Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Dec. 11, 2017

Там, де немає заробітку, трудовим міґрантам робити нічого

Автор:

|

Грудень 31, 2014

|

Рубрика:

Там, де немає заробітку, трудовим міґрантам робити нічого
Дмитро Медведєв

Дмитро Медведєв

Замість того, щоби мінімізувати дію санкцій, застосованих владою Російської Федерації (РФ), по суті, проти своїх же громадян, Кремль лякає «новими санкціями» українців. Цього разу — трудових міґрантів.

Наприкінці грудня 2014-го Дмитро Медведєв, прем’єр-міністр РФ, анонсував каральну операцію проти українських гастарбайтерів. Мовляв, із 1 січня «сірі» українські працівники, котрі не мають спеціального патенту, «роботи не отримають».
«Суворіше будемо ставитися й до дотримання термінів перебування в нашій країні — 90 днів протягом півроку. Раніше було достатньо виїхати з Росії та знову в’їхати назад, аби без проблем працювати тут протягом трьох наступних місяців. Тепер таким українцям-мандрівникам без патенту на роботу наші прикордонники будуть приділяти підвищену увагу», — пригрозив він.
Аби посилити враження від погроз, п. Медведєв звернувся до цифр. Так, за підрахунками російського прем’єра, тільки висококваліфікованих фахівців із України й тих, хто працює за офіційним дозволом на роботу чи з патентами, — майже 400 тис. осіб. А неофіційно — у кілька разів більше, до 6 млн осіб.
Власне, на думку Дмитра Медведєва, 2015 року без роботи залишиться декілька мільйонів українців, що загрожує Україні, за його підрахунками, 11-13 млрд USD фінансових втрат. Понад те, ні Україна, ні Європейський Союз (ЄС), за словами голови російського уряду, не поспішають вирішувати проблему працевлаштування цих людей. «Адже для багатьох українців робота в Росії — єдине джерело існування», — зазначив він.

Гастарбайтерів — не злічити
Справді, Російська Федерація, поряд із Польщею, Італією та Чехією, — найбільший ринок праці для українців, які шукають роботу за кордоном. І вибір ними Росії зумовлений об’єктивними чинниками: близькість кордону, відсутність мовних проблем і труднощів із візами. Але, будьмо справедливі, із цифрами та фактами у російського прем’єра щось не склалося.
По-перше, тому що, згідно зі статистикою Федеральної міґраційної служби (ФМС), 2013 року трудових міґрантів із України у РФ налічувалося близько 1 млн 340 тис. Причому, за словами Костянтина Ромодановського, керівника ФМС, понад мільйон із них трудилося без оформлення документів.
Торік ФМС оприлюднила вже інші дані: гастарбайтерів із України стало близько 2,5 млн осіб (загалом трудових міґрантів у РФ — більш ніж 11 млн). У зв’язку із цим, трикратне збільшення кількості трудівників з України минулоріч за версією п. Медведєва можна пояснити лише трьома чинниками. Або голова російського уряду полічив усіх трудових міґрантів, видавши їх за українців, або приплюсував до гастарбайтерів і українських біженців (утім, їх, навіть за найфантастичнішиим підрахунками ФМС, є близько мільйона, а з офіційним статусом — усього кілька тисяч), або ж озвучив дані Світового банку, за інформацією якого, приблизно 6,5 млн українців працює за кордоном (але не тільки в Росії).
По-друге, навіть якщо припустити (позаяк підрахувати точну кількість нелегалів справді дуже важко), що українських заробітчан у РФ – кілька мільйонів, більшість із них є сезонними працівниками (і п. Медведєв це визнає). І вони, на відміну, наприклад, від колишніх українських чиновників на чолі з Януковичем, украй рідко порушують вимоги ФМС РФ про термін перебування на території Росії громадян інших держав. Інакше після депортації перетнути російсько-український кордон навіть заради нелегального працевлаштування їм буде вельми проблематично.

