Новини для українців всього свту

Thursday, Jul. 9, 2020

У світі зростає ядерна напруга

Автор:

|

Червень 30, 2020

|

Рубрика:

У світі зростає ядерна напруга
Ядерний вибух

Хоча й загалом кількість ядерних боєголовок у світі скорочують, всі ядерні держави продовжують модернізувати свої арсенали. Тож перспективи контролю над озброєннями стають дедалі похмурішими. Про це йдеться в щорічній доповіді Стокгольмського інституту досліджень проблем миру (SIPRI).

Хтось скорочує, хтось збільшує
Там відзначили «помітне зниження» кількості ядерної зброї — на 465 одиниць із минулого року. Скорочення, в основному, відбувається за рахунок списання застарілого озброєння Російською Федерацією (РФ) та США, на які припадають 90 % світового ядерного арсеналу.
Кількість ядерних боєзарядів США скоротилася на 385 одиниць, РФ — на 125. Та це скорочення нівелювали збільшення ядерних сил Китайської Народної Республіки (КНР), Великої Британії, Індії та Корейської Народно-демократичної Республіки (КНДР).
На початку 2020 року США, РФ, Об’єднане Королівство, Франція, КНР, Індія, Пакистан, Ізраїль і КНДР мали загалом арсенал приблизно в 13,4 тис. одиниць ядерної зброї. Близько 3 720 одиниць ядерної зброї зараз перебувають у розгорнутому стані та готові до бойового застосування. З них близько 1,8 тис. — у стані підвищеної бойової готовності.
Скорочення ядерних запасів паралельно з їхньою модернізацією відбувається у світі не перший рік. Так, 2018-го кількість такої зброї скоротилася в межах, встановлених угодою СНО-3, яка закінчується 2021 року. Вашинґтон і Москва так і не змогли домовитися про продовження документа. Це було частково зумовлено наполегливими заявами Білого дому, що до будь-яких майбутніх перемовин щодо скорочення ядерних озброєнь має приєднатися Китай. Та Пекін категорично відмовляється від цього.
Продовження дії договору СНО-3 все ще є предметом дискусій, які, за словами Маршалла Біллінґслі, спеціального представника президента США з контролю над озброєннями, планують провести з РФ ще в червні ц. р. «Ми узгодили зі заступником міністра закордонних справ РФ Рябковим час і місце проведення перемовин із питань ядерної зброї», — повідомив він і поінформував, що до участі в перемовинах запросили КНР. Однак чиновник сумнівається, чи стане офіційному Пекіну доброї волі для цього.

Звертання до здорового глузду
19 червня офіційні представники Федеративної Республіки Німеччина (ФРН), Франції та Великої Британії (Е3), заявили, що залишаються відданими Віденській ядерній угоді (JCPoA) з Іраном і закликали Тегеран повернутися до її виконання. «Ми закликаємо Іран до змістовної дискусії та вжиття конкретних заходів у координації з нами та іншими учасниками JCPoA. Країни Е3 підтверджують, що готові запроваджувати обґрунтований і реалістичний підхід та очікують від Ірану конструктивної відповіді», — йдеться у спільній заяві Гайко Мааса, Жан-Іва Ле Дріана та Домініка Рааба, міністрів закордонних справ цих країн.
Вони також ініціювали проведення міністерської зустрічі, щоб переконати Іран повністю виконати свої зобов’язання та проаналізувати механізм урегулювання суперечок. Крім цього, нагадали, що JCPoA відіграє ключову роль в режимі нерозповсюдження ядерної зброї та висловили жаль і занепокоєння рішенням вийти з JCPoA Сполучених Штатів і знову накласти санкції на Іран.
Водночас питання перенесення ядерної зброї з ФРН до Польщі під час свого візиту до Білого дому 24 червня запланував обговорити Анджей Дуда, президент Республіки Польща (РП). Однак йому порадили не робити цього. «Не знаю, які рішення хоче прийняти президент США. Ми чуємо від експертів, що американці хочуть перенести свою ядерну зброю. Однак сподіваюся, що під час виборчої кампанії не прийматимуть такі важливі рішення», — заявив Рафал Тшасковський, мер Варшави і суперник п. Дуди у боротьбі за президентську посаду на виборах, що мають відбутися 28 червня ц. р.

