Новини для українців всього свту

Friday, Jan. 22, 2021

Цей рік стане катастрофічним?

Автор:

|

Січень 12, 2021

|

Рубрика:

Цей рік стане катастрофічним?
Повінь у Судані

Незабаром українці знову святкуватимуть Новий рік, точніше Старий новий рік. І задумуються, яким же він буде?
2021-го людство може очікувати катастрофа — пандемія, голод, збройні конфлікти, економічний спад. «Можливо, це буде найважча за останні 75 років гуманітарна криза», заявив Девід Бізлі, директор Всесвітньої продовольчої програми (ВПП) Організації Об’єднаних Націй (ООН) на спеціальному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, присвяченому боротьбі з Covid-19. Він зазначив, що через збройні конфлікти зараз на межі голодної смерті перебувають 135 млн осіб. А через пандемію коронавірусу кількість голодних на планеті зросла до 270 млн. Директор ВПП також додав, що якщо вдасться зібрати кошти, то гуманітарної кризи може й не бути. «Ми не зможемо профінансувати все. Тож маємо приділяти пріоритетну увагу проблемам дестабілізації, голоду та міграції», — зазначив п. Бізлі і додав, що тоді людство зможе пережити 2021 рік.

Борги
Відтак Антоніу Гутерріш, генеральний секретар ООН, закликав через пандемію коронавірусу списати борги бідним країнам, або хоча б відтермінувати їхнє погашення до кінця 2021-го. «Через кризу різко скоротилися потоки прямих іноземних інвестицій, фінансові операції, в т. ч. грошові перекази», — повнив він і попередив, що зараз стрімко зростають обсяги зовнішньої заборгованості, що може обернутися неминучою хвилею «суверенних дефолтів». «Пандемія продемонструвала крихкість не лише систем охорони здоров’я, а й глобальних інститутів управління і багатосторонніх відносин. Ми повинні взятися за розв’язання кризи і в ході відновлення побудувати краще майбутнє», — запропонував п. Гутерріш і додав, що без міжнародного фінансування тут не обійтися. Адже сьогодні, за його словами, країни, як ніколи, потребують фінансових засобах.
За прогнозами аналітиків міжнародної рейтинґової аґенції S&P Global, світовий борг цього року сягне 200 трлн USD, що становить 265 % світового валового продукту (СВП), проте боргової кризи все ж не станеться. Торік співвідношення боргу до світового продукту в результаті пандемії зросло на 14 %. Але тренд до зростання частки спостерігали і раніше, коронакриза лише посилила його. Пов’язано це з тим, що на всіх рівнях — від урядів, компаній і до домогосподарств — через економічне падіння з’явилася потреба у кредитних коштах.
Але аналітики не бачать у цьому явищі майбутньої боргової кризи. «Очікуване зростання частки боргу в СВП навряд чи спричинить боргову кризу найближчим часом. Економіки відновлюються, вакцинація вже розпочалася, відсоткові ставки залишаються на низькому рівні, а боргова поведінка повертається в норму», — запевняють у S&P Global. Якщо світова економіка і надалі продовжить відновлюватися, світова частка боргу до СВП зменшиться до 256 % ще до 2023-го. Аналітики зазначають, що після рецесій типовим є загальне зменшення обсягів боргу урядів, корпорацій і домогосподарств.

Мілітаризація
А тим часом європейська Крайня північ готується до потенційно неспокійного майбутнього: Швеція різко збільшує військовий бюджет, Норвегія взялася активніше брати участь у спільних навчаннях із НАТО, Російська Федерація (РФ) тестує в Арктиці нову гіперзвукову зброю.
Петер Хультквіст, міністр оборони Швеції, пояснюючи збільшення фінансування армії, заявив, що збройний напад на його країну виключати не можна. 2021-го оборонний бюджет Швеції порівняно з 2014 роком був більшим на 85 %. «2014-го РФ окупувала Крим і розпалила на сході України сепаратистську війну. Цей момент став поворотним у взаєминах між Заходом та Росією, кооперація змінилася недовірою», — заявив він.
Ця тенденція добре зараз помітна у країнах Балтії та на Крайній півночі Європи, де Норвегія, яка входить до складу НАТО, а також нейтральні Швеція та Фінляндія межують із РФ. Їм доводиться замислюватися про курс, якого необхідно дотримуватися у стосунках із великою державою на сході, що поводиться все аґресивніше.
Випробування російської гіперзвукової ракети типу «Циркон» у Баренцевому морі на початку листопада 2021-го свідчить про претензії Москви на владу в Арктиці. Ця ракета допоможе РФ отримати контроль над «ведмежим кордоном» — територією між Нордкапом, островом Ведмежий і Шпіцбергеном. Російським військовим кораблям доведеться його перетинати на шляху з військово-морської бази Мурманська в Північну Атлантику. Західним кораблям цей прохід потрібен, щоб потрапити в Баренцове море.
Аналітики порівнюють «ведмежий кордон» з фареро-ісландським кордоном, який є проходом для транспорту між Північною Атлантикою та Північним морем. Про серйозне стратегічне значення цих рубежів свідчить і частота військових навчань НАТО в реґіоні з використанням важких озброєнь.
«У вересні 2020 року Норвегія взяла участь у міжнародних морських навчаннях на чолі з Великою Британією на норвезькій півночі, щоб продемонструвати власну обороноздатність і продемонструвати, що всупереч твердженням Кремля, вона не є лише довгою рукою США в арктичному просторі», — заявив Джулі Вільгельмсен із Норвезького інституту міжнародних відносин.
Наприкінці літа торік особливу увагу привернула поява американського атомного підводного човна Seawolf біля норвезьких берегів, який мав змінити екіпаж. Оскільки на півночі Норвегії бази для підводних човнів немає, цей процес відбувся відкрито в одному з фіордів.
Іронічно, що 2013-го влада Норвегії продала свою військову базу в Тромсі, засумнівавшись в її необхідності. Таке рішення ухвалив уряд Єнса Столтенберґа, котрий зараз очолює Північноатлантичний альянс. Також про військове посилення північних країн свідчить тристоронній договір про співпрацю в цій сфері, який на початку осені 2020 року підписали міністри оборони Норвегії, Швеції та Фінляндії.

Клімат
Водночас Антоніу Гутерреш заявив, що всі країни світу повинні оголосити «надзвичайний стан клімату». На його думку, глобальний надзвичайний стан має тривати, поки не вдасться досягнути нейтральності вуглецю, а викиди парникових газів в атмосферу не скоротять до нуля.
Своєю чергою, Анґела Меркель, канцлерка Німеччини, пообіцяла виділити понад 600 млн USD на підтримку глобальних зусиль у боротьбі зі зміною клімату. «Всі держави повинні мати можливість фінансувати необхідні інвестиції на захист клімату, — заявила вона. А Сі Цзіньпін, глава Китаю, запевнив, що його країна до 2030 року скоротить викиди на 65 % порівняно з рівнем 2005-го.
Та середня світова температура повітря все одно може зрости більше, ніж на 3 градуси за Цельсієм і це попри те, що «завдяки» пандемії вдалося домогтися скорочення викидів парникових газів. Тож норвезькі вчені розглянули різні сценарії скорочення антропогенних викидів парникових газів і дійшли до невтішних висновків: навіть якщо викиди повністю скоротити, зростання температур триватиме ще, щонайменше, сто років.
Йорґен Рандерс та Ульріх Голуке з Норвезької бізнес-школи в Осло розробили власну модель кліматичних змін за період із 1850 року до наших днів і на основі цього зробили прогноз зміни глобальних температур і підвищення рівня моря до 2500-го.
За їхніми даними, навіть за найсприятливішого сценарії, коли антропогенні викиди парникових газів досягнуть піку в 2030-х рр. і впадуть до нуля до 2100 року, глобальні температури до 2500-го все одно будуть вищими на три градуси, а рівень моря — вищим на 2,5 м, ніж 1850 року.
Якщо домогтися скорочення парникових газів до нуля вже зараз, глобальні температури зростатимуть ще, приблизно, сто років через інерційність глобальної кліматичної системи, танення арктичних льодів і вічної мерзлоти.
Автори дослідження вважають, що існують три важливих природних причини, які не дозволять швидко зупинити глобальне потепління: зниження земного альбедо (відношення відбитої радіації до сумарної радіації Сонця й атмосфери) через скорочення площі льодів; збільшення вмісту водяної пари в атмосфері, пов’язане зі зростанням температур; зростання вмісту парникових газів в атмосфері у зв’язку з емісією вуглецю при таненні вічної мерзлоти. Ці процеси стартували в 1950-х рр., а «точка неповернення» пройшли в 1960-1970-х рр.
Своєю чергою, Інґер Андерсен, виконавча директорка програми ООН з питань довкілля, заявила про наявність серйозних загроз для країн Карпатського реґіону через вирубку лісів та зміни клімату. За її словами, Карпатський реґіон перебуває в реальній і безпосередньої небезпеці. «Праліси Карпат та їхнє унікальне біорозмаїття зникають зі загрозливою швидкістю, деревину незаконно вирубують і перевозять через кордони гірських держав і за їхні межі. Це має безліч наслідків», — застерегла представниця ООН.
Зокрема, вона заявила про те, що причиною кількох руйнівних повеней, які за останні роки пережила Україна, стала незаконна вирубка лісів. «Села та дороги затоплені. Мости зруйновані. Люди загинули. Повені частково пов’язані зі зміною клімату. Але незаконні вирубки, що відбуваються під прикриттям труднощів, яких зазнала Україна, знищили великі шматки лісу, які вбирають надлишки води та забезпечують захист від повені», — пояснила вона та додала, що Румунії незаконне вирубування за останні 20 років коштувало більше 5 млрд EUR.
Тож український лідер Володимир Зеленський заявив, що Україна послідовно дотримується міжнародних кліматичних угод і має намір посилити свою участь у глобальній боротьбі зі зміною клімату. «Довготерміновою метою України є досягнення вуглецевої нейтральності. Докладатимемо зусилля, аби максимально скоротити час досягнення цієї цілі», — запевнив він і додав, що Україна прагне узгоджувати свою кліматичну політику та законодавство із Європейським зеленим курсом.
Зокрема, активізує співпрацю з Європейським Союзом у сферах енергоефективності, розвитку водневої енергетики та відновлюваних джерел енергії, справедливої трансформації вугільного сектору та розбудови національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів. Також Україна має намір скоротити викиди парникових газів 2030-го в усіх секторах економіки в діапазоні від 36 % до 42 % (на 58-64 % порівняно з 1990 роком).
Раніше «Міст» повідомляв, що чекає Україну в осяжному майбутньому.

Євген Клен

About Author

Meest-Online