Прем’єр не знає законів
По-третє, і це, мабуть, — головне, Дмитру Медведєву, перш ніж повідомити трудовим міґрантам із України таку «шокуючу» новину, слід було б ретельніше вивчити законодавство РФ. Як відомо, з липня 2010 року для офіційного працевлаштування в Росії іноземцю необхідно отримати патент як дозвіл на роботу. Вартість найдешевшого патенту — від 1 тис. RUR на місяць. Але, якщо раніше такий документ давав змогу працевлаштуватися тільки у фізичних осіб, то з 1 січня 2015-го цей дозвіл поширюється й на юридичних осіб. Простіше кажучи, коли до 2015 року заробітчанин мав право легально працевлаштуватися нянею або будівельником у приватної особи, то з 2015-го вже можна шукати роботу хоч на заводі, хоч у юридичній фірмі. Винятком можуть бути хіба що державні структури.
Таким чином, заплативши за патент, можна буде спокійно працювати до одного року. Причому по закінченні цього терміну можна продовжити дозвіл на роботу ще на рік. Власне, за словами Сергія Темряковіча, керівника департаменту з організації роботи з іноземними громадянами ФМС РФ, на підставі такого патенту трудовий міґрант зможе законно перебувати на території Росії два роки без виїзду.
Насправді система працевлаштування для іноземців у РФ не посилюється, а навпаки – спрощується. Так вважають українські трудові міґранти в Росії. Тим більше якщо врахувати те, що з серпня 2014-го постановою російського уряду також скасовано квоти для українців. Тобто, хто завгодно з України (не залежно від місця реєстрації в Україні) може спокійно працевлаштуватися в будь-якому реґіоні РФ.
Інша річ, що росіяни часто ігнорують вимоги власного законодавства щодо до українців. «Наприклад, торік навесні був випадок, коли українську громадянку «зняли» з потяга й не впустили до РФ. Ба більше, поставили заборону на в’їзд до Росії на три роки, попри те, що вона працювала там легально, мала дозвіл і всі необхідні документи», — розповідає адвокат Володимир Місечко. Тож тепер українка намагається оскаржити це рішення російських прикордонників у суді. Щоправда, наразі безрезультатно.
Утім, правник упевнений, що своє слово в таких справах повинен сказати Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ). «Приміром, 2008 року ЄСПЛ встановив, що Росія під час антигрузинської кампанії порушила низку статей Європейської конвенції. І зобов’язав її виплатити грошові компенсації громадянам Грузії, котрих тоді депортували з РФ», — зазначив він.

Удар по російських працедавцях
Варто також зауважити, що, погрожуючи жорсткістю правил працевлаштування для українців, Дмитро Медведєв робить ведмежу послугу насамперед російським роботодавцям. Річ у тому, що ті охоче наймають на роботу саме українців, а не вихідців із Центральної Азії, котрі можуть не знати російської мови та здебільшого не мають необхідної кваліфікації. «З України приїжджають нормальні люди, котрі хочуть, а головне, вміють працювати», — пояснюють російські наймачі.
Львів’янин Роман Куритник, котрий повернувся з Росії восени 2014-го, де трудився будівельником, розповідає, що це справді так. «Незважаючи на конфлікт між Росією й Україною мій роботодавець волів мати справу тільки з українцями», — каже він.
Утім, українські трудові міґранти у сфері будівництва тепер і самі не надто палають бажанням працевлаштуватися у РФ. І причина зовсім не в посиленні правил для гастарбайтерів, а, швидше, у жалюгідному стані російської економіки та нестабільності рубля. «В середньому, якщо порахувати, то нам платили близько 5 тис. гр. на місяць. А що з цих коштів потрібно ще відняти гроші на проїзд та харчування, то цього замало. Я повернувся в Україну, тому що такі гроші можу заробити й удома», — розповідає чоловік.
Крім того, трудові міґранти-українці часто скаржаться, що наймачі-росіяни обіцяють їм одну зарплату, а в підсумку відмінусовують якісь штрафи й на руки видають значно менше грошей.
Що ж до заяв російського прем’єра про зростання безробіття в Україні у зв’язку з поверненням заробітчан на Батьківщину, то зазначимо, що після підписання Угоди про асоціацію з ЄС українці більше почали цікавитися можливістю працювати в Європі. Так, Угода про асоціацію не передбачає вільної міґрації трудової сили. Тим не менш, українці отримують можливість працювати як «незалежні фахівці або представники українських компаній, які можуть відкрити в ЄС свої філії та надавати там 18 видів послуг». Простіше кажучи, незважаючи на те, що проблема віз і дозволів поки що існує, підстав для відмови українцям у працевлаштуванні буде менше.
Причина трудової міґрації полягає не так у безробітті на Батьківщині, як у можливості заробити більше, ніж платять у власній країні. А з огляду на те, що «російське економічне диво» закінчилося разом із високими цінами на нафту, українцям скоро нічого буде робити у РФ: де немає заробітку, там немає й заробітчан.

Тетяна Урбанська, УНІАН

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...