Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Nov. 20, 2017

В’язні сумління XXI століття

Автор:

|

Жовтень 05, 2017

|

Рубрика:

В’язні сумління XXI століття

До розгляду апеляційної скарги Ільмі Умеров перебуватиме під домашнім арештом

Сімферопольський районний «суд» анексованій Автономній Республіці Крим (АРК), засудив Ільмі Умерова, заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу, до двох років ув’язнення в колонії-поселенні. Вирок суду виявився навіть суворішим за вимоги прокуратури, яка пропонувала призначити умовний термін покарання. Активіста звинуватили в «закликах до порушення територіальної цілісності Російської Федерації (РФ)». Людина, котра не визнала анексію і публічно заявляла про те, що АРК має повернутися до складу України, виявилася в очах російського правосуддя «сепаратистом».
І хоча до розгляду апеляційної скарги п. Умеров перебуватиме вдома, відтепер він фактично став ще одним українським в’язнем сумління на анексованому РФ півострові. «Німецька хвиля» вирішила нагадати про найгучніші випадки переслідувань на півострові.

«Справа 26 лютого» та «Хізб ут-Тахрір»
Ахтема Чийгоза, ще одного заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу, 11 вересня ц. р. російський «суд» засудив до восьми років ув’язнення. Його звинуватили в організації масових заворушень на мітинґу 26 лютого 2014 року в Сімферополі. Цього дні біля будівлі Верховної Ради АРК відбувався мітинґ проукраїнських активістів одночасно з контрзібранням представників проросійських організацій. Сам п. Чийгоз назвав процес «судилищем», спростувавши причетність членів Меджлісу до заворушень.
крім Міністерства закордонних справ (МЗС) України, звільнити Ахтема Чийгоза вимагали й у зовнішньополітичній службі Європейського Союзу (ЄС). У заяві Європейської служби зовнішніх зв’язків після оголошення вироку вкотре нагадали, що заборона діяльності Меджлісу та його керівників — «серйозні та неприйнятні порушення їхніх прав», згадавши в документі також і справу п. Умерова.
Від справи «26 лютого», за якою засуджено п. Чийгоза, раніше в окреме провадження виділили епізоди з низкою інших звинувачень: від участі в масових заворушеннях до завдання тілесних ушкоджень. У його рамках звинувачення пред’являють семи іншим фігурантам: Алі Асанову, Мустафі Дегерменджі, Ескендеру Кантемірову, Таляту Юнусову, Ескендеру Емірвалієву, Арсену Юнусову й Ескендеру Небієву. Перші двоє зараз перебувають під домашнім арештом, решта — в сімферопольському слідчому ізоляторі.
До анексії АРК Росією «Хізб ут-Тахрір» — політичний ісламістський рух, що, за власним визначенням, займається релігійною, просвітницькою та політичною діяльністю — діяв на території України безперешкодно. Проте в РФ 2003 року його визнали «терористичним». Тому з початку 2014-го тисячі кримських мусульман опинилися під загрозою карного переслідування за приналежність до «терористичної організації».
Загалом у справі «Хізб ут-Тахрір» затримали 19 осіб, чотирьох уже встигли засудити. Найжорсткіший вирок винесли Руслану Зейтуллаєву, котрому у вересні 2016-го Північно-Кавказький окружний військовий суд присудив сім років в’язниці. Внаслідок оскарження вироку з боку прокуратури та перегляду справи Верховним судом РФ термін ув’язнення був збільшений до 15 років. Ще троє засуджених разом із Зейтуллаєвим — Рустем Ваїтов, Нурі Прімов і Ферат Сайфуллаєв — отримали по п’ять років позбавлення волі кожен.

Кінорежисер, із якого зробили «терориста»
Ще чотирьох громадян України — Олексія Чирнія, Геннадія Афанасьєва, Олександра Кольченка й Олега Сенцова суд також звинуватив у злочинах, кваліфікованих як «терористичні дії». Йдеться про підпал дверей кримського офісу партії «Єдина Росія» та нібито підготовку підриву пам’ятника Леніну та меморіалу «Вічний вогонь» у Сімферополі 2014-го. За версією «слідства», всі ці «злочини» мали відбутися в рамках діяльності «терористичної групи», до якої входили ще кілька осіб крім засудженої четвірки.
«Суд» найсуворіше покарав українського кінорежисера Сенцова, котрий проходив у справі як організатор «диверсійно-терористичної групи «Правого сектору» й отримав у підсумку 20 років ув’язнення у колонії суворого режиму. Лівий активіст Олександр Кольченко отримав десять років, а викладач історії Олексій Чирній і фотограф Геннадій Афанасьєв — по сім.
До звільнення п. Сенцова й інших фігурантів справи Москву закликають в Україні та західних урядах, Європейському парламенті, низці правозахисних організацій, а також багато представників світового та навіть російського кінематографу, серед котрих директор Європейської кіноакадемії Маріон Дьорінг і відомі режисери Педро Альмодовар, Вім Вендерс, Кшиштоф Зануссі, Анджей Вайда й Олександр Сокуров.
У червні минулого року Геннадія Афанасьєва разом із іншим українським політв’язнем Юрієм Солошенком в обмін на звільнення активістів сепаратистської організації «Народна рада Бесарабії» помилував Путін.

