Новини для українців всього свту

Sunday, Sep. 20, 2020

Російські геральдисти серйозно підставили Путіна

Автор:

|

Травень 01, 2014

|

Рубрика:

Російські геральдисти серйозно підставили Путіна

Медалі «За взяття Криму» нацистської Німеччини та Росії: в чому різниця?

Відома формула вождя СРСР «кадри вирішують усе» має слабкий бік, відомий історикам: мільйони виконавців завжди здійснюють «проколи» через неуважність або через надто ревне виконання й «буквоїдство» по службі, навіть віддалено не уявляючи, якої шкоди вони можуть завдати державі. Та й давно минули ті часи 1930-х — початку 1950-х рр., коли Верховний головнокомандувач СРСР, працюючи по 16-18 годин на добу, сам вникав у всі дрідниці – від змісту нових п’єс Михайла Булгакова на сцені театру до затвердження кожної деталі на нових медалях і орденах держави, які в джерелознавстві завжди є «важливим джерелом глибокого наукового всебічного аналізу історичного процесу».

Дивну дату початку операції з «повернення» Кримського півострова та міста Севастополя зауважив Володимир Просін, активіст самооборони міста Сватового Луганської області, історик і журналіст за освітою, котрий опублікував у своєму акаунті соціальної мережі Facebook фото не тільки лицьового, а й зворотного боку цієї «медалі». Як видно на фото медалі «За повернення Криму», Міністерство оборони (МО) Російської Федерації (РФ) чітко вказало термін проведення операції: 20 лютого — 18 березня 2014 року. «Ось вам і вся «кримська народна воля», і «референдум», і «масова підтримка населення», після якої Крим вступив до складу РФ» , — написав п. Просін.
«Інформація про випуск медалі «За повернення Криму» не є фейком»», — вважають фахівці видання «Біржовий лідер», бо крім «Фейсбуку» її підтверджено у «Вікіпедії». Виробником державних нагород РФ є підприємство «Стрічка», яке відзвітувало 2 квітня 2014-го в засобах масової інформації, як швидко й оперативно було виконано це термінове замовлення МО РФ.
Дата 20 лютого 2014 року на медалі «За повернення Криму» може завдати Росії не меншої шкоди, ніж сама анексія Криму, переконані експерти. Це — офіційний документ МО РФ, яким можуть оперувати юристи, історики, дипломати й політологи.
Російським політикам тепер доведеться давати пояснення, чому офіційна дата початку операції «За повернення Криму» 20 лютого:
1. Суперечить словам президента Росії про те, що РФ не готувалася до приєднання Криму, і це рішення було прийняте тільки після отримання даних про настрій місцевих жителів після «повалення в Києві законного президента України Януковича» (22 січня), як цитують «Російська газета», ИТАР-ТАСС і РИА «Новости» слова Володимира Путіна від 10 квітня 2014-го. Пояснення Дмитра Пєскова, прес-секретаря Путіна, що президента не так зрозуміли — російських солдатів у Криму не було — навряд чи задовольнить будь-кого в Організації Об’єднаних Націй, Україні, США та Європейському Союзі.
2. Як виглядає з позиції міжнародного права початок операції РФ у Криму 20 лютого, коли в Україні чинним президентом був Янукович! Причому він був не «формальним» главою української держави, як зараз, коли разом із коханкою відсиджується за парканом багатомільйонного особняка в підмосковній Барвисі, а цілком офіційним і визнаним у всьому світі. Адже тільки наступного дня — 21 лютого — у присутності міністрів закордонних справ Німеччини та Польщі, представника зовнішньополітичного відомства Німеччини та спеціального посланця президента РФ Володимира Лукіна Янукович підписав із лідерами Об’єднаної опозиції угоду про врегулювання політичної кризи в державі.
3. Як міністерству закордонних справ РФ пояснити збіг дат початку операції «За повернення Криму» й розстрілу «Небесної сотні» на Майдані в Києві в один і той же день — 20 лютого, коли на майдані Незалежності, вулицях Інститутській і Грушевського в Києві «невідомі снайпери» розстріляли понад сто мітинґувальників.
Саме 20 лютого ц. р. міністр внутрішніх справ України Віталій Захарченко повідомив, що наказав роздати правоохоронцям зброю та застосовувати її, згідно зі Законом «Про міліцію». Урядовець обґрунтовував свій наказ тим, що лідери Об’єднаної опозиції не хочуть публічно відмежовуватися від радикалів, які стріляють у працівників міліції та військовослужбовців Внутрішніх військ.
Сергій Лавров, міністр закордонних справ РФ, не вірить, що по демонстрантах стріляли спецназівці, хоча Інтернет переповнений фотографіями та відеозйомками того, як «Беркут», «Альфа» й інші спецпідрозділи Міністерства внутрішніх справ і Служби безпеки України (СБУ) стріляють по демонстрантах і телеоператорах. А п. Лавров для розслідування снайперської стрілянини в центрі Києва вимагає притягнути «незалежних експертів».
4. Знайдено пояснення поспішної втечі Януковича з України в ніч з 21 на 22 лютого з резиденції в Межигір’ї під Києвом. Ішов третій день операції «Повернення Криму». Відразу після публікації цього відео в Youtube у журналістів виникли запитання про «робочу поїздку» Януковича до Харкова, для якої спішно потрібно було вантажити членів сім’ї, меблі, картини та решту начиння. «Якщо врахувати те, що починався третій день операції «Повернення Криму», усе стає на свої місця», — роблять висновок аналітики.
5. Отже, Крим «вирішив» вийти зі складу України не після «повалення Януковича» та погроз «бандерівців» і «Правого сектору». Янукович утік з України до РФ тому, що йшла четверта доба операції «Повернення Криму» Росії. Сукупність цих фактів (у тому числі, перевезення меблів) однозначно переконує в тому, що втеча Януковича з України в Росію в ніч на 23 лютого через Севастополь не була випадковою. Про це заявляв керівник СБУ Наливайченко, а зараз випуск медалі побічно підтверджує цей факт для істориків.
Медаль «За повернення Криму» є 100 % офіційним документом і важливим історичним джерелом, який МО РФ несподівано ввело в обіг історичної науки та дипломатії (мабуть, без узгодження з іншими профільними міністерствами, які подають абсолютно інше трактування подій).
У підсумку:
6. Тепер усі історики світу зобов’язані посилатися на 20 лютого як дату початку «Повернення Криму» у своїх історичних працях, як мінімум у розділі «хронологія подій». Таким чином завдано серйозного удару по «офіційних істориках» Кремля, котрі доводять, що рішення Путіна про приєднання Криму було ухвалене тільки після отримання даних про настрій місцевих жителів, обурених «переворотом у Києві» 22 лютого ц. р. За такої позиції історики будуть зобов’язані вказати в розділах «Джерела», «Історіографія» і «Бібліографія» посилання на документ про початок «Повернення Криму» за дві доби (!) до усунення Януковича з посади президента конституційною більшістю Верховної Ради України. Це – обов’язкова в історичній науці умова для будь-якої з тем, що мають хоча би дві точки зору в історіографії проблеми, інакше будь-який колега-історик може звинуватити дослідника в «непрофесіоналізмі» проведеного аналізу подій.
7. МО РФ своєю медаллю зруйнувало міфи пропаганди РФ, що сепаратизм в Україні породжений «переворотом київської хунти». Навіть Крим почав своє «повернення» до Росії за дві доби до позбавлення Януковича влади. Якщо цей факт поєднати з відсутністю скарг із Криму та Донбасу на переслідування росіян у Організації з безпеки та співробітництва в Європі та Європейському суді з прав людини, відсутність політичних партій сепаратистів, невідомих їхніх лідерів, російським історикам буде важко знайти «історичне коріння» сепаратизму в Криму, Луганську та Донбасі.
Для українських дипломатів. Зазначена дата початку операції «Повернення Криму»:
8. Може зацікавити Гаазький трибунал, який почав розслідування злочинів на Майдані 20 лютого ц. р. у Києві, позаяк є збіг дати розстрілу «Небесної сотні» та початку операції РФ «Повернення Криму».
9. Надано ще один аргумент для офіційних висновків СБУ про те, що Росія почала війну з Україною ще на Майдані, зроблене п. Наливайченком 5 квітня 2014-го, а також для висновків генерала Служби зовнішньої розвідки Маломужа, що Янукович був «п’ятою колоною» Путіна в Україні.
Для держав колишнього Радянського Союзу:
10. Стає двозначною позиція міністерств закордонних справ (МЗС) Білорусі та Казахстану, які підтримали приєднання Криму до РФ, якщо «операція зі звільнення Криму» почалася 20 лютого 2014 року, за чинного Президента України. Аргументи, що Казахстан нібито не міг не підтримати Путіна з питання анексії Криму, за такої хронології початку подій «зі звільнення Криму» виглядають уже непереконливо.
11. Прямі опоненти Кремля, які хочуть вступити в НАТО (Молдова та Грузія) отримали додатковий аргумент свого прагнення стати під «захист Альянсу» , якщо медаль указує на початок операції в Україні за дві доби до усунення законного президента.
12. Аналогічний аргумент може виявитися й у діючих членів НАТО — Латвії, Литви, Естонії, Польщі, чиї уряди наполягають на отриманні «додаткових засобів захисту від можливої ??аґресії з боку Кремля».
Кремль офіційно розпочав анексію Криму ще за Януковича — головний висновок, що випливає з документа — медалі «За повернення Криму». Можна продовжити перераховувати аргументи, що завдають прямої шкоди позиції РФ на міжнародній арені після випуску медалі «За повернення Криму» з датою «20 лютого — 18 березня 2014 року», але навіть цих достатньо, аби зрозуміти тренд. Недарма жартують, що чиновники для Росії – страшніші й гірші, ніж будь-які санкції США та ЄС.

«Восьмий корпус»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply