Новини для українців всього свту

Thursday, Dec. 5, 2019

Росія тисне на Україну ще й мостом

Автор:

|

Серпень 31, 2017

|

Рубрика:

Росія тисне на Україну ще й мостом

Російські будівельники 28 серпня розпочали підіймати за допомогою майже 700 тросів на споруджуваний ними міст над Керч-Єнікальським каналом у Керченській протоці залізничну арку вагою в 6 тис. т, яку доставили туди на плавучих опорах.

Довгобуд
На офіційному сайті будівництва мосту в Керченській протоці запевнили: «Загалом встановлення залізничної арки на фарватері не перевищить 72 годин. На цей час судноплавство в Керч-Єнікальському каналі обмежується. Як тільки будівельники підтвердять надійність закріплення арочного прольоту на висоті, плавання суден фарватером відновиться в стандартному режимі».
А 26 серпня на сайті російської адміністрації морських портів Чорного моря опублікували розпорядження: «Заборонити з 00:00 місцевого часу 28 серпня до 00:00 місцевого часу 31 серпня плавання всіх кораблів і суден, за винятком кораблів і суден Військово-морського флоту, кораблів і судів федеральних органів безпеки, а також суден, які беруть участь у технологічному процесі будівництва об’єкта «Транспортний перехід через Керченську протоку» в забороненому районі в районі будівництва «Транспортного переходу через Керченську протоку» в акваторії Керченської протоки».
Але 31 серпня проблеми для українських суден, які користуються Керч-Єнікальським каналом у Керченській протоці, який, згідно з угодою між Києвом та Москвою, перебуває у спільному користуванні, навряд чи завершаться. Бо на тому ж офіційному сайті будівництва мосту повідомляється: «Остаточний монтаж залізничної арки на фарватерній опорі триватиме ще близько місяця. Другий етап морської операції — встановлення автодорожньої арки Кримського мосту — запланований на вересень».
Будівництво мосту в Керченській протоці на висоті 35 м над водою росіяни сподіваються звершити до кінця наступного року. «Тоді ж його зможе перетнути перший автомобіль, — запевняють вони. — Залізничне сполучення запрацює 2019-го».
Тим часом Міністерство закордонних справ України вже направило Російській Федерації (РФ) ноту протесту у зв’язку з перекриттям руху Керч-Єнікальським каналом, принагідно нагадуючи: «Будівництво мосту через Керченську протоку є незаконним відповідно до міжнародного права, оскільки Україна, як прибережна держава щодо Кримського півострову, згоду на таке будівництво не надавала».

Мінус 144 суден
Натомість в Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України зазначили, що обмеження у Керченській протоці дадуть змогу заходити в Маріупольський морський порт лише тим суднам, які перевозять вантажі в межах Чорного та Середземного морів. Натомість не дасть пройти щонайменше 144-м суднам, які заходили в порт Маріуполя впродовж минулого року.
«Це складає 23 % від загальної кількості суден. Саме на них припадає 43 % вантажопереробки порту», — уточнили в міністерстві та наголосили, що конструкція Керченського мосту взагалі не передбачає рух під ним великих суден. Тому після завершення його будівництва прохід через протоку до портів Маріуполя та Бердянська буде можливий лише для кораблів меншої висоти, довжини й рівня осадки, аніж зараз.
Адже якщо раніше Керч-Єнікальським каналом могли курсувати судна довжиною 200 м, то через міст РФ має намір обмежити її 160 м. І при цьому проігнорувати Конвенцію Організації Об’єднаних Націй із морського права.
Відтак, у міністерстві з питань тимчасово окупованих територій наголошують, що обмеження росіян неабияк вплинуть на конкурентоспроможність Маріупольського морського порту. «На інші континенти — в Азію, Африку та в американські країни — перевезення здійснюється суднами океанських класів. Оскільки більше за розміром судно дозволяє зменшити вартість морського перевезення з розрахунку на 1 т вантажу», — уточнили у відомстві.
Своєю чергою, Юрій Лавренюк, заступник міністра інфраструктури України повідомив, що Маріупольський і Бердянський порти можуть втратити через перекриття Керченської протоки близько 500 млн грн. «Несуть суттєві збитки вантажовідправники, — пояснив урядовець. — Помітно зростає сума фрахту. Тому що, наприклад, ті всі судна, які завантажились станом на зараз, будуть чекати до кінця тижня, щоб вийти з Азовського моря. І навпаки — судна, які мали зайти на завантаження в наші порти через Керч-Єнікальський канал, будуть чекати».
А Олександр Олійник, керівник Маріупольського морського торговельного порту, заявив, що це підприємство не зможе приймати через російські обмеження великі судна, що призведе до втрати ним приблизно 30 % великовантажного флоту. Відтак, Браян Вітмор, оглядач Radio Free Europe, констатував: «Стратегічно важливі портові міста Маріуполь і Бердянськ будуть відрізані від міжнародних торговельних шляхів. А це дуже нашкодить українській економіці».

