Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Nov. 17, 2017

Росія анексувала ще й протоку

Автор:

|

Липень 06, 2017

|

Рубрика:

Росія анексувала ще й протоку

Міністерство транспорту Російської Федерації (РФ) підготувало проект наказу про закриття на 23 доби в серпні та вересні Керченської протоки між Кримом та Кубанню в акваторії її суднохідної частини — Керч-Єнікальського каналу.

Збитки на мільярди
Міністерство аргументує заборону на прохід суден Керч-Єнікальським каналом потребою спорудити опори прольотних арок мосту через Керченську протоку. Натомість Міністерство інфраструктури України заявило, що будівництво й введення в експлуатацію цього мосту призведе до значного зменшення суднозаходів у порти Маріуполя та Бердянська, зниження їхнього вантажообігу, гальмування розвитку, зниження рентабельності підприємств металургійної промисловості та зменшення прибутку.
Юрій Лавренюк, заступник міністра інфраструктури України, уточнив, що збитки українських портів за 23 доби перекриття судноплавства становитимуть 500 млн грн. А після побудови мосту частина суден також не зможе проходити Керченську протоку через надто велику осадку.
Чиновник також наголосив, що будівництво арки мосту через Керченську протоку та її закриття в зазначений період можуть завдати значної шкоди не лише безпеці судноплавства, а й національній безпеці України загалом. Тому готується звернення до керівництва України щодо невідкладного реагування на ситуацію, яка склалася навколо будівництва моста між Кримом і Кубанню.
Зокрема, до Міністерства закордонних справ (МЗС) — аби спрямувало РФ відповідну дипломатичну ноту протесту, а також до Міжнародної морської організації. Своєю чергою, в київському Інституті водних проблем і меліорації Національної академії наук України полічили, що будівельниками Керченського мосту завдадуть навколишньому середовищу Чорного й Азовського морів складуть не менше 10 млрд грн збитків.
Відтак, МЗС України кваліфікувало дії РФ обмеження судноплавства у Керченській протоці «міжнародно-протиправним діянням, яке порушує суверенітет, суверенні права й юрисдикцію України над її внутрішніми водами, територіальним морем, виключною економічною зоною та континентальним шельфом у Чорному й Азовському морях», а також «спричиняють і спричинятимуть фізичні зміни морського середовища, яке входить до морської зони України». Відтак, попросило міжнародний арбітражний трибунал підтвердити її права як прибережної держави та зобов’язати РФ «припинити міжнародно-протиправні діяння у відповідних морських акваторіях, надати відповідні запевнення та гарантії їхнього неповторення та відшкодувати Україні завдані збитки».

Часу обмаль
Прокуратура Криму, яка змушена була перебратися після анексії півострова до Києва, запевнила, що до розслідування небезпеки екології Чорного й Азовського морів будівельниками Керченського мосту залучать фахівців NASA. За інформацією, яку надали прокуратурі експерти, будівництво моста у Керченській протоці призведе до загибелі багатьох живих організмів, у т. ч. дельфінів, які занесені до Червоної книги, і до реґіональної екологічної катастрофи, перетворивши Азовське море на Чорноморську затоку.
Утім, Денис Рабомізо, президент Колегії юристів із морського права України, вважає, що «офіційний Київ не став задіювати всі можливі міжнародні механізми, щоб зупинити будівництво РФ мосту через Керченську протоку». Зокрема — отримати висновки міжнародного суду.
«Попри те, що консультативні висновки Міжнародного суду Організації Об’єднаних Націй (ООН) не мають юридично обов’язкового характеру, вони є досить авторитетними документами в міжнародному праві, — пояснив правник. — Такі висновки використовуються державами для аргументації своєї міжнародно-правової позиції. До того ж, як свідчить практика, процедура винесення консультаційних висновків Міжнародним судом ООН є значно швидшою і менш обтяженою, ніж процедура ухвалення рішень по суті справи».
Експерт також повідомив, що Україна ініціювала в серпні минулого року створення арбітражу ad hoc у рамках конвенції ООН із морського права 1982 року. Однак додав: «Я не знаю і не можу судити вимоги, які Україна буде висувати в цьому арбітражі». «Але найголовніше — часу лишається обмаль, — наголосив юрист. — А тому українському уряду варто діяти вже сьогодні».

