Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Dec. 15, 2018

Тактика Путіна ґрунтується на масованій пропаганді та дезінформації

Автор:

|

Жовтень 27, 2016

|

Рубрика:

Тактика Путіна ґрунтується на масованій пропаганді та дезінформації
Ґумові танки на озброєнні російської армії найкраще характеризують тактику Путіна: «Бреши, бреши — і тобі повірять»

Ґумові танки на озброєнні російської армії найкраще характеризують тактику Путіна: «Бреши, бреши — і тобі повірять»

Минулого тижня в The New York Times з’явилася сенсаційна стаття про надувні макети танків, винищувачів і ракетних пускових установок, які Росія має намір «узяти на озброєння» своєї армії. Більшість читачів сприйняли цю новину, як кумедний анекдот. Однак інше амеркианське видання — The National Interest —поставилося до повідомлення про ґумові танки серйозно: «Якщо уважніше проаналізувати ситуацію, стає зрозуміло, що в діях Путіна немає нічого нового. Він просто згадав старий воєнний принцип досвідчених полководців минулого: «Бреши, бреши — і тобі повірять».

Навіщо потрібні великі маневри
Британська й американська армії використовували надувні танки в період Другої світової війни, щоб обдурити німців. Серби використовували такі ж макети під час громадянської війни на Балканах, аби змусити бомбардувальники НАТО марно витрачати бомби. Загалом цей трюк заснований на перевіреній часом військовій доктрині, що сягає своїм корінням у Стародавній Китай, пише на сторінках The National Interest журналіст Блейк Франко. Щоб краще уявити, як саме Путін розуміє війну, потрібно просто почитати «Мистецтво війни» Сунь Цзи (китайський стратег і мислитель VII ст. до Р. Х., автор знаменитого трактату про військову стратегію. — Ред.).
«Війна — це шлях обману. Тому, навіть якщо ти здатен, показуй супротивникові свою нездатність. Коли маєш ввести в бій свої сили, вдавай бездіяльність. Коли мета близько, показуй, ніби вона далеко. Коли ж вона справді далеко, створюй враження, що вона близько». Ці рядки з «Мистецтва війни» дуже наочно характеризують військове мислення російського президента, котрий хоч і дослужився до підполковника, але займався виключно шпигуванням, а не суто армійською службою.
Пропаганда та дезінформація, які Кремль поширює всіма доступними засобами — це очевидний приклад одурення, однак у Москві не забувають простої істини — будь-яка брехня повинна мати ознаки правдивості. Багато хто дивується, навіщо російське Міністерство оборони влаштовує регулярні військові маневри, адже підйом за тривогою та передислокація на значні відстані великих мас військ коштує бюджету Російської Федерації (РФ) чималу копієчку. Вочевидь, головна мета цих навчань — не так тренування своїх солдатів, як спроба переконати Захід у тому, що російська армія здатна мобілізувати свої сили в найкоротші терміни і швидко переміститися в найвіддаленіші куточки країни.
«Росія стверджує, що може втрутитися в ситуацію на безлічі різних театрів воєнних дій, у т. ч. на території країн Балтії, де вона загрожує своїми «зеленими чоловічками», в Південно-Китайському морі, де РФ проводить спільні військові навчання з Китаєм, або в Нагірному Карабасі, де Москва в будь-який момент може знову розпалити війну між Вірменією й Азербайджаном. Усі ці сценарії викликають серйозну тривогу в політиків у Вашинґтоні. Необхідність зважати на армію, здатну швидко переміщатися з місця на місце та розпалювати різні конфлікти за тисячі кілометрів один від одного, перетворюють завдання з прогнозування дій Кремля на болісне випробування», — пише The National Interest.

«Нервуйте ворога замість того, щоб атакувати»
Приблизно такий принцип застосовує, зокрема, російська авіація. Пілоти НАТО змушені працювати понаднормово, щоб впоратися з вторгненнями російських літаків у повітряний простір Альянсу. Останній серйозний інцидент стався два тижні тому: Норвегії, Британії, Франції й Іспанії довелося швидко підіймати в повітря свої літаки назустріч російським стратегічним бомбардувальникам Ту-160, що пролітали в безпосередній близькості від їхніх територій.
Поведінка росіян, в т. ч. регулярні обльоти кораблів Військово-морського флоту США і «бочки» (одна з фігур вищого пілотажу) над американськими розвідувальними літаками, ясно показує, що РФ намагається з’ясувати, в який спосіб, наскільки швидко і, найголовніше, на що саме члени НАТО здатні відреагувати, а що залишити без відповіді. Подібні дії покликані тримати війська Альянсу в постійній напрузі, щоб врешті-решт спровокувати їх на якийсь інцидент, який Кремль зможе використати вже в дипломатичній війні.
«Той, хто вміє управляти діями супротивника, використовує такі комбінації, на які ворогу доводиться відповідати. Він пропонує супротивнику те, що той змушений приймати», — писав Сунь Цзи. Видання ж The National Interest пише, що насправді Путін дуже любить цей метод, який зазвичай характеризується провокуванням різноманітних, часто-густо дрібних інцидентів.

