Новини для українців всього свту

Tuesday, Jul. 16, 2019

Американський Стоунхендж

Автор:

|

Березень 12, 2015

|

Рубрика:

Американський Стоунхендж

Загадковий пагорб

Загадковий пагорб, прозваний Американським Стоунхенджем, знаходиться в Північному Салемі, за 65 км на північ від Бостона. Цей таємничий мегалітичний комплекс площею приблизно 30 акрів складається з безладно розташованих каменів, кам’яних стін і підземних камер. Точно встановити призначення цих незвичайних будівель наразі не вдалося, але багато вчених погоджується на думці, що вони були створені доісторичним населенням Європи для проведення культових церемоній і вивчення астрономії.

Криївка аболіціоністів
Сучасна історія Загадкового пагорба починається із Джонатана Патті, який жив на цих землях у 1826-1848 роках. Версії щодо того, ким був цей Патті, — різноманітні. Але найбільш вірогідною вважається версія про те, що він був аболіціоністом (аболіціонізм — рух за скасування рабства наприкінці XVIII – у XIX ст. в США. – Авт.). Він управляв станцією, створеною для надання допомоги рабам, що втекли з півдня. Доказом цього є виявлені на пагорбі кайдани, які зараз зберігаються в музеї Американського Стоунхенджу.
За 50 наступних років розробники каменоломень скупили і вивезли більшу частину споруд Загадкового пагорбу. Левова частка каменів була відправлена в місто Лоренс для будівництва греблі й мощення вулиць. 1937 року землі, на яких розташовувався Загадковий пагорб, придбав страховий агент Вільям Гудвін і, одержимий ідеєю, що колись тут жили ірландські ченці, суттєво змінив вигляд пагорба, щоби посилити аргументацію на користь своєї теорії.
1950 року Загадковий пагорб був зданий в оренду Роберту Стовну, який 1956-го викупив ці землі й розпочав реставраційні роботи. Він досліджував місцевість, вжив заходів для збереження Загадкового пагорба, а 1958 року облаштував тут музей під відкритим небом. Сьогодні Американський Стоунхендж, як його тепер називають, приваблює чимало туристів.

Жертовник чи зольник?
Однією з найдивовижніших особливостей Загадкового пагорба є розміри його споруд. Розташована на чотирьох кам’яних ногах плоска кам’яна плита вагою 4,5 т, завдовжки приблизно 2,7 м і завширшки 1,8 м нагадує величезний стіл із видовбаним по краю жолобом, через що деякі дослідники назвали її «кам’яним жертовником». Згідно з висунутою теорією, цим жолобом кров жертви стікала в чашу.
Утім, «жертовник» схожий і на іншу споруду — кам’яний зольник, що використовувався для виробництва мила й зовсім не був пов’язаний із зловісними ритуалами жертвоприношень.
Іншою особливістю комплексу древніх будівель Загадкового пагорба є велику кількість каменів із зображеннями. Їх вивченням займався професор біології Гарвардського університету Беррі Фелл. Він провів величезну роботу з розшифровки написів на каменях, знайдених на Загадковому пагорбі. У книзі «Америка до нашої ери» Беррі Фелл стверджував, що ці тексти написані фінікійським, фінікійсько-пунічним і огамічним (давньоірландським) письмом. Написи, розстановка каменів згідно з розташуванням небесних тіл і мегалітичний тип будівлі підштовхнули дослідника до висновку, що Загадковий пагорб був місцем церемоній доісторичних переселенців із Європи!

Територія кельтів
Учений припустив, що з Американським континентом була пов’язана Фінікія — цивілізація з розвиненим судноплавством, що досягла найвищого розквіту в XII-VIII ст. до н. е. (нині це землі Сирії та Лівану). Згідно з теорією, фінікійські мореплавці, уперше побувавши в Америці 2,5 тис. років тому, вели торгівлю з кельтами (західноєвропейські племена, що існували в VIII- I ст. до н. е.), які в ті часи вже жили на Загадковому пагорбі.
Одразу ж після виходу у світ книга Фелла стала об’єктом критики з боку багатьох археологів і лінгвістів: багато ліній і рисочок, які Фелл ідентифікував як давні письмена, нагадують випадкові подряпини. Більше довіри викликають припущення, що це — відносно недавні «написи»: сліди, залишені плугом, результат видобутку каміння місцевими фермерами, а може, просто природні тріщини і щілини, які часто зустрічаються на скелях.
Слід визнати, що для доведення доісторичного європейського походження Загадкового пагорба не вистачає датованих знахідок доколоніального періоду. Під час розкопок, які 1955 року проводив Гарі С. Весцеліус, було виявлено 8 тис. артефактів. Усі вони вказували на те, що кельти зайняли цю територію у XVIII ст. Весцеліус відзначав і такий важливий факт: багато знахідок XVIII ст. було виявлено під камінням і всередині кам’яних стін, а значить, їх було споруджено пізніше. Однак, щоби підтвердити теорію Фелла, недостатньо однієї археологічної пам’ятки в Північній Америці, яка належала би фінікійцям або кельтам. Хоча деякі дослідники стверджують, що ці племена жили в Америці й саме вони зробили на каменях написи, проте більше ніяких слідів їх перебування тут не виявлено. Археологам не вдалося знайти жодного черепка від гончарного виробу, який підтвердив би їх присутність.

