Новини для українців всього свту

Saturday, Dec. 7, 2019

Бранця Кремля засудили до шести років ув’язнення

Автор:

|

Березень 27, 2019

|

Рубрика:

Бранця Кремля засудили до шести років ув’язнення

Кожна людина має право на життя, на свободу і на особисту недоторканність.
Загальна декларація прав людини, Стаття 3. Прийнята резолюцією 217 А (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року

КОЛИСКОВА ДЛЯ ПУТІНА

Із часу, коли з’явився документ, який став символом нового гуманного світу і відмови від дикунського світогляду, ніколи на планеті ситуація не складалася так, аби це могло призвести до тотальної зміни устрою людських взаємин, як це відбувається у наші дні. Одним маленьким, але дуже промовистим фраґментом цілої картини глобальної небезпеки є історія викрадення та позбавлення волі Павла Гриба.

Вирок
22 березня ц. р. Колегія Північнокавказького окружного військового суду в Ростові-на-Дону в складі Ризвана Зубаїрова, Олексія Санникова та Володимира Цибульника засудила українця Павла Гриба до шести років загального режиму за справою про підбурювання до теракту. 20-річний киянин оголошений винним за ч. 1 ст. 205.1 Кримінального кодексу (КК) Російської Федерації (РФ). Він отримав термін на рік більший від мінімального з передбачених КК, і саме такий, який вимагав прокурор Олексій Ханеня. Марина Дубровіна, адвокат за угодою, зазначала, що провину її клієнта не довели, і наполягала на виправдувальному вироку. Таку ж позицію зайняла і Катерина Деревенець, адвокат за призначенням. У ході розгляду сам підсудний і п. Дубровіна заявляли п. Деревенець відвід, однак суддівська колегія його відхилила. До речі, позиція призначеного адвоката дуже показова, адже зважаючи на те, що справа розглядалася в РФ, навіть за мінімальних натяків на провину підсудного, навряд чи вона зважилася б на таку оцінку, вочевидь, несправедливість була вже надто кричущою. Сам бранець учергове заявив, що провину не визнає. Виступаючи напередодні у дебатах, він прямо назвав Федеральну службу безпеки (ФСБ) РФ «бандитами й убивцями». Коли ж прокурор зачитав кілька протоколів зі свідченнями, підписаними Грибом на слідстві, підсудний заперечив: свідчення дав під тиском оперативників і слідчого. Варто зазначити, що відео, розповсюджене на двох імперських ресурсах — ВК-сторінка «Росія vs НАТО» і сайті «Російська весна», де підсудний на допиті сидить за столом, підтримуючи голову руками, а на руках видно синці, це підтверджує.
Після оголошення вироку Павло оголосив голодування з вимогою медичної допомоги, зокрема, допуску до нього лікарів із України, оскільки в’язень страждає на ряд хронічних захворювань. Виступаючи з останнім словом, п. Гриб зауважив: «Моя помилка в тому, що я був непередбачливий. Ні в кого не було підстав думати, що Білорусія, нібито нейтральна, насправді є небезпечною. Білоруські органи були посібниками, не перешкоджали моєму викраденню. Мене душили, били та зв’язували, поки не посиніла рука. Шрам на правій руці досі про це нагадує». Далі він заявив: «Бажаю цілковитого самовладання і сил пройти випробування полоном гідно всім українським патріотам. Пройти з гідністю, по правді і совісті». «Підсудний», — перервав Гриба головуючий Зубаїров. «Так, вже закінчую», — зауважив бранець. «Ви можете закінчувати, можете не закінчувати. Про звинувачення розповідайте», — заперечив суддя. «Тоді справді закінчую, — сказав заручник. — Слава Україні, слава нації, слава української нації. Все».
Оскільки Павло засуджений за «терористичною» статтею, закон про пільговий залік терміну, проведеного в слідчому ізоляторі (СІЗО), до нього застосувати не можна. Грибу залишилося провести за ґратами ще майже чотири з половиною роки.