Сирійська гра Путіна
Водночас Москва проявила здатність приймати абсолютно несподівані для інших рішення, що насправді йшли їй на користь. Показова ілюстрація — втручання РФ у громадянську війну в Сирії. Хоча в цій інтервенції Кремль зробила деякі помилки, викликані необхідністю співпрацювати з таким проблемним союзником, як Іран, у підсумку ж вона перетворилася на головного зовнішнього учасника сирійського конфлікту.
Неквапливість реакції США (пов’язана очевидно зі закінченням терміну повноважень Барака Обами та невизначеністю з наступним переможцем президентських перегонів) на події в Сирії дозволила Москві активно втрутитися в конфлікт і повернути хід бойових дій на користь Башара Асада (протеже Росії). Після цього перевага виявилася на стороні коаліції на чолі з РФ, а президентАсад значно зміцнив свої позиції. Подобається це Заходу чи ні, росіяни вже стали важливою частиною процесу мирного врегулювання в Сирії — ключовій державі Близького Сходу.
На цьому тлі заклики Франції та Сполучених Штатів з’ясувати, чи не є дії Росії воєнними злочинами (бомбардування мирних кварталів міста Алеппо, шпиталів і гуманідарних конвоїв), не змінять цю реальність. Кінцевий результат полягає в тому, що коаліція на чолі з РФ наразі диктує темпи розвитку конфлікту, а Заходу доводиться докладати чималих зусиль, щоб не відставати. Тим часом гібридна війна РФ проти Україні все виразніше відходить на другий план, оскільки Близький Схід, на жаль, глобально вважається значно важливішим реґіоном.
«Хоча ця побудована на одуренні тактика є ознакою слабкості, від цього її застосування не стає менш небезпечним. Якщо припустити, що Москва намагається підірвати основи світопорядку на чолі з США, то постійне перебування НАТО в стані напруги рано чи пізно приведе до виснаження ресурсів і виникнення внутрішнього тиску в формі сумнівів у цілях і цінності Альянсу», — підсумовує The National Interest.

Ігор Берчак

До теми
Російська пропаганда у Європі стає дедалі сильніша. Це минулого тижня визнали члени комісії закордонних справ Європейського парламенту ЄП), котрі затвердили рапорт Анни Фотиґи, колишньої глави польської дипломатії. Головна теза документу: Європейський Союз (ЄС) виразно програє в боротьбі з кремлівською пропагандою. Якщо під час пленарного засідання в листопаді ц. р. документ саме в такій формі буде проголосований усім ЄП, це буде найкритичніша оцінка дій РФ за всю історію ЄС.
У рапорті прямо вказується на напрочуд добре розроблену російську стратегію пропаганди, що передбачає викривлення історії, спотворювання фактів, провокацію розбрату серед членів ЄС і дискредитацію європейських інституцій. Наголошено також на тому, що російська влада використовує не лише телеканали, часописи й інформаційні агенції, але й дуже активно поширює свої ідеї через різноманітні соціальні мережі, що можна вважати своєрідним ноу-хау.
Анна Фотиґа у розмові з кореспондентом телеканалу TVP також наголосила, що Росія намагається пересварити європейців за посередництва деяких політичних партій, чиї представники зараз присутні в ЄП. Коли на виборах до цього міжнародного органу 2014-го євроскептики як лівого, так і правого спрямування здобули непоганий результат, не бракувало коментарів, що це — добра новина для Путіна. Як стверджує Беата Пломецька, кореспондент «Польського радіо» в Брюсселі, під час багатьох дебатів, особливо якщо мова йде про Україну, чітко видно, що частина євродепутатів просто читають заяви представників російської влади.
Її підтримує і Міхаель Галер, член комітету ЄП зі закордонних справ від Німеччини, котрий стверджує, що цей процес зовсім не послаблюється, навпаки, російська пропаганда дедалі посилюється, а Кремль напряму впливає на настрої в Брюсселі (неофіційна столиця ЄС. — Ред.). Хоча цей процес розпочався одразу після анексії Криму, лише в травні ц. р. на саміті країн «Східного партнерства» у Ризі (Латвія) тема російської пропаганди нарешті постала на порядок денний європейських структур. Щоправда, неповороткий механізм прийняття рішень усередині ЄС досі гальмує створення професійних структур, які б розпочали боротьбу з проросійської пропагандою.

About Author

Meest-Online

  • BlackStork

    ***
    На захист рідної землі від окупантів,
    Чоловіки постали мужньою стіною.
    Що береже й життя і крам колаборантів
    І боягузів – переляканих війною.
    В боях кривавих хлопці ворога лупцюють,
    Продажних зрадників заслужено карають.
    На душі чорні вже давно чорти полюють,
    До себе в пекло цю гидоту забирають.
    Стоїть стіна чоловіків братерським строєм,
    Нашестя варварів дикунське зупинила.
    На фронті Воїн-Захисник стає героєм,
    На фронті мужній чоловік – незламна сила.
    Не всі з них прийдуть у засмучені родини,
    Не всі побачать рідні стежки й рідні хати.
    В жалобі їдуть по країні домовини,
    Якими з фронту повертаються солдати.
    Ціна війни – життя і смерть і кров народу,
    Який боронить Незалежність Батьківщини.
    Ціна війни – стіна що береже свободу.
    Стіна чоловіків всієї України …
    25.10.2016

Loading...