Подвійне порушення
«Перекриваючи Керченську протоку, РФ скоює подвійне порушення міжнародного закону. Вона порушує угоду від 2003 року з Україною про те, що судна обох країн мають вільний доступ до цієї акваторії. До того ж єдина причина, чому Москва зараз контролює повністю Керченську протоку і може односторонньо її перекривати — це незаконна окупація Криму російськими військами. Перекриваючи Керченську протоку, Москва відсилає Києву той же сигнал, який вона посилала впродовж багатьох років: ми можемо і зробимо ваше життя кошмарним за допомогою багатьох способів. У цьому сигналі криється те, як Кремль ставиться до українського суверенітету, який вважає обмеженим і умовним. Москва каже Києву: що моє, те моє, а що ваше — теж моє. І це стосується української території й її територіальних вод», — зауважив експерт.
У німецькій телерадіокорпорації Deutsche Welle (DW) також вважають, що «Керченський міст може стати клапаном, який регулює тиск Москви на Київ, обмежуючи судноплавство в українські порти Азовського моря».
DW аргументує цей висновок таким чином: «Згідно з проектом, висота Керченського мосту в місці проходження суден має бути 35 м. Це означає, що в українські порти Азовського моря зможуть потрапити кораблі висотою не більше 33 м. Проектувальники мосту також запевняють, що глибина фарватеру під ним сягатиме 9 м. Це дозволятиме проходити суднам із осадкою 8 м. За даними онлайн-мапи руху кораблів Traffic Marine, наприклад, 31 липня у порту Маріуполя стояло сім вантажних суден. У найбільшого з них осадка — 8 м. Тобто переважна більшість кораблів, що прямують до українських портів Азовського моря, таки зможуть проходити під Керченським мостом. Зокрема, судна типу Federal мають порівняно невеликі надводні габарити і при цьому здатні перевозити значні партії вантажів».

Політика, а не технології
А от Андрій Клименко, експерт із судноплавства, головний редактор Black Sea News, вважає: «Жодних наслідків для судноплавства Керченський міст теоретично і технологічно створити не повинен. Якщо виникнуть обмеження — це буде політика, а не технології».
DW резюмує з цього приводу: «Російський однобічний контроль над входом у Керч-Єнікальський канал дозволяє Москві у будь-який момент перекривати доступ суден до українських портів в Азовському морі. Міст стане зручною інфраструктурою, насамперед, для торговельної блокади України тоді, коли це буде потрібно Москві. Під будь-якими технічними приводами, приміром, ремонтними чи укріплювальними роботами або під приводом військових чи антитерористичних навчань у Керченській протоці можна бути обмежити судноплавство. Посилення присутності російського флоту в районі Керченського мосту може завадити морській комерції».
У німецькій телерадіокорпорації також констатують: «Міжнародні перевізники намагаються уникати мілітаризованих акваторій і місць потенційного конфлікту. Керченський міст може стати таким собі клапаном, який регулюватиме російське керівництво. Обмежуючи експортні можливості України, Москва може тиснути на Київ, вимагаючи, наприклад, водо- та енергопостачання на окуповану територію Криму з материкової України в обмін на вільне пересування суден в українські порти Азовського моря».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply