Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Sep. 22, 2017

У РФ повторюється ситуація 1990-х рр. у СРСР

Автор:

|

Лютий 19, 2015

|

Рубрика:

У РФ повторюється ситуація 1990-х рр. у СРСР
У Криму полиці супермаркетів уже спорожніли. Росія — наступна

У Криму полиці супермаркетів уже спорожніли. Росія — наступна

Російські імпортери опинилися в патовій ситуації: закордонні постачальники не відвантажують товару, уперше за два десятиліття вимагаючи гроші наперед. Банки не кредитують імпорту, побоюючись банкрутств, а європейські страховики з тієї ж причини відмовляються страхувати їхні фінансові ризики. Проблеми виникають навіть із Китаєм.

Цього року російські імпортери зіштовхнуться з труднощами, яких не зустрічали з часів СРСР. Через коливання курсів валют іноземні постачальники відмовляються відправляти в Російську Федерацію (РФ) продукцію без стовідсоткової передоплати. Найсильніше це вдарить по імпортерах одягу.
«Баєри мереж дорогого одягу і взуття на літній сезон закупили 15 % від стандартного асортименту. Крамниці будуть реально порожніми. Імпортери змушені пропонувати живі гроші, а це ще суттєвіше погіршує їхні фінансові показники. Поставок просто немає, — розповів заступник голови правління з корпоративного бізнесу однієї російської «доньки» європейського банку. — Ніхто з імпортерів за готівку не працював зі середини 1990-х. Це — катастрофа».
Навіть Крим, окупований Росією торік, не погоджується на поставки без оплати готівкою наперед. «У поставках яблук і груш із Криму вимагають передоплату 70-90 %. Всі бояться, бо не зрозуміло, що буде з Росією», — зазначив директор підприємства — гуртового постачальника овочів і фруктів.
«Імпортери їжі банкрутують щодня. На нашій найбільшій у Санкт-Петербурзі базі просто немає товару. Великий дефіцит усього. Звідси – і такі високі ціни в крамницях», — пояснив Андрій Краснянський, керівник проекту з роботи з мережами фруктової компанії NovFrut.

Імпорт із гарантією
«Останнім часом популярними стали всі фінансові схеми, про які раніше тільки писали в підручниках», — стверджує фінансовий директор одного великого непродовольчого ритейлера. Крім отримання кредиту у компаній є надія на акредитив (форма розрахунків, за якої зобов’язання з оплати бере на себе банк) або банківську гарантію: без цих інструментів шанс одержати щось із-за кордону без передоплати падає до нуля.
«Є два протилежних тренди: там, де вантажили без акредитивів і гарантій, усі вимагають гарантій та акредитивів; там, де приймалися ризики російських банків, тепер від них відмовляються», — констатує Михайло Окунєв, начальник банківського управління «Металінвестбанку».
Від початку року ціни на акредитиви зросли в кілька разів. Якщо раніше вартість акредитиву становила від 0,5 до 1 % від поставки, то тепер — від 1,5 % для найкращих і найнадійніших компаній, до 5 % — для всіх інших. На таких умовах працює весь імпорт.
«Ціни на основні інструменти торгового фінансування зараз справді зросли, і спостерігається тенденція до їх подальшого збільшення. Причому це стосується як вартості інструментів для фінансування експортно-імпортних операцій, так і для проведення розрахунків усередині країни», — підтверджує Юлія Петрова, директор департаменту транзакційних банківських послуг банку «Юнікредит». Загалом акредитив додає до вартості поставки вже 5-10 %.
Не залежно від інструментів усі гроші стали для гуртовиків незмірно дорогими, і багато російських компаній просто піде з ринку імпорту товарів. У відносно стабільному становищі перебувають тільки найбільші ритейлери.
Після отримання товару проблеми не закінчуються: збути його й отримати кошти — непросто. Курс американського долара з 1 січня 2014-го зріс удвічі, євро — майже так само, але купувати звичний товар удвічі дорожче готовий не кожен. В імпортерів стрімко знижується маржа.
«Якби курс валюти зафіксувався на півроку на якомусь одному, нехай навіть екстремальному рівні, наприклад 80 RUR за 1 USD, то прорахувати ризик і видавати кредити імпортерам було би реально. Але це — утопія», — коментують ситуацію банкіри.
Імпортери проходять валютні ножиці по-різному: хтось закриває бізнес, інші – оперативно регулюють ціни. У деяких роздрібних крамницях ціни щоразу перераховують залежно від курсу.

