Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Dec. 11, 2018

Росіяни крадуть в Україні цілі заводи

Автор:

|

Жовтень 06, 2016

|

Рубрика:

Росіяни крадуть в Україні цілі заводи
Луганський патронний завод тепер працює в Росії

Луганський патронний завод тепер працює в Росії

Гаслами про «Новоросію» окупанти прикривають банальний грабунок на сході України.

Вивезли найприбутковіше
На минулому тижні у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони (МО) України повідомили, що росіяни вивезли до себе з окупованої ними частини Донбасу обладнання ще одного заводу — Стахановського вагонобудівного. Це було єдине підприємство в Україні, яке могло виробляти транспортні системи, спеціально розроблені для перевезення залізницею надпотужних силових трансформаторів і відпрацьованого ядерного палива з атомних електростанцій (АЕС).
А раніше українські військові розвідники розповіли, що окупанти повністю чи частково вивезли в Російську Федерацію (РФ) обладнання 23-х найприбутковіших і стратегічно важливих підприємств Донбасу. Зокрема, повністю — 18: 12 — з Луганщини, а шість — із Донеччини.
Вивезли в РФ такі луганські заводи, як патронний, «Луганськтепловоз», оборонний космічної промисловості «Юність», електромашинобудівний, машинобудівний ім. Пархоменка, ливарно-механічний, авіаційно-ремонтний, прокатних валиків, автоклапанів, гірськорятувальної техніки «Горизонт», електронного машинобудування «Машзавод-100» (виготовляв обладнання для вирощування монокристалів сапфіру, кремнію, твердих і надтвердих монокристалів, які використовуються в електроніці), Луганський завод трубогінної арматури «Маршал», «Полі-Пак» (виробник ковбасних обгорток і гнучких упаковок), «Вторчермет», «Інтерсплав», завод металопрокату «Прокатсервіс», Брянківський рудоремонтний, Стахановський завод феросплавів (був найбільшим виробником феросиліцію в Україні), хімфармзавод, «ЛугаТерм», заводи державних підприємств «Центральне конструкторське бюро «Донець» і Лугутінський науково-виробничий валковий комбінат, який постачав продукцію в Пакистан, Індію, Угорщину, Болгарію, Македонію й Єгипет.
А з Донеччини — «Топаз» (зокрема на ньому виробляли радіолокаційні станції «Кольчуга»), «Донбаскабель», «Точмаж», «Норд», Зуївський енергомеханічний, Харцизький трубний, Амвросіївський комбікормовий, Ясинуватський (постачав гірничу прохідницьку техніку, яка не має аналогів у світі, понад 30 країнам, його устаткування будує метрополітен у Празі та Санкт-Петербурзі), Сніжнянський і Харцизький машинобудівні.
За даними українською розвідки, останній із них демонтували у березні ц. р. солдати першого мотострілецького батальйону 11-го окремого мотострілкового полку Армії Росії. Також у березні солдати п’ятої окремої мотострілкової бригади демонтували в Макіївці й відправили в РФ виробничі потужності Ясинівського коксохімічного заводу.
Але якщо 2014 року росіяни завантажили обладнання військового заводу «Топаз» і Луганського патронного у вантажівки так званого гуманітарного конвою крадькома, то згодом уже втямили, що приховати нічого не вдасться, відтак, розпочали розповідати про крадене, хизуючись ним. Приміром 25 січня ц. р. урядова «Российская газета» повідомила, що Луганський електромашинобудівний завод із унікальним німецьким обладнанням почав працювати у місті Кам’янську-Шахтинському Ростовської області.

