Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Nov. 18, 2018

Стосунки Білорусі та РФ стрімко погіршуються

Автор:

|

Серпень 15, 2018

|

Рубрика:

Стосунки Білорусі та РФ стрімко погіршуються

Олександр Лукашенко останнім часом не скупиться на різкі заяви в бік Путіна

«У нас зараз складний період — росіяни поводяться щодо нас по-варварськи, заявляю про це публічно. Вони від нас чогось вимагають, так, ніби ми їхні васали, а в рамках Євразійського економічного союзу (ЄАЕС), куди вони ж нас і запросили, виконувати свої зобов’язання не хочуть», — заявив 10 серпня ц. р. Олександр Лукашенко, президент Білорусі, передає інформаційна аґенція БЕЛТА.
Й це — далеко не перша вкрай різка заява білоруського лідера на адресу Москви. Напередодні він не стримав свого обурення діями російських прикордонників і військових, котрі, за його словами, «невідомо що роблять на кордоні наших союзних держав». Ще раніше він заявляв, що «Білорусі необхідно шукати інші ринки, крім російського: «Якщо Москва вирішила постійно, незрозуміло за що, нас «нахиляти», то потрібно просто шукати своє щастя в іншому місці».

Нафта, розбавлена молоком
Проблем між колись вірними союзниками, справді, повна торба. На думку опитаних «Німецькою хвилею» експертів, чи не найбільше псують дружбу регулярні торговельні війни між двома країнами. Днями був нібито залагоджений черговий конфлікт через постачання білоруської молочної продукції на російський ринок, однак практика показує, що проблема остаточно так і не зникла й незабаром може загостритися знову. «РФ регулярно порушує правила ЄАЕС, які передбачають вільний рух товарів, капіталів і робочої сили», — практично в унісон з президентом Білорусі каже політолог Валерій Карбалевич.
Ще одним постійним приводом для конфліктів є умови поставок російських енергоносіїв. РФ планує з четвертого кварталу ц. р. обмежити безмитні поставки у Білорусь сирої нафти та зрідженого газу, який використовують як автомобільне пальне (LPG). Джерело в нафтовій сфері повідомило журналістам БЕЛТА, що ця ініціатива російської сторони «зумовлена збільшенням реекспортних поставок російських нафтопродуктів і LPG у країни Балтії й Україну».
Нагадаємо, що Білорусь періодично підвищує тарифи на послуги акціонерного товариства «Гомельтранснефть Дружба» (чиїми трубогонами російська нафта помпують до країн Західної Європи). У відповідь РФ не менш періодично заявляє про намір скоротити поставки нафти до Білорусі.
Для Мінська це питання вкрай важливе, адже власний видобуток становить лише близько 1,5 млн т на рік за потреби 5-6 млн т. Водночас реальний обсяг поставок «чорного золота» з Російської Федерації (РФ) перевищує 23 млн т на рік, що в кілька разів перекриває потреби внутрішнього ринку. Надлишки переробляються на білоруських нафтопереробних заводах у Новополоцьку та Мозирі, а потім експортуються у вигляді нафтопродуктів за кордон, у т. ч. в Україну. Прибутки обчислюються кількома мільярдами доларів, що для білоруської економіки — гігантські кошти.
Схожа ситуація і з LPG. За перше півріччя ц. р. його поставки з Білорусі в Україну зросли на 35 % порівняно з аналогічним періодом минулого року і склали 258 тис. т проти 191,7 тис. т 2017-го. Такі дані представили в українській «Консалтинговій групі А-95». За словами учасників ринку, в основному мова йде про транзитні поставки LPG російського виробництва, який «просто паспортизується в Білорусі».
Нагадаємо, що у вересні 2017 року в Україні виникла серйозна криза з автогазом. Причиною стало різке обмеження поставок із РФ, на яку припадає близько 60-80 % імпорту. Тоді ціни на автозаправних станціях стрибнули майже на 40 %. Спроби вирішити ситуацію за допомогою поставок із Польщі та Румунії виявилися марними, оскільки цистерни з пальним затримувалися на кордоні через різну ширину залізничних колій. Асоціація газових трейдерів України пояснила проблему ще й тим, що часто-густо задекларовані в контрактах терміни поставок зривали працівники митниці, пояснюючи свої дії труднощами в оцінці пального. Тоді ситуацію вдалося виправити майже винятково завдяки поставкам із сусідньої Білорусі, яка, фактично, перепродавала Україні LPG російського виробництва.
Тоді багато експертів припускали, що виникнення дефіциту на українському ринку автогазу було спричинене бажанням Кремля спровокувати кризу в агропромислового секторі напередодні осінніх польових робіт (приблизно кожен третій проданий літр автомобільного пального в Україні був власне зрідженим газом). Водночас якраз поставки з Білорусі й зруйнували плани РФ.

