Новини для українців всього свту

Monday, Sep. 16, 2019

У Росії створили воєнізовану дитячу організацію за прикладом «Гітлерюгенда»

Автор:

|

Травень 22, 2019

|

Рубрика:

У Росії створили воєнізовану дитячу організацію за прикладом «Гітлерюгенда»

Мілітаризація дітей стала невід’ємною частиною державної політики Російської Федерації (РФ), а всеросійський мілітарний рух «Юнармія» нараховує вже понад 500 тис. дітей. До 9 травня 2020-го (коли в РФ готуються святкувати 75-ту річницю перемоги у війні. — Ред.) це число планують подвоїти — залучити до 1 млн дітей, повідомляє сайт міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm.

На чолі з міністром оборони
«За останні роки у РФ збудовано добре організовану і розгалужену систему військової підготовки дітей, яка швидко розвивається та охоплює все більше неповнолітніх, включно з дітьми дошкільного віку. Замість пошуку і розвитку талантів у сфері науки, техніки, культури чи гуманітарних дисциплінах, Кремль обирає будівництво багатомільйонної армії: здійснює масштабний пошук та відбір рекрутів і готує їх до майбутніх війн», — йдеться в статті InformNapalm.
Уперше проблемою мілітаризації підростаючого покоління Путін перейнявся 2015 року, коли підписав указ, яким доручив Державному агентству в справах молоді (федеральний орган виконавчої влади — Ред.) створити Російський рух школярів (РРШ). Прикметно, що документ з’явився 29 жовтня — на річницю радянського ВЛКСМ (комсомолу, «бойового резерву партії», як казали в СРСР — Ред.). У тексті указу Путін пояснює, навіщо він створює РРШ — «з метою вдосконалення державної політики в галузі виховання підростаючого покоління, сприяння формуванню особистості на основі властивої російському суспільству системи цінностей».
Однак, російських школярів мало цікавила якась там «система цінностей», на вулиці — XXI ст., є Інтернет і широкі можливості спілкування та особистого розвитку. Тож відділки РРШ виглядали жалюгідно, до них майже ніхто не записувався. Тому через рік, 2016-го, виникла ідея створення величезного всеросійського військово-патріотичного руху під назвою «Юнармія».
Цього разу Кремль не збирався бавитися в «добровільність». Справу було доручено очолити особисто Сергію Шойгу, міністру оборони РФ. Той узявся до діла з генеральською рішучістю. До військової підготовки в лавах тоді нікому не відомої «Юнармії» дітей віком від трьох (!) до 18 років зобов’язали долучитися міністерствам оборони (МО), внутрішніх справ (МВС) і освіти, Федеральній службі безпеки (ФСБ), Слідчому комітету (СК), іншим органам державної влади та навіть Російській православній церкві (РПЦ).
Вчителі всіх російських шкіл у наказовому порядку «під розпис» повинні були сформувати шкільні юнармійські загони. За виконанням наказу пильно стежили спеціально сформовані районні та регіональні штаби «Юнармії», а тими керує федеральний штаб, безпосередньо підпорядкований МО РФ. Штабом керує Роман Романенко, льотчик-космонавт і депутат Державної думи РФ від «Єдиної Росії».
На початку березня 2019 року МО РФ оголосило про плани відкрити більше 500 центрів «Юнармії» по всій країні на базі будинків офіцерів та центрів військово-патріотичного виховання. Згідно з планом, фінансування, відкриття та діяльність таких центрів буде забезпечуватися за кошти та під безпосереднім керівництвом МО. Також міністр Шойгу своїм наказом поставив перед підприємствами військово-промислового комплексу завдання з розвитку «Юнармії»: створити на кожному підприємстві за власний кошт загони цієї організації та організувати військово-патріотичні секції та клуби. І для гарантованого успіху планується відкрити відділи організації у всіх 42,5 тисяч шкіл РФ.
Як російських школярів примушують «добровільно» записуватися в загони «Юнармії» наочно свідчить хоча б такий приклад (один із багатьох). У лютому ц. р. широкого розголосу набув лист заступника командувача військами Східного військового округу РФ полковника Олександра Манакова, в якому говорилося про те, що всі діти офіцерів від восьми до 18 років повинні бути в рядах «Юнармії». Відмова від вступу в загін «повинна розглядатися як нерозуміння військовослужбовцями держполітики в сфері патріотичного виховання», лякав полковник.