Чи збудують?
Тим часом фахівці неабияк сумніваються, що у РФ вистачить коштів на спорудження мосту через Керченську протоку. Вони нагадують при цьому, що торік будівництво мосту між Кримом і Кубанню вже призупиняли через брак фінансування, а також посилаються на минулорічну заяву Дмитра Медведєва, російського прем’єр-міністра: «Заледве знаходимо можливості для того, щоб забезпечити фінансування у цій непростій ситуації».
На цю ситуацію зокрема вплинуло розширення Міністерством фінансів США антиросійських санкцій на низку компаній, які займаються будівництвом Керченського мосту. А журнал Forbes повідомляв торік із посиланням на джерело в компанії «Стройгазмонтаж», що вона «не може вести будівництво запланованими темпами й інвестувати в закупівлю дорогого будівельного обладнання через затримки оплати виконаних робіт».
Водночас Юрій Медовар, старший науковий співробітник Інституту водних проблем Російської академії наук, попереджав у грудні 2016-го, що будівництво мосту через Керченську протоку ведуть без проекту, тому він завалиться, навіть якщо його вдасться побудувати. Науковець також нагадав, що в часи СРСР проект будівництва цього об’єкту не пройшов експертизу висококласних фахівців, бо там дуже складна геологія. Зокрема, є грязьовий вулканізм, шість водоносних горизонтів і 80 донних відкладень.
Свою чергою, Ленур Іслямов, один із організаторів кримської блокади, нагадав: «За часів Бориса Єльцина в Керч їздили цілі делегації на чолі з Юрієм Лужковим. Тоді було завдання побудувати міст за всяку ціну. Я особисто спілкувався з людьми зі складу комісії. Всі доповідали, що це неможливо, але Лужков чути цього не хотів. Мостобудівники зробили ретельний аналіз і вердикт у них був однаковий: будувати міст не можна».
«Лід, який зруйнував Керченський залізничний міст 1944-го, досі залишається серйозною перешкодою для спорудження нових конструкцій у цьому місці, — нагадав п. Іслямов. — З боку Маріуполя, Бердянська та Ростова-на-Дону крижані масиви прямують у бік Чорного моря, утворюючи великі нарости та нашарування. Крім цього, там — сильні продувні вітри, що небезпечно для мосту як для конструкції, яка провисає. Ще один аргумент проти — на місці Керченської протоки сходяться дві великі тектонічні плити. Вони не статичні, тобто постійно перебувають у русі».

Останній «хапок»
Російський корозіоніст Євген Кабанов також попередив, що навіть у разі успішного завершення Керченського мосту недостатність антикорозійних заходів, які використовують його будівельники, призведе до руйнування його опір упродовж 15-17 років. «У результаті корозійних процесів виникне перфорація стінок трубчастих паль морських опор, їхній стан буде критичним, — пояснив науковець. — Не хочеться навіть думати про найстрашніший сценарій, коли транспорт із людьми летить в акваторію протоки».
Фахівець нагадав, що льодохід із Азовського моря в районі Керченської протоки іноді становить 60 днів, а товщина льоду може сягати 80 см. Тим часом дію корозії можна побачити на конструкціях мосту вже зараз у вигляді кільцевих почервонінь і плям іржі. «На трубах видно лущення покриття та розвиток іржі навіть в умовах атмосфери, без впливу морського середовища, — запевнив учений. — Таке покриття не витримає впливу льоду та не збереже цілісності».
А політтехнолог Тарас Березовець, котрий родом із Керчі, зауважив, що до майбутнього мосту відсутні під’їзні шляхи. «Те, що пообіцяв Путін — чотирисмуговий рух і трасу Керч-Сімферополь-Севастополь — технічно неможливо здійснити. На півострові такий гірський рельєф, що в багатьох місцях рух взагалі односмуговий, є, наприклад, обриви. Навіть якщо міст побудують, він уткнеться, фактично, в глухий кут, це буде транспортний колапс. Весь транспорт упреться в трасу Керч-Сімферополь-Севастополь», — резюмував він.
А от російський фінансист і блогер Слава Рабинович, відповідаючи на запитання, чи буде добудований Керченський міст, зауважив: «Від цієї затії Кремль не відмовиться, тому що це — останній «хапок» перед крахом режиму».

Ігор Голод

Гоп-ля
Роботи на будівництві Керченського моста призвели до пошкодження оптоволоконного кабелю, що своєю чергою стало причиною збою телефонного зв’язку, а також відімкнення Інтернету та банківських терміналів по всьому окупованому РФ Криму. «Пошкодження магістрального оптоволоконного кабелю виникли в процесі будівництва підходів до Кримського мосту», — повідомив Володимир Зайцев, генеральний директор компанії «К-Телеком».

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...