Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Nov. 18, 2017

Росія хоче будувати «Північний потік» за гроші КНР

Автор:

|

Липень 20, 2017

|

Рубрика:

Росія хоче будувати «Північний потік» за гроші КНР

«Північний потік»

Російський газовий монополіст «Газпром» офіційно попередив інвесторів, що санкції США можуть стати причиною затримки реалізації проектів «Північний потік-2» і «Турецький потік». Нагадаємо, що новий пакет санкцій, який уже схвалив американський Сенат і обмірковує Палата представників, передбачає скорочення терміну фінансування компаній, зайнятих у галузі енергетики, до 30 днів, а банків, які перебувають під обмеженнями — до 14 днів.
Більше того — забороняється інвестувати в будівництво Росією експортних газогонів кошти в сумі понад 1 млн USD одноразово і більше 5 млн USD упродовж року. В документі прямо сказано, що США продовжать виступати проти проекту «Північний потік-2», оскільки він «загрожує енергетичній безпеці Європейського Союзу, розвитку газового ринку Центральної та Східної Європи», а також «енергетичним реформам в Україні».

Мільярд уже є, треба ще 8,5
Спочатку передбачалося, що акціонерами «Північного потоку-2», крім власне «Газпрому» будуть п’ять європейських компаній: французька Engie, австрійська OMV, британсько-нідерландська Royal Dutch Shell, а також німецькі Uniper і Wintershall. Вони спільно мали б виділи 4,75 млрд EUR. Таким чином західні партнери «Газпрому» мали забезпечити 50 % загальної вартості проекту, який оцінюється в 9,5 млрд EUR.
Однак навесні 2017 року було підписано угоду про нову модель фінансування. Тепер єдиним акціонером є російська компанія, європейці ж пообіцяли в рівних частках надати 4,75 млрд EUR у вигляді довготермінових кредитів. 15 червня Олександр Медведєв, заступник голови правління «Газпрому», повідомив, що європейські партнери вже переказали понад 1 млрд EUR. «Кошти прийшли на рахунки компанії Nord Stream 2 AG, яка є оператором з будівництва «Північного потку-2», й уже працюють на проекті», — наголосив він.
Водночас у разі введення Сполученими Штатами нових санкцій забезпечити подальше фінансування з боку європейських інвесторів буде вкрай проблематично, адже жоден із них не захоче потрапити під американські санкції.

Курс — на Пекін
Переляканий «Газпром» узявся шукати запасні варіанти. Як повідомило російське видання «Ведомости» з посиланням на власні джерела, керівництво Nord Stream 2 AG провело попередні консультації з низкою китайських банків, на яких обговорювалася можливість залучення довготермінового фінансування.
Про зближення Москви та Пекіна подейкують уже давно. Водночас справжньою дружбою там і не пахне. «Китайці доволі скупі й не роздають гроші направо і наліво. Крім цього, вони не люблять фінансувати проекти, в яких самі не беруть участь. «Газпрому» такий кредит може дорого обійтися. Ви ж бачите, що жоден спільний проект Російської Федерації (РФ) з китайцями не обходиться без труднощів — ні газогін «Сила Сибіру», ні будівництво високошвидкісної залізниці. Все просувається дуже повільно та довго, тому що китайці враховують тільки свої інтереси», — розповів російському інтернет-ресурсу «Свободная пресса» Олексій Калачов, аналітик інвестиційної групи «Фінам».
Ігор Юшков, провідний експерт Фонду національної енергетичної безпеки, викладач Фінансового університету при уряді РФ також вважає, що ризики співпраці з Китайською Народною Республікою (КНР) — дуже високі «Велике питання, під які умови китайські інвестори можуть дати гроші. КНР, зазвичай, дає кредити або при входженні в проект, або за умови, що продукт з цього проекту буде надходити на китайський ринок, або що обладнання для нього буде виробництва КНР, — вважає він. — Але ми точно знаємо, що обладнання китайським не буде, газ буде надходити в Європу, та й сумнівно, що Китай отримає частку в проекті. Тож, можливо, ставка за цим кредитом буде захмарною».
Також не варто забувати, що торговий оборот між КНР і США в рази перевищує оборот між Китаєм і Росією. Тому якщо Вашинґтон вирішить усерйоз заблокувати «Північний потік-2» і пригрозить санкціями китайським банкам, ті не стануть ризикувати. «З міркувань прагматизму китайці навряд чи нададуть перевагу Кремлю, якщо виникне такий вибір, тому що це непорівнянні економічні величини, які переважують будь-яку політику», — впевнений п. Юшков.
Але не виключено, що мова піде про комплексну угоду. Наприклад, КНР дає гроші на «Північний потік-2», а в обмін китайці отримують частку в східних проектах «Газпрому». Хоча не виключений варіант, що Москва може запропонувати Пекіну оригінальну оборудку «нафта в обмін на газ».

