Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Apr. 20, 2018

Світ позбувається російських «дипломатів»

Автор:

|

Березень 29, 2018

|

Рубрика:

Світ позбувається російських «дипломатів»

Тереза Мей і Борис ДжонсонТереза Мей, прем’єр-міністр Великої Британії, 22 березня представила лідерам Європейського Союзу (ЄС) дані британської розвідки, які прямо вказують на відповідальність Російської Федерації (РФ) за замах на Сергія й Юлії Скрипалів. Європейські лідери заявили про необхідність скоординованої відповіді. Вона виявилася не просто жорсткою, а безпрецедентною. Цей понеділок став для російської дипломатії «чорним». Відтак 17 із 28 країн-членів Європейського Союзу (ЄС) вирішили вислати дипломатів РФ, а загалом — 27 держав, серед них і Україна. Путін у шоці: нічого такого він не чекав.

Ігри шпигунів
Як писав «Міст», 66-річного уродженця Києва Сергія Скрипаля, колишнього полковника Головного розвідувального управління (ГРУ) РФ та його 33-річну доньку Юлію 4 березня ц. р. знайшли в стані коми на лавці у сквері британського містечка Солсбері. Експертиза встановила, що жертв отруїли нервово-паралітичною речовиною «Новачок» радянської розробки, яка є в розпорядженні лише однієї країни — РФ. Британський уряд кваліфікував інцидент як застосування зброї масового ураження на території держави-члена НАТО. Москва в звичній манері всі обвинувачення відкидала. Однак, цій брехні ніхто не повірив.
Найбільша в історії колективна депортація російських дипломатів означає не лише демонстративний крок — подальше обмеження контактів із аґресивною РФ, а ще й суттєве обмеження можливостей російської розвідки, яка традиційно працює під дипломатичним прикриттям. Існують оцінки, що до 70 % співробітників дипмісій РФ так чи інакше пов’язані зі шпигунством або організацією несанкціонованого впливу в країні перебування.
«Ого! Я не очікував такого масштабу від США після того, як у грудні 2016-го Обама вигнав 35 російських дипломатів, але тепер можна скласти уявлення, скільки ж розвідників має РФ і скільки реальних дипломатів у США», — пише Ян Бонд, директор із питань міжнародної політики у британському Centre for European Reform. «Загалом у США, за повідомленнями, зараз за лишається 40 російських розвідників. За ними буде легше стежити ФБР», — цитує представника Білого дому Марк Ноллер, журналіст CBS. «Це відповідь на велику кількість співробітників розвідувальних служб РФ, котрі працюють на території США. Тепер у США буде менше шпигунів, котрі збирають інформацію про американців, проводять таємні операції і тим самим загрожують національній безпеці США», — заявив Джон Гантсман, посол США в Москві.

Трамп більше Путіну не «друг»
Представники Білого дому наголошують, що Дональд Трамп особисто причетний до рішення про висилку росіян, повідомляє «Голос Америки». Агенція Bloomberg пише, що президенту США, котрому доводиться вже понад рік відкидати підозри про змову з РФ під час виборчої кампанії 2016 року, «тепер може щиро стверджувати, що він готовий, коли потрібно, протидіяти Путіну». «Адміністрація Трампа вчинила правильно. І гадаю, що ця відповідь потужна. Це гучна заява про те, що союзна система в Європі для нас важлива», — цитує Bloomberg Майкла Макфола, колишнього посла США в РФ.
«Президент хоче співпрацювати з росіянами, але їхні дії часом не дають цього робити. Отруєння в Об’єднаному Королівстві, яке призвело до висилки дипломатів, було дуже зухвалою та нерозсудливою дією», — сказав журналістам Радж Шах, речник адміністрації президента Трампа.

Україна: pro & contra
Після певних вагань Київ таки долучився до «дипломатичного Перл-Гарбору», причому посів одразу третє місце — з України виганяють 13 співробітників дипломатичних установ РФ. З огляду на відсутність повноцінного посла — це дуже серйозний крок. Щоправда, він матиме для України як позитивні, так і негативні наслідки.
Маркіян Лубківський, надзвичайний і повноважний посол України, оцінює депортацію російських дипломатів як правильний хід, проте запізнілий. На його думку, це треба було зробити ще на початку російської аґресії. «Те, що такий крок зроблено зараз — це добре. Єдине, що мені видається, говорити про те, що такий крок зроблено на знак солідарності із мешканцями Солсбері, дещо неправильно. Вочевидь, ті, хто радив Президенту такі речі формулювати, мали б на перше місце поставити аґресію Росії проти України», — заявив дипломат «Радіо Свобода».
Тим не менш Київ цілком може очікувати на певні дивіденди. «В західному світі, в т. ч. на європейському континенті, існувало таке ставлення до ситуації на сході України, Криму, що це такий периферійний, локальний конфлікт на узбіччі Європи, який не стосується ЄС, він десь там відбувається далеко. Після останніх подій у Великій Британії виявилося, що російська аґресія прийшла до європейського дому», — вважає Михайло Пашков, співдиректор програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Центру Разумкова.
Лілія Брудницька, експерт центру структурної політології «Вибір», розповіла агенції «Укрінформ»: «Міжнародна ізоляція РФ нам вигідна, бо нарешті складеться той антипутінський фронт, до створення якого послідовно закликав Президент України. Та як вітчизняні політики використають шанс зміцнити зовнішньополітичні позиції України? Мабуть, доцільно було б посилити тиск на Москву щодо Криму (по Донбасу позиція світового співтовариства більше консолідована, ніж по Криму). Головне, щоб не проґавити шанс».
Руслан Бортник, директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики, припускає, що зараз РФ буде намагатися пом’якшити конфлікт між країнами, а її справжні наміри світ побачить ближче до кінця року. «Росія зараз намагається цей скандал спустити на гальмах, тому що в Росії — чемпіонат світу з футболу. Розгортання цього скандалу і перехід його в гострішу форму буде створювати загрозу та ризики для проведення його на належному рівні. Тому РФ виступатиме з якимись миротворчими закликами», — прогнозує аналітик.
Один зі ймовірних «плюсів» для України — остаточне замороження проекту будівництва газогону «Північний потік-2», яким Москва сподівається замінити існуючий транзитний маршрут територією України. «Поглиблення ізоляції може потягнути скорочення співпраці в різноманітних сферах, в т. ч. економіку й енергетику. Наприклад, остаточний дозвіл на будівництво газогону «Північний потік-2» Німеччина планувала видати до кінця березня ц. р. Водночас німецьке керівництво висловило повну солідарність із Великою Британією. Тож видання остаточного дозволу на відверто політичний проект РФ, який у Німеччині намагалися виставити як виключно бізнес-проект, виглядатиме нелогічним», — розповів «Радіо Свобода» Віталій Мартинюк, керівник міжнародних програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».
Водночас офіційний Київ недарма довго вагався, перед тим, як приєднатися до масової висилки російських дипломатів. Зрозуміло, що Москва теж вкаже на двері принаймні 13 співробітникам українських дипустанов. При цьому не варто забувати, що, по-перше, в РФ, за різними оцінками, працюють 1,5-2 млн українських громадян, котрі потребують надання консульських послуг. По-друге, у в’язницях РФ утримують десятки українських політв’язнів.
«Поза сумнівом, це добре, що до цієї акції, хоч зі запізненням, але долучилася й Україна, яка, будучи жертвою російської аґресії, в такий спосіб також підкреслює свою солідарність. Але для мене в цій історії є ще один бік медалі. Днями ми в Україні дізналися про долю 61-річного Олексія Сизоновича, українського політв’язня в РФ, до котрого застосовували тортури та до котрого вперше пустили українського консула. Так-от, на відміну від подвійного агента Скрипаля, про долю Сизоновича світ не знає. І донести інформацію про нього — це також завдання українського міністерства закордонних справ», — заявив Сергій Борщевський, екс-дипломат, експерт Центру дослідження Росії.
Михайло Пашков, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова, також називає наявність великої кількості українських громадян у РФ основним стримувальним чинником, якого немає в західних країн: «Будь-який політичний крок такого масштабу, як припинення дипломатичних відносин, повинен супроводжуватись серйозним аналізом. В т. ч. стосовно українських громадян, котрі перебувають на території РФ: в якій формі вони опиняться. Те саме стосується і політв’язнів».
Загалом українські експерти прогнозують, що найближчим часом на тлі грандіозного дипломатичного скандалу Кремль пом’якшить позицію й щодо українських політв’язнів, й щодо ситуації на Донбасі. Але це буде така собі димова завіса. Основні резерви Кремль задіє в період виборчої кампанії в Україні: наприкінці цього та на початку наступного років. Методи, швидше за все, будуть традиційні: підбурення сепаратистських настроїв у реґіонах, дискредитація чинної влади та підтримка «руского міра» в інформаційному просторі.

Ігор Берчак

About Author

Meest-Online

Loading...