Передісторія
Павло Гриб — 1998 року народження, непридатний до військової служби за станом здоров’я. З 2014-го активно виступав у соціальних мережах проти російської аґресії і, за словами його батька, «часто не обирав виразів на адресу ворогів Батьківщини». Наприкінці 2016 року юнак познайомився «Вконтакте» з росіянкою Тетяною Єршовою, ученицею 11-го класу. Влітку 2017-го вона призначила хлопцеві побачення в Білорусі. 24 серпня блогер виїхав до Гомеля, розраховуючи повернутися до Києва того ж дня. Однак близько 17-ї години, вже після зустрічі з Єршовою, невідомі в цивільному схопили Павла прямо на одній із центральних вулиць Гомеля, всадовили в мікроавтобус, зв’язали і відвезли до лісу, де передали іншим особам. Надалі викраденого утримували в будівлі без вікон. Нарешті, в відділку поліції в м. Ярцево Смоленської області РФ затримання оформили офіційно. Блогера етапували до Краснодара і там помістили в СІЗО.
Як з’ясувалося, 28 липня 2017 року проти нього було відкрили справу. Постанову про заочний арешт Жовтневий райсуд Краснодара виніс 17 серпня. Справою займався слідчий краснодарського ФСБ Павло Карпенюк. Згідно з вироком, Павло Гриб з кінця березня до 15 травня 2017-го схиляв до вчинення теракту 11-класницю Тетяну Єршову, спілкуючись із нею у «Вконтакте» і Skype. При цьому в порушенні справи проти Єршової відмовили. Це також є достатньо показовим, зважаючи на російську практику й історію. Можна лише гадати, що відбувалося насправді. Можливо, Єршова — це колективний оперативний псевдонім групи ФСБ, яка працює над створенням оперативних розробок і виманюванням об’єктів у свої лапи. А, може, це просто перелякана дитина, яку використали. Цього ми не дізнаємося.
Знайомство Гриба з Єршовою, згідно з фабулою справи, відбулося наприкінці 2016 року. На той момент юнак був, як стверджують, прихильником партії УНА-УНСО, яка в Росії оголошена екстремістською. З кінця 2016-го до 12 червня 2017 року, йдеться у вироку, Гриб і Єршова спілкувалися в Skype українською мовою під ніками «Націоналіст» і «Рута (Ruthenia) 44».
Як заявляється в справі, Єршова повідомила Грибу, що «підтримує діяльність українських націоналістичних праворадикальних організацій, здійснювану всупереч законним інтересам РФ, її громадян і російськомовного населення України, і має намір виїхати на постійне місце проживання в Україну», а також заявила про «неприязнь до своїх шкільних викладачів, однокласників і всіх росіян, котрі не поділяють ідеї українського націоналізму і підтримують діючу в РФ владу». Чудове формулювання, так і бачиш, як школярка це заявляє. Якби вона сказала у відповідному контексті «чиряк тобі на дупу», то суд у РФ розтлумачив би це як «заклик до застосування біологічної зброї з метою знищення народів Росії».
Наприкінці березня 2017-го, перебуваючи в Києві, Павло Гриб нібито «почав схиляти Єршову до скоєння теракту». Він, кажуть у справі, пропонував їй виготовити вибухівку на основі нітрогліцерину, закласти її в приміщенні сочинської школи № 26 і привести в дію в день випускної лінійки 30 червня. Мотивом цього в справі названі «ідеї переваги української етнічної групи і культури над російською» і «почуття переваги українців над росіянами». Заявляється, ніби він висловлював «неґативно-емоційне ставлення до росіян, учителів, директора і представників адміністрації Сочі», використовуючи почуття «максималізму, винятковості та значущості» Єршової. Метою ж теракту в справі назвали «дестабілізацію органів влади РФ і вплив на прийняття ними рішень про статус окремих областей РФ». Високий стиль! Ще б трохи і побачили б намір захоплення Кремля.