Усе, окрім алкоголю
Директором заводу колишнього заступника керівника цього підприємства Володимира Чучина призначили після того, як він прийняв російське громадянство. Цей перекинчик розповів, що в Луганську обладнання електромашинобудівного заводу збирали німецькі фахівці, але незаконно повторити це на території РФ вони відмовилися.
За його словами, ще один машинобудівний завод вивезли з Луганщини в Чебоксари. Як розповіли фахівці вкрадених на Донбасі заводів, їх заманювали в РФ зарплатами, не меншими, ніж у тамтешніх спеціалістів, але насправді платять їм удвічі менше, ніж своїм. А використавши українців, аби навчили росіян, звільняють без пояснень.
Нітрохи не бентежачись злодійства, «Российская газета» повідомляла: «Колишній український завод успішно вбудовується в економіку Росії. Вже зробив свій внесок у програму імпортозаміщення: налагодив випуск продукції, фільтрів і гірничозбагачувальної техніки, яку раніше російські підприємства купували в Німеччині».
А в цей час на Донбасі, як констатували ще 25 березня 2015 року активісти зі спільноти «Хроніки ДНР», розповідаючи про вкрадені на Донбасі заводи, Росія прирекла місцевий люд на злидні. Відтак після звільнення від окупантів вони просто не мають робочих місць і залишаються споживачами гуманітарної допомоги.
Причому до Росії вивозять із українських заводів усе, що може бути корисним: від верстатів — до автопарків. Через кордон переправили навіть вантажівки й автобуси, якими колись розвозили персонал. А на окупованій росіянами частині Луганщині тепер занепадає все, крім виробництва алкоголю.
Вадим Скібіцький, начальник Головного управління розвідки МО України, розповів: «Насамперед вивозилися ті підприємства, які мали стратегічне значення. Перший напівпорожній так званий гумконвой прибув за обладнанням військового заводу «Топаз». Це підприємство виготовляло відомі в усьому світі станції радіотехнічної розвідки «Кольчуга».
А військовий експерт Олег Жданов пояснив: «Унікальність «Кольчуги» — в тому, що вона в пасивному режимі бачить усе небо. Вона може класифікувати цілі, на відміну від того ж «Бука», який бачить мету й її вражає, але він не може дати класифікацію тому, що бачить».
Уже готові дві станції та документацію з підприємства українці встигли евакуювати, але там залишився один, досить важливий зразок експериментальної станції радіоборотьби під назвою «Мандат». Розробку цієї станції тримали у таємниці — відомо лише, що вона складалася зі семи автомобілів «КрАЗ», вщент набитих радіоелектронікою, і коштувала 77 млн грн. Де нині «Мандат» — достеменно не відомо, але обладнання зі заводу виїхало першим же «гуманітарним конвоєм» у РФ.
Наступним росіянам впав в око Сніжанський машинобудівний завод, який випускав, серед іншого, деталь із непримітною назвою «лопатки для двигунів гвинтокрилів». «Їх не можна відтворити на інших підприємствах, тому що були виготовлені лекала за спеціальним замовленням. Вони індивідуальні, вони, як кліше для друкування грошей — його можна повторити, але не один до одного», — пояснив п. Жданов.
Інформація про те, що ці штампи-лекала вивезли до Росії, з’явилася у вересні 2014 року, а вже влітку 2015-го російські новини гордо звітували, що на уфимському заводі почнуть випускати вертолітні двигуни, які раніше постачала Україна. Але Росія таки визнала, що перевозить підприємства на свою територію — такі собі «заводи-біженці». Місця для ще двох українських підприємств компанії «Полі-Пак» і луганському заводу трубогінної арматури «Маршал» зараз готують територію під Воронежем в економічній зоні «парк Масловський». Але є підприємства, про які навіть у російських новинах не бояться згадувати.
Сергій Шахов, депутат міської ради Сіверодонецька, повідомив, що «це і бурильне обладнання, яке вивели зі стратегічно важливого міста Брянка». За його словами, «практично зруйнована 85 % інфраструктури Луганської та Донецької областей, зараз навіть до кінця не відомо про те, що залишилося вцілілим на тій території, адже там уже неможливо провести аудит і достовірно оцінити матеріальні втрати держави».
Навіщо Росія цілеспрямовано руйнує економічну інфраструктуру на сході України? Щоб Україна була не в змозі самотужки відновити її, а відтак — щоб сама попросилася в кабалу до Росії, а жителі Донбасу стали ще залежнішими від матеріальної допомоги не лише з Києва, а й з Москви, відтак — залишалися електоратом тих, хто його підгодовуватиме.

Ігор Голод

 

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...