Мала надія
«Глухий кут із продовженням договору СНО-3 і крах Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності (ДРСМД) дозволяють припустити, що ера двосторонніх угод про контроль над ядерними озброєннями між РФ і США може добігати кінця», — вважає Ян Еліассон, глава програми з ядерного роззброєння, контролю над озброєннями та нерозповсюдженням SIPRI.
За його словами, втрата ключових каналів зв’язку між Москвою та Вашинґтоном, які забезпечували прозорість і запобігали непорозумінням із питань розташування та можливостей ядерних сил одне одного, може призвести до нової гонитви ядерних озброєнь». «Обидві країни відвели ядерній зброї нову або розширену роль у своїх військових планах і доктринах, що відображає значний розворот від тренду, що з’явився «після холодної війни» на поступову маргіналізацію ядерних озброєнь», — наголошується в документі SIPRI.
Загалом автори доповіді SIPRI малюють нерадісну картину. Експерти вказують на втрату динаміки в консультаціях щодо денуклеаризації КНДР і фактичний провал ядерної угоди з Іраном. І все це — на тлі завершення ДРСМД і перемовин щодо СНО-3.
Градус напруги і розбіжностей у міжнародній політиці, передусім між КНР, РФ і США викликає серйозну стурбованість, пишуть автори доповіді SIPRI. Вони вважають, що надію на зміну ситуації може дати, як це не дивно, пандемія коронавірусу. «Спалах Covid-19 підкреслює меседж, що глобальні виклики зараз вимагають співпраці заради безпеки людства та міжнародної стабільності», — резюмують аналітики.
Проте Путін думає інакше. Нещодавно він навіть затвердив можливість використання РФ ядерної зброї за певних умов: запуск балістичних ракет по території РФ або її союзників; застосування супротивником ядерної зброї або інших видів зброї масового ураження; вплив на критично важливі державні або військові об’єкти у РФ; аґресія зі застосуванням звичайної зброї, яка ставить під загрозу існування РФ як держави.
Тепер «ядерні документи» має право видавати та підписувати винятково володар Кремля. І віддавати наказ про старт ядерних боєголовок також. Це означає, що Москва може застосувати ядерне стримування навіть за здійснення потенційним супротивником дій, які російське керівництво вважатиме «небезпечними».
Готовність РФ натиснути на ядерну кнопку стало несподіванкою для урядів багатьох країн світу. Адже вони розцінили цей документ як попередження для них.
23 червня у Відні зустрілися Маршал Біллінґслі та Сергій Рябков. Вони заявили, що готові вести подальші перемовини щодо ядерного роззброєння, але дата наступної зустрічі залежатиме від успіху роботи експертних груп. Представники Пекіна консультації у Відні проігнорували.

Загадати про Будапештський меморандум
Україна 1994-го позбулася свого арсеналу ядерної зброї, другого на той час в Європі. Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї уклали 5 грудня 1994 року між собою Україна, США, РФ та Велика Британія. Ця угода містить пункти, що надають Україні гарантії суверенітету та безпеки.
Відтак про неї тепер знову нагадали в Україні. Зокрема, Олексій Резніков, віцепрем’єр і перший заступник голови делегації України в Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі, на початку червня заявив, що для відновлення територіальної цілісності та забезпечення гарантій незалежності України необхідно повернутися до Будапештського меморандуму та розпочати проведення відповідних консультацій.
«Повернення до рамок Будапештського меморандуму було б кроком у правильному напрямку. Одну спробу зробити це вже зробили. Ще 1 березня 2014-го представник Великої Британії в Раді безпеки Організації Об’єднаних Націй запропонував розпочати термінові консультації в Будапештському форматі. Тоді ця ініціатива далі не пішла. Тепер маємо розглянути питання про повернення до формату Будапешту. Спершу консультації мають відбуватися без участі РФ, оскільки Москва відмовилася від свого статусу гаранта на користь того, щоб стати окупаційною силою. Однак Будапештський формат згодом надасть можливості для нової взаємодії з Кремлем», — зазначив він.
За словами п. Резнікова, Україна бачить принаймні два напрямки, які обіцяють значний прогрес. «Це передбачає якісно новий рівень військово-технічної підтримки України, а також допомогу в притягненні до відповідальності держави-аґресора», — пояснив він.
Урядовець пропонує шукати способи перетворити невеликі іскри довіри в справжній мирний процес, що ґрунтується на спільних інтересах, який виявиться здатним зупинити війну, повернути Україні людей і території, і допомогти РФ позбутися статусу світового ізгоя». «Україна готова розпочати цей шлях, але будь-який прогрес також залежатиме від конкретних кроків із боку тих, хто раніше був гарантами безпеки України, перш ніж стати джерелом недовіри», — зазначив він.
Віцепрем’єр України вважає, що повернення до формату Будапештського меморандуму також може виявитися певною мірою вигідним і для самої Москви. «Що може бути краще для Кремля для відновлення довіри міжнародного співтовариства, ніж усунути першопричину сьогоднішньої глобальної конфронтації та відновити порушені обіцянки Будапешту?» — заявив він.

Євген Клен

About Author

Meest-Online