«Стріляти з усього, що стріляє, крім ракет»


Члени «Юнармії» проходять заняття з різних військових дисциплін, знайомляться з бойовою технікою, стріляють з автоматичної зброї, стрибають з парашутами, виїздять на різноманітні військові збори в табори та на полігони. Є навіть спеціальні загони: юний десантник, юний прикордонник, юний помічник поліції, юний козак і так далі. «У вас буде можливість літати на літаках і стрибати з парашутом, занурюватися під воду і ходити в походи на наших бойових кораблях і підводних човнах, стріляти з усього, що стріляє, крім ракет. У вас буде можливість їздити на всьому, що у нас є», — пообіцяв юнармійцям Сергій Шойгу. Прикметно, що обов’язковою дисципліною є проведення допиту умовного полоненого… англійською мовою. Військова підготовка юнармійців здійснюється як у вільний від основних шкільних занять час, так і замість них (!). Як зазначає InformNapalm, подібна військово-пропагандистська робота охоплює не лише російських дітей, а й дітей, що проживають на окупованих територіях Донбасу та в анексованому Криму, а також дітей з країн-союзниць РФ (Білорусь, Сербія), яких спеціально привозять у вишкільні табори. «Така мілітаризація становить загрозу як для самих неповнолітніх, так і для країн, що вже стали чи є потенційними цілями російської агресії», — зазначають автори статті.

«Війна — це класно, це свято»


При вступі до лав «Юнармії» нові члени проходять спеціальний ритуал, під час якого повинні заприсягтися «бути вірним своїй батьківщині і юнармійському братству, долати всі перешкоди в боротьбі за правду і справедливість, готувати себе до служіння на благо вітчизни, бути патріотом і гідним громадянином Росії».
Дехто проводить паралелі між дитячо-юнацькими структурами нинішньої РФ і СРСР, де існувало дитяче «супер-відомство» — Всесоюзна піонерська організація. Радянські піонери теж бавилися в «Зірницю» і несли «вахту пам’яті» біля якого-небудь пам’ятника. Однак насправді нинішні масштаби дитячої мілітаризації радянським генсекам і не снилися. «Коли говорять про нову «Юнармію», часто додають ще щось типу «путінська Росія копіює СРСР навіть в дрібницях». І справді, слово «Юнармія» — з радянського минулого. Але такої щільної взаємодії піонерської організації з міноборони в СРСР все-таки не було. Нинішні генерали фактично відкрито зізнаються, що хочуть навчати дітей воювати зі шкільної лави», — пише російський інтернет-ресурс «Аргумент».
Причому мілітаризація в РФ швидкими темпами охоплює не лише дітей в школах, але й в дитячих садочках. Зовсім маленьких дітей привчають співати воєнні пісні, малювати та моделювати військову техніку, грати у військові ігри. 9 травня ц. р. у столиці Чувашії Чебоксарах та в Ростові-на-Дону пройшли паради дошкільнят віком 3-5 років, одягнених у військову форму радянського взірця.
«Чому так не треба робити? Тому що це романтизація і прикрашення найстрашнішого в нашому житті — війни, — вважає Олена Кузнєцова, психолог із РФ. — Виховний посил, який отримують через подібні дії дорослих діти: що війна — це класно, це свято, тому що потім вона закінчується перемогою. А треба не так. Війна закінчується непрожитими життями з обох сторін. Могилами. Братськими і окремими. На які навіть інколи нікому ходити поминати. Тому що війни не вибирають, скільки живих з однієї сім’ї взяти платою за неможливість людей жити в мирі. Діти не повинні ходити у військовій формі. Військова форма — це одяг для смерті».
Такої ж точки зору дотримується і російська «Новая газета». «Найстрашніше, що все це змушує дітей готуватися до війни. І школярі ростуть з переконанням, що війна — частина повсякденного життя, що війна — ось вона, поруч, і до неї потрібно бути завжди готовим», — пише видання.

