Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Feb. 18, 2018

Українські діти знайшли батьків у Америці

Автор:

|

Липень 26, 2012

|

Рубрика:

Українські діти знайшли батьків у Америці

В окрузі, який обслуговує Генеральне консульство України в Нью-Йорку, налічується 1 450 дітей, всиновлених з України. Усі вони після перетину американського кордону потрапляють на консульський облік і перебувають на ньому до досягнення 18-ліття. Нові батьки постійно інформують консульство про стан дітей, умови їх проживання. Такий контроль є лише частиною цієї добродійної справи, тому щороку на відпочинковій оселі Українського народного союзу (УНС) «Союзівка» в Кергонксоні (штат Нью-Йорк) проводяться зустрічі американських сімей, які всиновили дітей з України.

20—22 липня ц. р. на таку зустріч приїхали сім’ї зі штатів Нью-Йорк, Нью-Джерзі, Пенсильванія, Коннектикут, Масачусетс, Північна Кароліна. Їх зустріли координатор зустрічі Богдана Пужик, віце-консули України в Нью-Йорку Ольга Іванченко та Костянтин Ворона, президент УНС Стефан Качарай і скарбник Рома Лісович, а також працівники оселі. Спонсором заходу стала федеральна кредитова кооператива «Самопоміч» у Нью-Йорку.

У суботу 21 липня в залі «Веселка» вже вранці розпочалися майстер-класи, на яких досвідчені інструктори навчали дітей різних видів народної майстерності й танців. До дітей часто приєднувалися зацікавлені українськими традиціями батьки.

Уже другий рік поспіль навчала охочих виготовляти писанки Ґлорія Ґорбати, а ґердани — Юстина Марко. До танцю дітей повела Адріяна Філь зі школи танцю імені Роми Прийми-Богачевської. Вишивали юні гості з Тересою Кар, а віце-консул Оля Іванченко навіть принесла власний вишитий портрет Тараса Шевченка та поділилася своїм досвідом вишивання.

Батьки мали змогу вибрати собі заняття за власним уподобанням, а в другій сесії — змінити його на інше. Для дітей було приготовано дарунки — сорочинки з написом «Союзівка». А ще вони мали нагоду й самотужки розмалювати сорочинки особливими стійкими фарбами.

Багатьох дітей і дорослих привабив басейн «Союзівки», дитячий майданчик, частування в барах. У бібліотеці оселі вони відвідали виставку світлин «Первістки української весни» київського фотомайстра Володимира Кліщевського, яку влаштували Посольство України в США, Генеральне консульство України в Нью-Йорку й УНС.

Усі прибулі взяли участь у прогулянці мальовничою «Союзівкою» в супроводі досвідченого провідника.

До зустрічі з батьками організатори запросили з Міннесоти Саллі Анкерфельт — дорадницю з усиновлення та виховання дітей компанії Gift Family Services, яка допомагає сім’ям, котрі прийняли до свого складу дітей не тільки зі своєї країни, а й із-за кордону. Я запитав у пані дорадниці, з якими проблемами найчастіше доводиться мати справу новим батькам і чи українські діти якимось чином відрізняються від дітей інших національностей. Саллі Анкерфельт відповіла, що якихось особливих труднощів батьки не мають, але період пристосування дітей до нових умов життя буває для них доволі емоційно напруженим. Характер і поведінка дітей залежать не від національності, а від умов їхнього попереднього життя.

Були й виняткові щасливці. Подружжя Барбари та Лі Гайнесів із Лойд-Гарбера (штат Нью-Йорк), крім власного дорослого сина Джонатана, який уже став успішним підприємцем, надбало двох доньок — молодшу Вінтер із Китаю й старшу Самер із Маріуполя. Тепер їм, відповідно, — сім і 12 років. Українка, яка раніше була Танею, хворіла на церебральний параліч, була у важкому стані, але американські лікарі повернули їй здоров’я. При нагоді Барбара Гайнес розповіла, що її бабуся та дідусь були зі Львова, а батько Біл Ґуля, відомий як Bill Gale, здобув із своїм гуртом «Полька-бенд» велику популярність в Америці в 1940—1950 рр. Він також учителював в українській школі.

Стейсі та Кен Кокергеми із Челфонта (штат Пенсильванія) також мають власного сина Ніколаса, але взяли для нього сестричку Діану з Донецька. Зараз дівчинка танцює, займається гімнастикою, у школі має першість у навчанні. Батьки задоволені, Ніколас — теж.

Біл і Сюзен Кіблери мають синочка Алекса з Харкова. Спілкування з ним значно полегшила та обставина, що Сюзен 12 років прожила в Києві й володіє українською мовою. У «Веселці» ці батьки разом із сином училися творити писанки.

Ліза й Кен Рейси мають трьох доньок: власну — Жаклін, а також Ольгу та Світлану з України, які вже теж стали своїми. Бабуся Лізи була за походженням українкою, і це відчувається — Ліза виховує дівчат в українському дусі, навчає правдивої історії України, усією родиною вони відві­дують українську католицьку церкву.

Остання обставина притаманна засадам виховання більшості батьків — вони не відділяють своїх нових дітей від України. І на «Союзівку» вони приїхали не тільки для відпочинку, а й для долучення синів і доньок до основ української культури. Така повага до національних культур — характерна риса американського суспільства. І це ще раз підтвердила зустріч на «Союзівці».

Вінцем зустрічі була суботня вечеря в їдальні «Союзівки», яка перетворилася на дружнє, приємне спілкування гостей і організаторів імпрези. До речі, батьки запитували в мене, чому їм пропонують до всиновлення дітей переважно з великих промислових міст сходу України. Я пояснив, що західні області України коротший час перебували в складі Радянського Союзу, тому зазнали меншого духов­ного руйнування, зберегли християнські засади милосердя й міцної сім’ї. Зі мною погодилися.

У неділю працівники консульства провели зустріч із батьками всиновлених дітей, під час якої вони мали нагоду задати свої питання й отримати відповіді. Наприкінці заходу кожна родина отримала подарунки з України на згадку про приємно проведений час.

Лев Хмельковський

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...