Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Dec. 15, 2017

Росія активно втручається в політику Балканських країн

Автор:

|

Січень 26, 2017

|

Рубрика:

Росія активно втручається в політику Балканських країн

Серби сприймають Путіна, як визволителя, і налаштовані вороже проти НАТО

Пряма російська інтервенція проти України та втручання у громадянську війну в Сирії залишили в тіні іншу стратегічну операцію Путіна. «Вплив Російської Федерації (РФ) на Балканах здійснюється не так голосно і з меншою кількістю насильства, ніж інші нахраписті кроки Кремля, проте жодним чином не робить її менш важливою. Так само як колишні складові частини Російської імперії та Близький Схід, Балкани вже давно є для Кремля полем гри. Після розпаду СРСР Москва була зосереджена на самій собі і могла лише слабко протестувати в той момент, коли Захід керував розпадом колишньої Югославії, в результаті якого були покарані традиційно проросійськи налаштовані серби», — пише Леонід Бершидський, кореспондент американської агенції Bloomberg.

Тоді і тепер
Тодішній західний погляд наочно описаний в нещодавно розсекреченому аналітичному документі Центрального розвідувального управління США, складеному 1993 року: «Декотрі російські політики питають, чому Захід і Сполучені Штати, зокрема, втручаються в ті реґіони, які Росія традиційно вважала сферами свого впливу. В сучасному світі Захід не повинен сприймати цей аргумент занадто серйозно».
Однак світ змінюється, і не тільки в результаті ностальгічних зусиль російського президента. «Сполучені Штати на якийсь час перестали бути постачальником безпеки», — заявив у грудні 2016-го Нікола Попоскій, міністр закордонних справ Македонії, в інтерв’ю австрійській газеті Der Standard. Якщо адміністрація Дональда Трампа виявиться настільки ж ізоляціоністською, як про це казав сам президент під час своєї кампанії, то в такому випадку Європейський Союз опиниться на Балканах віч-на-віч із РФ.
Не варто забувати, що Балкани мають велике символічне значення для путінської зовнішньої політики. Розпад соціалістичної Югославії на початку 1990-х у Росії сприйняли, як національне приниження, тому що Захід проігнорував думку Москви щодо «братів-сербів».
Нещодавно Микола Патрушев, колишній начальник Федеральної служби безпеки, а зараз глава Ради безпеки РФ, назвав можливий вступ до НАТО Чорногорії, Македонії та Боснії «однією з найбільших загроз для Росії з боку Заходу». Мета Путіна щодо балканських країн полягає в тому, щоб принаймні залишити їх нейтральними. З цією метою Кремль виступає за припинення діяльності апарату Верховного представника з Боснії та Герцеговини. Ця структура була створена відповідно до Дейтонської угоди, що поклала край війні в Югославії, і тепер її очолює австрієць Валентин Інцко.
Нещодавно Сергій Лавров, російський міністр закордонних справ, заявив наступне: «Ми неодноразово нагадували нашим західним партнерам, що вже стає непристойним зберігати в Боснії та Герцеговині, яка вважається незалежною державою, так званий Апарат Високого представника, який володіє правами генерал-губернатора і може нав’язувати трьом державотворчим народам Боснії та Герцеговини — боснійцям, сербам і хорватам — будь-які рішення».
На Балканах, як і в інших місцях, РФ тестує межі можливого, і вона задоволена тим, що має сильних союзників серед сербів — як у самій Сербії, так і в інших частинах колишньої Югославії. Сергій Лавров завзято захищає Мілорада Додика, президента Республіки Сербської, складової частини Боснії, і підтримує його постійні зусилля, спрямовані на підтвердження сербської ідентичності. Водночас п. Додик на Заході сприймається як порушник спокою — Сполучені Штати навіть наклали на нього санкції за перешкоджання виконання Дейтонської угоди.
Водночас для Москви він є корисним інструментом для зменшення впливу Заходу в Боснії і, можливо, навіть для поділу цієї держави. Прийняте РФ в грудні минулого року рішення про виплату Боснії частини радянського боргу Югославії в розмірі 125 млн USD є найпрямішою формою допомоги Мілораду Додику з боку Москви.