Без кредитів, зате з прикордонним контролем
Крім цього, Москва нібито має намір відмовити Мінську в наданні чергового кредиту контрольованого РФ Євразійського фонду стабілізації та розвитку в розмірі 200 млн USD, а також державного кредиту на 2019 рік у розмірі 1 млрд USD.
Іншим каменем спотикання стало фактичне відновлення владою РФ у травні 2017-го прикордонного режиму між двома країнами. Перевірки паспортів у громадян Білорусі в російських аеропортах і введення контролю на сухопутному кордоні між країнами в Москві пояснили різними візовими правилами, оскільки Мінськ дозволив безвізовий в’їзд на п’ять днів громадянам 80-х країн, із якими у РФ діє візовий режим. Однак російський політолог Кирило Коктиш вважає це «частиною комерційної війни». Причому офіційний Мінськ уже заявив, що готовий дати «дзеркальну відповідь», тобто, де-юре скасувати безвізовий режим між РФ і Білоруссю.

Вирок для «русского міра»
Лихоманить і в украй чутливій для Кремля ідеологій сфері. Минулого тижня суд виніс вирок трьом білоруським блогерам, котрих визнали винними в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі. Всі отримали по п’ять років позбавлення волі, щоправда, з відтермінуванням покарання на три роки. Ця справа отримала широкий резонанс насамперед тому, що реально засудили діячів, котрі давно й активно виступали за «русскій мір».
На лаві підсудних опинилися доцент Білоруського державного університету інформатики та радіоелектроніки Юрій Павловець, головний редактор журналу «Нова економіка» Сергій Шиптенко та мешканець міста Брест Дмитро Алімкін. Був ще й четвертий підозрюваний — шеф-редактор інформаційної агенції «Реґнум» Юрій Баранчик, одна йому пощастило вчасно втекти до РФ.
Усі вони всіляко прославляли концепцію «русского міра» та заперечували існування білорусів як окремого народу, переконуючи, що насправді білоруси — лише частина російського етносу. Особливе роздратування в підсудних викликав той факт, що офіційний Мінськ у зовнішньополітичному плані все впевненіше рухається на Захід — на шкоду відносинам із РФ, та те, що білоруська влада фактично надає військову підтримку Україні. Показовим можна вважати останнє слово одного з підсудних: «Єдиним моїм наміром було зближення братніх народів Білорусі та РФ. Якщо потрібно сісти в тюрму за «русскій мір», то я зроблю це без вагань».
Зрештою, таку можливість йому надали. Залишається сподіватися, що лави підсудних не оминуть й інших прихильників «русского міра», передусім в Україні.

Два диктатори спільної мови не знайдуть
«Політичний фон відносин Мінська з Москвою все більше обумовлюється контекстом конфронтації між РФ і Заходом. При цьому очікування Білорусі від співпраці з РФ залишаються завищеними та нездійсненними», — зазначають автори «Мінського барометра» (моніторингу зовнішньополітичної діяльності Білорусі та ситуації в області національної та реґіональної безпеки), який випускають у рамках експертної ініціативи «Мінський діалог».
«Парадокс у тому, що чим дужча схожість російського та білоруського авторитарних режимів, тим більше у них протиріч. Коли все зав’язано на одного лідера і його настрій, домовлятися, а тим більше підтримувати багатогранні партнерські відносини — складно. То ж «кордон» між РФ і Білоруссю буде все міцнішим, а розуміння між ними — все менше. Навіть попри те, що в інтересах Москви зберегти останнього вірного союзника, а Мінська — і далі отримувати російську економічну допомогу», — пише на «Німецькій хвилі» Іван Преображенський, кандидат політичних наук, експерт із Центральної та Східної Європи.

Ігор Берчак

До теми
Після приходу до влади у Вірменії навесні ц. р. лідера опозиції Ніколи Пашиняна стали стрімко погіршуватися і стосунки Москви й Єревана. Російська газета «Коммерсант» із посиланням на джерела в державних структурах РФ повідомила, що Кремль украй роздратований намірами нової вірменської влади притягнути до карної відповідальності Юрія Хачатурова, чинного генерального секретаря Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ). Влада РФ намагається подати ОДКБ, членами якої також є Вірменія, Киргизстан, Таджикистан та Казахстан, як реальну альтернативу НАТО й усіма силами домагається збільшення ваги ОДКБ у системі міжнародних відносин. Зрозуміло, що спроба засудити генсека цієї виплеканої Путіним організації викликала обурення Кремля. Зокрема, РФ розглядає можливість розірвання узгоджених раніше поставок Вірменії російської зброї, які в умовах збройного конфлікту з Азербайджаном через Нагірний Карабах для Єревана вкрай важливими.
Нагадаємо, що наприкінці липня ц. р. Хачатурова та колишнього президента Вірменії Роберта Кочаряна звинуватили в поваленні конституційного ладу під час подій 1-2 березня 2008 року. Тоді Кочарян запровадив у країні надзвичайний стан, аби розігнати масові акції прихильників першого президента Вірменії Левона Тер-Петросяна, котрий брав участь у виборах 2008 року, але програв. Під час силового розгону мітинґів загинули близько десяти осіб, як прихильників опозиції, так і представників правоохоронних органів. Генерал Хачатуров тоді командував єреванським гарнізоном збройних сил Вірменії й особисто керував розгоном демонстрацій.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...