Нафтові рекорди
Китай, за підсумками першого півріччя ц. р., вперше обігнав Сполучені Штати за обсягами імпорту нафти — 8,55 млн барелів на добу проти американських 8,14 млн барелів. За червень КНР імпортувала 36,11 млн т сирої нафти, за шість місяців 2017-го — 212 млн т (це на 13,8 % більше порівняно з тим же періодом 2016 року).
Зростання імпорту нафти викликане активними зусиллями Китаю зі створення власних стратегічних запасів і підвищенням попиту з боку місцевих нафтопереробних заводів, які намагалися купити якомога більше сировини перед оголошенням нових квот на імпорт сирої нафти. Крім цього, власний видобуток нафти в КНР упродовж останніх років стабільно падає, оскільки багато родовищ опинилися на пізній стадії розробки, тому Пекін й надалі буде змушений нарощувати обсяги імпорту.
При цьому перше півріччя принесло ще один рекорд — Росія вперше очолила список китайських нафтових імпортерів. За перші шість місяців 2017-го РФ у середньому поставляла в КНР 1,15 млн барелів на добу, обігнавши Анголу (1,11 млн) і Саудівську Аравію (1,1 млн).
Не виключено, що Москва може спробувати залучити китайські інвестиції для побудови газогону «Північний потік-2», запропонувавши в обмін величезні знижки на нафту. В такому разі знаменитий китайський прагматизм цілком може взяти гору над страхом перед американськими санкціями.
Для Росії така оборудка буде вкрай невигідна з економічної точки зору. Натомість не варто забувати, що Путін задля підтримки свого міжнародного іміджу здатен на будь-які несподівані рішення. Володар Кремля всіляко переконує Захід, що санкції для нього — як щиглик для слона. Тож він цілком може зважитися на втрату мільярдів доларів, аби вчергове втерти носа, перш за все, Сполученим Штатам: мовляв, ваші санкції нічого не варті, якщо я вже щось вирішив, то мене ніхто не здатен зупинити.

Ігор Берчак

До теми
Нещодавно німецьке видання Die Welt опублікувало вкрай цікаву статтю про загадкова роль Путіна в найбагатшій нафтовій компанії РФ. Як стверджують німецькі журналісти, концерну «Сургутнафтогаз» вдалося накопичити найбільші в сучасній Росії грошові резерви — на його рахунках припадають пилом 34 млрд USD! Упродовж багатьох років видобуток «Сургутнафтогазу» тримається на стабільному рівні в 61 млн т нафти на рік. У найближчі п’ять років концерн планує почати розробку щонайменше 19 нових родовищ у Сибіру. Найбільша загадка: кому, власне кажучи, належить третя за величиною нафтова компанія Росії, яка забезпечує 11 % російського нафтовидобутку і 7 % усієї російської переробки нафти? «Цю таємницю зберігають уже десятиліттями. І в найближчому майбутньому, мабуть, нічого не зміниться. Пересічних росіян постійно запевняють, що значна частина акцій буцімто належать 114 тис. співробітникам і самому главі концерну Володимиру Богданову. Однак, згідно з останнім фінансовим звітом, п. Богданов і члени правління та наглядової ради володіють не більше, ніж 0,7 % акцій», — повідомляє Die Welt.
При цьому сам 66-річний Богданов — також загадкова постать. Він став керівником цього концерну ще за часів СРСР далекого 1984-го і залишився керувати після його приватизації 1993 року (нещодавно його контракт був продовжений до 2021-го). За списком Forbes, його статки оцінюються в 1,64 млрд USD. «Водночас справжня структура власності компанії прихована під складною мережею з 23 фірм, в якій сам дідько ногу зламає. Вперто тримаються чутки, що насправді рівно третина «Сургутнафтогазу» належить Путіну. Зокрема, впадає в око те, що компанія ніколи не мала жодних проблем із державними установами, в той час, як у інших концернів це стало вже звичайною справою», — пише Die Welt.
Якщо президент РФ справді контролює 33 % акцій компанії, потрібно визнати, що він знайшов мало не ідеальний спосіб зберігання зароблених «тяжкою» президентською працею мільярдів, адже гроші на рахунках «Сургутнафтогазу» — цілком легальні, їх не потрібно «відмивати». Також цим коштам не загрожують жодні західні економічні санкції.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...