«Косово — це Сербія»
Вочевидь, Росія доклала зусиль і до нещодавнього інциденту з потягом, спрямованим із Белграда, столиці Сербії, в район Митровиці, населеного сербами міста на півночі частково невизнаної держави Косово. Гасло 21 мовою «Косово — це Сербія», що було написано на потязі, так сильно обурило владу Косового, що Хашим Тачі, президент країни, звинуватив сербів у підготовці «кримського сценарію» для захоплення північної частини його держави.
Маємо парадоксальну ситуацію. Визнання Заходом незалежності Косового стало прецедентом, використаним Путіним для виправдання силових дії РФ в Абхазії та Південній Осетії 2008 року та незаконного референдуму, який спричинив окупацію Криму.
«Росія проводить на Балканах інформаційні кампанії як мінімум останні вісім років, з того часу, як Косово відокремилося від Сербії та проголосило незалежність. Стратегія Москви полягає в створенні уявлення про РФ як про велику державу і про потужного союзника, хоча це не підкріплюється ні великими інвестиціями, ні субсидіями для тих країн, на які поширюється пропаганда», — пише Bloomberg.

Sputnik Srbija + Russia Today
Путін твердо переконаний: щоб бути великою державою, Росія має впливати на розвиток подій на Балканах. Історично це пояснюється двома причинами, пише Ярослав Вишневський, оглядач The Washington Post. По-перше, Російська імперія була зацікавлена у встановленні контролю над Босфорською протокою, а по-друге, багато росіян, зомбовані пропагандою, просто мріють «об’єднати всіх слов’ян», незважаючи на існуючі кордони.
Головними інструментами інформаційної війни РФ на Балканах є телеканал та інтернет-портал Russia Today, а також інформаційна агенція Sputnik Srbija. Їхні журналісти регулярно згадують про спільну слов’янську історію та культуру, підкреслюючи «давню і благородну роль» Російської імперії в цьому реґіоні світу. Також ці засоби масової інформації постійно критикують Захід, найчастіше згадуючи ті події, які знаходять відгук у сербів, скажімо, бомбардування Белграда літаками НАТО 1993-го.
Позицію Росії наввипередки підтримують й деякі місцеві аналітики та політики. Бєлградський Центр євроатлантичних досліджень виділяє 109 організацій, які просувають і рекламують різні аспекти російсько-сербських відносин. Вони не втомлюються нагадувати сербам, як Москва свого часу наклала вето на резолюцію Організації Об’єднаних Націй про ґеноцид у Срєбрєниці, й як Москва перешкоджала вступу самопроголошеної держави Косово до ЮНЕСКО. Тоді російський та сербський уряди відкрито виступили проти, мотивуючи свою позицію тим, що косовари «не стануть захищати православні сербські монастирі, що розташовані на їхній території». Урешті-решт, Росія добилася свого — заявка Косового на вступ до ЮНЕСКО була відкинута.
У тій чи іншій формі Москва залучена в справи всіх балканських націй, причому її втручання в справи реґіону стає дедалі активнішим. Воно містить у собі використання пропагандистської машини балканськими мовами (чим, до речі, нехтує Захід), а також мережі місцевих громадських організацій.
«Якщо обстановка загостриться, то в такому випадку не можна буде повністю виключити можливість військового втручання РФ. На відміну від свого попередника Бориса Єльцина, Путін не вірить у те, що сфери впливу є застарілою концепцією», — виснує п. Бершидський.

Ігор Берчак

До теми
Після приходу до влади Румена Радєва, проросійського президента Болгарії, знову заговорили про проект газогону «Південний потік», який повинен був пройти дном Чорного моря з російської Анапи до болгарського порту Варна. Будівництво газогону почалося 7 грудня 2012-го і за планом мало закінчитися 2015 року. Але в грудні 2014-го Євросоюз вирішив, що проект порушує правила конкуренції і «Південний потік» закрили. Зате тепер про будівництво нового газогону замість «Південного потоку» заговорили в Болгарії. Бойко Борисов, прем’єр-міністр країни, озвучив плани щодо нового проекту газогону, яким блакитне паливо з РФ надходитиме в Європу, минаючи Україну. «Південний потік» — це історія. На порядку денному зараз — новий газовий розподільчий центр «Балканський», — сказав п. Борисов у парламенті Болгарії. Він заявив, що Росія може погодитися на те, щоб побудувати хоча б підводну частину «Південного потоку» з двома трубами з річною потужністю 10 млрд куб. м кожна. Крім російського газу, «Балканський вузол» буде отримувати азербайджанський газ із «Трансанатолійського газогону» і зріджений природний газ із терміналів у сусідній Греції, а також у менших кількостях із Болгарії та Румунії.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...