Імпортери без кредитів
Високі ставки за кредитами погіршують становище тих, хто вже й так постраждав від девальвації рубля. «Отримати кредит — нереально: компанії найчастіше легше закритися, подати на банкрутство, аніж прорахувати комерційний ризик», — описує ситуацію топ-менеджер одного великого банку.
«Кредит імпортеру — під 25-40 % річних із урахуванням ризику й ставки Центрального банку (ЦБ). Якщо вони беруть кредити під такий відсоток, то або в людей не все гаразд із математикою, або під виглядом помідорів вони продають наркотики. Жоден інший бізнес не дає такої маржі», — переконаний один із експертів.
Знизити ставку — неможливо: якщо в січні 2014 року ключова ставка ЦБ трималася на рівні 5,5 %, то 1 січня 2015-го — на рівні 17 %, що фактично відображає вартість грошей для банків. До цього треба додати адміністративні витрати, маржу банку та плату за ризик (для ризикованіших позичальників у вартість закладається ризик неповернення).
Попри зниження ключової ставки ЦБ із 17 до 15 % бізнес не помітив зміни умов кредитування. Величина ставок за кредитами до 2 лютого ц. р. становила 25-28 %. Після 2 лютого, коли ЦБ знизив ставку, вартість кредитів почала коливатися від 23 до 25 %. Утім, навіть російські банки, не кажучи вже про закордонні, готові кредитувати імпортерів лише за наявності старих договорів (кредитних ліній).
«Отримати новий кредит можна тільки за наявності гарних зв’язків», — каже один великий імпортер електроніки. У підсумку фактично всі банки закрили ліміти на імпортерів, або скоротили їх коло до кількох компаній, або, як-от «Райффайзенбанк», обмежилися кредитуванням харчового імпорту в розрахунку на те, що лише така компанія зможе вистояти.

Імпортери без страховки
Проблема полягає ще й у тому, що з кінця 2014 року європейські страховики неохоче страхують поставки товарів у РФ. «Застрахуватися неможливо, європейські компанії просто відмовляються працювати з російськими імпортерами», — бідкається представник компанії — імпортера овочів і фруктів.
Російські страхові компанії не страхують фінансового ризику імпортних поставок, однак не вірять в упереджене ставлення колег із Європи. «Здебільшого імпортовані вантажі страхує той, хто їх відправляє, але це — в частині страхування вантажів, — пояснює Микола Галушин, заступник голови правління страхової компанії СОГАЗ. — Страхуванням фінансових ризиків експортних поставок займається всього кілька спеціалізованих компаній у світі, наприклад, Euler Hermes, HDI-Gerling і кілька інших».
Якщо покупець-імпортер дихає на ладан, цей ризик ніхто ніколи не буде страхувати. Продуктові мережі, які раніше працювали безпосередньо з європейськими постачальниками, зараз замовляють усе через третіх осіб: самі вони не ризикують постачати продукти з Європи, щоби не отримати штрафу. Європейські яблука до росіян потрапляють через Сербію й Туреччину. «Серби у вересні складами скуповували яблука з Польщі, і це — не таємниця», — розповідає директор однієї гуртово-роздрібної компанії.

Китай уже — не гавань
Учасник ринку непродовольчих товарів на умовах анонімності розповів, що труднощі виникли навіть у роботі з китайськими постачальниками. За його словами, зараз китайці всерйоз налякані спілкуванням з деякими російськими гуртовиками.
«На мій превеликий жаль, багато російських компаній перестало платити за замовлені в Китаї товари. Тисячі і тисячі контейнерів скупчилося на складах, тому що товару просто не викуповують. Для цього немає грошей, оскільки для одного – кредити дуже подорожчали, а інший – просто не зміг їх отримати. Тому китайці своє негативне відчуття від російського ринку перекладають навіть на надійних партнерів», — повідомив керуючий партнер компанії.
Через це «добросовісні» учасники ринку змушені додатково підтверджувати свою фінансову спроможність. Їм доводиться вдаватися до банківських гарантій, хеджувати ризики. «Всі російські фірми зараз займаються опціонами, форвардними контрактами, всі встигли вивчити, що це таке. Зараз дуже багато розмов точиться про закордонний факторинг, але позаяк він — у валюті, ним користуються не дуже активно, хоча для китайців це було би зручно», — каже експерт.
Китайські постачальники вперше за весь час роботи почали заявляти, що готові приймати оплату в юанях. Але для цього застосовується не найвигідніший курс, тому деякі китайські партнери уже готові брати оплату в російських рублях.
«Із гарантіями російських банків схема — складна. Сама китайська компанія, звісно ж, не приймає гарантії російських банків, для неї що один, що інший російський банк – нічого не означає. Інша річ, що російські банки стали активно працювати з китайськими. Наприклад, є схема гарантійних зобов’язань, коли під гарантію російського банку китайський банк видає гарантію китайському постачальнику. Це — фактично акредитивна схема, яка останнім часом стала популярною», — розповідає фахівець.

Олег Леусенко

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...