Свідки і свідчення
Усіх свідків звинувачення допитували через відеозв’язок із різними судами. Ключового свідка Єршову, а також її матір заслухали в закритому режимі, пославшись на «інформацію особистого характеру». Допит Єршової зайняв два засідання. Підсудний заявив суддям, що свідчення дає не та дівчина, з якою він зустрічався в Гомелі, і припустив, що справжня Єршова зазнала репресій «за свої проукраїнські погляди». Сама свідок на допиті кілька разів ридала, але свідчення, дані на слідстві, підтвердила. Тим часом подруга Єршової, 18-річна уродженка Сочі Марія Юристова, в суді від своїх первинних свідчень частково відмовилася. Вона заявила, що Гриб і Єршова не обговорювали плани підготовки теракту, а політика в Росії і в Україні не була основною темою їхніх розмов. Інша подруга Єршової, Елеонора Вернер також не підтвердила намір ключового свідка виготовити вибухівку та здійснити теракт. Піротехнік краснодарського ФСБ Ігор Плужников, залучений як експерт, повідомив у суді, що в домашніх умовах вибухівку можна виготовити лише за наявності спеціального обладнання та дотримання необхідних умов, причому для цього потрібні певні знання в хімії. Про наявність у Єршової необхідного обладнання в справі не йдеться.

Підсумок
Від російського «правосуддя» можна очікувати чого завгодно, особливо, враховуючи те, що в його історії був період творчого злету (до речі не єдиний), коли людину могли засудити і приговорити до страти, за будь-яким фантастичним звинуваченням, наприклад, академіка Дурново, розстріляли за організацію підпільного «філологічного уряду», це не жарт. А могли за копання тунелю до Австралії. Можна довго говорити про факти, розбіжності, абсурдні твердження нагромаджені у справі, їх багато. І без цього зрозуміло, що маємо справу з типовим для РФ цинічним актом аґресії, який лежить за межами здорового глузду і моралі, але є, однозначно, кримінальним злочином. І злочин цей називається викраденням людини, й описується так: «протиправні умисні дії, спрямовані на таємне або відкрите, або за допомогою обману, захоплення людини, вилучення її з природного мікросоціального середовища, переміщення з її місця проживання з подальшим утриманням всупереч її волі… Здебільшого здійснюється з корисливих міркувань і має на меті одержання викупу від родичів або близьких до викраденого осіб, а також примушування цих осіб до виконання необхідних для викрадачів дій». Часто до кіднепінгу вдаються терористи, і поставлений на конвеєр він робить РФ державою-терористом, як зрештою і багато інших злочинів.
Який викуп захоче РФ, або яких дій жадатиме, наразі невідомо, час покаже, але заручників стає все більше, а реакція на кричущі факти беззаконня, яке творить Росія, викликають все млявішу реакцію. США, ЄС та кілька держав світу виступили із вимогою звільнити Павла Гриба, але ці вимоги дуже нагадують «стурбованість» 2014 року. Сенцов, Кольченко, Клих, Сущенко і ще сім десятків людей, котрі стали російськими заручниками, що чути про них сьогодні? Це жахливо, але про них світ потроху забуває. Як не прикро, але саме так це виглядає, адже якщо не допомагають вмовляння час від часу, слід шукати інших методів. Бо якщо неспокійному малюкові, допоможе колискова, то знахабнілому хулігану, яким є Путін у міжнародній політиці, потрібні кайданки, а Росії жорсткий економічний тиск.
На Заході це розуміють, і свідченням цього є слова Майкла Карпентера колишнього помічника голови Пентаґону і екс-радника віце-президента США про те, що найбільш болючим ударом для Кремля стануть санкції проти російського банківського сектора. Але цього удару ніхто навіть не думає завдавати, навіть навпаки: присутність російського капіталу в країнах Заходу за роки війни в Україні стрімко збільшилася, спільні проекти на зразок «Північного потоку-2» квітнуть, санкції виглядають просто карикатурно. Але відстоювання цивілізованого способу життя — не лише справа України, а проблема всього світу, бо війна, розв’язана РФ, точиться на всіх континентах. Це не всі помічають, і можна вибачити людей, занурених у роботу і щоденні справи, але не можна вибачити політиків, робота яких полягає в аналізі ситуацій і небезпек. Необхідно змусити їх виконувати свою роботу, виконувати старанно і вдумливо, бо інакше одного дня світ прокинеться 1938 року, а невдовзі — 1939-го. Й, імовірно, востаннє.

Павло Михайло

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply