробляло його двоє братів Артура – Волтер і Вільям. Тож можна стверджувати, що історія байкерів почалася саме з «харлеїв». У свою чергу, останні зробили свою продукцію чимось більшим, ніж просто мотоцикл. Ступінь взаємодії водія з машиною нагадує взаємини між вершником і конем. Додайте до цього дикі звуки, шалену швидкість і, звісно, рівень адреналіну в крові. Усе це спонукало компанію до створення потужних і сильних двигунів і мотоциклів.

Братство за духом
Байкерська філософія – це дружба, певною мірою перетворена на братство. Братство за духом, інтересами, поглядами. Байкери прагнуть бути вільними від будь-якої влади й не люблять виконувати будь-чиї накази. Їх мало що цікавить, крім своїх мотоциклів, місць для катання та швидкості.
Однак у байкера є потреба належати до якоїсь групи. Вони не люблять почуватися відокремлено, тому об’єднуються в клуби, серед яких – Crox Crue, Hell’s Angels, Satan’s Sons, Blood Brothers, CMA, King’s Men тощо. Вступити в клуб – непросто, потрібно заслужити право стати його членом і носити клубний одяг. Часто задля цього байкери йдуть на різні нерозсудливі вчинки. Наприклад, щоби стати членом одного з клубів, кандидат повинен проїхати на великій швидкості між двох мотоциклів, що мчать назустріч. Відбувається це вночі, у кандидата має бути вимкнена фара, й орієнтується він тільки на фари зустрічних мотоциклів.
Де б не виявився байкер, він завжди залишається тим, ким він є – байкером. Це – основне правило, яким вони керуються. Байкери ніколи не намагаються справити враження людини, що належить до якоїсь іншої субкультури.

Тільки шкіра!
Байкера просто впізнати навіть без байка. Хоча саме байк диктує форму одягу й стиль життя, а людина лише під них підлаштовується. Одяг у байкерів – своєрідна. Чому вони надають перевагу чорному кольору? І чому – шкірі? Цього вимагають клімат і спосіб життя, який провадять байкери. У такому ритмі будь-який інший матеріал може швидко зноситися, порватися й забруднитися, останнє стосується й тканин світлих кольорів. Тож це -життєва необхідність. Шолом – ще одна розпізнавальна риса байкера, хоч і не надто улюблена, на відміну від сонцезахисних окулярів.
Отож куртка-косуха, шкіряні штани й бандани, різні шкіряні прибамбаси (ключниці, сигаретниці тощо) і надійне взуття для байкера – це в першу чергу засоби виживання, і тільки в другу – розкіш і спосіб самовираження.
Емблема (на байкерському сленгу – «колір») клубу нашивається на спину шкіряної жилетки, яку надягають поверх косухи. Вона дає зрозуміти іншому байкеру, до якого мотоклубу належить побратим. Дехто робить нашивки на рукав куртки, де вказано статус, посаду (президент, віце -президент тощо) байкера в клубі. На грудях також розміщують нашивку з прізвищем байкера.
І, звичайно ж, татуювання. Як же без нього?! Найчастіше байкери наносять на своє тіло зображення мотоциклів і легендарного Харлі…

Дівчат не запрошували?
Не тільки чоловіки стають любителями драйву, азарту, навіженства, але й жінки часом можуть дати фору досвідченому байкеру. Звичайно, досі в суспільстві панує стереотип щодо подруги байкера, і ставлення до неї висловлюється в популярному анекдоті: «Напис на спині у байкера: «Якщо ви це бачите, значить, моя дівчина звалилася з мотоцикла».
Але сьогодні все більше й більше подруг «нічних вовків» стає справжніми самостійними наїзницями. Декотрі з них володіють такими «машинами», про які навіть і не мріяли представники сильної половини людства. Дівчат-байкерів (відповідника жіночого роду, на жаль, іще немає) ваблять усе та ж незалежність, сила і свобода, що й чоловіків.
Загалом, байкери намагаються бути товариськими і розкутими людьми. Є, щоправда, і винятки, наприклад, хлопці, які їздять на rat-байках (виготовлені цілковито із запчастин, знайдених на звалищах), намагаються, щоби на дорозі їхні машини були найбруднішими, найбільш недоглянутими й найогиднішими з-поміж усіх інших. Саме завдяки їм байкерські фестивалі так часто закінчуються загальною сутичкою.

Про янгола-охоронця
І ще: хоча байкер вірить у дві речі – у себе та свій мотоцикл, – це, однак, може стати проблемою, коли байк підводить свого господаря. У такому разі руйнується цілий світ і вся система поглядів.
Хоча саме для таких випадків у «нічних вовків» існує.. легенда. Час від часу людський поголос доносить чутки про байкера в білому, який надає допомогу всім, хто її потребує. Одного чоловіка, який заснув за кермом, він розбудив, поплескавши по спині, і тим урятував його від аварії. Іншому п’яному байкерові не дав збити маленьких дітей, що перебігали дорогу. Помітивши, що поперек шляху стоїть мотоцикліст, той насилу загальмував, але малюки не постраждали. Третьому – не дозволив замерзнути в лісі, коли в того закінчився бензин: дав йому запасну каністру, узявши з нього слово передати її іншій людині, що потрапила в біду. І є ще багато інших подібних історій. Від простих – до тих, від яких просто дух перехоплює!
Ніхто не знає, де живе байкер у білому. Він може бути водночас повсюди. Він, немов янгол- хранитель байкерів, який колись, будучи сам байкером, потрапив у аварію на дорозі й загинув, не дочекавшись помочі. Зараз він подорожує автошляхами й допомагає тим, хто цього потребує.
Виноси:
А почалося все з того, що 1901 року двоє 20-річних винахідників з американського штату Мілвокі захопилися моторизацією велосипеда
Байкери прагнуть бути вільними від будь-якої влади й не люблять виконувати будь-чиї накази
Куртка-косуха, шкіряні штани й бандани, різні шкіряні прибамбаси (ключниці, сигаретниці тощо) і надійне взуття для байкера – це в першу чергу засоби виживання

Олексій Гай

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...