На першому місці — ідеологія
Але справа не лише в пропагуванні готовності до війни та регулярних мілітарних тренуваннях. Надзвичайно багато уваги на заняттях «Юнармії» приділяють ідеологічним заняттям. Соціолог Анна Саніна, яка провела комплексну оцінку ідеологічної складової сучасного патріотичного виховання в РФ, стверджує: «В основі практично всіх програм — перемога у Великій Вітчизняній війні. Навколо цього як сніжний клубок накручується вся ідеологія і формуються «локальні спільноти молодих людей». Основні ідеї такі: «Захід — головний ворог сучасної Росії», «до війни потрібно бути готовим», «можемо повторити», «сильний лідер — сильна Росія». Таким чином дітям вже зі школи пояснюють, що будь-яка опозиція режиму Путіна — це погано, оскільки «шкодить безпеці батьківщини» та може бути використана ворогами, якими РФ оточена зусібіч, і які намагаються всіляко їй накапостити.
«Всі диктатори рано чи пізно починають займатися молоддю — в цьому вони вбачають запоруку непорушності свого правління: у вихованні нових ідеологічно витриманих співгромадян, вірних і здатних, якщо з’явиться необхідність, стати на захист свого вождя. В інших країнах молодіжні організації створюються для розвитку, вони можуть бути професійними або спортивними, релігійними або культурологічними, але тільки в диктаторських режимах відношення до молоді чисто споживче. Тепер створені всі умови для однодумності за радянським типом, а тих, хто проти, пропонується карати. Для повного контролю над суспільством Путін йде таким же шляхом, що і його радянські «колеги», що і німецький «попередник» Гітлер. Російська молодь тепер не має права мати власну думку, нове покоління формує офіційна пропаганда — «Путінюгенд», — пише в блозі на сайті ТСН Олег Панфілов, професор Державного університету Ілії (Грузія), засновник Московського центру екстремальної журналістики.
На відверту схожість принципів формування та діяльності російської «Юнармії» та нацистського «гітлерюгенда» звернув увагу і громадсько-політичний журнал «Ехо Росії»: «Військово-тактичні ігрища береться проводити не хто-небудь, а міноборони. Саме таким чином в 1930-х рр. у Німеччині націонал-соціалісти готували молодь до того, щоб померти «за батьківщину», розширюючи межі Третього рейху. Історія повторюється. Раніше подібні збіговиська під приводом військово-патріотичного виховання, носили явно націоналістичний ухил. Саме неонацисти (а в РФ є й такі) найчастіше збирали молодь в якісь тренувальні табори. Судячи з усього, тепер вони будуть діяти так само, як і раніше, але тільки разом з державою. Можна не сумніватися, що чинна влада створює таке об’єднання, як «Юнармія», лише з однією метою: підготовка до майбутньої війни. І це не дивно. Будь-який тоталітарний фашистський режим не буває ефективним, його в будь-якому випадку чекає повний крах. І єдиним способом не втратити владу якомога довше на певному етапі найчастіше стає зовнішня агресія. Для цього і знадобилася «Юнармія» Путіну».