Надто прозаїчне пояснення
Багато невідомих кам’яних споруд на Загадковому пагорбі може виявитися фермерськими будівлями XVIII -XIX ст.ст., наприклад, частинами кам’яних стін, якими обгороджували поля, а також будівель або коморах. Едвін К. Беллард, дослідивши споруди, зазначав, що деякі з них могли бути створені представниками корінного населення.
Можливо, будівлі Загадкового пагорба використовувалися для отримання поташу, виробленого таким чином: унаслідок вилуговування деревної золи виходив лужний розчин, із якого потім витягувалася вся волога. Далі поташ обпалювали в печі, доки не згорять всі домішки вуглецю. У підсумку виходив білий порошок — карбонат калію. Чимало згадок про важливість поташу для економіки країни міститься в джерелах XVIII в. Так, в 1765 р губернатор штату Массачусетс стверджував, що виробництво поташу, а також вивезення лісу в Англію були найбільш прибутковим бізнесом колоній того часу.
У фермерських господарствах виробляли поташ із домішками. Перекупники купували його й перепродували промисловцям, а ті, своєю чергою, отримували з поташу калійну сіль на заводах у спеціальних кам’яних печах — зольниках для спалювання величезної кількості лісу. Наявність зольника й інших кам’яних споруд на Загадковому пагорбі наводить на думку про те, що тут процвітав видобуток поташу. Проте вчені ніколи не визнавали ці споруди частиною заводу з виробництва карбонату калію. Можливо, тому що таке прозаїчне пояснення виходить за межі теорій, у яких Загадковому горбу приписують містичні властивості.

Таємниця може залишитися нерозкритою
І все ж вік будівлі вдалося датувати за допомогою радіовуглецевого аналізу. Дослідження деревного вугілля, знайденого біля каменів у формі кирки й кувалди, показало, що люди жили на території Загадкового пагорба вже в II тисячолітті до н. е. Однак версія, що в бронзову або залізну добу тут жили європейці, а не американські аборигени, здається куди більш привабливою. Деякі науковці стверджують, що багато каменів Загадкового пагорба розставлено згідно з положенням небесних тіл. Навіть сьогодні їх можна використовувати як астрономічний календар, обчислюючи протягом року події, обумовлені рухом Сонця і Місяця. Але розташувати камені (якщо це, звичайно, — не випадковість) подібним чином могли й американські індіанці, а їхній інтерес до положення Сонця і Місяця підтверджують і інші споруди корінного населення, зокрема городище Кахокія неподалік Сент-Луїса.
То чи вдалося нам наблизитися до розгадки таємниці Загадкового пагорба? Можливо, колись це був мисливський табір американських аборигенів, побудований приблизно в II тисячолітті до н. е. Що ж до інших споруд на цій території, здебільшого їх походження пов’язане з постколоніальним розвитком фермерства й зростанням промислового виробництва наприкінці XVIII ст. Утім, дві споруди все ж не вдається ідентифікувати.
Стан комплексу споруд Загадкового пагорба — такий, що визначити що-небудь досить непросто, крім того виникають труднощі при тлумаченні результатів. Очевидно, серія нетривалих розкопок не вирішить проблеми, тож таємниця цього місця може назавжди залишитися нерозкритою. Безумовно, кожен має право дотримуватися своєї точки зору, наприклад, ігноруючи спростування, вірити в доісторичне європейське походження Американського Стоунхенджа. На закінчення слід додати, що існуючі нині теорії більше говорять про тих, хто в них вірить, ніж про самепоходження і призначення Загадкового пагорба.

Олексій Гай

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...