Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, May. 26, 2018

Сланцева панацея Чи вдасться Україні зіскочити з газової голки Кремля?

Автор:

|

Жовтень 02, 2012

|

Рубрика:

Сланцева панацея Чи вдасться Україні зіскочити з газової голки Кремля?

Посилення енерґетичної незалежності — зараз політичний пріоритет в Україні. Під цим гаслом уряд сприяє розробці родовищ сланцевого газу. Екологічні ризики, вочевидь, відходять на другий план. Понад половину наявних запасів традиційного природного газу в країні вже видобуто. Аби зменшити залежність від російського палива, уряд робить ставку на видобуток цілком нового для України палива. «Газ із традиційних джерел вичерпується, тепер Західна Україна вже цікава лише для сланцевого газу», — заявив Павло Загороднюк, голова ради директорів групи компаній «Надра». Він наголосив, що завдяки залученню великих нафтогазових компаній до видобутку нетрадиційних типів природного газу Україна стане більш незалежною енерґетично, а отже, і політично.

На початку року компанії Shell і Chevron виграли конкурси на розробку двох великих родовищ сланцевого газу: Юзівського на сході й Олеського — на заході України. У Міністерстві палива й енерґетики очікують, що на цих ділянках уже за кілька років видобуватиметься близько 15 млрд м3 на рік. У вересні Shell у пошуках газу ущільнених пісковиків почне буріння першої розвідувальної свердловини у Первомайському районі на Харківщині. «За п’ять років буде пробурено п’ять пошукових свердловин», — повідомила Тетяна Бобровицька, директор з екології й охорони праці компанії Shell в Україні.

Екологи, утім, бояться, що видобуток сланцевого газу в Україні завдасть значної шкоди довкіллю. Адже для видобування використовується екологічно небезпечний метод горизонтального гідророзриву, коли застосовують великі обсяги води з хімічним розчином. Тетяна Бобровицька наголошує, що в Україні Shell використовуватиме ті самі еко стандарти, що й в інших країнах. «Сам гідророзрив безпечний для довкілля, та є питання герметичності свердловин, є ризик забруднення. Існують стандарти щодо води, її кількість, потрібну для технології, можна зменшувати», — каже п. Бобровицька.

Натомість еколог Олена Кравченко наголошує: не вся важлива інформація про діяльність нафтогазових компаній є відкритою, а застосування методу розривів для видобутку сланцевого газу матиме величезний вплив на Карпатський реґіон і на Дніпровсько-Донецький басейн. «У нас відсутнє законодавство, яке би допомогло протистояти цьому впливу», — нарікає п. Кравченко. Еколога також обурює, що місцеве населення не інформують про загрози довкіллю, пов’язані з видобутком сланцевого газу. Законодавство щодо розподілу продукції, за її словами, було змінено так, що місцеву владу й громади позбавили права брати участь у затвердженні ділянок для розвідки сланцевого газу.

Зараз Shell і Chevron ведуть з урядом перемовини щодо угоди про розподіл продукції. Очікується, що вони триватимуть близько року. Уже після підписання угоди про розподіл продукції планується обговорення проектів із місцевими радами, повідомив Олексій Татаренко, представник Shell. Він запевняє, що перші презентації проекту на місцях уже відбулися.

Олексій Василюк, представник Національного екологічного центру України, каже, що неможливо оцінити масштаби ризику для природи, адже не оприлюднено меж конкретних ділянок, на яких розташують свердловини, відстійники, інші споруди: «Ми не можемо обстежити ділянки, щоби зробити висновки про їхню природну цінність». У Shell на це зауважують, що межі ділянок, визначені урядом, є в документах конкурсу на розробку родовищ, а інвестор лише вирішує, чи готовий видобувати там газ. В екоцентрі впевнені: розробка газу території Юзівської платформи ставить під загрозу існування найнедоторканнішої частини Донеччини й півдня Харківщини — національного природного парку «Святі гори».

У багатьох країнах Європи, у тому числі в Німеччині, видобуток сланцевого газу поки що гальмується саме через екологічні ризики. Німецький дослідник Ян Олівер Лефкен, автор публікації про «чисті» методи гідророзриву («фрекінґу»), розповів, що, з огляду на громадські протести, промисловці шукають альтернативні методи гідророзриву замість хімікатів. Зокрема, група австрійських науковців пропонує замінити токсичні речовини в умовах високого тиску в газоносних шарах на суміш крохмалю, води, піску та кукурудзи. Геолог сподівається, що таке дослідження можна буде провести в Україні чи Польщі, де цікавляться розвитком сланцевого газу.

Геерт Декок, працівник організації Food & Water Europe, яка обстоює заборону гідророзриву в Європейському Союзі, звертає увагу, що зараз немає технології фрекінґу без хімікатів: «Можливі експериментальні проекти. Та ці нові технології навіть потенційно є дуже далекі від практичного промислового застосування, на відстані десятків років». Крім того, каже п. Декок, гідророзрив може призвести до скорочення водних ресурсів, проникнення речовин фрекінґу й забруднення ґрунтових вод, погіршення якості повітря. «Розвиток сланцевого газу в густонаселеній Європі — погана ідея», — наголошує еколог.

Ще більш категоричний Маркус Кнеппер, представник німецької екоініціативи проти гідророзривів у Німеччині Gegen Gasbohren. Він сказав, що німецькі неурядові організації вже не розмірковують про шляхи, як зробити безпечнішим для довкілля видобуток нетрадиційного газу: «Ми лише хочемо зупинити це». За словами п. Кнеппера, у Німеччині екологи занепокоєні, зокрема, питанням відпрацьованої, забрудненої хімікатами води. В Україні, між іншим, іще не вирішили, що з нею робитимуть. Як зазначаєТетяна Бобровицька, її можуть зберігати у відкритих контейнерах, відгороджених від ґрунтових вод, або використовуватимуть повторно на інших свердловинах.

У відповідь на всі закиди екологів Павло Загороднюк із «Надр» каже, що цими питаннями спекулюють із комерційною й політичною метою: «У Болгарії заборонили гідророзрив під тиском «Газпрому», у Франції — сильне атомне лобі». Утім, п. Загороднюк таки визнає, що під час розробки покладів нетрадиційного газу відбувається аґресивний хімічний процес. Він сподівається на наукові розробки з очистки води. «Треба на це йти, а з екологією якось розберемося», — відмахується Павло Загороднюк.

Українська служба Deutsche Welle

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...