Забуті уроки історії
На жаль, на тлі президента РФ, який досить ефективно намагається використати тактику фюрера Третього рейху, сучасні західні лідери, здається, геть зовсім забули уроки історії. Після аншлюсу Австрії на початку 1938 року Франція та Велика Британія підписали з Гітлером Мюнхенську угоду, якою фактично дали згоду на захоплення Судетської області Чехо-Словаччини. Причому тоді це було подано, як значний «здобуток» на шляху запобігання новій великій війні. «Я вважаю, що це мир для цілого покоління», — заявив британський прем’єр-міністр Невілл Чемберлен.
Нині Захід також воліє заплющувати очі на очевидну мілітаризацію РФ, чий лідер навіть не приховує намірів відродити колишній СРСР.
Повномасштабне військове вторгнення РФ у Грузію в серпні 2008-го західні лідери воліли називати не війною, а придуманим у Москві цинічним формулюванням «примус до миру». Анексія Криму та окупація частини Донбасу нарешті змусили Захід вжити більш-менш рішучих заходів.
Але так виглядає, що запас рішучості потроху вичерпується. Деякі європейські країни (Італія, Угорщина, Чехія) відкрито заговорили про «шкідливість» економічних санкцій проти РФ та доцільність їх пом’якшення чи навіть повного скасування. Першою «ластівкою» до такого кроку можна вважати заяву Комітету міністрів Ради Європи від 17 травня ц. р., яка теоретично дає змогу повернути повноваження делегації РФ у Парламентській асамблеї Ради Європи, яких її позбавили 2014-го одразу після анексії Криму.
Водночас Путін рішучості та терпіння не втрачає. Він добре знає, що західні демократії вразливі, тож всіляко підтримує різноманітні популістські, вкрай ліві і вкрай праві (чия ідеологія часто нагадує неофашистську) рухи та партії. Натомість його диктатура незмінна, будь-які «вибори» засвідчують тотальну «підтримку», тож із Кремля в Путіна лишень один шлях — ногами уперед у труні. Але не варто забувати, що після себе він збирається залишити мільйони майбутніх фанатичних «путіністів». Яких готують в тому числі і за допомогою «Юнармії».

Андрій Калюжний

P. S. У лютому ц. р. Владислав Сурков, головний ідеолог Путіна на пост-радянському просторі, опублікував у російській «Независимой газете» програмну статтю під назвою «Довга держава Путіна». Там, зокрема, йшлося й про таке: «Велика політична машина Путіна тільки набирає обертів і налаштовується на довгу, важку і цікаву роботу. Вихід її на повну потужність далеко попереду, так що і через багато років Росія все ще буде державою Путіна… У нашої нової держави в новому столітті буде довга і славна історія. Вона не зламається. Буде діяти на власний розсуд, отримувати і утримувати призові місця у вищій лізі геополітичної боротьби. З цим рано чи пізно доведеться змиритися всім тим, хто вимагає, аби Росія «змінила поведінку». Погодьтеся, нагадує оголошення нової «холодної війни». Хоча що там оголошувати, ця війна вже триває…

Гоп-ля
Вшанування пам’яті полеглих у Другій світовій війні в сучасній РФ дедалі більше нагадує радянську «показуху». Останній в часі скандал — надгробки з могил бійців з Долини Слави в Мурманської області, де встановлено меморіал захисникам Радянського Заполяр’я, були знайдені на звалищі під Мурманськом. Як пише російська «Новая газета», могильні плити зі списками загиблих виявили аж за 70 км від меморіального комплексу в купі розбитих бетонних конструкцій, цегли і бордюрного каменю. Місцеві чиновники лише розвели руками: вони поняття не мають, хто і навіщо це зробив.
Ще один гучний скандал розігрався після того, як 9 травня ц.р. у столиці Мордовії м. Саранськ під час маршу «Безсмертного полку» місцевий начальник МВС, прокурор і єпископ РПЦ несли фотографію… однієї і тієї ж людини, але з різними прізвищами. Причому генерали та єпископ, як і годиться, марширували на чолі колони, тож фото невідомого ветерана Другої світової, який чомусь виявився ріднею всім трьом (за правилами «Безсмертного полку», учасники несуть зображення своїх рідних, які брали участь у війні), моментально розлетілося інтернетом та викликало бурхливе обурення користувачів.
А в колоні «Безсмертного полку» в окупованому Донецьку так звані донські козаки йшли із зображеннями генерала Петра Краснова, який в роки громадянської війни воював проти червоних, а під час Другої світової був командувачем «Головного управління козачих військ Імперського міністерства східних окупованих територій». Підрозділи останнього запекло билися на Східному фронті проти Червоної армії.

Довідка
«Гітлерюгенд» (нім. Hitler-Jugend, HJ) — молодіжна нацистська воєнізована організація. Створена 1926 року. Гасло — «Кров і честь» (нім. Blut und Ehre). Членство молодих німців віком від 10 до 18 років у HJ було обов’язковим. Станом на 1939 рік налічувала майже 9 млн членів. Заборонена 12 жовтня 1945 року.
Сам Гітлер так описував мету HJ: «Ця молодь — вона не вчиться нічому іншому, крім як думати по-німецьки, діяти по-німецьки. І коли ці хлопчики й дівчатка в десять років приходять в нашу організацію, то потім ми віддаємо їх не в руки старих батьків і шкільних вихователів, а відразу ж приймаємо в партію або СС. Але якщо вони після перебування в HJ так і не стануть досконалими націонал-соціалістами, тоді їх призвуть в «Трудову повинність» і будуть шліфувати за допомогою німецької лопати».
Пропагандистська машина HJ виявилася настільки тотальною, що наприкінці Другої світової війни лише СС і загони «Вервольф», створені з членів HJ, залишалися єдиними боєздатними підрозділами. Зафіксовані випадки, коли «дорослі» солдати вермахту під загрозою розстрілу з кулеметів змушували «Вервольф» залишати їхні позиції, щоб самим мати можливість здатися. Натомість хлопці з HJ гинули всі до одного в боях або покінчували життя самогубством в ім’я «рейху і фюрера».

До теми
Схожий принцип — від дитини до солдата — використовують і в сучасній РФ. Так, у вересні 2018 року в РФ відродили Головне військово-політичного управління Збройних сил (ЗС) і, відповідно, посади заступників командирів із політичного виховання в усіх підрозділах — від роти до округу. За радянських часів замполіти, які мало розумілися власне на військовій справі, зате були «політично грамотними», всіляко пропагували радянську ідеологію, стежили за будь-якими проявами неблагонадійності, а в разі надзвичайної ситуації навіть мали право скасувати наказ командира, якщо вбачали в ньому «ідеологічну диверсію».
Цікаво, що теперішній головний замполіт, начальник Головного військово-політичного управління РФ генерал-полковник Андрій Картаполов, пояснює необхідність своєї структури термінами, які нагадують розпал «холодної війни», коли СРСР нібито був із усіх боків оточений «клятими імперіалістами». «Проти нас ведеться справжня інформаційна війна, відверто цинічна, неприкрита і місцями просто шалена пропаганда, причому це здійснюється проти нашої країни на всіх фронтах, і ми повинні захищатися, адже нашими ворогами робляться наполегливі спроби змінити політичну свідомість російського суспільства», — заявив він. Щоправда, ідеологічні засади, на яких працюватимуть замполіти, генерал виклав доволі туманно: «знання своєї історії, історичні та культурні традиції російського народу, безмежна відданість і любов до батьківщини».
Вочевидь, повернення до радянських методів виховання сталося не просто так. Треба думати, що путінський режим не надто впевнений у власних ЗС, більше 30 % особового складу яких становлять призовників, котрі служать усього рік. Водночас саме серед молоді найбільше людей, налаштованих опозиційно до президента РФ. Замполіти займатимуться не стільки вихованням, скільки виявленням критично налаштованих до режиму солдатів.
І не лише їх. «Під ковпаком» опиняться й офіцери та генерали, адже власний заступник із політичної роботи з’явився в кожного командира дивізії, армії й округу. Варто зазначити, що в армійських генералів є причина бути невдоволеними. Вони чудово усвідомлюють, як на тлі тотальної корупції та величезних повноважень їхні колеги-генерали з ФСБ, МВС, СК та прокуратури стають мільйонерами. Водночас у вищого командування ЗС можливості для корупції значно менші.
Тож відродження інституту замполітів не виглядає випадковим. Нагадаємо, що вперше комісари з’явилися у війську ще за часів Леніна, котрий, з одного боку, не міг обійтися без колишніх царських офіцерів, а з іншого — страшенно боявся заколоту в армії. Не дивно, що теперішній російський «вождь» з його ностальгією за СРСР повторює шлях «вождя світового пролетаріату».

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...