У російських казематах — більше 30 українських громадян
У переліку кримських політв’язнів є також Олександр Костенко, котрого в травні 2015 року в окупованій АРК засудили до трьох років і 11 місяців позбавлення волі за завдання важких тілесних ушкоджень співробітникові «Беркута» під час подій на Майдані 2014-го. Сторону обвинувачення представляла тодішня «прокурор Криму», одіозна зрадниця Наталія Поклонська. За аналогічними звинуваченнями у Криму шість років позбавлення волі отримав Андрій Коломієць, котрий нібито кидав «коктейлі Молотова» у «беркутівців» під час Євромайдану в Києві. Причому були вироки винесені за дії, вчинені навіть не на території анексованого Криму, а в Києві — столиці зовсім іншої держави.
Також 22 вересня ц. р. в Сімферополі винесли вирок Миколі Семені, журналістові «Радіо Свобода». За «публічні заклики до порушення територіальної цілісності РФ» його засудили до двох із половиною років позбавлення волі умовно з випробувальним терміном у три роки та забороною займатися публічною діяльністю впродовж трьох років. Правозахисні та журналістські організації називають ці переслідування політично вмотивованими, а МЗС України вважає цю справу одним із прикладів тиску та репресій щодо українських журналістів на анексованому півострові.
Загалом, за даними українського зовнішньополітичного відомства, в тюрмах та ізоляторах РФ і Криму утримують більше 30 українських громадян. «Кількість громадян України, затриманих нелегітимними російськими органами на території окупованого півострова за обвинуваченнями у «тероризмі», «екстремізмі» та «диверсійній діяльності», постійно збільшується», — додають у МЗС.

14 тис. зрадників
Значно скромніші успіхи українського правосуддя — в покаранні перекинчиків. Як повідомляє «Німецька хвиля», за даними головного військового прокурора України, після анексії Криму навесні 2014 року на материкову територію не повернулися 14 092 військовослужбовців Збройних сил України, прикордонників, солдатів Національної гвардії та співробітників СБУ. Щодо більшості з них в Україні відкриті карні провадження за підозрою у державній зраді. Однак жодна з цих осіб поки не засуджена, лише щодо кількох екс-військових справи розглядаються у судах в Україні.
Серед тих, хто перебуває на лаві підсудних — Максим Одинцов, колишній військовослужбовець 10-ї морської авіаційної бригади Військово-морських сил України. 22 березня 2014 року, коли російські війська взяли штурмом його частину, 31-річний Одинцов порушив присягу і перейшов на службу в збройні сили РФ. Він залишився у Криму й отримав російський паспорт. За два роки по тому чоловік разом зі своїм товаришем по службі, колишнім українським військовослужбовцем з тієї ж військової частини Олександром Барановим, вирішив через корупційну схему «купити» в Україні диплом українського вищого навчального закладу, аби отримати підвищення по службі у РФ.
Контррозвідка Служби безпеки України затримала обох чоловіків на контрольованій Україною території поблизу пропускного пункту «Чонгар», що на межі з Кримом, під час передачі грошей за «липовий» диплом. Уже майже рік у цій справі тривають судові засідання.

У цюпі — депутати
На запит «Німецької хвилі» прокуратура АРК, яка зараз розташовується в Києві, повідомила, що щодо посадових осіб, котрі залишилися на анексованому півострові, відкрито 199 карних проваджень за статтею «державна зрада». У рамках цих проваджень 439 особам вже повідомлено про підозру. З них 74 — колишні депутати Верховної Ради АРК і 56 — Севастопольської міської ради.
Якщо з людьми в погонах усе однозначно — порушив присягу, отже винен, то щодо колишніх чиновників виникає чимало питань. «Людина, котра порушила присягу, має нести відповідальність. Однак що стосується держслужбовців та інших людей, то чітко визначеної стратегії, що робити з ними, у нас немає. Адже у багатьох людей у Криму не було можливості там проживати, користуватися майном, не отримавши паспорт окупанта», — прокоментував «Німецькій хвилі» Юсуф Куркчі, перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України.

Ігор Берчак

А тим часом
Російська Федерація знову спрямувала на окуповану територію Луганської області «гуманітарну допомогу». Про це повідомили в Спеціальній моніторинговій місії (СММ) Організації з безпеки та співпраці в Європі. «28 вересня СММ спостерігала за конвоєм вантажівок із «гуманітарною допомогою з РФ», як було написано. СММ спостерігала за конвоєм із 15 критих вантажних автомобілів, п’яти допоміжних транспортних засобів (з місцями реєстрації у РФ), а також двома машинами, що супроводжували конвой до міста Луганськ», — йдеться у повідомленні. Нагадаємо, що переміщення «гумконвоїв» РФ здійснюється з грубим порушенням норм міжнародного й українського законодавства, а також узгоджених із Міжнародним комітетом Червоного Хреста модальностей. Після кожного прибуття «гумконвоїв» РФ у зоні проведення антитерористичної операції вогнева активність терористів посилюється.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...